Сорок ракет по Києву за сорок хвилин. Ущент знищена Лукʼянівка, девʼять багатоповерхівок знову стали мішенями для путінських ракет… «Іскандери» й гіперзвукові «Циркони», серія потужних вибухів над містом. У Солом’янському районі пошкоджені будинки й десятки автівок.
Шахеди й КАБи — по Сумщині, Харківщині, Донеччині, Запоріжжю. У Слатиному сусіди голіруч діставали з-під завалів матір і доньку — ще до приїзду рятувальників. Жінка у тяжкому стані.
Але крім балістичних «рекордів», путін б’є рекорди втрат за кожен захоплений квадратний метр української землі. І наше завдання — постійно збільшувати цю кількість.
Проте сьогодні Україна воює без міністра оборони та міністра закордонних справ, які мають щодня вибивати для країни більше ППО, більше далекобійних спроможностей, більше санкцій проти рф.
«Європейська Солідарність» наполягає: невідкладно скликати позачергове засідання Верховної Ради і призначити міністрів. Вакуум там, де вирішуються питання зброї та дипломатії, — це слабкість, якою користується ворог.
Окремо дякую воїнам ППО за кожну збиту ціль. Дякую рятувальникам, медикам, поліцейським, енергетикам — усім, хто цього ранку повертає міста до життя. І співчуття всім, хто втратив рідних цієї ночі.
Сорок ракет по Києву за сорок хвилин. Ущент знищена Лукʼянівка, девʼять багатоповерхівок знову стали мішенями для путінських ракет… «Іскандери» й гіперзвукові «Циркони», серія потужних вибухів над містом. У Солом’янському районі пошкоджені будинки й десятки автівок.
Шахеди й КАБи — по Сумщині, Харківщині, Донеччині, Запоріжжю. У Слатиному сусіди голіруч діставали з-під завалів матір і доньку — ще до приїзду рятувальників. Жінка у тяжкому стані.
Але крім балістичних «рекордів», путін б’є рекорди втрат за кожен захоплений квадратний метр української землі. І наше завдання — постійно збільшувати цю кількість.
Проте сьогодні Україна воює без міністра оборони та міністра закордонних справ, які мають щодня вибивати для країни більше ППО, більше далекобійних спроможностей, більше санкцій проти рф.
«Європейська Солідарність» наполягає: невідкладно скликати позачергове засідання Верховної Ради і призначити міністрів. Вакуум там, де вирішуються питання зброї та дипломатії, — це слабкість, якою користується ворог.
Окремо дякую воїнам ППО за кожну збиту ціль. Дякую рятувальникам, медикам, поліцейським, енергетикам — усім, хто цього ранку повертає міста до життя. І співчуття всім, хто втратив рідних цієї ночі.
Без шансів для ворога! Саме так працюють наші «блискавки» у професійних руках хлопців із 36 бригади морської піхоти.
Нещодавно наш морпіх Валерій Прозапас приїздив у гості, щоб забрати новеньку партію «блискавок». Частина дронів вже відпрацювала по цілях. Де б не ховались росіяни — наші хлопці знаходять їх та знищують.
Дякую за крутий відеозвіт, хлопці! Продовжуйте робити свою справу, а ми будемо підтримувати стільки, скільки буде потрібно.
Ми вимагаємо від Голови Верховної Ради невідкладно скликати позачергове пленарне засідання.
Президент України має внести до парламенту подання щодо призначення Міністра оборони, Міністра закордонних справ і Голови Служби безпеки України.
Як країна, яка пʼятий рік поспіль живе у повномасштабній війні, може дозволити собі залишитися без призначених у законний спосіб Міністра оборони, Міністра закордонних справ і Голови Служби безпеки України?
Міністр оборони сьогодні — це не чиновник. Це міністр війни. Людина, яка щодня ухвалює рішення, від яких залежить життя українських воїнів, забезпечення фронту, координація з військовими партнерами.
Міністр закордонних справ сьогодні — це не дипломатичний церемоніймейстер. Це голос держави у світі. Це людина, яка щодня веде переговори про зброю, санкції, фінансову підтримку, майбутнє України в НАТО і Європейському Союзі. Такі посади не можуть існувати в режимі «тимчасово». Не можуть керуватися телефонним правом чи усними вказівками. Вони повинні мати беззаперечну політичну й конституційну легітимність.
