Вкотре змушений повідомляти важку звістку. Підтвердилася загибель солдата Володимира Григоровича Пахолюка з м. Здолбунів, який вважався зниклим безвісти. Володимир Пахолюк загинув 26 липня 2024 року на Харківщині. Йому було 44 роки.
Світла пам'ять, щирі співчуття близьким.
Керівник Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги має бути звільнений.
Не «після експертизи». Не «після ще однієї наради».
Зараз.
Я за компроміси. Завжди. Але не тоді, коли ціна компромісу — життя військового.
Бо поки тривали наради і звучали обіцянки — помер поранений боєць.
На фото Сергій Кузнєцов, 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада. 9 червня його не стало — в к��ївській лікарні швидкої допомоги. Осколкове поранення. Стабільний стан, при свідомості. Побратими винесли його з поля бою, військові медики зробили неможливе, щоб довезти живим. А далі — рана на спині, якою ніхто не займався. Знеболювальні, які мама купувала за свої гроші — понад 30 тисяч гривень. Вихідні, коли до нього просто ніхто не підходив.
Він вижив на фронті. І помер у центрі Києва.
Це не одиничний випадок і не «трагічний збіг». Ще у квітні понад 80 служб супроводу Сил оборони вимагали припинити направляти поранених у цей заклад — такого не було за всю велику війну. Комісія, яка перевіряла лікарню, рекомендувала звільнити керівника.
Вимагати відповідальності за смерть захисника — це не спекуляція.
Це мінімальний обов'язок перед ��юдьми, які віддають за нас здоров'я і життя.
Я багато працюю з темою лікування поранених — саме тому, що бачила, як людей втрачають ��е на полі бою, а в коридорах системи.
Заради цього ми ухвалювали закон про маршрутизацію лікування. І я не дозволю, щоб ухвалені рішення розбивалися об байдужість на місцях.
Тому моя позиція:
— звільнення керівника лікарні та прозорий конкурс на цю посаду;
— незалежне і публічне розслідування смерті Сергія Кузнєцова та інших випадків;
— персональна відповідальність усіх, чия бездіяльність до цього призвела.
Вічна пам'ять Сергію. Співчуття рідним і побратимам.
Волочиська міська рада
23 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання, загинув наш мужній захисник, житель с.Курилівка — СЕРВЕТНІК Михайло Володимирович, 1983 року народження, який тривалий час вважався безвісти зниклим.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Розділяємо цей глибокий біль разом із вами.
09 червня до рідного дому назавжди повертається курсант 1-го навчального взводу 3-ої навчальної роти 2-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки – солдат Руслан СКИБА, 1978 року народження, який помер 03 червня 2026 року в лікувальному закладі м. Бершадь Вінницької області.
Прошу красилівчан та гостей громади, орієнтовно о 10:00, вийти та гідно зустріти Воїна, утворивши живий коридор пам’яті та шани від в’їзду у місто Красилів (по вулицях: Я. Мудрого, М. Грушевського, М. Кондратюка, Булаєнка, Стуса) до Свято-Воскресенського храму Православної церкви України міста Красилів, де відбудеться панахида за загиблим.
Опісля траурний кортеж рухатиметься по вул. Стуса, вул. Булаєнка та вул. Центральній до площі Незалежності, де відбудеться мітинг-реквієм та прощання з Русланом.
Далі похоронна процесія прямуватиме вулицями Грушевського та Перемоги до вул. Староцерковної, де проживав Захисник із родиною.
Потім почесна колона рухатиметься до міського кладовища, де поховають Руслана.
Віддаймо останню шану нашому землякові, військовослужбовцю, чиє життя трагічно обірвалося надто рано.
Щирі співчутт�� рідним та близьким Руслана.
Зимноводівська сільська рада територіальної громади
У боях за Україну загинув житель с. Зимна Вода АНДРІЙ ПЕЛЕШАК. Йому назавжди залишиться 26.
Понад рік рідні та близькі жили в повній невизначеності, адже воїна вважали зниклим безвісти. На жаль, підтвердилося найстрашніше. Андрій Ігорович Пелешак, житель с. Зимна Вода, 1999 р. н., загинув 8 квітня 2025 року, мужньо виконуючи військовий ��бов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області.
