GRNWERTYL

[Олег Володарський @volodarskijo]

Він збив понад 120 ракет та скріпкою лагодив Patriot, а його собаки досі чекають на нього: історія загиблого інженера Patriot.

Це Історія Дениса Сакуна - головного інженера Patriot, який загинув у Києві. У "глибокому тилу".

Коли люди питають, як він міг загинути в Києві, - його дружина 32-річна Яна відповідає "Я отримала чоловіка по шматках і ховала в закритій труні".

Денис був тим, хто першим у світі допоміг збити російський "Кинджал".

Він навчався в США за три тижні замість трьох місяців. А коли повернувся - став головним інженером ЗРК Patriot. Усі, хто працює з цим комплексом, "проходили через Дениса".

Його називали генієм. Коли не було деталей, він лагодив Patriot звичайною паличкою та скріпкою. Скріпку завжди носив у кишені - після того, як нею полагодив те, що ніхто не міг.

Коли він виїжджав з окупованого Луганська - на блокпості його пропустив колишній підлеглий, який став сепаратистом. Бо навіть той поважав Дениса і не здав його.

У 2015-му Денис звільнився. Але 24 лютого 2022-го відвіз родину в безпечне місце, а 25-го вже пішов у військкомат.

Він мріяв про спокійне життя. Садив сад - 65 туй і троянди для дружини. Їздив на тренування з чотирма хаскі та завжди перемагав. Собаки були його реабілітацією після АТО, втрати дому та двох шлюбів.

А ще він рятував літаки. Одного разу добу не спав, налагодив техніку на півдні - і тією технікою потім збили три російські Су-34.

Загинув Денис у грудні 2024-го. Після чергового масованого обстрілу він рятував техніку під час пожежі.

Пʼять собак хаскі досі чекають його. Коли біля будинку зупиняється авто - вони немов "скаженіють", думаючи, що це госпо��ар.

Яна зробила таке ж тату, як у Дениса. Доглядає його сад. І мріє створити психологічно-реабілітаційний сад для ветеранів - "Chief Garden" (Чіф - це позивний чоловіка). Кожне дерево в саду буде іменним - на честь загиблого військового.

Вона каже: "Я не врятувала свого Дениса, але хочу врятувати душі, які цього потребують".

[MACHIAVELLIST @PulseOfUkraine]

Почитав дуже показову реакцію польського суспільства на рахунок історика Нормана Девіса, який дав інтерв'ю польському виданню.

Британський історик, професор Оксфордського університету Норман Девіс по-суті не сказав нічого проривного.

Він не заперечив Волинь, не відбілював УПА і не почав розповідати полякам, що все це вигадка пропаганди. Навпаки, він говорить про злочини.

Але робить одну страшну для польської історичної політики річ — вимагає точності. А з точністю, як ми знаємо, у них починаються проблеми.

Девіс сказав просту річ: не можна брати Волинь, приклеювати її до всієї УПА, далі до всієї української історії, потім до сучасної України, а в кінці — до українських військових, які сьогодні воюють проти росії. Бо це чисто політика, а не історія.

І додав, що поляки мають бути обережнішими з тим, що говорять про Україну та ї�� історію.

Він не каже, що УПА була святою організацією. Він каже, що УПА загалом не була кримінальною організацією, бо для українців значна частина її історії пов’язана не з Волинню, а з боротьбою проти окупанті��, насамперед проти СРСР, який вчиняв геноцид та терор. І саме тому рішення назвати підрозділ на честь героїв УПА не є автоматичним прославленням трагедії.

І от тут у польської правої пам’яті починається коротке замикання.

Бо зручна схема має виглядати так:
1. Польське підпілля — чисте, українське підпілля — злочинне.
2. Армія Крайова — тільки герої, УПА — тільки злочинці.
3. Польща — тільки жертва, українці — тільки боржники по історичній моралі.

А Девіс говорить: ні, друзі, так не працює. Якщо говорите про Волинь — говоріть і про польські вбивства українців. Якщо говорите про УПА — говоріть і про Армію Крайову. Якщо говорите про український націоналізм — говоріть і про міжвоєнну Польщу, де українці не мали рівних прав, пережили жорстоку пацифікацію 1930-х і цілком могли вважати себе однією з найбільш скривджених меншин у ��ій державі.

А ще говоріть про операцію «Вісла», де вже після війни польська держава виселила близько 140 тисяч українців і лемків з їхніх земель. Бо історія не працює так.