Саме тому закон визначає порядок призначення керівників держави. Бо порядок — це правила, яких мають дотримуватися всі. А не свавілля влади, яка вирішує, коли їй виконувати закон, а коли ні.
Україна сьогодні не має дефіциту людей, здатних очолити Міністерство оборони. У суспільстві давно сформувалися авторитети, яким довіряють військові, добровольці й мільйони українців: Залужний, Федоров, Драпатий. Обирати є з кого. Але держава повинна перестати відкладати рішення, без яких неможливо ефективно керувати країною під час війни. І ці рішення мають бути легітимними.
Тому абсолютно неприйнятно, що парламент, недоформувавши уряд, фактично самоусунувся від роботи.
Бо війна не бере канікул. Тому як держава, так і парламент не мають брати пауз. Хоча б заради армії, яка також воює без канікул.
Сьогодні Аді Роговцевій — 89. Але настільки молодих і запальних душею людей ще треба пошукати.
Ми з Мариною вважаємо себе не просто шанувальниками її таланту, а людьми, яким пощастило знати її як особистість. Мудру, чесну, вольову, а найголовніше — непохитну у своїх переконаннях. Знаємо її, як жінку, яка вміє любити по-справжньому — свою країну, свою справу, своїх людей.
У 2014 році вона одна з перших відкрито сказала, що цієї війни не повинно бути, а росія — ворог. За це росіяни оголосили її персоною нон-грата та завели кримінальну справу. Замість мовчати вона поїхала на фронт до наших воїнів.
На початку повномасштабного вторгнення її квартира стала домом для бійців тероборони. А саму Аду Миколаївну військові почали називати просто — мама Ада. Бо ділиться невичерпним теплом, волонтерить та підтримує кожного воїна.
А сьогодні вона, як і останні 70 років, — на сцені. Здоров'я Вам, Адо Миколаївно, миру і довгих років! З днем народження!
Після годин напружених дискусій невелике опозиційне крило парламенту, що складалося переважно з дисидентів та політвʼязнів, змогло переконати комуністичну більшість.
Вони скористалися шансом на незалежність та взяли на себе відповідальність за долю держави, яка мала можливість відродитися на руїнах імперії.
Саме так 16 липня 1990 року вони проголосували за суверенітет України. 355 голосів «за». За вільну демократичну Україну. Проти страху, проти терору імперії, яка здавалася вічною.
Того дня ухвалили не просто документ — парламентарі реалізували намір стати вільними. Того дня Україна без крові перемогла імперію на східних кордонах.
Через 28 років, того самого дня, Україна зробила ще один крок — крок до мовного суверенітету. Закон про мову набув чинності 16 липня 2019 року. Це логічне продовження історії. Бо держава без мови — це територія, що не має власної ідентичності. А мова без держави, яка її захищає, приречена зникнути.
Ми давно засвоїли цей урок. Голодомор, репресії, десятиліття русифікації — усе це намагалося довести, що української мови, а отже і нації, не існує. Не вдалося.
2014 та 2022 роки показали, що незалежність треба виборювати. Сьогодні ми продовжуємо той шлях, бо ми маємо право на власну свободу, власну культуру, історію та коріння.
23 листопада 2025 року «Європейська Солідарність» звернулась до колег у парламенті, щоб зібрати підписи та відправити у відставку уряд, де половина складу є фігурантами «міндічгейту» та корупціонерами. Починаючи з 25 листопада, ми наполягали на створенні коаліції національної єдності у Верховній Раді.
Заява Микити Потураєва про складання повноважень народного депутата сьогодні яскраво свідчить про те, що в парламенті немає монобільшості, а тому є ризик незаконних дій під час формування нового уряду.
Сьогодні буда зустріч із кандидатом на посаду прем’єра. І можу наголосити, що Сергій Корецький справив позитивне враження.
Але ми підняли питання, чому у списку нового уряду немає Михайла Федорова? Чому його кандидатуру на посаду міністра оборони не змогли відстояти? Це дозволило б владі уникнути картонкового майдану. Чому Верховна Рада не здатна запросити чинного міністра оборони, щоб заслухати його звіт? Чого боятись? Наявність Федорові в уряді — це посилення Кабміну чи послаблення? Відповідь очевидна.
