Gender In Detail

Expert media and gender consulting
Women's and LGBTQ+ rights 🏳️‍🌈
Based in 🇺🇦

[Gender In Detail @GenderInDetail]

32 роки тому наша держава здобула незалежність. Але на цьому боротьба за цінності та свободу не припинилася. Ми символічно виділили 32 пункти, які вважаємо здобутками гендерної рівності за часів незалежності.

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 12 СЕРПНЯ

2022 року Кабінет Міністрів України схвалив Державну стратегію забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на період до 2030 року і, зокрема, операційний план з її реалізації на 2022–2024 роки.

Ухвалена Стратегія — комплексний документ, який визначає пріоритетні напрями консолідованих дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання для зменшення гендерної нерівности в усіх сферах життєдіяльности українського суспільства.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 11 СЕРПНЯ

Цього дня 2017 року розпочався перший ФеменКемп — унікальне явище, безпечний простір, який створюють різні дівчата й жінки із спільною головною цінністю — це права жінок, дівчат і дівчаток. Проєкт, який придумала й реалізує Вінницька громадська організація «Вісь» у партнерстві з ГО «Центр “Жіночі перспективи”», проходить під гаслом «СВОБОДА, РІВНІСТЬ, СЕСТРИНСТВО» з 2017 року.

Головні правила вньому — взаємоповага і добровільність.Учасниці кемпу — дівчата 18–23 років з різних куточків України — вчаться говорити про свої почуття й потреби, розвіюють стереотипи та переосмислюють свій досвід. А ще розмірковують про різні фемінізми, права жінок і дівчат, занурюються в історію фемінізму, створюють різноманітні проєкти, розвиваються й підтримують одна одну.

ФеменКемпи з успіхом проходили у 2017–2023 роках.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 10 СЕРПНЯ

В цей день 1956 року Україна ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінности No 100 від 29.06.1951.

«Постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо принципу рівного винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінности, вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, МОП ухвалює нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1951 року про рівне винагородження.

а) термін «винагородження» містить у собі звичайну, основну чи мінімальну заробітну плату або звичайну, основну чи мінімальну платню та всяку іншу винагороду, надану прямо чи непрямо, в грошах або в натурі підприємцем трудівникові внаслідок виконання останнім якоїсь роботи;

б) термін «рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінности» стосується ставок винагородження, котрі визначаються без дискримінації за ознаками статі».

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 9 СЕРПНЯ

Цього дня розповідаємо про Харківський центр гендерних досліджень (ХЦГД) — перший університетський центр гендерних досліджень в Україні, який також став організатором університетської мережі з гендерних досліджень для країн колишнього СРСР.

Навчальну й дослідницьку діяльність ХЦГД орієнтовано на феміністську теорію, феміністську філософію, феміністську політичну теорію, постколоніальну феміністську теорію, феміністичну літературну критику.

З початку 2000-х основні напрями роботи ХЦГД:
– інституціалізація гендерних досліджень у пострадянських університетах,
– підготовка і підвищення кваліфікації у сфері гендерних досліджень,
– дослідницька й видавнича робота в різних напрямах гендерних досліджень (журнал «Гендерні дослідження» (з 1998), книжкові серії «Гендерні дослідження» (з 2001) і «Феміністська колекція» (з 2001)).

Керівниця — докторка філософських наук Ірина Жеребкіна.

[не твоя видавчиня @angry_nata]

запустили оновлене видання «малечі про інтимні речі». всі щасливі, за рідкісним винятком — кілька людей перелякалися потенційної «пропаганди» мракобісся і екстремальних сексуальних практик.

під усім цим, звісно ж, малося на увазі одностатеві стосунки.

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 8 СЕРПНЯ

2023 року Міністерство цифрової трансформації упартнерстві з МВС запустило освітній серіал «Онлайн-інструменти протидії домашньому насильству» на платформі «Дія. Цифрова освіта» за підтримки Канадсько-українського проєкту розвитку поліції (CUPDP) коштом уряду Канади. Насильство можна попередити. В освітньому серіалі розповідається, як може проявлятися домашнє насильство та як не стати його жертвою. Крім того, можна прослухати інструкцію, як допомогти тим, хто страждає від насильства.

