We are having to use drones to deliver any sort of aid and supplies into Oleshky. The situation has been terrible for many months, but has gotten far worse. People will starve to death here without urgent intervention. Where are you, United Nations? @UNReliefChief@antonioguterres
Thousands of civilians killed. Millions forced from their homes. Children taken from their families. Hospitals, schools and cultural sites damaged or destroyed. Entire communities facing years of recovery and rebuilding.
Sometimes, numbers tell a story that no words can🧵
We have seen historical photos of prisoners from Auschwitz and Dachau. These photos are from 2026. They show Ukrainian prisoners of war in russian camps.
Петро Порошенко це Президент України здорової людини. Вітаю з Днем народження Петро Олексійович! Дякую за терпіння, боротьбу і за відчуття, що хтось з дорослих ще є в цій, спаленій безголовими підлітками, хаті. Здоров'я вам побільше, обіймаємо всією родиною.
✍🏻Маруся Заіробій
⚡️Сербія надала громадянство колишньому нардепу та державному зраднику Вадиму Новинському.
Балканська служба RFE/RL повідомила, що уряд Сербії надав Вадиму Новинському сербське громадянство за прискореною процедурою.
🔽
https://t.co/oPgFBmLzVN
Щирі вітання п’ятому Президенту України та лідеру «Європейської Солідарності» Петру Порошенку з Днем народження! Дякуємо за чіткий державницький курс, розбудову армії та щоденну потужну підтримку наших воїнів на фронті.
Разом до Перемоги!
@Pavlo
Якщо вам здається, що мамині синочки не створені для війни, - ви просто не знали Вітю.
Років сорок п’ять. Окуляри. Живіт такий добрий, домашній. Обличчя людини, яка може пів години вибирати сметану в АТБ, бо "ця щось подозрітєльно дешева".
Тихий. Скромний. Ніхто б не подумав, шо ця людина за годину може лежати посеред розбитої посадки й методично виписувати з кулемета такі рахунки, які вже ніяка бухгалтерія не закриє.
Вітя дуже любив маму. Не в тому сенсі, що на восьме березня дзвонив. Ні.
Вітя був із мамою на зв’язку так, наче вона командувала окремим оперативним угрупованням військ "Синочок".
- Мам, я поїв. Гречка була. Нє, не холодна. Шапку вдягнув.
І сидить 45-річний кулеметник у корчі навколо БК, броніки, автомати, банка тушонки (з датою виробництва ще при Порошенко) і двадцять хвилин пояснює мамі чому в нього трохи кашель.
А потім уважно слухає:
- Вітя ти дивись там. Не застуди горло.
І найсмішніше - Вітя слухав. Бо мама для нього була вищим командуванням.
Командир міг сказати: тримати позицію. Вітя кивав.
Мама казала: - Ти там бережи себе.
І це вже був реальний наказ.
При цьому, кулеметником Вітя був страшним. Хто не знає: кулеметник в піхоті - це така професія, де роботодавець одразу натякає, що кар’єрний рост може бути дуже коротким.
Бо коли починається штурм - всі дуже швидко шукають, звідки насипає кулемет. І коли знаходять - туди летить усе.
Автомати. Гранати. Міномет. Арта. Прокльони. Бо кулемет треба заткнути першим.
А Вітя це прекрасно знав.
Він приходив на точку. Мовчки скидав кулемет. Розкладав сошки. Лягав. Поправляв окуляри. І починав.
Тррррррр.Трррррррр.
Посадка оживала. Хтось падав. Хтось кричав. Хтось просив у рацію фпв. Гілля сипалось. А Вітя лежав. Поправляв окуляри. І далі: Трррррр. Йому взагалі ніби не було страшно.
От коли поруч лягає арта, нормальна людина дуже швидко згадує всіх Богів, навіть тих, у яких не вірила.
Ти лежиш мордою в землю. Земля дихає тобі в зуби. Зверху летить кора. І ти думаєш "Якщо випетляю, - ніяких сигарет. Почну бігати. Мамі частіше дзвонитиму. Стану нормальною людиною".
А через три дні стоїш біля бліндажа з сигаретою. Бо чудеса чудесами, а привичка є привичка.
А Вітя не втискався в землю. Вітя працював. Бах. Тррррр. Ще ближче. Тррррр. Ще ближче.
Всі лежать так низько, що ще трохи і треба оформляти прописку в грунті. А Вітя повертає голову. Окуляри перекосились.
- Та я нормально. І далі стріляє.
Якось спитали: - Віть, тобі взагалі не страшно?
Він подумав.Такі реально подумав над питанням.
- Мама казала, шо зі мною все буде добре.
І от що ти йому скажеш?
Бронежилет четвертого класу захисту ми бачили. Плити американські бачили. Кевлар бачили. А броню системи "мама сказала" вперше. І судячи з Віті, тримала вона краще за все, що нам видавали.
Але була у цього термінатора одна вразливість. Галєти. Оті наші дубові галєти, якими при бажанні можна було підперти двері, забити цвях або в рукопашній добити противника.
Їсти їх було останнім пунктом задоволення.
Вітя їх обожнював. Перед боєм клав поруч пакет. Розкладав кулемет. Відкривав короб. Відкривав галєти. І все. Система готова.