Ми виступали за відставку попереднього уряду для того, щоб мати змогу формувати уряд національної єдності. Сергій Корецький — це представник ані партійного уряду, ані монобільшості. Тому я хотів би, щоб ми скористались цим шансом. Щоб парламент повернув собі суб’єктність. Щоб він ніс конституційну відповідальність за Уряд.
Також на зустрічі із Сергієм ми підняли питання повернення 40 мільярдів гривень армії. Питання повернення військового ПДФО у бригади. Питання ліквідації програми «національний кешбек». Питання забезпечення незалежності антикорупційних органів. І на наше здивування, почули відповідь, що вони готові із цим працювати, працювати в діалозі із парламентом. Подивимось.
Сьогодні у Верховній Раді підтримали мій проєкт постанови про звернення до ряду міжнародних організацій та інших країн щодо засудження політики систематичного культурного геноциду рф проти українського народу, що було ініційовано нашою командою «Європейської Солідарності».
Чи не засильні слова про культурний геноцид? Ні.
Про це колись писав Тарас Шевченко: «І могили мої милі м*ск@ль розриває… Нехай риє, розкопує, не своє шукає...». Ще тоді російська імперія розкопувала кургани, привласнювала наші культурні артефакти. Продовжує привласнювати українську історію і сьогодні.
Ми звикли думати, що державний кордон проходить по карті. Але державний кордон проходить і через мову, пам’ять, музеї, театри та традиції. Саме тому ворог б’є по Києво-Печерській Лаврі, по музею Шухевича, по кіностудії Довженка, по Мистецькому арсеналу, по Харківському художньому музею, по музею органної музики в Дніпрі. Це не випадкові удари, а свідома спроба знищити нашу історичну та культурну пам’ять.
Кажуть, що культура — це прикраса держави. Ні, культура і є сама держава. Тому наше звернення полягає в тому, щоб негайно засудити та виключити агресора з усіх міжнародних організацій.
Спонукавши наших предків прийняти світло віри Христової, Князь Володимир Великий відкрив перед сіверянами, полянами, деревлянами, волинянами і ще багатьма племенами шлях до єдності, до утвердження себе в єдиному народі і державі.
Володимир Хреститель не лише визначив духовний вибір наших предків. Він заклав підвалини держави, яка стала частиною європейської цивілізації. Саме тоді розпочався шлях України до Європи — шлях, який триває й сьогодні.
Київська Русь не була околицею чужих імперій. Вона була одним із найвпливовіших центрів тодішньої Європи. Софія Київська, Реймське Євангеліє, династичні союзи київських князів із провідними європейськими дворами — усе це нагадує: ми прийшли до європейської родини народів не сьогодні і не вчора. Ми були і є її частиною понад тисячу років тому.
Потім були століття поневолення. Імперії намагалися привласнити нашу історію, нашу державність, нашу церкву, нашу мову. Вони прагнули переконати світ і нас самих, що України ніколи не існувало. Але пам’ять про Київ, про Хрещення Русі, про власну державну традицію пережила всі заборони й окупації. Саме вона допомогла відродити незалежність України.
Сьогодні Росія знову веде війну не лише проти нашої землі. Вона воює проти нашої історії, нашої ідентичності й самого права українців бути собою. Тому День Хрещення Русі — України і День Української Державності сьогодні мають особливе значення. Вони нагадують: нинішні захисники України продовжують справу багатьох поколінь, які протягом століть боролися за нашу свободу і державність. Наша держава була щитом народів, що захищав їх від орди зі Сходу. Як тепер.
Ми вистояли тому, що пам’ятали, хто ми є. І переможемо тому, що залишаємося вірними своєму тисячолітньому вибору — бути вільною європейською нацією.
23 листопада 2025 року більше ста народних депутатів, представники кожної фракції, поставили свої підписи за відставку уряду, якому сьогодні так аплодує Верховна Рада.
Це божевілля. Якщо депутати так плескають, то чому уряд відправляють у відставку? Якщо вони такі хороші, то чого влада не дала їм допрацювати рік?
Я дам вам відповідь, бо не згоден із вдячністю уряду за цей «прекрасний рік», що лунає у залі парламенту.
Більшість українців з владою живуть ніби в різних країнах.
Це уряд «міндічгейту». Уряд віцепремʼєрів, яким має бути пред’явлена підозра та які мають бути на лаві підсудних у той час, коли приходять до Верховної Ради слухати оплески на власну адресу.
