На початку свого становлення Польща робила акцент на жертві Катинь
Але потім з легкої подачі росії в тому числі українського парламенту підконтрольного росії, поляки переорієнтувались на Волинь
Їх істория написана росіянами
От дивіться, поляки, по закінченню цієї війни вже про Другу світову будуть згадувати ще менше, ніж зараз. І про історію Волинської трагедії так само будуть забувати. Це факт. Така течія історії.
Але про вашу участь в сучасній війні будуть згадувати не в частині переданих танків чи авто, не в частині допомоги в перші дні війни, не через аеропорт Жешув і Ясьонька, не через патріотичні і переможні картинки в соцмережах тощо.
Про вас будуть згадувати в частині перекритих доріг, висипаного зерна, утилізованих МіГів, побиття українців в Польщі, глузування з трагедій з дітьми в озерах Польщі, закликів про блокування допомоги Україні, невизнання масових обстрілів цивільного населення України російськими ракетами, відбирання Орденів і ще багато-багато за що.
Вас будуть згадувати як тих, хто в поворотний момент війни не підтримав Україну, не став учасником її переможних дій, тих, хто підло і підступно вставляв ніж в спину переможця, свідомо не бажаючі перемоги і потураючи ворогу.
Це буде найбільша і найістотніша ганьба Польщі. Це буде памʼять вас як про зрадника.
І, доречі, багато хто з вас це прекрасно розуміє і намагається вправити мізки тим з вас, хто це ще не усвідомив.
Коли мені постійно закидають, що Україна є нацистською дер��авою, то тоді давайте розберемося детально.
Україна не відповідає ознакам нацизму. Нижче наведено розбір кожного з 12 критеріїв.
1. Расова ідеологія та антисемітизм. В Україні немає расової ієрархії у законах чи держполітиці. Президент — єврей, країна офіційно вшановує жертв Голокосту.
2. Культ особи вождя. Влада не є ��бсолютною. Президент обраний на демократичних виборах, діє парламент, існує системна опозиція та критика керівництва держави.
3. Однопартійна диктатура. В Україні працює багатопартійна система. Заборона окремих проросійських партій під час війни — це захід національної безпеки, а не ідеологічна монополія.
4. Агресивний експансіонізм. Україна не претендує на чужі території, а веде виключно оборонну війну для захисту власної незалежності та кордонів.
5. Геноцид як державна політика. Немає жодних програм знищення людей за етнічною ознакою. Російські звинувачення щодо Донбасу офіційно спростовані міжнародними інституціями.
6. Тотальний контроль над життям. Економіка залишається ринковою, існує приватна власність. Розширення повноважень держави є тимчасовим і викликане виключно воєнним станом.
7. Контроль ЗМІ та пропаганда. Існують воєнні обмеження та протидія дезінформації, але медіапростір залишається плюралістичним завдяки соцмережам, Telegram-каналам та криspace для критики.
8. Придушення опозиції. Політична конкуренція та свобода слова збережені в межах безпекових лімітів воєнного часу. До повномасштабної війни вибори завжди були конкурентними.
9. Мілітаризація суспільства. Мобілізація суспільства та пріоритет армії — це вимушена відповідь на зовнішній напад, а не нацистський культ війни у мирний час.
10. Непідконтрольні парамілітарні формування. Добровольчі підрозділи початку війни 2014 року давно інтегровані в офіційні структури на кшталт ЗСУ чи Нацгвардії і підпорядковані командуванню.
11. Євгеніка та расова гігієна. Будь-які державні програми чи ідеї щодо чистоти крові або расового відбору в Україні повністю відсутні.
12. Відкидання демократії та прав людини. Україна офіційно тримає курс на євроінтеграцію, визнає верховенство права та базові європейські демократичні цінності.
Висновок: Україна має реальні внутрішні проблеми, зокрема радикальні меншини, складні історичні дискусії та обмеження воєнного стану. Проте жоден із цих факторів не робить її нацистською державою. Російські гасла про денацифікацію є пропагандою для виправдання агресії.
@Batnamedia@Daniu997@bug_jelly_fish а скльки розуму, треба, щоб після вересня 25, коли русняві 20дронів вскрили ваше ППО, і жоден не був збитий, сратися з українцями?
Краснодарщина стремительно врывается в топ тревожных регионов. Паника в пабликах: «НПЗ выбили, теперь за электроподстанции возьмутся? Охрененная жизнь!».
Ну а как вы хотели? Это демилитаризация и деэлектрификация в одном флаконе.
Дуже раджу подивіться це відео: https://t.co/fqNY9duepd
Ветеран першої сотні боївок ОУН(б) на Поліссі Бакунець-Шмалюх Степан Сидорович, розповідає як його опитувала українська прокуратура на вимогу Польщі.