Наведено телефони, за якими можна звертатися свідкам і жертвам насильства. Заступниця міністра внутрішніх справ України Катерина Павліченко підкреслила, щоосвітній серіал — «якісно новий продукт, який дозволяє не тільки інформувати населення, що таке домашнє насильство і як діяти, а й учить населення новітніх інструментів, які можуть допомогти».

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

Велика пауза від капелана: Сергєєв і його незграбні вибачення

Марк Сергєєв, капелан-волонтер, вирішив перепросити за свої шокуючі слова про жінок в ЗСУ, заявивши, що зробить «паузу» у капеланській діяльності. Важко повірити, що він не усвідомлював, який шквал обурення викличуть його слова.

🙏 Свої вибачення Сергєєв опублікував в Instagram, де зізнався, що помилився, і попросив вибачення як у жінок, військовичок, медикинь, та капеланів.

Він згадав, що не очікував такої реакції не лише від військових, але й від християн 😐 – мабуть, для нього стало сюрпризом, що люди не терплять сексистських образ.

Сергєєв зазначив, що попри припення своєї капелансько-волонтерської діяльності він залишається в Україні, а будь-які виїзди за кордон будуть лише «заради України».

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 7 СЕРПНЯ

1819 року народився Пантелеймон Куліш (1819–1897) — український письменник, критик, видавець, редактор, творець першого правопису української мови, фольклорист, громадський діяч, перекладач творів світової класики та Біблії, який підтримував ідею жіночого руху в Україні.

Наталія Кобринська писала: «Я була ошоломлена: як той великан думки [...] хоче належати до мого невеличкого, а до того так осмішеного жіночого видавництва, до которого я не могла допроситися наших письменників! Тоді ясною стала мені ріжниця між тими, що знали лиш осмішувати мене, а тим, що не гордів, не сміявся, а помагав. [...] не лиш морально, але й матеріально, [...] прислав від себе і від своєї дружини 120 рублів, так що другий зшиток “Жіночої долі” вийшов майже їх коштом».

«Коли розбудилося в Галичині жіноче питання, мало ще тогди було мужчин, щоби так симпатично й серйозно відносилися до тої справи, як Куліш».

#феміністичнийкалендар

[Slidstvo @Slidstvo_info]

«Ми ж її хотіли першою звідти витягти. Їй було сказано, щоб вона висувалась на точку евакуації. На що вона відповіла відмовою, і сказала, що вийде останньою. Не було такої ситуації, щоб вона здавала назад», — згадує один з командирів 35 бригади морської піхоти Олександр про штурмовичку Оксану П’ятак з позивним «Отаман»

1/3
https://t.co/kWABtQiOPE

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 6 СЕРПНЯ

В Україні запрацював мобільний застосунок «Розірви коло» для жінок, які постраждали від домашнього або гендерно зумовленого насильства чи перебувають у групі ризику.

«Функціонал додатку дозволяє екстрено викликати поліцію в критичній ситуації за допомогою одного кліку, без потреби телефонувати на 102 і говорити вголос. Сигнал автоматично переходить до центру управління нарядами поліції, після чого виклик опрацьовують. Застосунок абсолютно безпечний і замаскований так, щоб кривдник не запідозрив, яку насправді функцію виконує цей інструмент», — з повідомлення Національної поліції України.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 5 СЕРПНЯ

Цього дня розповідаємо про видання з жіночої історії «Українські жінки у горнилі модернізації».

Процеси модернізації стрімко увірвалися в розмірене життя українських жінок кінця ХІХ століття, радикально змінюючи їхні соціальні ролі, повсякденне буття, систему цінностей, світогляд, сфери діяльности.

