genY

[一田和樹 @K_Ichida]

情報戦に巨費を投じる権威主義国家とから戦いを放棄した米国。
ロシアは2026年予算でプロパガンダに17億7000万ドル（約2740億円）を計上したが、これは公然たる国営メディア分のみで、隠密のトロール工場などへの支出が上乗せされる。中国は年間100億ドル（約1兆5500億円）規模、イランも約6億���ル（約930億円）とされ、いずれも秘密工作は別枠。
対する米トランプ政権はグローバル・エンゲージメント・センター（後のFIMI対策室）を閉鎖し、ボイス・オブ・アメリカも縮小、外国プロパガンダの監視・反論から事実上撤退した。
ルビオ国務長官は同センターが米国民を検閲したと批判。一方、同盟国は撤退できず、ポーランドのNASKは対処を続けるが、TelegramなどSNSは非協力的。同社のインフラはロシア治安機関FSBと関係する企業が担うとされる。

In the disinformation war, the U.S. unilaterally disarmed
https://t.co/23Co59FKnX

[genY @genY1981]

永遠の26歳：リヴネ州出身の若き軍曹、ヴォロディミル・ピリペイが戦線で戦死

リヴネ州出身の若き防衛兵、ヴォロディミル・ピリペイが、盾を胸に戦場から帰還した。
6月5日、敵の砲撃により、この戦士の命は絶たれた。

この英���の年齢は、永遠に26歳のままである。

永遠の追悼を！

[Олег Володарський @volodarskijo]

Навіки 26: на фронті загинув молодий сержант із Рівненщини Володимир Пилипей

На щиті повертається з війни додому молодий  захисник із Рівненщини Володимир Пилипей. Життя воїна 5 червня обірвав ворожий артилерійський обстріл.

Герою назавжди залишиться 26 років.

Вічна памʼять!

[genY @genY1981]

ハルキウ州での戦闘任務遂行中に、ヴォルィーニ地方警察官ヴィクトル・マシウクが戦死しました。

ヴォルィーニ州警察本部爆発物処理部門副部長であり、技術・刑事��識支援課長の警察大尉ヴィクトル・マシウクは、6月7日に敵の無人航空機の攻撃を受けて生命に相応しない重傷を負いました。

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув волинський поліцейський Віктор Масюк
Заступник начальника управління вибухотехнічної служби ГУНП у Волинській області, начальник відділу техніко-криміналістичного забезпечення, капітан поліції Віктор Масюк 7 червня отримав травми, несумісні життям, під час влучання ворожого БПЛА. Разом з ним в екіпажі були ще троє волинських колег, які отримали поранення.
Народився Віктор Масюк у 1979 році на Турій��ині. Служив у Збройних Силах України. В органах внутрішніх справ – з 2000 року, працював на різних посадах підрозділів кінологічної та вибухотехнічної служби.
Свого часу був інструктором кінологічного миротворчого підрозділу МВС України в Косово та відряджався до Спеціального миротворчого центру Національної академії внутрішніх справ України. З 2014 року – учасник АТО та ООС.
З 2022 - в числі перших долучився до розмінування українських територій, працював разом з колегами на Херсонщині, Донеччині, Сумщині та в інших регіонах держави.
Віктор назавжди залишиться в наших серцях і пам’яті професіоналом своєї справи, надійним товаришем, доброю людиною з непересічним почуттям гумору.
Щиро співчуваємо дружині, сину та доньці, які ��тратили чоловіка і батька, усім близьким та друзям Віктора Миколайовича.

[Vatnik Soup @P_Kallioniemi]

In today’s Vatnik Soup, we introduce a Ukrainian “scholar” and social media activist, Marta Havryshko (@HavryshkoMarta). She’s best known for spreading anti-Ukraine and pro-Kremlin narratives online, along with a habit of spotting neo-Nazis everywhere in Ukraine.