Уряд, що не здійснив реформу європейської інтеграції. Уряд, який не відкрив 4 із 6 кластерів.
Уряд, який чітко декларує відсутність верховенства права в країні. Уряд, який ініціює незаконні, неконституційні, позасудові санкції проти громадян України.
Уряд, який увійде в історію як уряд кешбеків і «є-баків». Вони — це уряд популістів, які грабують Збройні Сили України.
У цьому разі хочу поставити владі одне запитання. Чому для того, щоб підтримати нашу вимогу про відставку цього уряду, знадобилося 8 місяців? Чого чекали урядовці та Офіс Президента? Хіба з «міндічгейту» не було зрозуміло від самого початку? Хіба це не стало зрозуміло після того, як Верховну Раду примусили проголосувати за атаку на антикорупційну інфраструктуру? Хіба не було це зрозуміло за рішеннями, через які ми увійшли в жорстку конфронтацію з нашими міжнародними партнерами?
Сьогодні час говорити про відповідальність. Відповідальність парламенту, уряду та президента за ухвалені рішення.
Два місяці після зустрічі на Банковій я утримувався від критичних зауважень на адресу влади і президента. Мав надію, що мене почули. Почули про необхідність коаліції та уряду національної єдності, про припинення війни шляхом припинення вогню.
Але сьогодні ці надії поховано. Я хотів би нагадати, що відбулося менш як рік тому, 17 липня. Нагадати, які обіцянки ми чули у Верховній Раді перед голосуванням влади за новий уряд. Тоді, за два тижні після голосування, відбулася атака на незалежну антикорупційну інфраструктуру, що спричинило картонковий майдан. Ще за місяць відбувся «міндічгейт», коли половина тих, за кого голосували, отримали підозри через пряму участь у корупційних оборудках.
Наголошую на тому, що відставка — це не покарання. І що половина уряду має бути у вʼязниці, але намагається сховатися за голосуванням про відставку.
«Європейська Солідарність» несе відповідальність за призначення єдиного міністра. І це єдине позитивне, що можна згадати з діяльності цього уряду. Мова про відновлення реальних та конкурентних процедур при закупівлі озброєння. Питання експорту для українських виробників зброї того, що держава не здатна купити. Це хоча б якийсь підхід до військової реформи, включно з демобілізацією та контрактами. Більше нічого ніхто з уряду не запропонував.
Ще раз наголошую, що ті, хто зараз під підозрами, мають бути притягнені до відповідальності шляхом ефективного, чесного та прозорого суду.
Скільки знаю Стаса Кращенка, а знайомі ми з 2014 року, в нього виходить усе, за що той береться. І робить він це з оптимізмом та посмішкою.
Свій шлях у війську Стас почав із нашого офісу 24 лютого 2022 року. Захищав Київ у складі 206-го батальйону, а потім поїхав на східний фронт у складі 112-ї окремої бригади ТрО. Відтоді він із оператора «Стугни» перекваліфікувався на висококласного оператора дронів.
Зараз Стас керує ротою ударних БПЛА. Його хлопці вміють підняти в небо будь-які дрони і вразити ворога. А ми в цьому допомагаємо, постійно передаючи 112-ій бригаді БПЛА, «Мавіки», оптоволокно, РЕБи та іншу техніку.
Це відео, як відпрацьовують по ворогу дрони, Стас надіслав мені сьогодні. Чудова робота!
It is with great sorrow that I learned of the passing of Senator Lindsey Graham.
He was a great friend of Ukraine and one of the strongest supporters of our country. For him, supporting Ukraine was not only a matter of policy, but a personal mission. His unwavering commitment, courage, and leadership will be remembered with deep gratitude by the Ukrainian people.
My deepest condolences to his family, friends, colleagues, and to the American people.
Влада бореться з опозицією, перетворюючи Україну на автократію. А ми разом із Силами Оборони точно знаємо, хто ворог. Його імʼя — путін.
Тому продовжуємо разом боротися та робити свою справу. І нас точно ніхто не зупинить!
Сьогодні зранку Верховний Суд України знищив сам себе. Думав, вони зроблять постріл собі в ногу. Ні — вистрілили в скроню. Частина суддів не змогла витримати шаленого, паскудного тиску, який здійснила на них СБУ за вказівкою керівництва служби або держави. Суд виніс ганебне рішення у справі проти Зеленського щодо неконституційних та незаконних санкцій.
