@AS74LifeNumber2 Не моё:
-Алло, это служба газа 104?
-Да.
-У нас под окнами была стрельба между ГУР и СБУ. Вызвали полицию, но им тоже немного морды натолкли...
-Так а нам вы для чего звоните?
-Так а куда еще – в городской зоопарк?!
Офіс Зеленського тиснув на Верховний суд у справі про незаконні санкції проти Порошенка - доведено розслідуванням НАБУ.
Ніна Южаніна оприлюднила нову частину записів Ірини Мудрої, яка підтверджує тиск ОП на суддів Верховного суду.
Н. Южаніна #ЄС
⚡️ Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра через голову Касаційного адміністративного суду Дашутіна тиснула на суддів у справі щодо санкцій П. Порошенка😱⤵️
🚨Поліція Києва оголосила службове розслідування через резонансний відеофрагмент мобілізаційних дій у Подільському районі столиці
На ньому поліцейський у грубій формі російською мовою спілкувався з пересічним чоловіком, якого зупинили для перевірки документів.
1/3
Slovak cops just crushed another Russian sabotage plot. Three foreign operatives were busted trying to torch a Ukrainian-owned Skyeton drone factory in eastern Slovakia.
Two nabbed on site, the third grabbed in Germany. The plan was serious: massive quantities of incendiary mix, tools, cameras, burner phones, and a handwritten attack blueprint.
Around 70 people were working at the facility when the attack was supposed to go down. A huge fire and serious damage were narrowly avoided.
Photos from the raid show the suspects face-down in cuffs and the arsenal of arson gear laid out on the grass like the amateur hour it was. This is targeted, premeditated violence.
Moscow's hybrid war spilling into Europe, targeting the very production lines that help Ukraine kill Russian invaders. Every failed plot proves they're losing the conventional fight so badly they resort to terrorism and arson.
Slovakia did good. More of this.
The United States asked Ukraine not to strike Moscow while senior American officials are visiting the russian capital, including CIA Director John Ratcliffe.
Think about that.
When American officials travel to Moscow, Washington apparently has no problem asking Ukraine: Do not attack Moscow while we are there.
But just days earlier, Steve Witkoff and Jared Kushner canceled their planned visit to Kyiv around Ukraine’s Independence Day because of “heavy russian air strikes on the city.”
So why didn’t Washington simply ask russia: Do not attack Kyiv while American officials are there?
Apparently, the United States can ask Ukraine to stop bombing russia to protect American officials in Moscow. But it cannotask russia to stop bombing Ukraine to protect American officials in Kyiv.
Instead, Witkoff and Kushner canceled their trip.
This tells you something important about American diplomacy under Trump.
Washington repeatedly demands restraint from Ukraine while accommodating russia. It expects Kyiv to adjust its military actions around American diplomacy, while seemingly accepting that Moscow will continue bombing Ukrainian cities whenever it wants.
You cannot be an honest broker when the rules apply only to one side.
That is blatant hypocrisy.
Антон, мы просто уточнить.
ВСУ, получившие на фоне российских учений у границ Украины оборонительное вооружение, имеющие из наступательного только советскую технику, решил�� вторгнуться в Россию, имеющую ядерное оружие, прямо в лоб стоящей по всей границе многотысячной группировке российских войск с наступательным вооружением — чтобы что?
Чому Польща не дає дозволу на пошукові роботи в Сагрині? Що ви там приховуєте? 10.03.1944 польськими підрозділами АК та БХ там були вбиті до 1200 цивільних українців, переважно жінки, діти та літні люди.
"Давайте снимем с глаз патриотическую катаракту и посмотрим, что именно Россия приобрела вместе с оккупированными территориями. Что это за священный Грааль, ради которого сожгли будущее целой нации?
А приобрела она хрестоматийный токсичный актив. Чемодан без ручки, набитый радиоактивным щебнем и минами.
