M.A. 🇪🇺🇩🇪

Pro NATO, Pro Demokratie, gegen dumme Menschen, gegen Schwurbler. noafd! Bei AfD Wähler „Herr Gott lass Hirn regnen“ 💪😎😉

[Anonymous Germany @Anonymous00708]

14.Juni 1940
Die ersten 728 polnischen Häftlinge werden in einem Transport in das KZ Auschwitz eingeliefert
Sie werden begrüßt mit den Worten:
"Hier kommt keiner mehr raus,außer durch den Schornstein"
SEID GEWARNT!
Der neue Faschismus mit seinem völkischen Rassismus lebt!
FCKNZS!

[UAVoyager🇺🇦 @NAFOvoyager]

This is what remains of people who were doing nothing more than being outside.

russia dropped guided bombs on the center of Sloviansk yesterday, killing three.

No military targets. No battlefield. Just civilians.

This is what russian terrorism looks like.

[M.A. 🇪🇺🇩🇪 @Arwid2012]

@BowesChay 🇵🇱remembers not only Volhynia, but also the partitions of 🇵🇱, 1939, Katyn, and decades of Soviet domination. Therefore, Warsaw views 🇷🇺 as a security threat and invests heavily in defense. For many Poles, the memory of UA crimes and the fear of Russia are not mutually exclusive.

[M.A. 🇪🇺🇩🇪 @Arwid2012]

@BryceMLipscomb Who says "biolabs"? Kermit the Frog? 😂

[D.Radka, #NAFO 🇨🇿🤝🇺🇦 @DakdaR22]

A 26-year-old medic Khrystyna Slavska was murdered by Russians while saving lives in Sumy💔

She died in February 21. 2026💔

She had her whole life ahead of her. So young and beautiful 🙈

Rest in peace🫡🙏

[M.A. 🇪🇺🇩🇪 @Arwid2012]

@IuliiaMendel because Zelenskyy should supposedly just kneel before Putin on behalf of all Ukrainians, wave the white flag, and dismiss all the suffering Putin caused as having been for nothing? Are you drunk?

[Azat @AzatAlsalim]

For those suffering from amnesia: a staggering... 2 months ago, the Islamic regime of Iran murdered more than 40,000 people, whose only crime was to protest for freedom.

[Olena Rohoza @OlenaRohoza]

🇷🇺🇷🇺Russian officer Uldarov: “I ‘cleared out’ a basement of 300–400 civilians, including 40 children.”
According to him, it was a nine-story building. The occupier adds that “he had no choice” and that
he WAS ORDERED TO ELIMINATE EVERYONE:

“I carried out the order with this hand — I killed children. You understand, by order. The thing is, we… we were given the command to wipe out and destroy everyone.

WE WENT TO KILL everyone — women, men, the elderly, and children, even the little ones — five-year-olds.”

The order came from Prigozhin to clear out Bakhmut — to spare no one, neither the old nor the children.
“Wipe them all out.”

In Soledar, it was even worse. Direct quote from Savichev: “Civilians came out. And there was an order — everyone aged 15 and older was to be executed immediately without a word. 20 to 24 people were shot, including ten teenagers aged 15 to 17.”

[Ол��г Володарський @volodarskijo]

19-річний прикордонник Владислав Степанчук вивів із півоточення 21 побратима та став наймолодшим Героєм України.

Владислав пішов у прикордонники добровольцем, щойно йому виповнилося 18.

У квітні 2024 року він уперше потрапив під реальний обстріл - і вже тоді, під час відходу, зберіг 105-міліметрову гармату. Але головне сталося пізніше, на Курщині.

Там їхній підрозділ облаштовував позиції на кордоні. Російський дрон помітив рух, і за годину по них почали бити артилерія та "Ланцети".

Коли вони спробували відвести гармату на запасну позицію, їх накрили мінометами. Командира розрахунку та навідника поранило важкими осколками.

Владислав не розгубився. Змінив маршрут, відвів людей до лісосмуги. Зупинив кровотечі пораненим - спрацювали навички тактичної медицини.

Там же, в лісосмузі, натрапив на бійців із сусідніх підрозділів: без зв'язку, без набоїв, розгублених після обстрілів.

Він узяв усе на себе. Частково відновив зв'язок із командним пунктом, розподілив, хто за що відповідає - спостереження, вогонь. Об'єднав усіх і організував вихід на запасні позиції.

Бій тривав чотири години, стріляли майже впритул. Владислав вивів з-пів оточення 21 побратима.

