Arseniy Herasymiv

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@volodarskijo Так можна і з вікна випасти ненароком

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@Zn_Portnova Вмеска? це що?

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@ZelenskyyUa Та забийте на них, вам повага 👍

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@Yatsenyuk_AP Зажав медальку? 🤣

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@breakingUAnews Гарна історія , шкода що пизьож 🤣

[Lara Fain @larafain14]

Сегодня русский дронщик в Никополе убил женщину в инвалидном кресле. Ее зовут Александра Александровна Кислая. Ей было 87 лет. Вместе с ней убит ее сын.
Александра Александровна пережила вторую мировую войну. Ее не убили немецкие фашисты, ее убили русские фашисты.
Россия - гной.

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@AtGate000 Живу в Італії рахунок за газ за лютий 400 євро

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@DavidIlnitsky йому та квартира це як в ресторан сходити

[Slidstvo @Slidstvo_info]

21-річний студент за останній рік став власником п’яти об’єктів нерухомості у Львові та Луцьку. Їхня вартість може сягати 7 мільйонів гривень. Хлопець — син волинського податківця Володимира Побережного, який фігурує у кримінальному провадженні щодо схеми ухилення від сплати податків.

Більше дивіться у розслідуванні Яни Корнійчук https://t.co/UZklCEOB8a

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@lublu_svobodu Ресторан это мелкий бизнес 🤣?

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@breakingUAnews п'яні хлопці 🤣🤣🤣 згадав ДМБ: я и Чебурашка который ищет друзей хотим служить в артиллерии 🤣

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@by_Ukraine дагам весело

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@Yatsenyuk_AP @Euractiv Ви ж по віку підпадаєте під мобілізацію?

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@KhaterDiana ми ще побачимо війни Німечинна проти Франції

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@wizardaleks трава не косится, не растет кокос 🤣

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@Happy2Crash @antonohaio так вони і є старими мусорами, мій тесть був ментом, так він їм сауну і шалики на дачі, а вони йому медальку

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@curiousdanya @antonohaio зараз в двобортних ніхто не воює

[Arseniy Herasymiv @Arsen_h]

@antonohaio старі пердуни не награлись

[Олег Володарський @volodarskijo]

35-річний Сергій Шевцов був цивільним заручником – 20 березня 2022 року російські військові викрали його з вулиці в місті Гостомель на Київщині.

"10 лютого 2022 року Сергій зламав ногу. 18 лютого його прооперували в Бучі – вставили в кістки металеві стержень та пластину. А потім почалася повномасштабна війна. Лікарня закрилася. Батько Сергія привіз його додому, син ходив на милицях. Ми з ним жили вдвох у квартирі", – розповіла Клавдія Шевцова, мама.

Під час окупації Київщини російські військові поламали сім-карти матері та сина. Була складна ситуація з їжею, водою, медикаментами. У другій половині березня Сергій уже міг пересуватися без милиць, але дуже кульгав. Крім того, загноїлися рани, тому він часто підгортав ліву штанину.

20 березня 2022 року Сергій відійшов від дому в Гостомелі. Після цього мати його більше не бачила.

"Я шукала його по місту. Потім жінка з ЖК "Ягода" розповіла, що бачила, як молодого хлопця на покривалі вантажили на танк. У нього була підгорнута штанина, забинтована нога. Накрили його лимонною курткою. А в Сергія такий пуховик був якраз. Я не хотіла вірити, що це він. Сподівалася на диво", – сказала мама.

До літа 2024 року в рідних не було інформації про долю Сергія. А в серпні зателефонував слідчий і повідомив Клавдії, що є збіг за ДНК із тілом, яке повернули в межах обміну ще в грудні 2023-го.

У свідоцтві про смерть написали: загинув через дію тупого предмета. Дату вказали – 23 березня 2022 року.

Останки Сергія кремували і поховали на кладовищі в мікрорайоні Лісова Буча. У січні 2025 року знайшовся свідок, який розповів про останні дні Сергія. Він був у неволі разом із ним.

"Той чоловік сказав, що пообіцяв синові знайти мене і все розповісти. Номер взяв у селищній раді. Він приїжджав до нас. Сказав, що Сергія з Гостомеля на танку привезли в Білорусь. Там вони переночували в ангарі, а зранку 23 березня їх посадили на Іл-76 і повезли в Курськ, в СІЗО №1. Їх сильно катували… Ногу Сергія доламали. У нього двічі зупинялося серце. Відкачали, щоб знову знущатися, били в коридорі, дорогою до камери. В камері в нього знову зупинилося серце. Його забрали відкачувати на коридор. А на ранок той свідок дізнався, що наш Сергій не вижив", – зі сльозами розповіла мати.

Сергій Шевцов народився в місті Ірпінь на Київщині. Закінчив Київський центр професійно-технічної освіти, став автоелектриком. Працював у Гостомелі на склозаводі.

"Він завжди мріяв їздити за кермом, тому влаштувався на автонавантажувач. Останні роки з батьком встановлював та ремонтував котли, колонки. А ночами – паяв, ремонтував людям планшети, телефони. В сина були золоті руки. Його всі жінки тут любили, бо гострив їм лопати, сапки, нікому не відмовляв у допомозі", – сказала мама.

У Сергія Шевцова залишилася мама і сестра.Вічна памʼять!