Индустриальный Донбасс мертв. Его больше нет. То, что пропаганда называет «новыми регионами» — это гигантская зона отчуждения. Это стертые в серую пыль города, из которых выехало все живое, умное и трудоспособное. Это миллионы гектаров плодородной земли, нашпигованные взрывчаткой так плотно, что разминировать их будут до конца века.
Но главное — это экологическая бомба под ногами. Сотни затопленных угольных шахт. Токсичные рассолы с тяжелыми металлами, которые прямо сейчас поднимаются в грунтовые воды. Радиоактивная капсула от ядерного взрыва на шахте «Юнком», которая уже сочится в отравленные реки.
Это не трофей. Это черная ��ыра. Территория, которая не генерирует ничего, кроме гробов, инвалидов и триллионных счетов из бюджета на содержание оставшихся там нищих пенсионеров. Россия, у которой половина собственной глубинки срет в деревянные дырки на морозе, надорвала пупок, чтобы повесить себе на шею радиоактивные руины чужой страны. Гениальная сделка!
Но самая циничная ирония заключается в том, что эти территории всё равно придется вернуть.
Идейные дегенераты, бегающие с буквами Z на лбах, искренне верят, что это навсегда. Они рисуют карты новой империи. Они думают, что конституция РФ — это скрижаль, высеченная в граните.
Святая простота. Они просто не понимают, как устроена их собственная элита.
Российская власть — это синдикат циничных барыг. Им плевать на Донбасс, на историческую справедливость и на русскоязычное население. Все их духовные скрепы хранятся в офшорах, а родина там, где пришвартована яхта.
И вот однажды биология возьмет свое. Режим рухнет. И на следующее утро в московских кабинетах окажутся условные «прагматики» — технократы, кучка недорезанных олигархов и чекисты, которые хотят жить, а не умирать в ядерном пепле. Что они увидят? Они увидят страну-изгоя, отрезанную от технологий, рынков и финансов. Страну, которая стремительно гниет под санкциями и превращается в сырьевую колонию Китая.
Чтобы выжить, им придется договариваться с Западом. А прайс-лист Запада будет коротким и жёстким: возврат к границам и выдача военных преступников в обмен на SWIFT, снятие эмбарго и разморозку счетов.
Как вы думаете, сколько секунд эти прагматичные барыги будут размышлять, прежде чем сдать Донбасс и Крым?
Ноль.
Они сдадут их с облегчением. Они спишут эти руины как неудачную инвестицию предыдущего сумасшедшего генсека. Телевизор за неделю объяснит послушному стаду, что территории удерживать экономически нецелесообразно, что мы спасаем Россию от краха, а во всем виновата «группа авантюристов, втянувших страну в братоубийственную бойню». Стадо сглотнет и пойдет смотреть новый сериал.
И вот здесь мы подходим к судьбе тех самых идейных идиотов, которые сегодня гниют в окопах.
Они воюют ради абсолютно бессмысленного - НИЧЕГО !
Турбопатриоты, военкоры, добровольцы-штурмовики, идейные офицеры — они думают, что они герои. А для системы они — биомусор, одноразовые презервативы, которые режим использует для продления своей агонии.
Когда придет время мириться с Западом, новой власти понадобятся козлы отпущения. Им нужно будет бросить кость международному трибуналу, чтобы отмазать себя. И кто поедет в Гаагу? Правильно. Поедут вот эти самые полезные идиоты.
Их не будут захватывать коммандос НАТО. Их упакует родное ФСБ.
Новая власть скрутит Z-блогеров, горлас��ых комбатов и генералов-мясников, аккуратно рассует их по автозакам и спецрейсом отправит в Нидерланды с бантиком и сопроводительным письмом: «Вот они, проклятые фаш��сты! Судите их, а мы тут ни при чем, мы за мир и демократию. Снимите санкции с нашего Газпромбанка, пожалуйста».