Президент присвоїв йому звання Героя України. Він - наймолодший, хто отримав цю нагороду.

[Isaac @isaacrrr7]

🚨 ÚLTIMA HORA: Un nuevo informe, recopilado por más de 430 testigos, supervivientes, expertos y personal médico del 7 de octubre, revela horrores nunca antes contados.

Las mujeres fueron desnudadas, atadas, apuñaladas, baleadas y quemadas. Fueron ejecutadas durante y despu��s de la violación.

Fueron decapitadas. Sus huesos pélvicos fueron destrozados. Incluso después de la muerte, continuaron las agresiones sexuales.

En el kibutz Be'eri, se encontraron clavos, objetos punzantes y trozos de metal y plástico incrustados en el cuerpo de una mujer, cuyo cuerpo fue hallado desnudo y atado.

En otra víctima, se utilizaron granadas.

Los hombres también fueron agredidos sexualmente, con al menos un caso de violación en grupo.

Los horrores son verdaderamente bárbaros.

Fuente: Daily Mail.

[M.A. 🇪🇺🇩🇪 @Arwid2012]

@koshercockney Never again is now. 🙌

[M.A. 🇪🇺🇩🇪 @Arwid2012]

@RusHonorBG Good morning 😘

[M.A. 🇪🇺🇩🇪 @Arwid2012]

@biafra_newsUSB bastard 😱 very sick bastard. Not humans!

[M.A. 🇪🇺🇩🇪 @Arwid2012]

@daniel_gugger Bitte den Namen, Rang und Einsatzort ergänzen. Damit die These untermauert werden kann.
Solche Bilder sind in 20 Sekunden bin KI erstellt.
Bitte und danke!

[M.A. 🇪🇺🇩🇪 @Arwid2012]

@Solarstorm777 Oh man, was für ne Scheisse. Der Russe wollte doch nur ein Gemüsebeet anpflanzen.

Dafür wurde er doch von Putin in die Ukraine geschickt. Gemüse anpflanzen 😉

[Олег Володарський @volodarskijo]

Його двічі хов��ли.

Першого разу мати отримала похоронку і закриту труну. Відбулося поховання.

А через 40 днів Олександр Томілович прийшов на власні сороковини живим.

Другого разу похоронка прийшла після трагічної помилки на фронті. Його знову вважали загиблим. Але він вижив.

Свій перший бій Олександр прийняв ще у 2014 році. Відтоді його життя перетворилося на безперервну боротьбу. Волноваха, Савур-Могила, Дебальцеве, Маріуполь, Авдіївка, Світлодарська дуга — за цими назвами для нього не сторінки історії, а роки життя.

За цей час він отримав сім поранень.

Втратив майже всіх побратимів, з якими починав свій шлях.

«Сьогодні з тих хлопців нікого немає серед живих», — згадує він.

Війна не відпускала його навіть удома.

Дружина Людмила розповідала, що спочатку боялася спати поруч. Олександра переслідували важкі фронтові сни. Лише з часом стало трохи легше. Уже під час великої війни у подружжя народилася четверта дитина.

За мужність його нагородили державними відзнаками. Але одну з нагород родина так і не дочекалася. За словами близьких, документи просто загубилися під час оформлення.

Та найбільше вражає інше.

Після важкого поранення військовий отримав інвалідність. У певний період родина з чотирма дітьми фактично виживала на 860 гривень допомоги.

Доля двічі записувала його до списків загиблих.

Але щоразу він повертався.

Повертався до матері.

До дружини.

До дітей.

І сьогодні найбільша його перемога — не ордени та нагороди.

Найбільша перемога — те, що мати не втратила сина, дружина — чоловіка, а діти — батька.

[Kate from Kharkiv @BohuslavskaKate]

This is Olha, she was 22-year-old. Russia killed her yesterday in overnight attack on Chuhuiv, Kharkiv region 🕯💔

She was seven months pregnant. Olha’s husband is currently serving in the Armed Forces, defending Ukraine.

​Olha worked as a psychologist at "Shans" (Chance), a local comprehensive rehabilitation center for people with disabilities, where she dedicated herself to helping children.

[Олег Володарський @volodarskijo]

Після звільнення Херсона росіяни почали жорстокий терор проти цивільних на лівобережній Херсонщині, яка досі в окупації.

Однією з жертв стала 21-річна студентка Аня Єльцова.

У листопаді 2022 року в селі Агаймани ФСБ вдерлися до будинку її бабусі, провели обшук і допити.

