@sheriff_in314xl це Джоуї, десь 2 місяці, є перша вакцина і обробка
врятований від алкаша, де його братів та сестер заморили голодом і він один викарабкався, ��ож сильний хлопчина
3.5кг, думаємо буде невеликий, батьків не бачили
дуже грайливий активних хлопець, знає пелюшку
привезу по Україні
To anyone who takes russia's side and says they are "liberating russian speakers"
Look, just look, THIS is what russian liberation looks like, THIS is the ruskie mir (russian world)
All they know is death.
якщо ви не заберете цього футболіста в нову сімʼю, то в серпні в мене буде 6 собак одночасно в хаті, не випробовуйте мої сили, візьміть собі трошки щастя 🥺
На сьогодні ми знаємо про 1702 іноземних добровольця яки загинули захищаючи Україну з 2022 року.
Вони віддали свої житті в боротьбі за справедливість, за кращій світ.
Я дружина загіблого іноземного добровольця та блізкія іноземних добровольців разом з українськими юристами склали петицію щоб зробити можливим присвоєння звання Героя України за здійснення визначного геройського вчинку для іноземних добровольців.
Це важливе питання вже сьогодні, бо культура вшанування пам'яті формуется вже тут і зараз. Зволікання цим питанням приведе до того, що ми втратимо багато історій про справжніх героїв. Ми не маємо цього допустити.
Це не про особливе ставлення до іноземних добровольців, це про рівність в системі нагород для всіх незалежно від громадянства.
Прошу всіх ознайомитись та підписати петицію: https://t.co/P1uP7dP4RS
Залишилося лише 24 дні, а ми ще не зібрали навіть половини підписів.
Ми будемо дуже вдячні допомозі в просуванні петиції. Поділіться петиціяй зі своїми блізкими, друзями. Ми іноземці і нам важко прориватися в інформаційній простір. Тільки українська громада може з цим допомогти.
Щиро дякую всім 🫂❤️🩹
(Фото з нашого сімейного архіву, я та мій чоловік тільки повінчались, Київ 13.03.2022)
Holy shit.
Madyar’s Birds took out 8 Russian tankers, 1 cargo ship, and 1 ferry from the shadow fleet in a single night (!).
At this point, Ukraine is effectively seizing control not only of the northern Black Sea, but of the entire Sea of Azov as well.
На фоні чергового масованого обстрілу ворога по Києву треба говорити про безпеку як стратегію, а не містечкові рандомні ініціативи.
Боляче, коли люди гинуть лишаючись в тривогу у будинках. Питання укриттів задається як ніколи актуальне. Влада на всіх рівнях від центральної виконавчої до міської мають пропагувати населенню користуватися укриттями.
Так, ходити в укриття будуть не всі навіть якщо все буде ідеально. Але розбудова нових укриттів точно збільшить кількість людей, які будуть ними користуватися, саме тому ось такий зараз має бути пріоритет для міського бюджету. Треба працювати над збільшенням % населення, які будуть користуватися укриттями. І це не соціальними рекламами т��еба робити, а власне новими укриттями!
І тут знову ж таки відвічна проблема з тим, що за 4,5 роки повномасштабної війни столична влада абсолютно просрала цей напрямок роботи, а центральна не мала бажання контролювати та стимулювати. Досі велика кількість людей під час масованих комбінованих атак не користуються укриттями. У цьому велика заслуга імпотентів у високих кабінетах, які не мають стратегічного бачення в питанні безпеки, раз на рік пофарбувати підвал і викласти в ФБ, ось це їх рівень…
Відповідальні за це посадові особи знову вмикають режим здивованих окунів. Для них знову «новина», що виявляється не всі люди живуть біля станцій метро, великих ЖК з паркінгами та поодиноких відремонтованих повноцінних укриттів біля лікарень. Так, чорт ��абирай, є люди, яким немає куди ходити під час масованих обстрілів. І треба зараз говорити саме про це! В місті з найбільшим в Україні бюджетом є цілі вулиці, де у людей немає нормального укриття…
Те що в більшості своїй столичні чиновники називають укриттями – це ��аньба! Це підвали будинків, які банально не пристосовані для цього. В них розташовані купа мереж, які у разі прильоту можуть наробити ще більшої біди. Я вже мовчу про те, що в більшість таких укриттів тупо неможливо спуститися на кріслі колісному, або дитячому візку. Те саме стосується людей старшого віку, яким важко ходити.
Дуже фігово відремонтували старі укриття, з яких більшість, повторюю, є підвалами не призначеними для цього. І це сьогодні вся «робота» по захисту населення.
Ставлю пряме питання – а скільки ще людей має загинути в старих спальних р��йонах міста, щоб нарешті почали будувати нові укриття? Не реконструювати підвали, а будувати саме нові повноцінні укриття!