1/20

[genY @genY1981]

2023年7月6日、オレクサンドル・シリイ（12歳）が亡くなりました。

ハルキウ州の病院で、体の85%に及ぶ火傷と、前日にハルキウ州モロジヴァ・ドリナ村近くで車が爆発物に乗り上げたことによる負傷が原因で死亡しました。

父と姉妹が遺されました。

[Український часопис @falledlenin]

07.06.2023 загинув Олександр Сірий (12 років). Помер в Харків.обл.лікарні від опіків 85% тіла і поранень, які отримав напередодні через наїзд автівки на вибуховий пристрій біля с.Морозова Долина на Харківщині. Залишилися батько, сестри. Світлина https://t.co/aMoK3FLxAz

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Знову тяжка втрата для Олевської громади. Загинув гідний син України майстер-сержант Шпортко Вадим Васильович. Навіки 44...
Наш Герой понад двадцять років віддав захисту державного кордону в нашому регіоні. Він мужньо боронив Україну та кожного з нас на тяжких ділянк��х фронту. Загинув в бою за Батьківщину поблизу населеного пункту Ганнівка Покровського району Донецької області.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Героя. Схиляємо голови у скорботі та розділяємо ваш біль втрати. Вічна і світла пам'ять

[Український часопис @falledlenin]

07.06.2023 на Донеччині загинув Ігор Виходець - солдат ЗСУ 37 ОБрМП. Залишились мама, брати, донька. Світлина https://t.co/aMoK3FLxAz

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Піщанобрідська громада втратила ще одного свого Героя…
З глибоким сумом повідомляємо, що у війні за незалежність та свободу України загинув наш земляк, житель села Олексіївка – НОСКОВ ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, друзям та побратимам загиблого Захисника.
Розділяємо з вами біль непоправної втрати.
Вічна пам’ять Герою!
Вічна слава Захиснику України!

[Український часопис @falledlenin]

07.06.2022 у населеному пункті Клинове на Донеччині загинув Олександр Лях - ст.солдат ЗСУ 30 ОМБр. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

[Rohoza (Дев'ятий) Mykhailo 🇺🇦🇱🇹🇨🇦 @Oct7NeverForget]

Irina Dovhan was tortured not for carrying a weapon. Not for committing a crime. Not for hatred. She was tortured for one reason only — she loved Ukraine.

In August 2014, the world saw photographs that sent chills down the spine. In the center of occupied Donetsk, tied to a post in a public square, stood an exhausted woman wrapped in a Ukrainian flag. Around her neck hung a sign bearing a cynical accusation: "She kills our children." Beside her stood an armed militant. Around them gathered a crowd. People laughed, insulted her, beat her, and posed for photographs, as if she were not a living human being but a trophy.

At the time, the world did not know her name.

A few days later, it did.

Her name was Irina Dovhan, an ordinary Ukrainian woman from Yasynuvata.

She was 52 years old. She had poor eyesight, had never carried a weapon, and had never served in the military. She simply helped Ukrainian soldiers by bringing food, medicine, and clothing and by raising money for the army. She could not stand aside while war came to her homeland.

When most people fled Yasynuvata, Irina stayed behind. Not out of stubbornness or fear. She could not abandon her animals—three cats and two dogs left alone amid war, explosions, and empty homes.

She wanted only one thing: to save her home and care for those who depended on her.

But someone informed the militants about her support for the Ukrainian army.

One day they came for her while she was watering flowers in her yard. They blindfolded her, handcuffed her, and took her to a base of the Vostok Battalion. There, the interrogations began. Then came the torture.

She was beaten, humiliated, and threatened with death.

Later, Irina recalled that the worst part was not even the physical pain but the cold, limitless cruelty of the people around her.

Then they decided to make an example of her.

She was taken to the center of Donetsk, wrapped in a Ukrainian flag, given the false sign, and placed beside a post of public humiliation. She stood there for hours, holding onto the post to keep from collapsing after the beatings.

She was struck in the legs with rifle butts.

People threw tomatoes at her face.

They cursed and mocked her.

And many in the crowd smiled, took photographs, and watched with curiosity or hatred, as if it were a spectacle.

"Armed men stood nearby discussing how else they could torture me," Irina later recalled.

What happened outside the camera frame was even worse than the photographs themselves.

And yet, she endured.

Near the end of that ordeal, Irina noticed two men looking at her without hatred. They were foreign journalists, Andrew Kramer and Mark Franchetti. They later did everything they could to help secure her release from captivity.

And they succeeded.

Many people would have been broken forever after such an experience. But not Irina Dovhan.

