Anna

[Український часопис @falledlenin]

06.07.1950 у Варшаві був страчений Мирослав Онишкевич (1911-1950) — полковник УПА, командир Військової Округи «Сян». На судовому процесі у Варшаві Онишкевич сказав:

[Останній оябун @commissaire__m]

Сьогодні у Кракові осквернили могилу українського письменника Б. Лепкого. Наруга над могилами триває в Польщі систематично за очевидного потурання влади. В Україні полеглі поляки, росіяни, євреї спочивають мирно. Але в "європейській" та "християнській" Польщі вандалізм є нормою

[ARTAukr @mv_ArtaUKR]

Новим очільником Закарпатського обласного ТЦК став полковник Дмитро Лисюк
3 листопада 2023 він зібрав бійців на нагородження, після чого російський ракетний удар забрав життя ❗28 військовослужбовців і поранив 53. Замість 5–8 років тюрми Лисюк отримав підвищення, хоча ще у 2019👇

[Johnny Talk @JohnnyTalkToYou]

Бачу вам подобається наша рубрика "розвінчай міф про поляка". На черзі новий міф і новий тред.

Від поляків часто можна почути, що вони ревні християни і оплот Бога в Європі.

Це піздьож. Сьогодні розберемо, як ці "боголюби" палили українські церкви в 30-х.

Погнали!👇🧵

[TranceFM @Play_Hard_Fun]

Дуже раджу подивіться це відео: https://t.co/fqNY9duepd

Ветеран першої сотні боївок ОУН(б) на Поліссі Бакунець-Шмалюх Степан Сидорович, розповідає як його опитувала українська прокуратура на вимогу Польщі.

[Petrenko AndryiⒸ (Ukraine) @PetrenkoAndryi]

Історію, яку повинні знати українці і нагадувати про неї полякам.

Кров за українську освіту: Як Адам Коцко став символом студентської боротьби у Львові

Історія боротьби за право навчатися рідною мовою в Галичині початку XX століття сповнена драматизму, протестних акцій та, на жаль, трагічних жертв. Однією з найвеличніших і водночас найсумніших постатей цього руху став Адам Коцко — студентський лідер, чиє життя обірвалося 1 липня 1910 року в стінах Львівського університету.

 Ранні роки та покликання талановитого юнака

Адам Коцко народився 24 грудня 1882 року в селі Шоломия на Львівщині. Його родина була мішаною: батько-українець працював переписувачем у страховому товаристві «Дністер», а мати була полькою за походженням. Попри це, Адам виховувався у глибокій повазі до української культури.

Він був надзвичайно всебічно обдарованою особистістю:

 Акторський талант: Блискуче грав у театральних гуртках, зокрема запам'ятався виступом у п'єсі Софокла «Антигона».

 Художній хист: Чудово малював, і знавці живопису пророкували йому кар'єру успішного художника. Його полотна на історичну тематику тривалий час прикрашали інтер'єри українських студентських громад.

 Юриспруденція: У 1905 році він вступив на правничий факультет Львівського університету, де одразу поринув у вир громадського та політичного життя.

 Тернистий шлях протесту (1906–1907)

Боротьба за створення окремого українського університету у Львові на той час досягла свого піку. Австро-угорська влада та польська адміністрація вишу в��іляко ігнорували вимоги українців.

У 1906 році під час чергової масової демонстрації за відкриття вищого закладу освіти для українців Адам Коцко отримав своє перше поранення в голову під час сутичок. Згодом, у 1907 році, він став одним із організаторів масштабних студентських протестів, які завершилися масовими арештами. Бажаючи відстояти свої права та підтримати побратимів, Адам оголосив голодування у в'язниці, після чого його звільнили.

 Трагедія 1 липня 1910 року

Напруга в університеті зростала. 1 липня 1910 року українські студенти зібралися в ІІІ залі університету на віче, щоб висловити протест проти затягування університетської реформи урядом.

Дізнавшись про це, польські студенти-шовіністи звели барикади в коридорах, аби завадити проведенню акції та виходу українців на вулиці міста. Конфлікт швидко переріс у збройне протистояння. Пролунало близько 50 пострілів. Адам Коцко, який мужньо йшов попереду української молоді, отримав важке вогнепальне поранення в голову з пістолета системи «Браунінг». Через 9 годин він помер на руках у своєї матері. За��алом у той день поранення різного ступеня важкості отримали 28 осіб.

 Похорон, що сколихнув Галичину

Похорон Адама Коцка, який відбувся 4 липня 1910 року, перетворився на масштабну національну маніфестацію, яка зібрала тисячі свідомих українців з усієї Галичини. Труну з тілом героя несли вулицями Львова до Личаківського цвинтаря.

> Прощальні промови біля могили тривали майже шість годин. Справжнім маніфестом свободи та гідності стали виступи тогочасних лідерів української нації, серед яких були:

Кихайло Грушевський

Кость Левицький

Кирило Трильовський

Осип Назарук

Лонгин Цегельський

Уже понад століття Адам Коцко залишається незмінним символом нескореності українського студентства та безкомпромісної боротьби за право на власну освіту, мову та майбутнє. Його подвиг назавжди вписаний в історію становлення української ��ищої школи.

[viktor (reserved) @viktor_resore]

Польський Інститут національної пам'яті припинив розслідування примусового переселення 150 тисяч українців під час акції "Вісла" у 1947 році. П��реселення не визнали "злочином проти людяності".
Український інститут національної пам"яті має протилежну позицію

[viktor (reserved) @viktor_resore]

поляки, навіщо ж так нахабно брехати?
поляки загнали українців у концтабір Явожно, це був філіал Освенцима. і там катували українців, катували всіх: і старих, і жінок, і дітей. Це історичний факт.