Де були і що робили жінки у вирішальні моменти історії України? Як вели себе під час примусової колективізації? Як переживали нацистську окупацію? Чи боролися з радянською владою в національному підпіллі? Як здолали Голодомор? Що для них означало «бути жінкою» в ті часи? На ці й інші питання шукали відповіді авторки збірки «Українські жінки у горнилі модернізації» за загальною редакцією історикині, докторки історичних наук Оксани Кісь.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 4 СЕРПНЯ

Народилася Євгенія Мулик (у шлюбі Макарушка; 1880–1977) — феміністка і громадська діячка. Брала участь у роботі Кружка ім. Ганни Барвінок, з ініціативи якого в лютому 1917 року відбувся з’їзд львівських жінок, на якому було створено Союз українок. Євгенія Мулик очолила нову організацію і головувала до 1922 року.

Опікувалася кооперативом «Труд», який давав фахову роботу для дівчат. Очолювала комітет із заснування дівочої ремісничої бурси, що відкрилася 1935 року.

Як членкиня Союзу українок очолювала Діловий комітет для проведення Конгресу українського жіноцтва 1934 року в Станіславові (нині Івано-Франківськ). Конгрес скликали з нагоди 50-річчя заснованого Наталією Кобринською Товариства руських женщин, він став видатною подією жіночого руху, про яку багато писали в пресі.

Останні роки життя Євгенія Мулик провела веміграції у США, була активісткою жіночого руху.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 3 СЕРПНЯ

Цього дня 2023 року було затверджено зразок-еталон костюма літнього польового для військовослужбовиць ЗСУ.

Робота над запровадженням жіночої польової форми почалася на виконання доручення міністра оборони та з ініціативи проєкту Arm Women Now, громадської ініціативи Forma Two, за участи радниці — уповноваженої президента України з питань безбар’єрности ще 2022 року. Відтепер літня польова форма для жінок офіційно поставлена на забезпечення. В оновленій моделі костюма врахували всі побажання й зауваження військовослужбовиць, які брали участь у військових (дослідних) випробуваннях форми.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 2 СЕРПНЯ

Цього дня розповідаємо про чільний часопис Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століття газету «Діло». Одним із важливих чинників формування суспільно-політичного життя української громадськости Галичини наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття була проукраїнська преса, яка впливала на творення національної свідомости.

На той час газета «Діло», що виходила з 1880 року, була найвпливовішою газетою Галичини, з тривалою традицією іповажною репутацією. Її читала українська публіка різних переконань і політичних уподобань. Публікації «Діла» охоплювали широке коло тем і питань, зокрема газета висвітлювала проблеми рівноправ’я, освіти й економічної незалежности жінок. У 1912 році почав виходити безкоштовний додаток «Жіноче діло».

На шпальтах щотижневика друкувалися статті про діяльність жіночих доброчинних організацій, але найчастіше це була інформація про Союз українок — найбільшу жіночу організацію Галичини й України взагалі.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 1 СЕРПНЯ

1888 року народилася Наталка Дорошенко (уроджена Васильченко; 1888–1970) — драматична акторка, громадська діячка. Активна членкиня катеринославської «Просвіти» (1910–1913), вона сприяла відкриттю кількох «Просвіт» на Катеринославщині. Провадила культурно-освітню роботу на заводах, часто виступала на художніх вечорах, викликаючи скрізь одностайне визнання свого драматичного таланту. Діяльність Наталки Дорошенко відзначила катеринославська «Просвіта», обравши її почесною членкинею товариства.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 31 ЛИПНЯ

Вона була «будителькою жіночого руху, — писала про Олену Пчілку Зінаїда Мірна, — одною із перших феміністок».

«Найбільше оповіданє з життя людей висшого стану на Украйіні написала учена украйінка, Олена Пчілка, під назвою “Товаришки”. В оповіданні практично показано, що жінки спосібні і до найвисшоі науки та й практики, навіть такоі тяжкоі, як лікарська; показано безграничне Любчино чоловіколюбство, що помогає бідним людям у слабості; виведено чимало цікавих осіб і взагалі видно писательський талант», — так характеризував Михайло Павлик твір Олени Пчілки.

«Уся сила, усе велике значення Олени Пчілки, — писала Софія Русова, — це її громадська постать на тлі українських настроїв, української ситуації 70-х років минулого століття і перших 20 літ XX століття».

