@vsheredeha головоломка це коли переплив тису в Україну і немає штампу на вʼїзд і тепер треба знову перепливати з України і заїздити в Україну щоб поставити штамп
Це ж було вже і от знову. Моя подруга здає квартиру і не хоче залучати до цього ріелтора. Київ, ЖК Варшавський. Квартира хороша і красива, півторушка. 20 тисяч. Можна і навіть треба з хатніми тваринами. Пишіть @feja_shalfeja, якщо ви не ріелтор
Запитав вчора Євгена Таллера в тредсі:
«доброго дня, користуючись нагодою запитаю.
А от у вас в інстаграмі 287 тис підписників і ви раніше займались інфлюенсерами. А чому ви не публікуєте збори ? Не транслюєте допомогу армії ?»
згодом Євген видалив цей коментар, а мене заблокував.
Бо підтримувати армію і військових падають охвати напевно, інша справа транслювання безтурботності.
Запитаємо рекламодавців Євгена чи вони це підтримують тоді
Лікарня в Києві.
В коридорі сидить хлопчина кубинець з травмою ноги.
Додому йде жіночка-санітарка. Проходить повз кубинця і з такою любовʼю каже:
- Па-Па, Па-Па.
Кубинець піднімає голову і теж любляче відповідає.
Різні мови, різні культури, але люди розуміють одне-одного.
Не знаю скільки часу цей хлопчина кубинець в Україні , місяць рік чи більш тривалий час, але він тут вже точно свій.
Главком Сирський передав повноваження Главкомку Драпатому.
Коли виникла вся ця криза я писав, що важлива повага всіх хто нищить ворога.
І в мене знову послідовна позиція.
Вдячність Сирському і успіхів Драпатому.
Дуже приємно бачити таке фото. Взагалі хотілося б щоб ці генерали разом реалізували всі літні задуми нашого війська.
Такі фото про сильних людей.
Дуже шкода спостерігати весь цей конфлікт.
Дуже хотілося б щоб його не було.
Мені хочеться підтримати команду Михайла Федорова, бо вони жодного разу не відмовили у проханнях військових в тому, що допомагало обороноздатності.
Але чесним буде сказати і те, що команда главкома Сирського теж не відмовила в жодному проханні для військових.
Можливо так мені щастило, але під кожним рішенням яке наближає перемогу і де зверталися був підпис і міністра і главкома.
Конфлікти бувають і будуть постійно.
Більшість з них лишаються за зачиненими дверима.
Дуже хочеться щоб все це закінчилось, спали емоції і всі спроможні люди далі продовжували працювати на перемогу.
Міністр Федоров і главком Сирський однаково раділи спаленим російським НПЗ, техніці та вбитим ворогам. Однаково раділи цьому люди з картонками і без.
В мене немає рішення, але є величезне бажання щоб таких конфліктів в нас не було.
Я мрію щоб на мітингах стояли не ми, а росіяни!
Тарас Шпук - Герой України. Посмертно.
Сьогодні Президент України Володимир Зеленський присвоїв Тарасу Шпуку найвищу державну нагороду - «Золоту Зірку».
Її вручають за визначні героїчні вчинки, і саме таким Героєм Тарас і був: воїном, ветераном, учасником Революції Гідності, членом команди фонду Повернись живим. Людиною, про яку ми давно знали те, що тепер офіційно підтвердили на найвищому рівні.
Нагороду передали його мамі.
Про Тараса говорили, що він може дістати з неба будь-яку зірку. Сьогодні одна з них стала його.
Тарас став на захист країни у 2014 році, а у 2019-му долучився до команди Повернись Живим і взявся за те, що тоді багатьом здавалося майже неможливим - зробити ветеранський спорт в Україні сильним, помітним і по-справжньому потрібним.
