На тему контрнаступу 2023 року можна писати докторську дисертацію. І назва в неї була б проста - «Як не треба воювати, маючи достатній ресурс, але недостатньо підготовлений особовий склад, погане планування, невдало обраний напрямок основного удару та недостатню гнучкість у прийнятті військових рішень». І окремий розділ - про те, як підрозділи, сформовані на основі рекрутингу та добровільності, вкотре показують ефективність і мотивацію вищу, ніж бригади, укомплектовані на 98% мобілізованими без належної підготовки, але забезпечені в повному обсязі технікою та озброєнням. Втім спробую коротко.
Перекладання відповідальності на «обставини», «сильного противника» чи «нестачу ресурсу» - у мене викликає тригер. Тому що цим можна виправдати будь-яку помилку - слабке рішення, провальне планування, відсутність досвіду, нерозуміння характеру сучасної війни навіть з боку партнерів, які «допомагали» планувати. Так, противник сильний. ��ле сильний противник - це константа війни. Питання не в цьому. Питання - у наших рішеннях, наших прорахунках і здатності їх визнавати.
У 2024 році активно розганяли критику президента щодо відсутності оборонних споруд. Але якщо кошти та ресурс виділялись, то будівництво рубежів, планування розташування, ешелонування, інженерне обладнання, утримання і підрив при відході - це зона відповідальності ЗСУ. Це військова функція. Як і ведення бойових дій. При цьому я особисто бачив, як наприкінці 2024 - на початку 2025 року деякі інженерні начальники будували відкриті ��яйцеподібні» РОПи у чистому полі. Тому проблема, знову ж таки, - у системі управління, контролю та відповідальності всередині армії.
Сьогодні прочитав коментарі колишнього Головнокомандувача в Associated Press про недостатність ресурсу і його невиділення політиками. При всій повазі до пана Залужного - а є речі, за які я його щиро поважаю, і є проблеми, які я на нього особисто не покладаю (зокрема в частині управління ОСУВ «Таврія» генералом Тарнавським) - вважаю за необхідне повторити свою позицію щодо наступальної операції 2023 року.
Про план операції я знав заздалегідь. Наш підрозділ планували застосувати разом із ДШВ на одному з напрямків. Після того як я доповів про відсутність достатньої бронетехніки та наявність великої частк�� «зеленого» особового складу, ми залишились в обороні - на чому я наполягав. Через наші бойові порядки проходили сили основного удару. З самого початку я вважав обраний напрямок основного удару абсолютно недоцільним. Близько шести повноцінних ліній оборони плюс підготовлена кругова оборона Токмака - це пряма ознака того, що противник чекає удар саме там. Військове мистецтво не каже «бий там, де тебе чекають» - воно каже навпаки. Втім всі мої думки з цього приводу центри прийняття рішень до уваги не взяли, хоча я зазначав це неодноразово.
Я був присутній на командних пунктах під час підготовки й реалізації операції і перші дні бачив особисто. Я бачив, як новосформовані підрозділи - до 98% мобілізованих - отримавши «Leopard» і YPR без належної підготовки та управлінської ланки, за��аняли техніку в наші окопи й кидали її, паралельно кидаючи бронетехніку в міжпозиційному просторі після перших прильотів міномета за метрів 100 від машин. Кидали все - техніку, зброю, засоби зв’язку, карти командирів рот. Особисто привозив на ГШ карти цього підрозділу, де наші ��озиції були позначені як позиції противника - це показник рівня взаємодії. Попередньої взаємодії не було. На моє прохання провести нараду або направити представника на наш КП - було відмовлено без пояснень. Це настільки стандартна і логічна практика, що згадуючи її відсутність у той момент, у мене в думках лише ненависть до генералів старшого покоління, які люблять розповідати, які вони геніальні, а в бойових ситуаціях просто кидають управління і шукають цапа-відбувайла. Особисте «вітання» пану Тарнавському за «геніальне» командування. По факту ми мали наступне - фактично за три доби одна з бригад навіть не дійшла до ЛБЗ. Відмічу і буду відмічати 47 бригаду - порівняно із сусідом, який усе просрав, вони показали себе як боги війни.
По ресурсу картина була наступна - тижнева артпідготовка без оперативного ефекту - артилерію клали по полях навколо посадок; справна техніка, кинута через відсутність злагодженості; втрата документів управління; фактична відсутність управління; заборона евакуації техніки із сірої зони. Ту техніку, яку нам вдалося витягнути, потім із конфліктом вилучала ВКР. Я просив дозволити нам витягти іншу за умови, що вона хоча б тимчасово лишиться в нашому підрозділі на час перебування на цьому напрямку - відмовили. Через кілька днів противник спокійно знищив її мінометним вогнем. Тому твердження про критичну нестачу ресурсу, з мого досвіду, не відображає реальної картини. Ресурс був. Проблема - в його розподілі та застосуванні.