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 30 ЛИПНЯ

✨ 1861
Народилася Любов Яновська (уродж. Щербачова; 1861–1933) — українська письменниця, громадська і політична діячка, активістка жіночого руху. Членкиня Всесвітньої ліги жінок, організувала в Києві Жіноче зібрання. Обрана делегаткою на Міжнародний жіночий з’їзд у Стокгольмі (1911).

✨ 2023
Радниця з гендерних питань місії ООН Джо Енн Бішоп заявила, що внаслідок війни росії проти Україні існує високий ризик для українських жінок стати жертвами торгівлі людьми. За її словами, через кілька місяців після початку російського вторгнення в Україну громадське суспільство в Україні повідомило про збільшення торгівлі людьми за межі України, а також про шукачів жінок в Україні.

«Ми побачили, що купівля порнографії зросла майже на 300 %», — сказала Бішоп, додавши, що торговці людьми дедалі частіше використовують онлайн-платформи для вербування жертв експлуатації. За її словами, 65 % жертв торгівлі людьми — це молоді жінки і дівчата, і це, як правило, торгівля з метою сексуальної експлуатації.

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨1849 року народилася Олена Пчілка (справжнє ім’я Ольга Драгоманова-Косач; 1849–1930) — українська поетка, авторка прозових і драматичних творів, перекладачка, фольклористка й етнографка, публіцистка, редакторка, журналістка, видавчиня, педагогиня, лекторка, організаторка української молоді. Шістдесят років життя присвятила громадській і літературній діяльності. Активно займалася жіночим питанням, висвітлюючи події жіночого руху на шпальтах журналу «Рідний край», редакторкою якого була.

У 1887 році спільно з Наталією Кобринською видала у Львові першу в Україні феміністичну збірку — альманах «Перший вінок», вклавши внього нетільки свою енергію, час, знання, а й гроші. Проводила величезну організаційну роботу для участи українського жіноцтва в І всеросійському жіночому з’їзді. Її ім’я золотими літерами вписано в історію жіночого руху.

#феміністичнийкалендар

[Gender In Detail @GenderInDetail]

Історія попередніх воєн поділялася на суто чоловічий досвід на полі бою та досвід жінки, яка пасивно чекала свого чоловіка в тилу. Під час Першої світової війна перестала бути суто чоловічою справою. Жінки пішли працювати на оборонні заводи, виконували важку «нежіночу» роботу в сільському господарстві, промисловості, сфері обслуговування, на транспорті, безпосередньо воювали у військових частинах, служили на фронті сестрами милосердя й санітарками.

Людмила Смоляр писала: «Студентки йшли на війну, щоб своєю жертовною працею довести здатність жінки бути лікарем та отримати звання лікаря як для себе, так і для наступних поколінь жінок. Жіночий рух у своєму розвитку висунув низку виняткових за характером і наполегливістю в досягненні цілі жінок, які розуміли історичне значення тієї місії, яку вони на себе поклали, — досягаючи прав для себе, вони відкривали доступ до цих прав усім жінкам. Усі студентки йшли на війну заради високої цілі: їх надихала боротьба жінок за рівноправ’я...»

[Gender In Detail @GenderInDetail]

✨ 27 ЛИПНЯ

✨ 1884
140 років тому народилася Климентина Авдикович-Глинська (уродж. Січинська; 1884–1965) — промисловиця, підприємиця, меценатка і феміністка. Засновниця першої української кондитерської фабрики на Галичині «Фортуна нова». Після смерти чоловіка Климентина залишилася з двома дітьми без заробітку і пенсії. Сімейна криза збіглася з періодом воєнних дій у Львові й економічною кризою. Тож 1922 року вона розпочала виробництво в Перемишлі, а 1923 року — у Львові. Її діяльність сприяла руйнуванню гендерних стереотипів та формуванню нових рольових моделей для дівчат і жінок.

✨ 2023
День медичного працівника і працівниці — щорічне свято, яке відзначають з 2023 року. Жінок в українській медицині набагато більше за чоловіків, але їхні зарплати нижчі. Вони менше представлені на адміністративних посадах і в хірургії, де, ймовірно, частіше трапляються неформальні платежі. Ситуація нагадує освітянську, де переважна більшість — жінки, які виконують складну, потрібну і, на жаль, малооплачувану роботу.