Цікаве в цій історії навіть не це.

Норман Девіс — це не якийсь український твіттерський «бандерівець», якого полякам легко записати в агенти Києва. Це один із головних західних істориків, які десятиліттями пояснювали англомовному світу, що Польща — це не просто додаток до росії, Німеччини чи Австрії. Що польська історія — окрема велика історична цивілізація Центрально-Східної Європи.

Його книга God’s Playground фактично стала однією з головних книжок, через які Захід почав дивитися на Польщу серйозніше. Якого свого часу критикували за надто необ’єктивну подачу польської історії.

Тобто по��и Девіс допомагав полякам витягувати їхню історію з периферії західної історіографії — він був великий історик. Поки писав про польську жертвенність і польське місце в Європі — все було нормально. А щойно цей самий Девіс сказав, що польська пам’ять теж має темні сторінки, що УПА не зводиться до Волині, а українців не можна перетворювати на колективний історичний вирок — все, почалась істерика. А Девіс, до речі, має Орден Білого Орла за його роль у дослідженні та популяризації польської історії, польське громадянство, Орден Відродження Польщі, Хрест Великий Ордену Заслуги Республіки Польща, медаль Gloria Artis, а також звання почесного громадянина Варшави з 2005 року.

Класика жанру.

Проблема в тому, що частина польської політики вже давно не займається історією. Вона займається виробництвом моральної переваги. Інститут національної пам’яті, Навроцький і вся ця права історична машина дуже хочуть, щоб польська історія була не складною, а зручною. Без імперського шовінізму, без пацифікацій, без насильства проти українців, без операції «Вісла», без власних злочинів до, під час і після Другої світової.

Бо якщо це все визнати, тоді доведеться говорити не мовою вимог, а мовою історика. А це вже неприємно.

І Девіс якраз про це. Не про те, що українці невинні. Не про те, що поляки винні у всьому. А про те, що історія складніша за польську пропаганду «Христоса народів», де є тільки святі і правильна державна пам’ять.

Отака іронія. Людина, яка багато років була одним із найсильніших популяризаторів польської історії на Заході, раптом стала для частини поляків проблемою рівно в той момент, коли нагадала їм про їхню історію.

І отак вони самі себе заганяють у кут далі. Спочатку побудували політику пам’яті на власній святості, а тепер щиро дивуються, чому будь-яка спроба говорити про повну картину звучить для них як напад.

Попри всі намагання журналістки спровокувати Девіса, найбільше сподобались його слова: «Ця афера/історія дорого коштуватиме Польщі в майбутньому».

[Radu Hossu 🇹🇩🇺🇦 @RaduHossu]

The largest attack on Moscow since World War II took place last night.

As far as I can tell, since I’ve been following the war, there has never been such a large number of drones reaching the Moscow Region, nor causing such disruption.

The Moscow Oil Refinery was struck for the third time since the start of the war (it happened once in 2024 and once in 2025), but the success of last night’s attack is surprising even to me. Why do I say this:

To protect the May 9 parade, the Moscow region and the capital itself had four rings of air defense, consisting of over 300 air defense systems of all types (Pantsir, Buk, Tor, S-300, S-400) along with hundreds of radars, acoustic detection systems, mobile teams in vehicles, and russian spy satellites used for detection—you get the picture: Moscow was the best-protected against air attack location on the planet. There was no longer comparable to 2024 or 2025. The russians have adapted. They understood the danger and adapted. However:

Eight days later, today, multiple waves of Ukrainian drones and cruise missiles breached the russian multi-layered defense (part of which had been dispersed to other regions after the parade) and struck several targets that were considered nearly impossible to hit. Surprising even to me.

At the beginning of the year, I said that Moscow would be hit by Ukrainian ballistic missiles. That hasn’t happened yet (because the FP-7 and FP-9 missile projects are still in development, though I stand by my prediction), but Moscow is already in flames. The Ukrainians are returning the war to the russians, sending it back to their own doorstep.

No, this is not revenge for the 24 people (including 3 children) killed by the Russians two days ago in Kyiv. The Ukrainians are not using these attacks for revenge, but for military and political (read: diplomatic) gain. The russians’ crimes must be avenged through fair justice, and for that, we need the support and pressure of every European citizen on national and European politicians.

The war is returning home, and that is setting Moscow ablaze.

Slava Ukraini!