Можливо саме в ці дні Тарас міг і мав би стати тим найкращим міністром ветеранів. Але він робив для ветеранів все без жодного статусу.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він думав не про власну безпеку. Під час боїв на Київщині, ризикуючи життям, вивозив обладнання для адаптивного спорту, щоб збірна України могла виступити на Invictus Games. Паралельно допомагав підрозділам, розвозив допомогу під обстрілами туди, де її найбільше чекали. А потім знову повернувся до війська.
Тарас Шпук загинув у вересні 2025 року зі зброєю в руках, виконуючи бойове завдання у складі групи спеціального призначення.
Вічна пам'ять і слава Герою України! Тепер офіційно
Міністр соціальної політики має бути змінений.
Послуги для ВПО
Послуги для ветеранів
Послуги для жінок, що народжують
Все провалено, або зроблено так що ними просто неможливо скористатися або це стає суцільними квестами
Цієї страшної ночі загинув дядь Вова.
Саме так ми його називали. Працював охоронцем. Слідкував за територією де розміщений офіс каналу Ісландія.
Мимо дядь Вови муха не пролітала. Він знав все.
Він годував котів які десь прибилися і в яких кожного разу народжувались малята.
Він відправляв на схід кожен пікап з нами.
Зустрічав військових.
Все запитував навіть якщо це була не його справа, але і за це ми любили дядь Вову також.
Вчора його бачив, сидів на лавці на голому торсі і казав:
Щось ти Саня, цього разу не залітаєш. а спокійно заїїхав. А ще казав - знову моя зміна, знову значить будуть хуярити.
В нього родичі на війні, хтось навіть пропав безвісті. Він періодично підходив до мене і казав - відправ ще посилку моїм племінникам, їх адреси були старанно записані на листочку.
Я пишу цей пост і мене заливає сльозами. Загинув українець, який чесно робив свою роботу і любив її.
Але і цій людині хочеться віддати найвищу шану і найбільші нагороди. Бо в останні дні свого життя як вже розповіли сьогодні він врятував людину. Разом з ним переховувався від обстрілів ще один хлопець. Дядь Вова відкривав маталеві ворота щоб випустити хлопця який побіг і це його врятувало. Дядь Вова не врятувався.
Офісне приміщення розбите. Побита машина на яку ще не закрився збір, яку планували відправляти на Запоріжжя.
Не ясно як це відновлювати, але це ніщо порівняно з людським життям.
Хотілося б знову приїхати на офіс і почути:
- Йобані під….аси, так хуярило, що мене аж відкинуло, але все добре, ми цілі, тільки кіцьки десь нема.
Світла пам’ять, світлій людині!
Де Ленін впав, стоятиме Мазепа: президент Зеленський анонсував пам'ятник гетьману в центрі Києва.
Як на мене це сильно і правильно. Це позиція і це не безсенсові фонтани посеред бульвару чи інша нісенітниця.
Дякую за це!
Відбувся обмін. Ще 160 наших людей вдома.
Кожен раз я думаю, що мене вже важко пробити на емоції, але кожен раз в мене сльози на очах від наших людей.
Всю дорогу від кордону до Чернігова безперервний потік людей з прапорами.
Старі, молоді, здорові і хворі. Водії з тракторів, автівок та маршруток, всі зупиняються помахати і привітати наших хлопців, які після довгих років тортур і полону повертаються.
Потім проїздить колона і люди бережно згортають прапори, вони знову їх дістануть, коли наші знову будуть повертатись додому.
Дякую всім полякам які з Україною в складний для нас момент.
@Exen це представник тих поляків яким ми постійно кажемо дякую!
Вашу допомогу цінуємо і поважаємо ваші справи! Саме таким полякам завжди раді і на Волині і в Донеччині
Сьогодні Президент відправив Орден Білого Орла назад до Варшави. Новою поштою!)
Є межа, за якою вдячність не означає мовчання. Повернути нагороду — не образа. Це, як то кажуть, акуратно спакувати й передати з повагою до себе.
У 2023-му орден адресувався не одній людині. Він адресувався Українському народові та нашій армії — так тоді й говорилося. А коли символ раптом починає означати щось зовсім інше, тримати його вдома якось ні до чого.