@leoriogy На момент оккупации в Очеретино оставалось 198 человек, среди них один мальчик 9 лет. В мае- июне 2024, всех, кто остался жив вывезли в ПВРы.
Відео з камери воїна під час важких боїв біля Андріївки. Спроба евакуюватись з поля бою під час обстрілу.
“Я вже все, братан, я все. Ні, «Піро», бінтуй і повзи. Братан, не поповзу. Повзеш, «Лисий» поповз, «Мороз» поповз — і ти поповзеш…”
Слава піхоті за боротьбу в пекельних умовах.
📍Андріївка, Бахмутський напрямок. Осінь 2023 року.
📺 Кадри з «2000 метрів до Андріївки».
https://t.co/jHGSCIcXNq
В цей день, загинув мій побратим,людина-легенда,титан,розвідник з великої літери.Познайомився з ним у Зайцевому(Жованка)у 2016.Якось,з першої секунди,зрозумів що він справжній.ОДЕСА R.I.P.
@pogrebeckij Вічна пам’ять нашому очеретинцю!
Він був з не дуже благополучної родини, погано навчався у школі, батько помер рано. У юнацькому віці потрапив до вʼязниці. Життя складається з різних випробувань. У вирішальний момент Олексій зробив свій вибір і став на захист держави.
@hochu_dodomu Объявление в очеретинском зетканале, таксу узнали, да 100 тыс в одну сторону. Два местных действительно ездили в Очеретино, и их только по одной улице пустили проехать.
Пригадую з яким хвилюванням я отримав в Донецьку машинопис праці Олекси Тихого «Мова.Народ» від отця Олександра Воловенка, який привіз його з Очеретино. Виявилося, що праця, яка вважалася знищеною КГБ, зберігалася на городі Ярослава Гомзи, друга Олекси Тихого.
Взявши з редакції Порталу неполітичних новин Донеччини фотоапарат, я зробив фото всіх сторінок, ксерокопію і відправив до видавництва «Смолоскип». В 2007 році книга нарешті вийшла друком.
А сьогодні разом з Serhii Stukanov вже маємо честь розказати про видатного дисидента, освітянина та активі��та Олексу Тихого для всіх вас.
Дивіться, поширюйте, коментуйте. Посилання в коментарях.
@StanislavPetro Ярослав Юрійович Гомза, вчитель німецької та української в очеретинській школі. Ми, його учні, оцінили масштаб цієї особистості лише, коли стали дорослими. А збірка його робіт, подарована ним моїй родині, на жаль, так і залишилася в окупації.
@herooftheday10 Алі- мій односелець, тікали від війни в Нагорному Карабасі на Донбас. В нашому селищі декілька таких родин вірменів. І Алі не один, хто в ЗСУ. Для них наша країна не рідна, але вони стали на її захист.
⚡️ЗСУ мають залишити територію Донбасу, це є важливою умовою російської сторони, — Пєсков.
История еще не знала такого позорища,когда не сумев за четыре года завоевать Донбасс военным путем,клянчить и шантажировать через Америку.
Зная россиян можно смело утверждать,что если бы была у них боевая часть к этому вонючему Орєшнику, то они бы её прикрутили и воспользовались.
Не�� у них нихера и не рассказывайте мне о русской гуманности, мы её наблюдаем уже много лет.
Гуманность и человечность это не о них..