Oles Pashynskyi

'в нас є єдиний шанс виграти цю війну -
якщо вся країна почне чинити тотальний спротив'
(В.Ф. Залужний)

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

better late than never. [2]

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

@GojiraMusic better late than never.

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

@sikorskiradek

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

@antonohaio 30-річний ювілей Шоу Довгоносиків.
брати-поляки, як вміють, віддають шану невмирущій класиці.

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

@MKovalll @TarasChmut шо по тактиці застосування і навченості особового складу

[denten @denten_mine]

on its merchandise sale website, BetBoom Team fails to recognize Ukraine’s sovereignty by listing the Donetsk, Luhansk, Zaporizhzhia, and Kherson regions, as well as Crimea, as part of Russia, which stands in direct violation of Ukraine's territorial integrity and internationally recognized borders, which have been affirmed by numerous UN General Assembly resolutions

do you think its ok to give this team a right to play tier-1 tournaments, including Majors? @ESLCS @BLASTPremier @pglesports

[MONTE ESPORTS 🇺🇦 @Monte_Esports]

4 years of full-scale war.

Years of human suffering. Years of cold and life without electricity.

While Ukrainian players struggle to find power and internet just to play, players from the neighboring terrorist state mock this reality and openly support their regime.

While our teams are unable to travel abroad to compete at LAN events, they hold tournaments on occupied Ukrainian territories.

And yet, there are still people saying “esports is outside of politics” 🤷🏻��♂️

Glory to the Heroes defending our country. Glory to Ukraine 🇺🇦 #RussiaIsATerroristState

[Alina Sarnatska @ASarnatska]

- Дмитро Шарпар - фігурист, срібний призер чемпіонату України, учасник Юнацьких Олімпійських ігор-2016; загинув у боях під Бахмутом у січні 2023 року.

- Павло Іщенко - чотириразовий чемпіон України з богатирського багатоборства, чемпіон світу та Європи з паверліфтингу; загинув під час виконання бойового завдання у 2025 році.

- Максим Галінічев - боксер, призер Юнацьких Олімпійських ігор, чемпіон Європи серед юнаків; загинув у березні 2023 року на Луганщині.

- Євген Малишев - 19-річний біатлоніст, учасник Юнацьких Олімпійських ігор-2020; загинув у боях за Харків у березні 2022 року.

- Андрій Куценко - багаторазовий чемпіон України з велоспорту, доброволець ЗСУ; загинув у липні 2024 року.

- Олексій Логінов - хокеїст, воротар "Білого Барса"; загинув у Луганській області у 2023 році.

- Карина Бахур - чемпіонка України та Європи з кікбоксингу; загинула під час російського обстрілу Харківщини у 2025 році.

- Мики��а Козубенко - майстер спорту України зі стрибків у воду, тренер; загинув у 2025 році під час служби в Нацгвардії.

- Роман Поліщук - легкоатлет (стрибки у висоту), військовослужбовець ЗСУ; загинув у березні 2023 року.

- Андрій Яременко - борець греко-римського стилю, багаторазовий призер чемпіонатів України; загинув у грудні 2025 року.

- Тарас Шпук - тренер ветеранської збірної "Ігри нескорених"; загинув на фронті у вересні 2025 року.

- Федір Єпіфанов - фехтувальник, майстер спорту України, учасник чемпіонату світу серед кадетів; загинув на фронті у 2023 році.

- Ка��ерина Троян - легкоатлетка, військова 82-ї ОДШБр; загинула у червні 2025 року.

- Володимир Андрощук - легкоатлет, учасник чемпіонатів Європи серед юнаків і молоді; загинув у боях під Бахмутом у 2023 році.

- Олексій Хабаров - майстер спорту міжнародного класу зі стрільби, тренер; загинув у 2025 році на Донеччині.

- Дарія Курдель - 20-річна танцівниця, призерка міжнародних турнірів; загинула внаслідок обстрілу ��ривого Рогу у 2022 році.

- Іван Кононенко - важкоатлет, актор, офіцер ЗСУ; загинув у 2025 році.

- Аліна Перегудова - 14-річна важкоатлетка, кандидатка до збірної України; загинула під час обстрілу Маріуполя.