Трррр.Хрусь. Трррррр.Хрусь. Міни лягають. Фпв. Земля летить. Хтось кричить в рацію.
А Вітя сидить у центрі цього апокаліпсису й гризе галєту. Як білочка вагою під сто кіло в окулярах з кулеметом.
Ми спочатку думали, що це просто перекус. А потім зрозуміли, що помилялись. Це заспокійливе. Бо поки в пакеті були галєти, - Вітя тримав позицію.
Закінчувались галєти, - закінчувалась оборонна операція.
Вітя дивиться в порожній пакет. Дивиться на кулемет. Складає сошки. Закидає його на спину.
- Вітюня, ти що здурів, ти куди?
- Галєти кончились.
- Які ще Галєти?
- Я рух.
І пішов. Головне, що кричати марно. Наказувати марно. Погрожувати марно. Вітя без галєт воювати не збирався.
У кожного солдата своя межа. У когось страх. У когось втома. У когось три контузії. У Віті - дно поліетиленового пакета.
Orikhiv, Zaporizhzhia region.
Ruins. Graves. Death.
This is what russia calls “liberation.”
There is nothing to liberate here, only homes destroyed, lives shattered, and a Ukrainian city being turned into a wasteland by russian attacks.
This is the reality of the so-called “Russian world.”
Свій день народження щоразу відзначаю тут, з хлопцями та дівчатами на фронті. Тоді це були Авдіївка, Покровськ, Курахове, Бахмут, а сьогодні вже Дніпропетровщина...
На жаль, фронт сунеться. Війна змінюється. І ми маємо відповідати цим змінам — ставати швидшими за ворога, технологічнішими та ефективнішими.
Sono immagini dalla capitale 🇺🇦 Kyiv sembrano tratte da un film horror.
Ma vi assicuro, questo non è un film.
Sull’ordine di #Putin la russia 🇷🇺 continua a uccidere la popolazione civile.
Questa è la realtà che gli ucraini vivono ogni giorno.
Persone che al mattino si recavano al lavoro ora giacciono morte per le strade.
Quelle strade così familiari agli abitanti di #Kyiv, dove fino a ieri svolgevano le loro cose quotidiane, oggi si sono trasformate in un luogo di tragedia.
Dietro tutto questo c'è solo la russia, uno Stato che continua a uccidere civili e a distruggere le città ucraine.
Il mondo non lo vede?
I russi di Putin sperimentano ancora una volta l'impunità…?
Tutto questo deve finire. Immediatamente.
@matteosalvinimi@GiuseppeConteIT@FranceskAlbs@orsiniufficiale@Serv_Pubblico
Зустрічаю свій день народження в колі воїнів, які стали рідними за ці непрості роки. Серед тих, хто не кривить душею, з ким чесно і просто.
За цей рік ми передали десять тисяч одиниць техніки, отримали тисячі повідомлень із запитами, які ми закривали. Коли я чув від військових про інновації чи техніку, яка потрібна для переваги над ворогом, наша команда одразу брала це в роботу.
Щодня отримував повідомлення з відео підбитої нашими дронами техніки, про результати роботи комплексу «Ай-Петрі», про те, як працюють наші екскаватори, виручають генератори та «Старлінки». Читав звіти про роботу наших вантажівок-велетів Foden та перші польоти «Посейдонів», яких тоді майже не було у війську. Памʼятаю, як парамедики випробовували роботизовану машину для евакуації, яку ми першими привезли в Україну. І це надихає працювати далі.
Дякую командирам і солдатам, з якими постійно на зв’язку. Бачу й сьогодні всі ваші повідомлення і надзвичайно вдячний, що ми разом.
Дякую, що ви є! Обіймаю кожного і дякую за цей день!
Щиро вітаємо Петро Порошенко з Днем народження! 🇺🇦
Дякуємо за силу, витримку та щоденну працю задля України, за підтримку наших захисників і внесок у боротьбу за нашу державу.
Нехай поруч завжди будуть надійні люди, а найбільшим спільним прагненням залишається Перемога України.
Я щаслива людина, бо з кожним роком у мене тільки збільшується кількість справжніх, надійних друзів! День народження знову святкую серед своїх.
Поруч кохана Марина, племінник Роман, брати по зброї Олександр Погребиський, Стас Кращенко, Степан Барна і десятки бійців різних бригад наших Збройних сил. На телефоні — найкращі люди з усіх куточків країни.
Саме близькі та друзі дають сили зціпити зуби і перти плуга, щоб зберегти Україну. Попри всю жорстокість, ницість та важкі випробування довкола.
Для мене велика честь мати таких друзів. Мені з вами дуже пощастило. Дякую вам!
"Поховані спогади.
Зариті надіі.
Мовчання, як згода
І крапка остання,
У німому клеймі."
Все рівно, щиро дякую йому.
Хоч показав, яка могла би бути країна.
Але мізків у населення не хватило.
От і вигрібають жорстко.
Заслужили. Повністю.
З днем народження, останній державник!
Щиро вітаємо Петро Порошенко з Днем народження! 🎉
Бажаємо міцного здоров’я, сил, наснаги та нових здобутків. Нехай поруч завжди будуть рідні, друзі та однодумці!
Многая літа! 🇺🇦
#єс