Родина тебя бросит, сынок. Всегда!"
Warden Null.
80 YEARS LATER — AND THE PLAYBOOK STILL WORKS.
During the Nuremberg Trials, Hermann Göring explained to psychologist Gustave Gilbert how leaders persuade ordinary people to support wars they never wanted:
“Of course the people don’t want war… But in the end, it’s the leaders of a country who determine policy.”
Gilbert reminded him that democracies were different because people had a voice.
Göring’s response was chilling:
“All you have to do is tell them they are being attacked, and denounce the pacifists for lack of patriotism and for exposing the country to danger. It works the same in any country.”
— Nuremberg Diary, April 18, 1946
Sound familiar?
“We are being attacked.”
“We had no choice.”
“We are defending ourselves.”
“The enemy is at the gates.”
“Anyone who opposes the war is a traitor.”
Different century. Different television screens. Different flags.
Same mechanism.
Convince people they are the victims. Manufacture an existential threat. Turn fear into patriotism. Turn dissent into treason. Then send ordinary people to kill and die for decisions made by men sitting safely behind enormous desks.
Göring wasn't offering a warning.
He was explaining the recipe.
And 80 years later, humanity is still falling for it.
НАБУ оприлюднило повне відео з новими кадрами у справі заступниці голови ОП Мудрої щодо захоплення банку „Сенс Банк“ та його використання для перерахування заставного кошту екс-міністра Галущенка.
Відео починається з фрази, яку хочеться вирізьбити на фасаді: "У нас спасение рядового Райана, правильно?" І одразу за нею, без паузи, друга, значно тверезіша: тільки недоумок може записати на своїх дітей крадені гроші й оплачувати з них навчання. Далі двадцять чотири хвилини це вже не кіномани, а бухгалтерія. Чотири транші, сто п'ятдесят мільйонів гривень готівкою, мішки на паркінгу, конвертаційний центр, який учасники між собою називають пральнею, і державний банк, узятий під контроль рівно настільки, наскільки це було потрібно для проходження кількох платіжок.
Офіційна частина звучить сухо і саме тому страшно. НАБУ та САП у межах спецоперації з ліквідації високорівневої корупції викрили групу осіб, яка організувала та забезпечила легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом. Ідеться про 150 мільйонів гривень готівкою, які через низку рахунків підставних компаній були введені в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі "Мідас". До складу групи, за версією слідства, входили заступник керівника Офісу президента України, екснародний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та ін��і особи. Імен у відео немає, є посади. Але посада заступника керівника ОП в Україні станом на цей момент одна, і в медіа вона має ім'я Ірини Мудрої, а державний банк, про який ідеться, називається "Сенс Банк".
Ключова фраза диктора коротка: кожен етап злочинного плану узгоджувався та контролювався. Не "був відомий", не "супроводжувався", а саме узгоджувався і контролювався. І на початку червня організатори схеми, за даними слідства, отримали фактичний контроль над АТ "Сенс Банк", що дало їм можливість використовувати його у своїх інтересах. Ось тут варто зупинитися, бо в цьому реченні лежить уся конструкція. Держава націоналізувала банк, щоб урятувати вкладників від російського власника. За кілька років держава сама стала для цього банку тим, від кого рятують. Різниця лише в тому, що новий бенефіціар не к��пує акції, він просто заводить своїх людей у правління і наглядову раду, а далі відкриває у власному банку "вікно".