- Карина Дяченко - 11-річна гімнастка; загинула разом із родиною в Маріуполі у 2022 році.

- Вікторія Івашко - 9-річна дзюдоїстка; загинула під час обстрілу Києва у 2023 році.

- Марія Лебідь - 15-річна танцівниця; загинула під час ракетного удару по Дніпру у 2023 році.

- Назар Зуй - юний боксер і футболіст; загинув разом із батьками в Маріуполі у 2022 році.

[Vladyslav Heraskevych OLY @heraskevych]

Це ціна нашої гідності.
This is price of our dignity.

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

@iocmedia Heraskevych got his balls bigger than the whole your fucken building of international olympic commitee you stupid piece of compromise.

[Ihor Lachenkov @igorlachenkov]

Генпрокурор призначив до Конкурсної комісії САП адвоката Олексія Шевчука — колишнього захисника Іллі Киви та адвоката крюковоі. Комісія ��ідбиратиме кандидатів на керівні посади в САП.

Раніше журналісти повідомляли, що пов’язані з Шевчуком та АО Barristers (приватним адвокатським об’єднанням) структури могли бути причетні до схем виїзду «ухилянтів» за кордон через систему «Шлях», що викликало критику з огляду на вимоги до доброчесності членів комісії.

Пане генеральний прокурор, це ганьба максимального рівня, такі кадри повинні сидіти, а не в комісії по прокурорам сап бути.

Прошу всіх журналістів звернути на це увагу, це буквально може вплинути на роботу та майбутнє САП.

Просто піздець

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

@MelaniePodolyak In Ukraine we don't say "Mr.Trump is making great progress at the end of this year", we say "насрати під ялинку", and I think that's fair enough.

[Тимчіно морено @Abscurat]

Володимира Зеленського звільнено з посади президента, – Єрмак.

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

Наступним головою ОП буде Татаров.
Не переживайте.

[Serhii Sternenko @sternenko]

Ternopil. A father rocks the coffin of his child before the burial. Anyone who tries to force Ukrainians into capitulation is helping the killers of children. This is absolute evil.

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

мені здається, якась інша країна просто би вже давно пішла на поступки, здалась би, втратила б суверенітет.

[Сергій Коваленко @sergeykovalenko]

Вечір

Годин без світла побільшало. Чому так відбувається?

Ворог б’є не лише по станціях, а й по мережах. Доставляти електроенергію від працюючих атомних станцій стає все складніше:

• 7 областей були під ударами;
• 3 АЕС через пошкодження мереж знизили потужність;
• 2 АЕС із початку листопада працюють зі зменшеною генерацією, а після останнього обстрілу втратили ще одну високовольтну лінію;
• 1 АЕС втратила частину зовнішнього підключення.

У результаті маємо 4 реактори з 9, які працюють на зниженій потужності. Сюди ж додається необхідність проводити ремонтні роботи на низці ліній. А з огляду на похолодання навантаження на енергосистему лише зростає.

Повірте, енергетики працюють 24/7 та щодня роблять усе можливе, щоб світла стало більше. Але з кожним обстрілом стає складніше.

Проте ми тримаємось.

@YASN0_ua

[В'ячеслав Сікора @SIKORA_slava]