Today, she heads SEMA Ukraine, an organization that supports women who survived Russian captivity and torture. She helps those who have gone through similar horrors find the strength to continue living and to speak openly about the crimes committed during the war.

Her voice has become the voice of thousands whose lives were shattered by violence.

In 2016, Irina received the People's Hero of Ukraine award. But her greatest achievement is that she never lost her humanity despite everything she endured.

In recent years, she has also fought cancer.

And once again, she prevailed.

Because some people simply cannot be broken.

Irina Dovhan is more than the woman in a famous photograph.

She is a symbol of resilience.

A symbol of Ukraine itself—remaining alive, dignified, and unbroken even in its darkest hours. 🇺🇦

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Сарненська громада з глибоким сумом отримала звістку про підтвердження загибелі солдата Валерія Романовича Абрамовича.
📷Валерій Романович народився у 1969 році в селі Стрільськ. Його життєвий шлях був сповнений щоденної праці, відповідальності та відданості своїй родині. Після закінчення школи вступив до Одеського кооперативного технікуму. Саме там розпочав трудову діяльність, створив сім’ю, а згодом разом із найдорожчими людьми повернувся до рідного краю.
Упродовж багатьох років працював на різних посадах, сумлінно виконуючи свою справу та заслуживши повагу колег і знайомих. Останнім місцем його роботи була військова частина А0153 у місті Сарни.
Ті, хто знав Валерія Романовича, пам’ятають його як добру, щиру та справедливу людину. Він умів підтримати словом і ділом, ніколи не залишався осторонь чужої біди, був принциповим у своїх переконаннях і вірним своїм життєвим цінностям. Його вирізняли людяність, працьовитість та особлива доброзичливість, за яку його цінували й поважали.
📷 У березні 2024 року Валерій Абрамович став до лав Збройних Сил Украї��и. Проходив службу у складі 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR. У час, коли країна потребувала своїх захисників, він без ва��ань став на її оборону, залишаючись вірним обов’язку та любові до Батьківщини.
📷 26 травня 2024 року під час виконання бойового завдання Воїн загинув, віддавши найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.
Невимовний біль цієї втрати назавжди залишиться у серцях рідних і близьких. У скорботі залишилися матір Ніна Степанівна, дружина Людмила Іванівна, син Анатолій, який нині також захищає Україну в лавах Збройних Сил, донька Вікторія, сестра Світлана, брат Володимир.
📷 Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям і поб��атимам загиблого Захисника. Розділяємо ваш біль та схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай світла пам’ять про Валерія Романовича, його добрі справи та гідно прожите життя назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав і любив.
📷📷 Світла пам’ять Захиснику України. Вічна шана, вдячність і слава Герою!

[Київ Русь-Україна 2 ( 1 с 2019г.) @vodopark1967]

@NAFOvoyager https://t.co/vSzaVZg6Cr

[genY @genY1981]

人々は、ザポリージャ州バ���ビネ村のバス停でただ待っているだけでした。

その時、ロシアが彼らに誘導爆弾を投下しました。

民間人2人が死亡しました。3人が負傷しました。

間違いではありません。巻き添え被害でもありません。

テロです。意図��で繰り返されるもの。毎日です。

[UAVoyager🇺🇦 @NAFOvoyager]

People were simply waiting at a bus stop in the village of Balabyne, Zaporizhzhia region.

Then russia dropped guided bombs on them.

Two civilians were killed. Three more were injured.

Not a mistake. Not collateral damage.

Terror. Deliberate and repeated. Every day.

[genY @genY1981]

@KS_1013 「手がつけられなくなったことからはドロンします」

[Український часопис @falledlenin]

07.06.2023 біля нп Іванівське Бахмут.р-ну Донецьк.обл. в результаті ворожої атаки дронами-камікадзе загинув Олександр Боровський - ст.солдат 118 ОМБр, стрілець-оператор, інструктор. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Залишились батьки, сестра.