У цей скорботний час низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника, який віддав найдорожче – власне життя – за мирне майбутнє українського народу.
У Героя залишилися мама, тато, сестра, дві бабусі та дідусь.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна. Розділяємо ваш біль та сумуємо разом із вами.
HORROR in Kherson 😡! A civilian (35y old woman)was killed and over 20 others were wounded following a russian terrorist attack on the city 😡! A gas station, apartment buildings, cars, a shop, buses, a school were damaged or completely destroyed 😡! @IntlCrimCourt
Городок - Львівська обл. ·
Городоцька територіальна громада
28 травня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області загинув наш земляк з Угрів, старший солдат Василь Васильович Федорчук (17.09.1985 р. н.).
Вірний військовій присязі та українському народові воїн в/ч А4808 мужньо виконував свій громадянський обов’язок зі захисту свободи та незалежності рідної землі.
Схиляємо голови перед нашим земляком у скорботі і вдячності – за справжність, жертовний чин і захист. Поділяємо біль гіркої втрати та висловлюємо щирі співчуття рідним Героя — мамі, трьом сестрам, двом синам, бабусі, усім рідним і близьким.
На Полтавщині чоловік з повним парезом кінцівок шукає онлайн-роботу за допомогою соціальних мереж. Він має інвалідність групи 1А, проте може працювати за комп’ютером за допомогою smart-окулярів.
На Донеччині загинув 26-річний захисник з Обухівщини Дмитро Коваль на позивний «Lavok»
***
Під час виконання бойових завдань на Донечч��ні загинув місцевий захисник — солдат Коваль Дмитро Віталійович,
Його життя обірвалося 24 травня 2026 року поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області.
Поховають 26-річного захисника України з усіма військовими почестями на новому кладовищі в мікрорайоні Яблуневий міста Обухів.
СТРАШНА ЗВІСТКА У БЛАГОДАТНЕНСЬКІЙ ГРОМАДІ
Захищаючи Україну від російських окупантів, загинув мешканець села Воєводське — КРИМСЬКИЙ Анатолій.
Анатолій віддав своє життя 21 травня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі південно-західної околиці міста Білицьке Покровського району Донецької області.
Від виконавчого комітету Благодатненської сільської ради та від усієї громади висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого Захисника.
Неможливо знайти слова, які б змогли втамувати біль цієї втрати…
Світла пам’ять про мужнього воїна назавжди залишиться у серцях земляків.
Вічна пам’ять, шана та подяка нашому Герою!
Навіки 22... Завтра, 27 травня, у Вінниці в останню путь проведе Єгора Басюка
Хлопець повернувся із-за кордону, щоб стати на захист країни. Поліг 24 травня...
На щиті повертається Герой
Загинув захисник України Лузан Вадим Миколайович, 24.06.1992 р.н., житель с. Капустине, стрілець — помічник гранатометника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону.
Поліг 19 липня 2024 року побл��зу сел��ща Новоселівське Сватівського району Луганської області у бою.
Щиро співчуваю родині і близьким…
Гаврилівка ·
Два роки надій та сподівань обірвала новина про те, що на щиті повертається наш герой Мельник Іван Васильович, який з березня 2022 року один із перших став на захист нашої держави, добровільно вступивши до лав ЗСУ!
Загинув Іван Мельник 22 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Донецької області.
У загиблого Івана Мельника залишилась дружина та двоє неповнолітніх дітей! Не дочекалися свого сина і двоє перестарілих батьків!
На Одещині стало відомо про загибель двох захисників України — Віталія Крижановського із Подільської громади та Олександра Веретюка з Раухівської громади.
У Бучі попрощаються із військовим Юрієм Корчаком. Йому було 52 роки.
За станом здоров’я Юрій міг проходити службу лише у тилових частинах. Та попри це, з перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист країни – 24 лютого одним із перших прийшов до ТЦК.
Після деокупації Київщини Юрій одразу повернувся до Бучі. Ніс службу на блокпостах, чергував у місті та продовжував виконувати свій обов’язок перед громадою і державою.
На жаль, 15 травня 2026 року військовий помер. Рідні, друзі та побратими пам’ятатимуть Юрія як добру, щиру людину, надійного друга та люблячого батька.
Висловлюємо щирі співчуття дружині, сину та матері Захисника.