Burning Daylight

My aim is perfect, I bang ya, Period, like the remainder.

[Ukrinform @UKRINFORM]

🕯️ Памʼяті оператора БПЛА Реваза Гегечкорі

Реваз народився 4 лютого 1997 року на Житомирщині, зростав у родині вимушених переселенців з Абхазії. Закінчив КПІ ім. Ігоря Сікорського, допомагав батькам розвивати сироварний бізнес.

З перших днів повномасштабної війни долучився до оборони рідного села, а у 2024 році став до лав ЗСУ. Служив зовнішнім пілотом безпілотних літальних апаратів у 1-му відділенні розвідувальних авіаційних безпілотних комплексів.

Реваз Гегечкорі 21 червня 2025 року під час бойового завдання поблизу Івано-Дар’ївки на Донеччині потрапив під російський обстріл і вважався зниклим безвісти. У травні 2026 року після ДНК-експертизи його було офіційно визнано загиблим.

📝 Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міноборони України АрміяInform

[СВЯТА РУСЬ @rus_svata15287]

Василь Пелиш. В полоні йому за тризуб і Слава Україні кати відрубили руку. Після полону Василь знову повернувся на фронт к побратимам. Попри інвалідність водив авто, розвозив необхідне. Загинув Василь у 27 років 17. 09. 2022 року. Вічна память Герою. Вічна шана.

[ЗМІСТ @poltavazmist]

Найкращий пілот батальйону: на фронті загинув Артур «СНІКЕРС» Карякін 💔

Воїн народився 3 березня 1993 року у Кременчуці. Своє життя присвятив захисту територій та суверенітету України.

Екскомандир 116-ї бригади, голова ГО «Український військовий рух» Андрій Баранов прокоментував трагічну втрату:

«Кращий «пілот» батальйону! Надійний, відповідальний, завжди там де потрібний!..

Сьогодні зранку серце вчергове розірвала звістка: «Снікерс - 200…»

Артурчику!! Складно повірити - що Тебе не має!..ЧЕСТЬ!!..»

Вічна пам’ять герою!

[DOU @doucommunity]

Павло — випускник Харківського політеху, воював з перших місяців повномасштабного вторгнення.

Отримав за цей час нагороди: нагрудний знак 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, відзнаку «За участь у боях на Сватівському напрямку», відзнаку «За оборону Харкова», медаль президента України «За військову службу».
https://t.co/62uEt8KXX1

30-річний Павло загинув під час виконання бойового завдання 4 вересня 2024-го в Курській області. Світла пам'ять 🕯️

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Тростянецька Міська Рада
Стало відомо, що 25 липня 2025 року віддав своє життя за Україну тростянчанин, хоробрий воїн Збройних Сил України Святушенко Андрій Вадимович, 1993 року народження.
Андрій Вадимович Святушенко став до лав ЗСУ ще у 2018 році, служив головним сержантом у 1 механізованому взводі 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону 158-ої окремої механізованої бригада Сухопутних військ Збройних сил України, виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту.
У липні минулого року родина отримала звістку, що Андрій Святушенко зник безвісти, і більше 10 місяців рідні жили сподіваннями на краще. Але дива не сталося, надійшло підтвердження, що 25 липня 2025 року він загинув під час захисту Батьківщини у Сумському районі Сумської області. Мужньому захиснику України назавжди лишиться 32 роки…
Висловлюємо щирі й глибокі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Нехай Господь допомагає Вам пережити цю тяжку втрату. Світла пам’ять про Святушенка Андрія Вадимовича золотими літерами буде вписана в новітню історію Тростянеччини.

[Олег Володарський @volodarskijo]

До останнього подиху захищав рідну землю.
ОЛЕКСАНДР ЦУГАНИЧ
44 навічно.