Тим часом пан Кличко планує закопати чергові 250 млн грн на будівництво паркінгу на Пейзажній алеї в буферній зоні ЮНЕСКО. Перед цим в парк Наталка з міського бюджету вбухали 330 млн грн + 70 млн грн на черговий парковий місток. 720 млн грн щорічно витрачається на так звані депутатські фонди Київради. Все ще завгодно зі 100 млрд міського бюджету, тільки не стратегічні проєкти по захисту громадян…
Місто, де російські терористи намагаються системно знищувати населення і нарощують це, не має просто спостерігати і жити як жило. Потрібні стратегічні заходи і гарно буде почати з розбудови нормальних укриттів!
A normal day at TITANOVI? Nothing here is normal
Everyone has their own battle.
New steps. New movements. Hard days.
But one goal unites them all - take life back.
Move forward. Live fully. Build the future.
Support 👇
https://t.co/Xk4wLaOXsR
PayPal: [email protected]
Під час перехоплення російських дронів загинули чотири члени екіпажу вертольота Мі-8 вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди».
Серед загиблих командир екіпажу, капітан Юрій Ворон, льотчик-штурман, майор Валентин Мукшинов, бортовий технік, старший лейтенант Богдан Хміль та повітряний стрілець, молодший сержант Михайло Деряга
https://t.co/8D4t7rOMBL
Українські технології змінюють хід війни. Роберт «��адяр» Бровді є прикладом того, як інновації, дані та високоточні удари швидко перетворюються на результати на полі бою.
Наша🇸🇪 військова допомога Україні🇺🇦 водночас зміцнює нашу власну оборону й стримувальний потенціал НАТО.
Nnani Adaobi Marian, a 23-year-old who was injured during a Russian strike on Kharkiv, has passed away in Germany.
The graduate of the Kharkiv National Medical University sustained severe injuries on June 29 during a guided aerial bomb attack on Kharkiv.
Medical professionals in both Kharkiv and Germany fought to save her life, but unfortunately, she succumbed to her injuries.
доки росія вбиває цивільних з неба, на дорогах помирають люди від того, що комусь: а — похуй на пдр. б — похуй на штрафи. штраф за перевищення — 340 грн. давайте чесно, тіпи і чувіхи на дорогих авто навіть з землі не піднім��ють ці гроші, якщо вони випадають з кишені. штрафи за систематичне порушення пдр мають прогресивно збільшуватись, перетворюватись у крим. відповідальність, конфіскацію майна, відібрати права, тощо. я не працюю в законодавчому органі, який займається створенням законів, я не знаю, як правильно. я людина, яка хоче йти по вулиці з надією, що якийсь уїбан мене не зіб’є насмерть.
довбойоб, який збив людей на пішохідному переході, вбив 4 людей, серед яких 12-річний хлопець, батько якого зараз у війську. тобто, доки він захищав майбутнє сина, довбойоб на дорозі відібрав його теперішнє. тіп за кермом мав 29 (!!!) штрафів за перевищення швидкості.
ще раз. 29.
як я читаю цю цифру: «мені похуй на ваші штрафи, довбойоби. перевищував, перевищую і буду перевищувати».
я хочу, аби подібні штрихи не мали майбутнього як водії. щоб єдиний транспорт, яким він міг керувати, був мотоблок. щоб подібне не повторювалось.
ось петиція, яку створила родина 12-річного хлопця, для того, аби держава звернула увагу і розробила кращі закони для стримування порушень пдр. прошу підписати і ��оширити.
https://t.co/hnqTmLSD07
За день майже 1500 підписів! Я дуже вдячна всім хто підтримав та підписав, але до 25000 підписів ще далеко, тому закликаю всіх хто відклав це на завтра підписати сьогодні чи поділиться петиціяй зі своїми блізкими та друзями.
Підписати петицію: https://t.co/P1uP7dP4RS
Ще раз дуже дякую всім ❤️🩹🫂
Почитав дуже показову реакцію польського суспільства на рахунок історика Нормана Девіса, який дав інтерв'ю польському виданню.
Британський історик, професор Оксфордського університету Норман Девіс по-суті не сказав нічого проривного.
Він не заперечив Волинь, не відбілював УПА і не почав розповідати полякам, що все це вигадка пропаганди. Навпаки, він говорить про злочини.
Але робить одну страшну для польської історичної політики річ — вимагає точності. А з точністю, як ми знаємо, у них починаються проблеми.
Девіс сказав просту річ: не можна брати Волинь, приклеювати її до всієї УПА, далі до всієї української історії, потім до сучасної України, а в кінці — до українських військових, які сьогодні воюють проти росії. Бо це чисто політика, а не історія.
