Одного разу я прийшов зі школи. Був теплий весняний день, за вікном щебетали птахи, десь гавкали сусідські собаки, кукурікали півні.
Батьків не було вдома, тож я закинув портфеля подалі, налив собі стакан Coca-Cola і відкрив пачку сухариків Flint зі смаком холодцю з хріном.
Увімкнув комп і запустив NFS:Underground 2.
Поки чекав загрузку гри відкинувся на спинку стільця, зробив пару ковтків коли, закинув до рота жменьку сухарів.
«Ех, як же класно, здається, що краще вже не буде» — подумав я.
Так і сталося.
Про прізвища українців.
Основна маса населення України здобула прізвища після того, як у 1632 році київський митрополит Петро Могила доручив парафіяльним священикам вести метрики народжених, одружених, померлих.
Найчастіше базою для створення таких одиниць слугували імена батьків, найчастіше батька, оскільки саме він був главою родини – Іваненко, Петренко, Сидоренко, Тимошенко, Борисюк. Цікаво, що суфікси -ук (-юк) вказували на старшу дитину в родині, а -енко – на меншу.
Від імені матері прізвища утворювалися рідко, переважно тоді, коли жінка залишалась удовою або мала чоловіка, як то кажуть, слова доброго не вартого: Мотренко, Кулинич… існує велика група прізвищ, що вказують на місце проживання та національність його власника.
Знали про людину і за тією посадою, яку вона обіймала, або ж за справою, якою займалася.
От, наприклад, чим займались стельмахи? А бондарі? Ці слова сьогодні виходять з активного словникового запасу української мови, замінюючись сучасними модними назвами професій, але прізвища залишаються.
Ось тлумачення найпопулярніших в Україні прізвищ:
Бондар – майстер з виготовлення діжок, дерев’яних відер тощо.
Гончар – ремісник, що виробляв посуд, кахлі з глини.
Стельмах – майстер, що виготовляв та направляв вози, сани.
Кушнір – той, хто вичиняв хутро із шкури та шив хутряні вироби.
Лимар – ремісник, що виготовляв ремінну збрую.
Гармаш – майстер, який виготовляв і обслуговував гармати.
Бортник – той, хто займався лісовим бджільництвом.
Гутник – майстер, що виробляв посуд та інші речі зі скла.
Якщо вам доводилось зустрічатися з людиною на прізвище Нагнибіда чи Перебийніс, або ж ви самі носій такого прізвища, знайте – ваші пращури були козаками.
Саме такі колоритні прізвища з гумористичним відтінком кувалися в горнилі Запорозької Січі. Запорожці підхопили давню українську традицію, відому ще з фольклорних джерел: пам’ятаєте, Котигорошко, Вернигора?
Аналогій таких найменувань годі й шукати в інших мовах, їх просто немає.
Це особливість, якщо хочете, ексклюзив, української системи особових назв.
Ну де ви ще, мандруючи світами, почуєте : Майборода, Тягнирядно, Неїжборщ, Гризидуб, Затуливітер, Вирвикишка, Несвятипаска, Завалипіч, Гуляйдень...?! Не прізвища, а “музика епохи”!
Як бачимо, українські прізвища – це одне із джерел вивчення історії рідного краю, мови та культури.
Ці найменування ще раз підтверджують істину про безмежний талант українського народу.
Якщо ви зацікавились історією вашого прізвища, відсилаємо до компетентних джерел:
Ю.К.Редько “Довідник українських прізвищ” або Л.Т.Масенко “Українські імена та прізвища”.
А.Ф.Нечипоренко.
Привіт, мене звати Марічка, так як я працюю в харчовій сфері, підготувала для вас тред смачних та цікавих українських виробників солодощів. Діліться в себе, пишіть про своїх улюблених та підтримуйте маленьких виробників.
Для привертання уваги фото шоколадних фруктових сердечок⏩
Урок з історії для нас всіх під назвою "Мюнхенський договір 1938 року". ТРЕД, інспірований книгою Радомира Мокрика "Чеські історії ХХ століття".
Отож, Гітлер окуповує Австрію і починає качати демократичну Чехословаччину, вимагаючи "захисту німецькоязичного насєлєнія">