Народився 24 жовтня 1980 року в Празі. Його дитинство та юність пройшли на станції Ярмолинці, де він у 1997 році закінчив Новосільську загальноосвітню середню школу. Ріс чуйним та щирим хлопцем. З 2016 року Олександр служив у місцевій військовій частині. Він гідно продовжив справу свого батька, який також був військовим, і присвятив своє життя служінню Україні.

«У родинному колі Олександр був уважним сином, який завжди підтримував батьків, поважав їхню працю й досвід. Він залишався турботливим братом — завжди допомагав сестрі, цікавився життям племінника, був опорою для всієї родини та люблячим батьком своєму синочку. Побратими Олександра, знали його як надійного товариша», - розповідають про Героя у громаді.

У квітні 2025 року він був переведений до 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, де ніс службу на передовій.

9 травня 2025 року у районі населеного пункту Степове Запорізької області внаслідок удару ворожого FPV-дрону Олександр загинув. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, мужньо виконував військовий обов'язок у бою за Україну, її свободу та незалежність.

«Звістка про те, що загинув мій молодший брат – шок і велика втрата. Ми разом були все життя, підтримували та допомагали одне одному. Я ласкаво називала «мій Шурік». Тяжко усвідомлювати, що його немає, немає частки мене самої», – написала сестра Алла.

«Олександр був доброю людиною. Завжди всім допомагав. Дуже любив свою сімʼю. Завжди додому приносив солодощі. Був справжнім чоловіком і людиною з великої літери. Він є прикладом для багатьох цивільних і військових. Його всі поважали: і солдати, і полковники. Олександр був щирим, веселим, мав багато друзів. Він завжди був сміливим і дивився страху в очі. Не відсиджувався в бліндажах, а тримав супротив на самому нулі до останнього свого подиху. Дуже любив свою країну та сумував за полеглими своїми друзями. Героїчно загинув, захищаючи нас від російської агресії. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконав військовий обовʼязок в бою за Україну, її свободу та незалежність», – сказав племінник Максим Асанович.

У захисника залишилися мати Ірина, син Назар, сестра Алла та племінник Максим.

Немає слів розради для тих, хто втратив найдорожчих.
Нехай наші пам’ять і шана
будуть замість тисячі слів.
Схилімо голови…

[Inga Tolockiene @IngaTolockiene]

I once stumbled upon this photo of a 🇺🇦woman hiding in a bathtub with her baby. As 🇷🇺 attacked frontline regions tonight, many mothers likely did the same. A 22 yo pregnant woman in Chuhuiv did not live to see morning or meet her child. Another future stolen before it even began.

[Hwarang Warriors 우크라이나 화랑 부대 Підрозділ Хваранг @HwarangContact]

In memory of Jung Hoon KIM, a South Korean volunteer who lost his life for defending Ukraine against Russian invaders. In his 50's, he volunteered to fight for Ukraine. Respect, honour, glory and gratitude to his sacrifice. RIP.

https://t.co/JzpvECWfwQ

[UAVoyager🇺🇦 @NAFOvoyager]

Yesterday, russia murdered 22-year-old Olha Terianyk in Chuhuiv.

She was waiting for the birth of her child.

A mother and her baby were killed before either had the chance to live the life they deserved.

This is what russian terror looks like.

[Денис Казанський @den_kazansky]

Russian army attacked a street in Zaporizja with a drone.

There were no soldiers on the street at the time. Only civilians were killed and wounded. Two women died at a bus stop.

Putin was asked to stop the war and these senseless killings. But he continues to kill every day.

[Файна Дівка @Tasha130873]

89-річна вчителька історії Алла Уманська дивом вижила після ракетного удару по Києву. Переживши Другу світову, вона втратила дім і рукописи своїх віршів. Попри травми, найбільше боліє за молодь та своїх учнів, які загинули через війну. ❤️🙏🇺🇦

[Денис Казанський @den_kazansky]

Депутат Госдумы РФ генерал Гурулев признался, что в 2014 году командовал российскими военными на Донбассе, и в результате обстрела по его приказу были убиты женщина с ребенком.

