Завтра всі “слуги” проголосують за відставку. Вийдуть люди з картонками, пройде пару днів — і всі як один будуть вибачатися за те, що голосували за відставку. Скріньте.
Журналісти @Slidstvo_info оприлюднили розслідування про 425-й штурмовий полк «Скеля». Згідно зі свідченнями військових та їхніх родин, у підрозділі регулярно практикують фізичне насилля, знущаня і вбивства.
Олександр Завалов, мобілізований до «Скелі», загинув від чотирьох пострілів співслужбовця Максима Череваня, коли намагався втекти під час оформлення документів у ЦНАПі. Мати загиблого стверджує, що замість законного затримання його просто розстріляли. До того ж, сам Черевань раніше мав кілька судимостей за крадіжки, проте був озброєний штурмовою гвинтівкою та виконував функції конвоїра.
Військовослужбовець, який раніше служив у полку «Скеля» розповідає, що бійців карали нелюдськими методами, наприклад забороною пити воду півтори доби, бо інструктор забув пляшку на полігоні. Після виснажливих навчань вони пили воду з калюжі.
Ще один чоловік став жертвою жорстоких побиттів з боку брата командира полігону за незгоду з методами навчання. Йому вибили зуби, бо новобранці погано стріляли в присутності командира полку Гаркавого.
«Гаркавий знову приїхав на полігон напередодні 2025 року. Він любив показати новоприбулим, як стріляти з гранатомета. За словами Юрія, дехто з них помилявся через страх, що на них дивиться командир полку.
Ввечері в палатці для інструкторів брат командира полігону «Жеки», котрий був старшим інструктором — почав кричати на Юрія, що його підопічні дуже погано стріляли. Відтак Юрій опинився на підлозі. Старший інструктор бив його по голові трубою від гранатомета. Він розтрощив Юрію задні зуби, його голова розколювалася, й чоловік знепритомнів. Коли отямився, пішов спати до себе. Проспав півтора дня, а відтак попросив командира полігону відпустити його до стоматолога через біль після побиття».
Іншому мобілізованому вибило око, бо він на навчаннях неправильно тримав автомат.
Після першого побиття він намагався перевестися через ВСП, але там його спробували передати назад до «Скелі», звідки по нього приїхали представники полку.
«Мені буквально життя врятував керівник Черкаського обласного ВСП. Я його просив, він мене вислухав — і не віддав «Скелі».
Поліція та ДБР загалом ігнорують звернення до них про системне насильство у полку.
Реформа ТЦК імені Зеленського-Федорова,підсумки.
Потужно вгодований ТмЦиКашний алабай у Львові,потужно придушив жінкиню,а потім не менш потужно приложив її фейсом об поштомат.
Пропоную на цьому не зупинятися і викликати Кухарчука з побратимами-нехай і вона кричить"Слава ТЦК".
"Якщо у зятя буде настрій, він привезе ваших хлопців у багажнику", - казала сестра дружини комбрига 155-ої бригади вже після викрадення братів
Романа та Максима Мосейчуків, яких вивезли з будинку, знайшли вбитими і закопаними на території полігону 155-ої бригади. Після ексгумації у одного з них в голові виявили 15 куль, у іншого – 8. З ними "розібралися", бо дружині комбрига, яка виросла в селі Калинівка Рокитнянської селищної громади на Київщині, заважали… звуки мотоциклів з дороги.
Подібні сюжети описані в українській літературі, коли за клапоть землі або грушу на межі люди готові вбити не те що сусідів, а й рідню. Але в тому, що сталося в селі Калинівка на Київщині, дуже багато обтяжливих моментів.
Бо в країні під час війни командир бригади з фронту відправляє підлеглих "розібратися" з сусідами, на яких жаліється його дружина. І ті їдуть. Шукають винних. Викрадають людей, яких згодом знаходять вбитими і закопаними на полігоні бригади.
Повний текст журналістки Цензор.НЕТ Віолетти Кіртоки читайте на нашому сайті за посиланням:
https://t.co/63h0CkgasP
33-річний Мар'ян Пенкальський, пілот БпЛА 503 окремого батальйону морської піхоти, у ніч на 19 грудня 2024 року зник в районі Добропілля. Через півтора місяця тіло знайшли за кілька кілометрів від підрозділу – без голови та органів, із руками за спиною...
https://t.co/G1RHAVRubM
Ця історія виглядає огидно, паршиво, а головне – цинічно 😡
І тепер Аллі Барановській буде важко відмазатися словами «я не вникаю в роботу чоловіка». Бо йдеться про наживу на допомозі для ЗСУ, якою, схоже, займалися Тищенко та Барановська.