[Jarosław Wolski @wolski_jaros]

Moskwianie kończą ten weekend bombowo.
Właśnie mieliśmy do czynienia z największym ukraińskim uderzeniem na cele w aglomeracji Moskwy. Ponad 600 środków napadu powietrznego, kilkanaście obiektów trafionych - w tym rafineria - wiele uderzeń w budynki mieszkalne - zarówno rosyjskimi rakietami obrony przeciwlotniczej, trafionymi i spadającymi dronami jak i dronami które manewrowały i nagle na ich trasie pojawiał się wieżowiec.
Zero współczucia dla Rosjan tak po prawdzie - zwa��ywszy na fakt że dzisiejszy atak nastąpił po zeszłotygodniowym rosyjskim na Ukrainę - który był też jednorazowo największym w historii tej wojny a w którym zginęło kilkudziesięciu cywili.
Faktem jest że SZU pokazały że potrafią trafiać cele w okolicy Moskwy - jednej z najsilniej bronionych miast na świecie.

[#ШОТАМ @Sho_Tam_]

🇫🇷🫂🇺🇦 Відомий французький актор та письменник Жан Рено написав роман про викрадених окупантами українських дітей

Головною героїнею книги «Втеча» (L’Évasion) стала Емма — колишня масажистка, яка працює на французьку розвідку DGSE. За сюжетом вона відправляється під прикриттям до Сибіру і намагається проникнути до так званого «реабілітаційного табору» для українських підлітків, щоб зафіксувати докази злочинів росіян.

В інтерв’ю французькому виданню Télé 7 Жан Рено зазначив, що мотивацією для створення книги стали реальні історії викрадених росіянами українських дітей і бажання привернути увагу світу до них ❤️‍🩹

[Кубанская Народная Республика @kuban_republic]

РФ сбросила ФАБ-3000 на Константиновку. Она уничтожила целый квартал многоэтажных зданий до самого фундамента. Туапсе пожалеть? Да? Задыхаются бедненькие? Дождик нефтяной там? Интернетика нет? Зачем воевать ведь можно жить мирно говорите?

[Clément Molin @clement_molin]

Il y a encore des gens qui en 2026 pensent que la Russie n'est pas à fond en Ukraine...

🔹️L'armée russe est passée de 900k hommes à 1.5 M°, l'armée russe en Ukraine de 160k à 750k en 4 ans.
🔹️100% des armées russes sont déployées sur le front ukrainien et l'ultra majorité des divisions, brigades et régiments y sont aussi présentes
🔹️Le budget russe de la défense représente environ 10% du PIB, les dépenses (dont celles cachées) 30 à 40% du budget, estimations à 130-160 Ma d'€...
🔹️L'économie russe est passée en économie de guerre, 30 à 40 000 hommes sont recrutés chaque mois pour partir sur le front, remplaçant les pertes.
🔹️La majorité de l'aviation russe est engagée sur le front ukrainien, en particulier les bombardiers et les hélicoptères, plus d'une centaine de sorties quotidiennes.
🔹️La Russie frappe l'Ukraine chaque nuit avec sa production disponible de drones et missiles (~6k drones et -1000 missiles produits par mois)
🔹️L'armée russe a eu besoin de 10 000 soldats nord-coréens pour l'aider à Koursk, ainsi que 8 à 12 millions d'obus nord-coréens et des milliers de drones iraniens.
🔹️La Russie (au contraire de la propagande) se fiche de « préserver un frère Slave », il suffit de voir la destruction de l'ensemble des villages et villes le long du front et le sort réservé aux ukrainiens sous occupation.
🔹️En 1500 jours de guerre et surtout depuis la fin de la phase de mouvement, la Russie n'a pas réussi à occuper une seule capitale régionale, une ville de plus de 100k habitants ou plus de 2% du territoire ukrainien (1.3% du territoire ukrainien a été pris depuis novembre 2022)...

La Russie, la société russe, l'armée russe sont déjà dans une guerre totale contre l'Ukraine et indirectement les alliés de l'Ukraine. L'armée russe est déjà au maximum de son potentiel et ne peut pas espérer une victoire militaire majeure à moins de mobiliser de force au moins un million d'homme supplémentaire, condamnant durablement son économie. J'entends souvent « la Russie n'utilise qu'une petite partie de son potentiel ». Pourtant, c'est faux, le seul pallier supplémentaire, c'est son arsenal nucléaire.