[Третій армійський корпус @ab3army]

119 років від дня народження Романа Шухевича — легенди визвольного руху

Про роль Романа Шухевича в сучасній війні — розповідає командир 1-го механізованого батальйону Третьої окремої штурмової бригади, друг Кіпіш.

Його життя стало прикладом безкомпромісної боротьби за українську державність. Від боївкаря УВО до генерал-хорунжого й головного командира УПА — Шухевич присвятив себе організації збройного спротиву ворожому режиму.

Сьогодні його постать — уособлення відповідальності перед Nацією та майбутнім України. А його шлях продовжують воїни Третього армійського корпусу.

[Petty officer @litator_]

На кордоні з Україною – висипають зерно, а з Білоруссю – вільний трафік. Як Польща купує російську агропродукцію https://t.co/HLBnZBMSKg

[Dionisa🌻🕸️🦩 @ofkaradag]

But when Ukrainians do this yall call them xenophobic

[Petrenko AndryiⒸ (Ukraine) @PetrenkoAndryi]

Історична трагедія: Діяльність Армії Крайової проти українського населення

​Польська Армія Крайова (АК) під час Другої світової війни та у повоєнний період здійснила масові вбивства десятків тисяч мирних українських громадян. Серед жертв переважали найбільш незахищені верстви населення — жінки, діти та люди похилого віку.

​Ці злочини вирізнялися винятковою, нелюдською жорстокістю: людей рубали сокирами, кололи багнетами, спалювали живцем у власних домівках та піддавали масовим знущанням і насильству. Внаслідок цих каральних акцій сотні українських сіл та хуторів були повністю стерті з лиця землі.

​Головна мета терору: Керівництво польського підпілля прагнуло реалізувати концепцію відновлення довоєнних кордонів Польщі. Шляхом тотального терору, етнічних чисток та залякування вони намагалися повністю очистити ці землі від українського елементу, щоб створити етнічно однорідну польську державу.

​Масштаб і наслідки трагедії

​Аналізуючи події на Волині, у Галичині, а особливо на українських етнічних землях Закерзоння (Холмщина, Надсяння, Лемківщина), можна виділити кілька ключових аспектів цієї трагедії:

​Спланований характер акцій: Напади на українські села часто не були спонтанними виявами агресії, а являли собою скоординовані військові операції АК (наприклад, трагічні події у селах Сагринь, Павлокома, Пискоровичі).

​Жорстокість як інструмент: Використання підкреслено жорстоких методів убивств мало на меті посіяти паніку серед українців, змусити їх кидати свої домівки та тікати за межі регіону.

​Руйнування культурної спадщини: Окрім зни��ення людей, спалювалися українські церкви, школи та культурні осередки, що мало на меті повністю знищити будь-які сліди української присутності на цих територіях.

​Ці криваві сторінки історії залишаються глибокою ран��ю в пам'яті українського народу і вимагають чесного, об'єктивного висвітлення без жодних спроб виправдання воєнних злочинів проти мирного населення.

Автор: @petrenkoandryi

[Necro Mancer @666_mancer]

Рашисты используют против украинцев химическое оружие
https://t.co/OXbIeNWMFX #warcrimes

[SPILNO @spilnoua]

Красномовне відео про те, що вс�� ця боротьба з корупцією Железняка і навіть українофобія Бужанського - це шоу!
Ярослав Железняк має в цирку ВРУ роль безкомпромісного борця з корупцією, а Максим Бужанський - відвертий українофоб, який роками поливав брудом усе українське, ��а за сумісництвом — один із найагресивніших критиків НАБУ.
І це незаважає їм світиться від щастя, обіймаючись в цирку.

[Український часопис @falledlenin]

29.06.1971 народився Микола Микитенко (1971-2020) — ветеран АТО, який о 3:30 ночі 11 жовтня 2020 підпалив себе на Майдані Незалежності в Києві на знак спротиву діям діючої влади, а саме розмінування підходів до укр.позицій, відведення військ і повзучої окупації.

[UAVoyager🇺🇦 @NAFOvoyager]

23-year-old Ukrainian POW Bohdan Trofimiuk was tortured so brutally in russian captivity that he can no longer walk.

Captured at 19 while defending Mariupol and Azovstal, he was beaten into a coma during a brutal "reception" in prison, left permanently disabled, and denied medical care.

Instead of being released or treated, he was put through a sham "terrorism" trial. russia sentenced him to 16 years in a maximum-security prison simply for defending his country.

This is not justice. It is a grave violation of international law.

russia systematically tortures Ukrainian POWs and then prosecutes them for "terrorism" simply because they served in Ukraine's Armed Forces—in direct violation of the Geneva Conventions.

The world must know his name.

Bohdan Trofimiuk is the face of russian barbarity.

#FreeAzovstalDefenders

[ЗМІСТ @poltavazmist]

Так колись виглядала водолікарня курорту в Миргороді.

Спроектував її Опанас Сластіон.

У 80-х роках будівлю зруйнували

[Останній оябун @commissaire__m]

ЛГБТ. ЗАВЖДИ. ЛІЗУТЬ. ДО ДІТЕЙ. Це їхній топ-пріоритет

(Книжка з дитячого відділу АТБ)

[Anna @DICKtor_onTV]

@IForgotMyName65 @d_zaivyi @vvognyk У вас, содомітів, якісь постійні гачі-мучі фантазії

[Останній оябун @commissaire__m]

Олена "мы не инвестируем в войну и убийства" Шевченко та її 25-й гендер "гном у вишиванці". На прийомі в мерії Осло