знач розповідаю вам, як хаотично організовувати веселий двіж.
кличеш гуляти людей, вони не відповідають, ти кличеш інших, а потім відповідають всі одразу і кажуть «ок, пішли тусити», а це 5 людей із різних компаній 👾👾👾
зустрічаєтесь, знайомитесь, весело проводите час.
ти запитаєш мене: що я люблю більше тебе чи свою призвіздьоханість.
я схоплю келих пива, стрибну вертухой на дерево та почну збивати іранські дрони яблуками.
бо війна в країні, а він таке он то питає.
я понел, в чому різниця між твіттером та тредсом. тут можна пороти більше крінжової чепухи, бо на тебе підписано 4 з третиною знайомих, а в тредах вже не полепечиш фігуліну, бо тебе фолловлять нормальні люди.
у кожній країні є тупі передачі. бо в кожній країні є маса людей з запитом на треш.
та проте мені б дуже не хотілося надалі бачити подібні передачі, бо це виглядає як блювоотіння, яки ми виригуємо, щоб знову поглинути та знову виригнути.
мене дуже злить та засмучує, що популярними шоу в Україні є якийсь треш-контент в стилі "говорить Україна", "кохана ми вбиваємо дітей", "сімейні драми" та інша херня із-під коня.
визнаю, я сама орала довго з цих мемів по тупим передачам. орала допоки мені не стало дискомфортно на це дивитися, бо зрозуміла, що це ж про мою країну. про людей, з якими я хожу по одній землі.
і мені ста��о не смішно, а гидко та печально.
нормальні люди: приїзжають до батьківського дому і переживають приємну ностальгію, видихають, віддаються приємним спогадам
я: хочу втекти, впасти в депресію та ніколи в житі не перетинати поріг цього місця