Основні помилки наступальної операції 2023 року - на мою думку: невдало обраний напрямок основного удару і слабке планування; нераціональний розподіл техніки й особового складу без урахування досвіду та морального стану військовослужбовців; відсутність гнучкості після втрати темпу. Коли стало оче��идно, що напрямок буксує, потрібно було змінювати задум і перекидати резерви туди, де є динаміка. Війна - це адаптація. Це маневр, блять. Це здатність визнати, що початковий план не працює. Але впертість тих самих генералів затьмарює розум - як тоді, так і в ситуації з наступальною операцією на Курському напрямку - «дожмьом».
Але лобове продавлювання противника, який має кратну перевагу в людському ресурсі, - це не мистецтво війни. Це дурість, яка, на жаль, вартує нам життя найкращих синів та доньок України і не приносить жодного результату. Кожен повинен відповідати за свої прорахунки і кожен повинен відповідати за свої здобутки. Поразки не можна списувати на «обставини». Тож погони не мають давати імунітет від помилок, а посада не має знімати відповідальності за наслідки рішень.
This is how the headquarters of Ukraine’s government now looks after this morning's Russian attack. Our whole team works in this building daily. Fortunately, no one was injured. Russian barbarism will not halt the work of Ukraine’s government.
The walls will be repaired, they are only bricks, but the lives of our people can’t be restored. In this night’s Russian attack 4 people killed and 44 injured.
What is clear is that Russia does not want peace.
I urge the world to turn outrage over Russian crimes into concrete support for Ukraine. Not for the walls of this building, but to protect our people and communities across the country.
We need stronger air defense – more systems and more ammunition – to shield our cities and our energy system as winter approaches. We need tougher sanctions that will deprive the aggressor of oil and gas revenues, the very resources funding its terror.
Only by standing strong and united can we bring an end to Russian aggression and secure peace.
14 people killed, including 6 children: Russia launched a ballistic strike on a residential area of Kryvyi Rih near a children's playground.
Those who talk about peace are showing their true intentions to the world. Russia wants nothing but war.
Tragic news from Zaporizhzhia region—Russia's daily devastation against civilians continues. An attack using aerial guided bombs has left seven people dead and four injured. A car service station is burning, and some local communities face power outages.
Dnipro, an ordinary city in Ukraine, became the center of another alarming event overnight. Russia reportedly launched an intercontinental ballistic missile, likely the RS-26 "Rubezh," weighing 40-50 tons. This missile is primarily designed to carry nuclear warheads.
The attack appears to be part of a broader strategy of "power demonstration" and psychological pressure against Ukraine and its people. The use of such a weapon, even without its nuclear payload, escalates fears and highlights the ongoing risks faced by civilian populations amid the war.
Another day, another act of terrorism by Russia. In Odesa, moments ago, a residential building was targeted, resulting in casualties and injuries. Civilian infrastructure, including homes, has been severely damaged.
. @JaredLeto are you aware that there is WAR in Ukraine and not just some “problems”? Are you aware that russians voluntarily come here to commit genocide and war crimes? If what you said is okay for you, if you sympathize war supporters, then you are NOT welcome in Ukrainian capital Kyiv.
This is a photo of a little girl who was murdered in her sleep by russian bombs this morning.
So far, 7 people have been killed, 3 of whom are children, and 45 have been wounded, with 11 in critical condition in Lviv’s hospitals.
As a result of the overnight Russian strike on Lviv, it is known that three people have been killed and 19 others injured.
Preliminarily, one of the victims is a 14-year-old girl. The strike targeted residential buildings.
The child in the video is a 2-year-old Mykyta, a victim of russia’s attack on Ohmatdyt Children's Hospital. He is also the kid in the photo taken right after the attack.
Mykyta is suffering with Lyell syndrome (toxic epidermal necrolysis), a severe skin condition, and because of russian terrorism he and nearly 100 other children have been forced to relocate to another hospital for treatment.
Mykyta, an innocent child who has already endured so much, deserved none of this. He and his family were in the hospital when the russian rocket struck. Though injured, they survived, but tragically russia took the lives of 4 other children within seconds that day, injured eight more, and caused immeasurable trauma for hundreds of families.
Russians have taken the lives that had barely begun.