Такого еще не было, конечно.

А ребенка этого потом они небось включили в какую-нибудь «аллею ангелов» и рассказывают, что это украинцы его убили…

https://t.co/U2dHWlIV6q

[Kate from Kharkiv @BohuslavskaKate]

This is Iryna, she was only 18.

Yesterday, she passed away after a week-long battle for her life, succumbing to severe injuries sustained during the russian attack on Kyiv on June 2nd🕯

Iryna was a sophomore, studying psychology at Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University.

Russia killed her for being Ukrainian.

[Ukrinform @UKRINFORM]

🕯 Пам’яті кулеметника Олега Муляра (позивний «Тор»)

Олег народився у Софіївці на Вінниччині. Отримав географічну освіту у Вінницькому педагогічному університеті. Працював керівником творчих учнівських об'єднань на Вінницькій станції юних натуралістів, а згодом навіть — супервайзером.

Брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. Приєднався до війська 4 січня 2023 року.

На початку того ж року Олег проходив навчання в Королівській академії сухопутних військ в іспанському місті Толедо. Після повернення з навчання він гідно воював і мужньо виконував бойові завдання на Донеччині.

Олег нищив ворожу піхоту, рятував побратимів та мужньо утримував позиції. 19 квітня, під час чергової атаки російської піхоти на позицію «Ірпінь», кулеметник знову став до бою. А 21 квітня у Спірному Бахмутського району він загинув.

Честь Герою!

📝 Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міноборони України АрміяInform

[Український часопис @falledlenin]

07.06.2023 в с.Нескучне, Донецька обл. з 7 окр.батальйону АРЕЙ УДА загинули 1) ст.сержант Сергій Потурай 'Пластирь', 2) солдат Олександр Осіков 'Шаолінь', 3) солдат Валерій Мітакі "Фенікс", 4) у госпіталі від отриманих поранень помер сержант Сергій Купінський 'Купідон'

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Сумна звістка. Тяжка втрата.
5 червня ворожа куля обірвала життя мешканця села Пустомити, Володимира Миколайовича Пилипея.
Сержант, старший навідник 1-го артилерійського взводу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, загинув у Дніпропетровській області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Воїну було 26 років. Молодий, перспективний, завзятий. Йому б ще жити й жити…
Висловлюю щирі співчуття рідним, близьким та друзям загиблого.
Вічна пам’ять і вічна слава Герою!

[Олег Володарський @volodarskijo]

На щиті: після двох років невідомості підтвердилася загибель захисника Володимира Павлюка

Обухівська громада у скорботі. Під час виконання бойових завдань на Покровському напрямку загинув солдат Володимир Павлюк — заступник командира бойової машини та навідник-оператор механізованого батальйону 110-ї ОМБр імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

Зв'язок із воїном обірвався ще 6 травня 2024 року після масованого ворожого удару. Понад два роки Володимир вважався зниклим безвісти. Лише після проведення репатріаційних заходів та ДНК-експертизи загибель Героя було підтверджено офіційно.

Поховання: Героя проведуть в останню путь на центральному кладовищі «Польок» поруч із побратимами.

Висловлюємо найщиріші співчуття матері Ірині Валентинівні, батькові Анатолію Володимировичу, сестрам, усім рідним, близьким та побратимам Володимира.

[Victoria @victoriaslog]

Every day, we see more evidence of Russia’s genocide in Ukraine.

📍Kherson, Ukraine

[SUSPILNE NEWS 📰 @suspilne_news]

Ольга Мудра з дочкою Наталією вижили після атаки на Київ 2 червня. Їхня історія — у відео.

[Jürgen Nauditt 🇩🇪🇺🇦 @jurgen_nauditt]

For over four years, Russia has been exploiting Europe's cowardice to commit murder and destruction in Ukraine.

„The city of Toretsk in the Donetsk region after Russian attacks.“
United24