[Український часопис @falledlenin]

07.06.2023 в с.Нескучне, Донецька обл. з 7 окр.батальйону АРЕЙ УДА загинули 1) ст.сержант Сергій Потурай 'Пластирь', 2) солдат Олександр Осіков 'Шаолінь', 3) солдат Валерій Мітакі "Фенікс", 4) у госпіталі від отриманих поранень помер сержант Сергій Купінський 'Купідон'

[genY @genY1981]

ネテシンの共同体は再び深い悲しみに暮れている。

公式に確認された：2023年12月16日、ザポリージャ州で戦闘任務を遂行中に亡くなったのは、我々の同郷の勇敢なウクライナの守護者、英雄の兵士イーホル・バシウク（47歳）である。

[Олег Володарський @volodarskijo]

Біль, який не вщухає. Надія, яка розбилася об жорстоку реальність війни…

Два з половиною роки очікування, молитов, надії та невідомості. Два з половиною роки боротьби за кожен промінчик світла, віри в те, що живий, що повернеться… Рідні оббивали пороги, шукали, чекали і трималися за найменшу надію. Але безжальний вирок ДНК-експертизи обірвав усе.

​Нетішинська громада знову у глибокій скорботі. Офіційно підтверджено: 16 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області загинув наш земляк, відважний Захисник України, солдат Геро�� ІГОР БА��ЮК (47 років).

​Він пішов у бій, щоб захистити наші ранки, наші домівки, наше майбутнє. Пішов і залишився в строю Небесного Війська назавжди. Його подвиг — це ціна нашої відносної безпеки тут, у тилу. Ціна, яку неможливо виміряти жодними словами.

​Щирі співчуття родині

​Неможливо знайти слова, які б могли загоїти рану в серцях рідних та близьких. Жодне слово співчуття не зменшить того болю, який ви несете. Дякуємо вам за Сина, Батька, Чоловіка, Брата — справжнього Чоловіка з великої літери та великого Патріота.

​Вся громада схиляє голови у глибокій ша��і та розділяє з вами цей невимовний смуток.

​Вічна пам’ять та доземний уклін Герою Ігорю Басюку!

Твоє ім'я назавжди вписане в історію нашої незалежності.

​Про день та час зустрічі Воїна-Захисника Ігоря Басюка та чин похорону буде повідомлено додатково.

​Герої не вмирають! Вони вмирають тільки тоді, коли про них забувають. Ми — пам'ятатимемо вічно. ЧЕСТЬ ВОЇНУ.....

[genY @genY1981]

2023年6月6日、ザポリージャ州オメルニク村付近で敵の航空攻撃により、イリヤ・ドチェンコ（「フレク」）が戦死しました。

ウクライナ軍第132独立強襲大隊の兵士でした。偵察・擲弾兵として勤務していました。

農業セクターで働いていました。

両親、兄弟、妻が遺族として遺されました。

[Український часопис @falledlenin]

06.06.2023 внаслідок ворожого авіаудару в районі села Омельник Запорізької області загинув Ілля Доценко («Грек») - солдат ЗСУ 132 ОРБ. Був розвідником-гранатометником. Працював в агросекторі. Залишилися батьки, брат, дружина.

[genY @genY1981]

戦争はまた一人の若者の命を奪い、物語を書き始めるばかりだったもう一つの運命を奪いました。

ウクライナを守るために、ロスティスラフ・ユルチシン（Rostyslav Yurchyshyn）が命を落としました。
彼はわずか21歳でした。

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Війна забрала ще одне молоде життя, ще одну долю, яка лише починала писати свою історію.
Захищаю��и Україну, загинув Ростислав Юрчишин.
Йому був лише 21 рік.
Він міг жити, кохати, будувати плани на майбутнє. Але прийшла війна. Ростислав став на захист України й боровся до останнього.
4 червня на Дніпропетровщині він загинув від удару ворожого дрона. Зупинилося серце сина, друга, воїна.
Немає слів, які могли б втамувати біль матері та рідних. Молодий хлопець, у якого все життя було попереду, тепер поповнив Небесне Воїнство.
Щирі співчуття родині та близьким.
Вічна пам’ять і слава Герою України!

[genY @genY1981]

2022年6月6日 場所不明 アンドレ・ハック・バヒ（ブラジル🇧��）氏が死亡 - 志願者、国際軍団の兵士、TRO ZSU。

[Український часопис @falledlenin]

06.06.2022 місце не уточнено загинув Андре Хак Бахі (Бразилія🇧🇷) - доброволець, солдат Інтернаціонального легіону ТРО ЗСУ.