"Прив’язують до ліжка руки та ноги. І дають укол сульфазін. Одразу температура піднялася до 40, я обмочився, а тоді впав у безпам’ятство. Прокидаюся, стоїть наді мною лікар Кузнєцов: «Ну, что ломает?». І кожен день колять галоперидол…Я мало що розумів. Вони насміхалися з мене. Кличку мені санітари в психушці дали – «Самостійна Україна».
Михайло Якубівський. Тричі в‘язень психіатричних лікарень.
"Якщо з рота в��дчувається трупний запах, це ознака летального результату. Наглядачі тримають тебе за руки, розширювачем розводять щелепи – при цьому, як правило, ламають зуби, – запихають шланг і вливають поживну рідину. Ця рідина підтримує життєдіяльність. Вона швидко всмоктується, але вже через годину знову відчуваєш голод.
На 7–8 місяць голодування до мене прийшли терапевт і психіатр».
Мустафа Джемілєв. 15 років ув’язнення. 303 днів голодування.
“У вересні 1982 року до лікарні відвезли в’язня Михайла Курку. Йому було тоді 70 і він сидів за співпрацю з німцями, хоча насправді служив в українській поліції. Потім ми дізналися, що він помер. Уночі проти 5 травня 1984 року в зоні, просто на кухні, де працював, помер ще один мій співкамерник Іван Мамчич. Його два тижні перед цим полта��ські кагебісти допитували. В кінці травня того ж року Левко Лук’яненко дістав звістку, що помер Олекса Тихий. 23 серпня того ж ��аки 1984-го співкамерники знайшли в камері Юрія Литвина з розтятим животом. 4 вересня він помер у лікарні. Влітку від нас забрали смертельно хворого на нирки 37-літнього Валерія Марченка. Восени нам стало відомо, що він помер у жовтні в «Ґазах», всесоюзній лікарні для в’язнів у Ленінґраді. 19 січня 1985 року помер у лікарні на станції Всехсвятська Акпер Керімов.
Ми жили в гнітючій атмосфері з питанням, хто далі. Далі був Василь Стус. Він загинув фактично за стіною від нас, тоді сидів у карцері. Ми кілька тижнів не мали інформації, лише здогадувалися, що щось сталося. Хіба що Левко Лук’яненко казав: “Я відчуваю, нема більше Василя”.
Василь Овсієнко. 14 років таборів.
“Якось у мене була 20-денна голодівка. На 7-й день вставляли шланг і заливали кашку. І це таке дивне відчуття. З одного боку, ти протестуєш, а з іншого – організм так любить ту кашку, так її потребує.
Коли я припинив голодівку, то кадебіст вирішив мене покарати й відправив на етап в іншу тюрму. А на етапі видають на день 450 грамів хліба й оселедець. А я хочу їсти! Я хочу жерти! Знаю, що після голодівки не можна багато. Вщипнув, ковтнув – потрошки, потрошки. Минуло дві години – у мене вже нема нічого, все з’їв. А я далі хочу їсти.
Привезли мене в пересильну тюрму, заводять в камеру до кримінальних. Я вітаюся. Троє з них подивилися прискі��ливо на мене. Без слова полізли в свої наплічники, витягли хліб і поклали переді мною. Може, в очах побачили голод? Це був для мене момент визначальної приголомшливої ваги. Майже сльози текли, коли я їв той хліб і просив Бога: «Я не знаю, що ті хлопці завинили, може, вбили когось, але, Господи, пробач їм все. Бо вони дали мені оцей святий хліб».
Мирослав Маринович. 7 років таборів. 5 років заслання.
“Кілька разів був у карцері. Одного разу сиджу голодний, як пес, а найпаскудніший охоронець, котрого всі ненавиділи, дає мені шматок хліба з добрячим куском м’яса. Всяке бувало в тюрмі.
Карцер, по закону, — 15 днів. Але перед виходом можуть добавити. А три рази підряд — і вже 45 днів. У мене таке було. В карцері годують через день. Їжа гаряча — суп чи щось інше, двічі на день, а наступного дня — 450 грамів хліба і все. Це — три скибки. Важко людям, котрі не можуть себе обмежити в їжі. Тут головне розділити: однією поснідав, другою пообідав, третьою повечеряв. А якщо зразу з’їв, ти і не наїсися ними, а потім цілий день нема що їсти. А якщо заховав і лежить, то душа радіє: о, якщо ще захочу, то є в мене”.
Микола Матусевич. 7 років таборів. 5 років заслання.
“У карцері холодно. Ти там не в тій одежі, яку носиш на зоні. Перевдягають у тоненьку робу, літній костюм: натільна сорочка і штани. Взуття теж забирають, дають тапочки.

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

@KatyaTabenska це ж Безугла маминої подруги

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

несемось
https://t.co/ZxCKsjCGFM

[Serhii Sternenko @sternenko]

The moment of the Russian missile strike on a house in Kyiv.

[Oles Pashynskyi @OPashynskyi]

батьки: ех, а от як би було класно якось отак взяти і швидко передати наш імунний досвід і здоров'я нашій дитині, щоб вона не хворіла і ми не переживали.
теж батьки: (відмовляються вакцинувати свою дитину)
🤌🏻🫴🏻🤷🏻‍♂️