Півтора року тягнули цей процес. Показово, що двоє з п’яти суддів не погодилися з рішенням. Третю суддю зламали через спробу порушити кримінальну справу проти її батька. У цих умовах суддя мала б заявити самовідвід. Так само, як і друга суддя, яка зривала засідання, коли несподівано оголошувала про відпустку.
Якщо щоразу, коли проти того, хто не сподобався президенту, застосовуватимуть санкції, переслідуватимуть опозицію та громадських активістів, нас ніколи не приймуть до Європейського Союзу.
Це — не єдине ганебне рішення, яке відбулося цього тижня. Печерський суд заборонив журналістам оприлюднювати дані про 143 квартири, які нахапала собі родина директора ДБР. Водночас слідчі ДБР увірвалися до одного з найбільших в Україні виробників дронів — компанії «Вирій».
Вони думають, що можуть красти, а журналістам просто закриють рота. Вони намагаються зупинити українське виробництво дронів у той час, коли передають на фронт техніку з гівна і палиць.
Зараз поруч зі мною — представники 23 героїчних підрозділів, які отримують нашу техніку — десятки квадроциклів та мобільні пилорами для фронту. Для воїнів 33 ОМБр ми передаємо причеп для перевезення роботизованих комплексів.
Загальна кількість квадроциклів, які ми передали до складу Збройних Сил, уже перевищила 400 одиниць. Усі вони придбані за мої власні кошти. А кількість мобільних пилорам перевищила 50 одиниць. А ще — сотні екскаваторів, прально-душових комплексів та десятки тисяч дронів. Якби не ці ганебні санкції, ми б змогли допомогти набагато більшій кількості військових.
Ми маємо мотивацію, працюємо далі заради воїнів і війська. Країну їм не віддамо, і нас вони не зламають. З нами український народ і Збройні Сили!
Україну відкинули від євроінтеграційного шляху, перекриваючи доступ до членства в ЄС. Причина цього — влада, яка будує в країні авторитаризм замість демократії. Це — нешановні СБУшники, які чинили тиск на суддів, нешановні працівники Офісу Президента, які фальшували справу проти лідера опозиції.
Про це сказав після оголошення рішення Верховного Суду у справі щодо антиконституційних та незаконних санкцій.
Мені страшно за долю України та за її європейське майбутнє. З великою вірогідністю в липні нам не відкриють сім кластерів для продовження нашої інтеграції до ЄС. Найімовірніше, це пояснять тим, що нам перешкоджає Мадяр чи Навроцький або праворадикальні рухи в Німеччині та Франції. Але причиною є знищення демократії та верховенства права в Україні.
Ми сподівалися, що епоха «єрмаківщини» та «портновщини» закінчилася. Портнов безславно помер, а Єрмака викинули з Офісу Президента, але їхня справа досі живе. Порядком денним їхньої команди продовжують бути переслідування та тиск на лідера опозиції, перешкоджання євроінтеграції нашої держави.
Зараз ідеться про долю кожного з нас. Про всіх українців, які мріяли побачити нашу країну в сім’ї європейських народів. Бо статус кандидата — це не зусилля ані Порошенка, ані Зеленського. Це зусилля воїнів на фронті, багато з яких сьогодні в залі мене підтримують.
Дякую всім, хто має сміливість стояти на стороні закону, незважаючи на шалений тиск. Дякую двом суддям із п’яти, які знайшли в собі сили не погодитися з Банковою та СБУ й ухвалити справедливе рішення. Шана і повага за об’єктивність та чесність.
Дякую всім, хто мав сміливість підтримувати демократію, хто був присутній на всіх засіданнях: журналістам, представникам дипломатичних служб та посольств. Ми точно подаватимемо позов до Верховної Палати Верховного Суду. І твердо переконаний, що точно переможемо в ЄСПЛ.
Я не збираюся тікати, не збираюся здаватися. Буду й далі боротися за Україну та її європейське майбутнє!
Спроби побудувати в Україні авторитаризм зривають шлях до Європейського Союзу. Про це напряму кажуть Європарламент, ОБСЄ та ЄНП. Ми продовжимо проти цього боротися.
Попри тиск влади на суддів, щоб не дозволити зняти санкції, ми не допустимо відчаю! Правда переможе! А поки, їду на зустріч з нашими військовими, щоб передати їм чергову партію техніки.