Механіку "вікна" на записах пояснюють з тією безпосередністю, з якою пояснюють колезі, як працює кавомашина. Після попередніх гучних застав регулятор, як формулює один зі співрозмовників, усім понадавав по голові, і схожі платежі тепер зупиняє система, а потім вручну аналізує співробітник банку. Дана команда блокувати такі платежі. Тобто фінансовий моніторинг у державному банку працює. Саме тому його треба обійти: "Ни при каком раскладе ��инмон так просто не выпустит". Рішення знаходять елегантне і абсолютно технологічне. Систему, яка фільтрує платежі, у потрібний момент кладуть на сервісне обслуговування, і платіжка пролітає автоматично, поки фільтр оф��ційно вимкнено. Завтра з дванадцятої наша програма йде на сервіс, ви формуєте платіж, платіж іде автоматично. В обхід фінмону? В обхід. Паралельно голова правління обіцяє простіший варіант: "Я в ручном режиме делаю окно и выпускаем деньги". І так по кожній сумі.
Окремий сюжет, який заслуговує на власну статтю, це доля начальниці департаменту фінансового моніторингу. На записі її називають безбашеною панянкою, яка відмовлялася підписувати, і холоднокровно констатують: по суті, сяде вона. А тепер, кажуть далі, ми навпаки все заводимо і погоджуємо з нею. І д��лі найцікавіше: коли Олексій був на розмові, йому прямо сказали її звільнити, а він відповів, добре, тільки дайте, вона спершу це зробить. Тобто голова правління державного банку веде переговори про звільнення власної підлеглої з людьми, для яких проводить ��перацію, і торгується не про принцип, а про черговість. Спочатку хай проведе, потім звільняйте. Якщо колись писатимуть підручник з корпоративного управління у державних банках, цей епізод має відкривати розділ про роль наглядової ради.
А ще на записі звучить, що потрібен транзит, "который они, я так понимаю, с Романовной согласовали". У клопотанні детективів заступниця керівника ОП проходить як І. Р. Мудра. По батькові вона Романівна. Люди, які возять мішки, називають її не за посадою і не за прізвищем, а по батькові, як це заведено там, де всі свої і всі все розуміють з півслова.
Далі техніка перетворюється на арифметику. Спочатку в розмові фігурує сума 200 мільйонів: "за Германа привезли 200 млн, сейчас думаем, как их пропустить". Потім ВАКС знижує альтернативу до 150, і в ефірі з'являється формула, яку можна ц��тувати як приклад ділового мислення: "надо или 150 сделать, или нихуя не сделать". Сто п'ятдесят розкладають на трьох: "50 ты делаешь, 50 делает Никита, 50 делает Артур". Три машини, три потоки, жодного разу не називають прізвищ, лише імена, бо навіщо прізвища між своїми. Обговорюють і найпростіший спосіб, і одразу відкидають його: класти готівку через фізичних осіб не вийде, бо від однієї людини можна внести чотириста тисяч, а їх треба внести сто п'ятдесят мільйонів. "Мы их не внесем даже". Тому потрібні компанії, бажано такі, що зі мною не пов'язані, і бажано з пра��доподібним прибутком. Покажи спочатку саму компанію, хто бенефіціари, щоб він собі перевірив. Дві компанії. Поруч жартують, що можна відкрити ще й на тещу.
Готівка приїжджає так, як приїжджає готівка. Перший транш у розмірі 50 мільйонів гривень доставили до офісу колишнього народного депутата і розділили: 15 мільйонів отримала довірена особа, 35 передали до конвертаційного центру, тієї самої пральні. У кадрі це звучить як побутова суперечка про логістику: куди везти тридцять п'ять, зараз скину адресу, там чотири місця, сідай сам у машину і перераховуйте, п'ятнадцять залишайте, хай перерахують до копійки. Того самого дня привезли ще десять. Потім сімдесят, з яких двадцять залишилося в довіреної особи, а п'ятдесят поїхало в пральню. Останні двадцять провели за тією самою схемою. Разом рівно сто п'ятдесят.
Паралельно з мішками ведеться зворушлива розмова про безпеку: кур'єр точно перерахує три мішки, не переживай, на паркінгу охорона, начальник охорони, ну ти розумієш. Розумію. І ще одна деталь, від якої віддає майже промисловою рутиною: коли приїжджають ці кур'єри і ті кур'єри, вони зустрічаються в одному місці в кутку і перекладають. Тобто це не разова операція, це налагоджений процес із власним ритмом, точкою обміну і людиною на ім'я Павло, якій дзвонять зі словами "заказывай 70".
