Кацап нещадно їбашить центр Одеси просто вбиваючи людей.
Єдині засоби ппо проти реактивних шахедів - літаки Міг 29. Літак не прилітає - шансів на збиття нема. Реактивні перехоплювачі відсутні як клас.
Очікувано за пройобаний міст кацап буде мститися цивільним пішоходам.
Ахахаха!
Когда им говорили "валите, пока мост цел" - они смеялись.
Теперь скулят , что не могут выехать.
Ну, а история с разворованным пунктом обогрева и высосаным бензином вообще - топ ! 🤣
Вони збиралися виїхати з окупації. Не встигли. Росіяни вбили всю родину.
Батька поховали зі старшим сином, а маму з молодшим.
Ця історія сталася 4 роки тому, але її біль досі живий.
У ніч з 17 на 18 листопада 2022 року в окупованій Комиш-Зорі на Запоріжжі шестеро озброєних російських військових увірвалися до будинку родини Дармобідів.
Тієї ночі сусіди чули постріли. А вранці мати Олександра прийшла до сина - і побачила те, що неможливо уявити.
Олександр і Наталія будували дім, багато працювали. Він встановлював вікна й двері, вона відкрила магазин дитячого одягу "Виростайка".
Місцеві мами добре її знали: коли в когось не було грошей, Наталія дозволяла заплатити пізніше. Допомагала, не чекаючи нічого натомість.
У подружжя було троє дітей. Маленька донечка померла, коли їй виповнився лише місяць.
Батьки знайшли сили жити далі - заради двох синів.
14-річний Владислав мріяв стати кіберспортсменом, допомагав однокласникам, ділився підручниками. Найбільше любив молодшого братика.
5-річний Кирило ходив до садочка, любив гратися зі старшим. У січні йому мало виповнитися шість.
За спогадами знайомих, незадовго до загибелі Дармобіди збиралися виїхати з окупації. Але не встигли.
У всіх чотирьох - кульові поранення. На тілах залишилися сліди жорстокого насильства.
5-річний Кирило мав поранення голови й обличчя та порізи на руці. Владислава вбили пострілом у голову. Батьки загинули поруч із дітьми.
20 листопада родину поховали у двох могилах. В одній - батько Олександр разом зі старшим сином Владиславом. У другій - мама Наталія з маленьким Кирилом.
Сьогодні Владиславу було б 18. Кирилові - 9. Вони могли б закінчувати школу, закохуватися, радіти звичайним дитячим дрібницям.
Натомість уся родина залишилася лише на фотографіях і в пам'яті людей, які їх любили.
Олександр, Наталія, Владислав і Кирило Дармобіди. Чотири життя. Одна сім'я. Один будинок.
Нехай їхні імена ніколи не зникнуть із нашої пам'яті.
Світла пам'ять усій родині.
Особливо двом маленьким хлопчикам, які так і не встигли вирости.
Той момент, коли кремлівська методичка про "звільнення" зіткнулася з реальністю — людиною, яка знає про все з місця подій, а не з кабінету в посольстві.
ДИПЛОМАТ, ТЕБЕ МАТ!
Гнилье молодое не верит, что люди только теперь переходят на МОВУ
рашисти тричі вдарили по центру Одеси. Багато руйнувань. Вже відомо про 4 загиблих та багато поранених https://t.co/PA8QKioQ7p , https://t.co/ktTlHrnry8 , https://t.co/CqlnQnG76H
"Большой тройки" на парадном фото не получилось. После унижения в аэропорте (где его встречал помощник Си с ростом 185см) Путину вежливо указали на его место в качестве второй жены императора, у него аж рожу перекосило. Умеют китайцы в придворный этикет
Сергей Медведев
Хайдзин Тиё, последовательница великого Басё, когда-то на смерть ребёнка написала вот такое хайку:
Больше некому стало
Делать дырки в бумаге окон.
Но как холодно в доме.
Между фотками почти 10 лет.
Мы взяли его из приюта уже взрослым, года 2-2,5 ему тогда было.
Почти 10 лет с нами. И всё это время он делал "дырки в бумаге окон", в переносном смысле, конечно.
Фото справа - это воскресенье.
Вчера утром он умер.
Умер тихо и мирно.
Беги, мой пёс, больше нет и не будет никогда для тебя ни боли, ни тяжести.
Но как холодно в доме.