Адже, за даними слідства, екдружина нардепа просила «малювати» чеки й пояснювала, як сфотографувати автівки так, вони виглядали на $100К 😬
Вже о 19:30 Оля Матвєєва розкаже деталі у своєму новому відео 👉 https://t.co/qamoDJCOLd
Чернишов вийшов під заставу.
Галущенко-мародер вийшов під заставу
Тищенко вийшов під заставу.
Єрмак вийшов під заставу
Справжній військовий, який протистояв спортіку-людолову, котрий навіть не на службі і ніколи не був на війні, сидить на лаві підсудних без права застави🇺🇦🫡
ЧЕРГОВА порція відбірного крінжу або те,що я називаю ахуй.
Хлопець,якого тилова тітушня вивезла до посадки/лісу і побоями,катуваннями та погрозами змусили вибачатися перед ТиЦиКашними тітуханами-пиздячиться з 2023 року і був у відпустці дома,коли побачив гнилий ТЦКашний двіж.
This week Kyiv was hit by missiles & Irish politicians are STILL defending the refinery supplying Russia’s war machine.
Today, another ship sailed from Ireland to Russia.
For years, the government tried to cover this up. Now the truth is coming out
Watch my full investigation:
Її катували струмом, забивали цвяхи в коліна, влаштовували імітацію розстрілу, а у камері вона намагалася покінчити з собою, але вижила.
Олена Пех провела шість років у російському полоні: два - у в'язниці, чотири - в таборі.
У 2014 році Олена з донькою виїхали до Одеси. Але через два роки в її матері стався інсульт, і жінка почала регулярно їздити на окуповану територію, щоб доглядати за нею.
Під час одного з візитів її викрали й звинуватили у співпраці з українською владою.
Перші місяці її катували, знаючи межу болю: струм, протигаз без повітря, фізичне насильство. Від болю вилазили очі, тіло розривало зсередини та відкривалася кровотеча.
На колінах досі шрами від цвяхів, які вбивали блокнотом. Були й сексуальні приниження, здирання одягу, постійні образи: "українська підстилка", "жидівська тварюка".
Двічі її виводили до стінки й стріляли з кулемета над головою.
Одного вечора охоронець приніс хліб і яблуко, - вона не з'їла, натомість попросила відро води, а за батареєю знайшла шматок металу.
Спочатку хотіла повіситися, але ноги діставали до підлоги. Тоді вирішила порізати вени. Тупим металом шкребла шкіру, доки дісталася вен, і кров потекла у воду.
Уранці її камера "розкрилася". Волосся прилипло до підлоги від крові. Її перетягли в іншу камеру, перев'язали та облили водою. Коли вона отямилася, - то вже нічого не боялася.
Найболючішим виявився удар від рідних. Через два роки адвокатка дала Олені ознайомитися зі справою.
Серед доказів були свідчення матері й сестри, які звинувачували її в тому, що вона за Україну, а вони - за росію.
Їй дали 13 років, "пришили" державну зраду. Своє останнє слово вона сказала коротко: "13 років - за що?".
Триматися їй допомагала любов до доньки та рідкісні дзвінки, в яких донька зі сльозами казала "Мамо, про вас забули".
За кілька днів до обміну її змусили написати прохання про помилування на ім'я Путіна, а через три дні оголосили: вона помилувана.
Далі були дев'ять годин до Москви, ніч в одиночці, потім автобус, мінне поле і наказ бігти.
І лише коли росіяни зникли, вона почула українською: "Ви вже вдома".
Сьогодні Олена живе в Німеччині. Полон змінив її назавжди: вона уникає людей, розмовляє з деревами та робить руками шкатулки, щоб заспокоїтися.
Її мрія - щоб Господь вимкнув у людей здатність створювати зброю. А особисте щастя для неї - у щасті її доньки.
Хочеться щоб кожний кацап, все своє єбане життя, відчував страх за себе та своїх рідних точно так само, як мама дитини на відео.
Не скажу нічого нового, але повторю - йобані кончені тварі.