Аню викрали на очах у рідних: наділи мішок на голову, заштовхали в машину й забрали.

Вже понад три роки дівчину тримають у неволі в Криму, звинувачуючи у шпигунстві через її проукраїнські погляди.

Рідні знали, що Аня публічно підтримувала ЗСУ в соцмережах та публікувала відео зі звільненого Херсона.

Окупанти розцінили знайдене в її телефоні як підтримку української армії.

Пізніше родичі дізналися, що Аню підставила місцева колаборантка, яка помстилася бабусі за відмову співпрацювати з окупантами.

Після викрадення батьки намагалися знайти доньку в Генічеську, але їх лише ганяли по кабінетах і нічого не казали.

За кілька днів Аня коротко подзвонила, сказала, що її годують і не ображають, але де вона знаходиться не повідомила.

У грудні 2022 року на російському ТБ з'явилося відео, де вона з синцями під очима промовляла вирвані з контексту слова. Рідні вважають, що її примусили до самовикриття.

Перший лист додому прийшов через рік - із кримським штампом.

Аня писала, що батьки приїжджали до Генічеська, коли вона була там, потім її повезли до Мелітополя, а звідти до Криму.

Лише в серпні 2024 року �� родичами зв'язався призначений росіянами адвокат: Аню підозрюють у шпигунстві та зраді росії.

Згодом вона зателефонувала сама, сказала, що схудла на 10 кг, у камері холодно а вікно без скла.

У жовтні 2024 року російськ�� ТБ випустило відео, де нібито щойно затриману в Криму дівчину, в якій впізнали Аню, - судять і обирають запобіжний захід на два місяці.

Родичі були обурені і кажуть, що вона в них уже два роки. А в Офісі генпрокурора України заявили, що Аню змусили до самовикриття під тиском.

Її справу розслідують як воєнний злочин - насильницьке зникнення, незаконне утримання та катування.

Наприкінці жовтня 2024 року мамі вдалося потрапити на два побачення з донькою.

Аня сказала, що в цьому СІЗО трохи краще, ніж у попередньому, але морально вона зламана.

13 лютого 2025 ��оку російські ЗМІ повідомили, що Аню Єльцову засудили за "шпигунство" до 10 років.

Сьогодні Аня Єльцова знаходиться в слідчому ізоляторі в окупованому Чонгарі (Херсонська область), - за ґратами, з розбитою психікою та виснаженим тілом. Але вона жива. І це головне.

Її рідні продовжують боротися за її звільнення, а університет, де вона навчалася, звертався до всіх можливих інстанцій .

На жаль, зараз вона залишається серед десятків інших незаконно ув'язнених українців.

Аню, ми чекаємо. Україна пам'ятає про тебе. Повертайся жива.

[Олег Володарський @volodarskijo]

Друзі, а ви памʼятаєте Дмитра Шаповалова, кадри з яким, де він їсть яблуко після полону, облетіли весь світ.

Сьогодні я хочу, щоб ми згадали і вшанували цього відважного воїна, бо рівно рік тому, 9 червня 2025 року, його життя обірвалося…

Після полону він міг залишитися вдома, поряд із рідними, почати жити тихим мирним життям. Але не зміг дивитися, як ворог топче його землю. Тому знову став до лав ЗСУ. Знову пішов захищати Україну.

Він витримав kатування, біль і нелюдські випробування в полоні і все одно повернувся до побратимів на передову. Та, на жаль, серце воїна не витримало, надто важчі знущання пережив він в полоні…

Його слова: «Я про нього рік мріяв», сказані про звичайне яблуко після звільнен��я, тоді торкнулися мільйонів людей. Бо в ту мить кожен зрозумів справжню ціну простих речей: свободи, дому, життя…

Сьогодні боляче усвідомлювати, що тієї щирої усмішки більше немає.

Єдин��й син. Єдиний онук. Добрий. Світлий. Справжній. Відданий своїй країні.

Світла пам’ять Герою…
Твою усмішку, твою силу і твою любов до України ми не забудемо ніколи.
Спочивай з миром, Дмитре…

[D.Radka, #NAFO 🇨🇿🤝🇺🇦 @DakdaR22]

Olga Teryanik, 22, died during the Russian attacks💔🙈

She had recently married. This beautiful woman was 7 months pregnant.

Olga worked with children at the “Chance” rehabilitation center.

Her husband, Vitaly, is now fighting in the ranks of the Ukrainian armed forces.🇺🇦

Russia breaks up families every day, takes people’s homes and lives💔.

This war hell must end as soon as possible!!