Je veux être clair, la Russie n'est absolument pas une menace tant qu'elle est en guerre. Le jour où la guerre s'arrêtera, l'armée russe pourra accumuler en un an 100 000 drones stratégiques, 8 millions d'obus d'artillerie, des millions de drones FPV, de quoi écraser de nombreuses armées européennes sous un feu nourrit...

[Alina Sarnatska @ASarnatska]

Як доїбатись до військовослужбовця:

Чому в армії не з 2014?
Чому в армії з 2014, але досі не пе��еміг росіян?
Чому в армії не з 2022?
Чому в армії сидиш в тилу?
Чому на бойових, але не в окопі?
Чому в окопі але такий чистий?
Чому не поранений?
Чому поранений, але не тяжко?
Чому не мертвий?
Чому мертвий, але помер не героїчно?
Чому помер героїчно, але тепер дружина на тобі «піариться»?
Чому помер героїчно і про тебе говорять, а про інших, хто теж помер героїчно, не говорять?
Чому я маю дивитись на померлих на алеї в парку, коли відпочиваю?
Чому в «р��зпіареному» батальйоні?
Чому не в тому хорошому батальйоні?
Чому сам прийшов в армію, а тепер недовольний?
Чому не сам прийшов в армію?
Звідки в тебе час вести соцмережі?
Чому так багато фото, ти що в армію фоткатись прийшов?
Чому так мало фото, не воюєш?
Чому такий барбершопний?
Чому такий зачуханий?
Нащо піаришся, в політику рвешся?
Чому в політику не йдеш, а хто має взяти відповідальність замість тебе?
Чому збираєш гроші, щоб красти?
Чому не збираєш гроші, а хто має тобі збирати?
Чому не офіцер?
Чому офіцер?
Чому пишеш про політику, ти що політолог?
Чому пишеш про війну, ти що в генштабі?
Чому ти в генштабі, а не в окопі?
Ти що, не готовий воювати ще десять років?
Ти що, готовий воювати, ще десять років?
Чому лякаєш цивільних?
Чому сюсюкаєш з цивільними?
Чому постійно дружині дзвониш, ти шо під каблуком?
Чому нема дівчини, ніхто не дає?
Чому нема медалей, якщо воював?
Звідки в тебе медалі, якщо всім нормальним хлопцям не дали?
Нащо лякаєш своїми розмовами про кров?
Чому не розказуєш цивільним правду про війну?
Нащо ти розказуєш про свій птср, підтримуєш стереотипи про військових?
Чому не розказуєш про свій птср, хочеш щоби інші не звертались за допомогою до лікаря?
Пішов до психолога, ти що псих?
Не пішов до психолога, ти що хочеш нашкодити своїй родині?
Чому постійно виступаєш в містах, може ти ніхрена не воюєш?
Чому не займаєшся вихованням народу, ти ж журналіст/письменник?
Чому демобілізувався, дав хабар?
Чому виїхав закордон, ти зрадник?
Я тебе туди не посилав, чому я маю тобі допомагати?

(цей текст має на меті за допомогою сарказму підкреслити проблеми і покращити спілкування людей у суспільстві, не повторюйте ці фрази в реальному житті)

[SPILNO @spilnoua]

Майже п'ять років у лісі під Києвом збиралася група людей з ноутбуками. Вони розсилали заражені листи нотаріусам, отримували віддалений доступ до Державного реєстру, і за таксою від семи до п'ятдесяти тисяч доларів знімали арешти з чуж��ї нерухомості. Ноутбуки потім викидали, телефони купували одноразові, працювали в гумових рукавичках. Так тривало, поки у вересні 2019-го СБУ й Кіберполіція не накрили їх у лісі. Серед клієнтів виявилися сім'я поліцейського топпосадовця Євгена Шевцова, голова Митниці Максим Нефьодов та бізнес-структури Вадима Новинського. Минуло шість років, і пейзаж сьогодні виглядає сюрреалістично.

Євген Шевцов залишився в Нацполіції на керівній посаді. Його дружина Альона Шевцова, господиня всіх ресторанних приміщень з цієї історії, вже не просто бізнесвумен, вона власниця збанкрутілого iBox Bank, через який було відмито п'ять мільярдів гривень для не��егальних казино, перебуває під санкціями РНБО й у розшуку, переховується в Еміратах.
https://t.co/wHMq2YyTan

[Аlina Dragon🇺🇦saw N.Flying @alya_zolotko]

Please, everyone, watch the Ukrainian film "You Are the Universe" on Netflix

[MACHIAVELLIST @PulseOfUkraine]

Удар Повітряних сил товстою бімбою по командному пункті росіян на Херсонщині з повним його знищенням.