Найпоказовіший фрагмент відео взагалі не про гроші. Голова наглядової ради державного банку звітує заступниці керівника Офісу президента про зарахування коштів на рахунки задіяних підприємств. Жіночий голос питає: "Як ваші справи? Розкажіть мені, будь ласка". Йому відповідають, що першу частинку вже акумулювали, що прийшло не все, що завтра зранку доповідять. Це не корупційний торг, це нарада. Апаратна, спокійна, з інтонацією керівника, який при��має доповідь підлеглого. Наглядова рада державного банку в цій конструкції не орган контролю, а ланка вертикалі, яка починається не в статуті банку і не в законі про банки.
Завершується історія дзвінком, який звучить як фінал поганого серіалу і при цьому є документом. "Здравствуйте. Это Максим. Если помните, мы встречались". Далі прохання передати шефу, що все, що возили, закінчилося, можете забирати, він зрозуміє. Він і справді зрозумів: 29 червня 2026 року один із фігурантів справи "Мідас" вийшов з-під варти під заставу в розмірі 150 мільйонів гривень. А 19 серпня 2026 року детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру учасникам злочинної організації, які цю заставу організували та забезпечили за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом. Кваліфікація: частина третя статті 209 Кримінального кодексу, легалізація майна, здобутого злочинним шляхом, вчинена орга��ізованою групою. Слідство триває.
Але найважливіше в цьому відео стоїть трохи осторонь від застави і майже губиться між траншами. Детективи зафіксували факти втручання щодо впровадження підконтрольних людей до НАБУ та інших правоохоронних органів. І це не абстракція, це прямі репліки. Обговорюють вибори до громадської ради контролю: як зібрати якнайбільше голосів, кому це порозкидати, щоб проголосували, подивися, будь ласка, скинь, чи можеш ти порозкидати по своїх чатах. Обговорюють кадровий резерв, якого в них немає, і з відвертою заздрістю констатують, що американці цей кадровий резерв роблять давно і планомірно, а тому вже мають людей на всі органи: митницю забрали, БЕБ забрали, АРМА зараз заберуть. Обговорюють, кого можна порадити зсередини, і самі собі відповідають: зсередини знову виграє Клименко, і піде на другий строк, і закріпиться на сім років. Тобто конкурси, громадський контроль і кадрова політика антикорупційних органів дл�� цих людей не інституції, а поле, на якому треба вчасно розкидати правильні голоси по правильних чатах.
Там же, у фрагменті, який декодується уривками, звучить сюжет про тих, хто приходив пропонувати себе за дах для "Сенс Банку", по черзі, кожен у власній подобі, а потім приповз, як кошеня: "ну возьмите нас, ну пожалуйста". І питання, від якого не відкараскаєшся: чи правильно я розумію, що ваш хазяїн поговорив, щоб узяти вас під себе. Ну да, ну да.
І фінальна репліка відео, вимовлена жіночим голосом, знімає потребу в будь-яких коментарях. Неправильний підхід, каже вона. Не треба з корупцією боротися. Її треба систематизувати, очолити і контролювати.
Півтора місяця тому головною інтригою було, хто знайшов сто п'ятдесят мільйонів для колишнього міністра енергетики. Тепер у слідства є версія відповіді, і вона виявилася гіршою за саму заставу. Гроші знайшло не коло друзів і не благодійник��, а конструкція, яка складається з державного банку, наглядової ради, правління, конвертаційного центру, кур'єрів із мішками і кабінету на Банковій, звідки все це узгоджувалося і контролювалося. Залишилося з'ясувати найменш романтичне: чиї це були гроші на вході в схему, а не на виході з неї.