«Принципи лідерства Головнокомандувача ЗСУ та розвитку війська в умовах війни» - формулювання простою людською мовою, що треба зробити, змінити або створити для досягнення успіху.
Вимоги, які всім були зрозумілі, але робилось навпаки: говорити правду, скорочувати бюрократію, припиняти мікроменеджмент, делегувати рішення вниз, боротися з організаційною конкуренцією та перестати приховувати помилки.
1. Усунення викривлення реальності.
Одна з перших вимог до військових лідерів — «говорити правду». Командири мають давати чесні о��інки та не дозволяти страху чи особистим амбіціям спотворювати реальність. Ігнорування проблем та замовчування лише поглиблює кризу.
Армія, в якій погані новини дорого коштують тому, хто їх доповідає, здатна дуже швидко почати виробляти хороші новини. Правда, тільки на папері.
А командир буде ухвалювати рішення не на основі обстановки, а на основі уникнення наслідків.
2. Надмірна централізація знижує швидкість та ефективність рішень.
У документі повторюється думка: рішення мають ухвалюватися максимально близько до місця, де знаходиться найкраще розуміння обстановки.
Головнокомандувач прямо пише:
«Я не маю керувати кожним окремим боєм чи операцією».
Штабам треба уникати спокуси централізувати те, що м��же бути вирішене на нижчому рівні.
Тобто пункт Mission Command передбачає, що старший начальник (особливо, який карту бачив останній раз на уроках географії) не має вказувати, що конкретно робити і контролювати кожен крок, а командир на місці отримує свободу дій і разом із нею — повну відповідальність за рішення.
3. Чергова війна штабній бюрократії (сподіваюсь остання..).
Штаб - обслуга солдата. Він існує, щоб допомагати бійцям воювати, а не створювати їм додаткову роботу. Його ефективність повинна вимірюватися не обсягом виконаної роботи, а ефективністю військових формувань, які він має підтримувати.
«Кожен звіт, доповідь, нарада і процес повинні мати мету» - розуміння цього простого підходу не вистачає у військах.
Вигляд зайнятості штабу і робота заради роботи часто знижує бойову ефективність.
До кожної бумажки треба ставити питання:
що станеться на полі бою, якщо ми перестанемо робити цей звіт?
Раніше відповідь виглядала б�� так: приїде гш з перевіркою і виї.. роздасть догани і вимотає купу нервів, відповідно управлінський процес в цей період, мʼяко кажучи, погіршиться.
4. Організаційна конкуренція та боротьба за ресурси.
«Інтерес окремого виду, роду, органу, угруповання чи іншої структури не може бути важливішим за результат операції та результат Сил оборони в цілому»
Структури з часом починають захищати не тільки державу, а й власні повноваження, ресурси, вплив та автономність. З наслідками цього пункту ми ще стикнемося в майбутньому.. певні прояви присутні вже сьогодні..
5. Ставлення до помилки.
Одна з важливих тез:
«Війна не буває без помилок».
Помилка при добросовісному рішення в умовах невизначеності визнається нормальною частиною війни. Але неприпустимими є недбалість і приховування правди. На мою думку, недбалість - це єдине, що не можна пробачити на війні.
Помилка має бути визнана, розібрана та врахована, щоб вона не повторилася.
Це база.
Покарання за будь-яку невдачу не призведе до армії без помилок. Лише армію, яка буде їх вміло та ретельно приховувати.
Наша ефективність і її відсутність вимірюється людьми. Точніше їхніми життями. А це дуже дорого і варто того, щоб переглянути наші підходи. Цей документ не просто про чергове «лідерство», це більше про спробу змінити операційну культуру Збройних Сил.
Як зазначено, документ не є планом реалізації, тому оцінювати ці принципи варто буде не за текстом, а за наслідками.. з часом..
Раніше структуру «змінювали» за наказом: гєнєрал сказал! Навіть доктрини писали, типу це якось допомагало.
А насправді змінити культуру організації, яка воює - це складно і займає тривалий період. І при умові, що цього прагнуть і докладають достатньо зусиль.
Сподіваюсь це не залишиться просто гарними реченнями на папері.
Ооо я командир я командирчик оо все будет по-моему охохо я управляю людьми как же все жестко мне подчиняются хахаха какие же мои инициативы самые лучшие на свете командую лучше всех
Коли на захист ГК виступають люди з тезами: «Ну так, у нього є помилки, але…»
Нагадаю, що ці помилки — це тисячі втрачених українських життів щомісяця в окремих полках.
Може, тому Сирський не став передавати цю інформацію міністру оборони Федорову?
Ще раз: тисячі на місяць в одному підрозділі — загиблими та безвісти зниклими. Для порівняння, є бригади, які за кілька років перебування на фронті під постійними наступами ворога, а також під час власних наступальних дій, мають менші втрати за весь цей час, ніж особисті по��ки Сирського.
Коли оприлюднять втрати - відставкою не обійдуться, а колись це станеться, рано чи пізно. Відповідальність знайде всіх!
і діло навіть не в федорові персонально, діло в цих ублюдках, які ВЖЕ ВИГРАЛИ війну. голокружение від успехов, тепер мусора нареформують. це вже край, кінец��, сушимо весла.
«Ми воюємо армією якої насправді немає» — генерал-лейтенант Збройних сил України.
Створити нові зʼєднання та частини НЕ ДОРІВНЮЄ отримати ПОТЕНЦІАЛ на полі бою.
Чому?
1. Людей в ЗС НЕ більшає. Ви тупо розмиваєте існуючі колективи.
2. ОВТ НЕ більшає. Ви тупо розмиваєте дрони, транспорт, техніку та інше.
3. Фахівців в ЗС НЕ більшає. Чим менше толкових людей на умовну тисячу в/с тим гірший сукупний результат їх роботи.
4. Чим більше окремих вч та зʼєднань тим більше навантаження на «бюрократичну систему». В якийсь момент купа людей працює зараз роботи, яка просто робиться, «бо треба». І це ніяк не впливає на якість ведення бойових дій.
Але що зʼявляється?
- більше штабів, тилових посад, органів управління ✅
- на картах та шарах «Дельти» зʼявляється більше позначок і формується враження «сильної оборони» ✅
- хтось отримує чергове підвищення ✅
- гарні доповіді, презентації та цифри ✅
Нас рятує героїзм українського солдата та те, що противником командують ще більші долбойоби.
@Vit_Ovchar Військовий має бути бідний, чесний, незайманий і, бажано, «нє мєлькать пєрєд глазамі». В ідеалі, щоб про нього взагалі не згадувати, щоб він там десь собі воював і за межі областей з ТОТ не показувався. Ну і щоб шахеди та ракети збивав з 100% якістю.
- Вибачте, а можна вірш прочитати?
- Звісно, вам все можна. А що за вірш?
- В полоні написав, більше сотні.
- У вас була можливість записувати?
- Звісно, ні! Все тут (показує на голову). Хочу прочитати вірш про Маріуполь…
“I had a $700,000 salary in Seattle. I still went to fight in Ukraine.”
Andrew Webber, a U.S. Army captain and Iraq–Afghanistan veteran, left his corporate law career and joined Ukraine’s International Legion in 2023. He died in combat on July 27, 2023, reports hromadske. 1/
> you finally said “fuck it”
> left tech for good
> no worries about AI
> don’t care about rate limits anymore
> started a plumbing business