Відео тг-каналу: Соняшник.

[GRNWERTYL @GRNWERTYL]

@infodexx Rashkostan - 882? Really?

[UAVoyager🇺🇦 @CrimeanVoyager]

💔 In the photo — three friends: Anastasiya Yalanska (26), Serhiy Ustymenko (25), and Maksym Kuzmenko (28).

They didn’t yet know that this moment would be the last evidence of their lives. Just a few kilometers from where this picture was taken, an ambush awaited them—one no one would survive.

On the morning of March 4, 2022, the friends loaded Serhiy’s SUV with animal food. Their plan was simple: deliver supplies to a shelter in Zabuchchya and visit Serhiy’s parents in Bucha.

They knew it was dangerous, but they couldn’t imagine that the russian occupation of the city had already begun, and the streets had turned into sites of mass executions.

They never made it to Serhiy’s parents’ home. russian soldiers fired around a hundred bullets at their car. Maksym was killed instantly by a headshot.

Anastasiya managed to jump out of the vehicle, but she was shot in the legs. Serhiy also ran out, trying to shield his friend.
“They just finished them off,” Anastasiya’s mother recalls.

The bodies could only be retrieved from the street that afternoon, once the occupiers had moved further into the city center. Serhiy’s parents buried their son and his friends right in their own yard.

🗣️ “Neighbors dug the grave. Valeriy (Serhiy’s father) washed the children because I couldn’t handle it. I wrote each child’s full name and date of birth and added: ‘Shot on March 4, 2022.’ If we had been killed or bombed, I didn’t want the children to remain unidentified,” Serhiy’s mother recalls.

Only after Bucha was liberated were the friends properly reburied. Forensics confirmed the brutality of that morning: Maksym had two gunshot wounds, Anastasiya was hit six times, and Serhiy nine times.

russia must pay.
The world has no right to stay silent. The world must scream.

[𝕄атемати𝕂іт🇺🇦 @math_ccat]

За 6 годин 0 ретвітів.
За два дні 4 дοнати.
Дякую!!!

[Nigroll @nigroll]

"Мама! Я ранена, в больнице. Врачи уехали. У меня сломана нога и разбито лицо. Виталик умер. Надя в подвале больницы. Помогите!"

Это была последняя просьба мариупольчанки Екатерины. 29 марта 2022 года российские оккупанты обстреляли их дом, убив ее мужа. Кто-то привез ее в больницу, но русские напали и на нее, вызвав большой пожар. Все боялись, что она погибла там 2 апреля. Она выжила и сумела передать записку матери через неизвестного мужчину. Мама приехала и провела следующие два дня с Катериной, держа ее за руку, когда ее дочь скончалась от серьезных ран 4 апреля.

Как может человек терпеть такие ужасы? Существует так много подобных историй, которые мир, скорее всего, никогда не услышит, поскольку никто не выжил, чтобы засвидетельствовать правду. Если позволить россиянам избежать наказания за подобные преступления, это только придаст им смелости на новые геноциды.

[Yrii Kischuk @KischukYrii]

«Програв не я, програла Україна»

[Moralis caementum @Budanov_Magneto]

Когда россиянину грозит наказание за грязный рот, то он начинает придуриваться, унижаться и прикидываться шлангом.

[софія doing marketing @soooofia123]

Порахуємо маркетинг-бюджет лимонів?

Це відкриті дані без врахування операційних витрат, продакшну, крео і таке інше. Але це все одно цікаво. @monobankua

Склад призового фонду:

▪️100 × iPhone 17 Air (58 499 грн) = 5 849 900 грн
▪️2 × BMW 3 Series (2 240 206 грн × 2) = 4 480 412 грн
▪️1 грошовий сертифікат = 1 000 000 грн
▪️2 поїздки в Діснейленд (1+4 друга × 2) = 192 000 грн

Тотал: 11 522 312 грн

[распад и неуважение @VictorKvert2008]

На Покровское направление вошла морская пехота армии орков. До этого были "Шторм Z". Их гнали как мясо под Украинские дроны.
На видео первые кадр�� с русскими морпехами.

[JerryRigEverything @ZacksJerryRig]

Hey donald come get your boy.