Ліна Костенко

Цитати та вірші Ліни Василівни Костенко.
(сторінку ведуть шанувальники творчості).

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Я скорше дуба вріжу, ніж
мене поставлять на коліна.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Нам треба жити кожним днем.
Не ждать омріяної дати.
Горіть сьогоднішнім вогнем,
Бо «потім» може й не настати.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Я не люблю нещасних. Я щаслива.
Моя свобода завжди при мені.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

89 років сьогодні відзначає легендарна жінка, душа і совість українського народу, слова та рядки якої змушують нестримно колотати серця мільйонів.

З Днем Народження, Ліно Василівна!

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Життя - як вокзал.
Хтось приїжджає,
хтось від'їжджає.
Поцілунки і рани,
клунки і чемодани,
слова і фрази -
все разом.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

��же рік старий за обрії пливе.
Уже й Новий стоїть на виднокрузі.
Хай у Новому буде все нове, -
старі лиш вина, істини і друзі.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Снігурчик прилетів червоногрудий
та й сніг клює. Біда його жене.
О місяць грудень,
добрий місяць грудень!
У тебе в грудях серце крижане.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що.

#ЛінаКостенко.

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Старі записнички не можна викидати.
Там неповторні записи і дати.
Там небуденні навіть наші будні.
Там дивляться нам вслід забуті незабутні.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Людина така, яке її уявлення про щастя.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Ось наші ночі серпень вижне,
прокотить вересень громи,
і вродить небо дивовижне
скляними зорями зими!

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Що в нас було?
Любов і літо.
Любов і літо без тривог.
Оце і все. А взагалі-то
не так і мало, як на двох.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Ж��ття ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.

Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.

Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

На старих фотографіях всі молоді.
На старих фотографіях мертві сміються.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

#ЛінаКостенко

[Ліна Костенко @L_Kostenko]

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

#ЛінаКостенко