І додав, що поляки мають бути обережнішими з тим, що говорять про Україну та її історію.
Ві�� не каже, що УПА була святою організацією. Він каже, що УПА загалом не була кримінальною організацією, бо для українців значна частина її історії пов’язана не з Волинню, а з боротьбою проти окупантів, насамперед проти СРСР, який вчиняв геноцид та терор. І саме тому рішення назвати підрозділ на честь героїв УПА не є автоматичним прославленням трагедії.
І от тут у польської правої пам’яті починається коротке замикання.
Бо зручна схема має виглядати так:
1. Польське підпілля — чисте, українське підпілля — злочинне.
2. Армія Крайова — тільки герої, УПА — тільки злочинці.
3. Польща — тільки жертва, українці — тільки боржники по історичній моралі.
А Девіс говорить: ні, друзі, так не працює. Якщо говорите про Волинь — говоріть і про польські вбивства українців. Якщо говорите про УПА — гов��ріть і про Армію Крайову. Якщо говорите про український націоналізм — говоріть і про міжвоєнну Польщу, де українці не мали рівних прав, пережили жорстоку пацифікацію 1930-х і цілком могли вважати себе однією з найбільш скривджених меншин у тій державі.
А ще говоріть про операцію «Вісла», де вже після війни польська держава виселила близько 140 тисяч українців і лемків з їхніх земель. Бо історія не працює так.
Цікаве в цій історії навіть не це.
Норман Девіс — це не якийсь український твіттерський «бандерівець», якого полякам легко записати в агенти Києва. Це один із головних західних істориків, які десятиліттями пояснювали англомовному світу, що Польща — це не просто додаток до росії, Німеччини чи Австрії. Що польська історія — окрема велика історична цивілізація Центрально-Східної Європи.
Його книга God’s Playground фактично стала однією з головних книжок, через як�� Захід почав дивитися на Польщу серйозніше. Якого свого часу критикували за надто необ’єктивну подачу польської історії.
Тобто поки Девіс допомагав полякам витягувати їхню історію з периферії західної історіографії — він був великий історик. Поки писав про польську жертвенність і польське місце в Європі — все було нормально. А щойно цей самий Девіс сказав, що польська пам’ять теж має темні сторінки, що УПА не зводиться до Волині, а українців не можна перетворювати на колективний історичний вирок — все, почалась істерика. А Девіс, до речі, має Орден Білого Орла за його роль у дослідженні та популяризації польської історії, польське громадянство, Орден Відродження Польщі, Хрест Великий Ордену Заслуги Республіки Польща, медаль Gloria Artis, а також звання почесного громадянина Варшави з 2005 року.
К��асика жанру.
Проблема в тому, що частина польської політики вже давно не займається історією. Вона займається виробництвом моральної переваги. Інститут національної пам’яті, Навроцький і вся ця права історична машина дуже хочуть, щоб польська історія була не складною, а зручною. Без імперського шовінізму, без пацифікацій, без насильства проти українців, без операції «Вісла», без власних злочинів до, під час і після Другої світової.
Бо якщо це все визнати, тоді доведеться говорити не мовою вимог, а мовою історика. А це вже неприємно.
І Девіс якраз про це. Не про те, що українці невинні. Не про те, що поляки винні у всьому. А про те, що історія складніша за польську пропаганду «Христоса народів», де є тільки святі і правильна державна пам’ять.
Отака іронія. Людина, яка багато років була одним із найсильніших популяризаторів польської історії на Заході, раптом стала для частини поляків проблемою рівно в той момент, коли нагадала їм про їхню історію.
І отак вони самі себе заганяють у кут далі. Спочатку побудували політику пам’яті на власній святості, а тепер щиро дивуються, чому будь-яка спроба говорити про повну картину звучить для них як напад.
Попри всі намагання журналістки спровокувати Девіса, найбільше сподобались його слова: «Ця афера/історія дорого коштуватиме Польщі в майбутньому».
«Я, разом із моєю сім’єю, родинами загиблих у ДТП та небайдужими громадянами, прошу про прості й справедливі речі:
- щоб водії, які систематично порушують Правила доро��нього руху, втрачали право керувати автомобілем;
- щоб за порушення, які призвели до загибелі людей, наставала пропорційна, ефективна та невідворотна відповідальність;
- щоб перевищення швидкості перестало сприйматися як дрібне порушення.»
https://t.co/R8kGjBt54y
@oleo_lio Співчуваю. Ви не отримали від України нічого, крім надії на якесь майбутнє, а заплатили найвищу ціну. Нехай Аляксей спочиває з миром. Живе Беларусь! Слава Україні!