Прийнято рішення добивати Росію. Цей рік для них катастрофа. Відступ, втрата територій, розвал економіки. До кінця року будемо пускати 30 000 камікадзе / міс. Згорить вся Росія. Єдине, що вони можуть - качати інформаційно. Тому взяли себе в руки: або у війську, або для війська✊
@MaksudPash15485 Цей об'єкт насправді є частиною самого марсохода або його обладнання, що відпало під час посадки.
Фотографія була зроблена у 2022 році, а не у 2026, як зазначено у фейковому пості.
Росія знищує масові поховання в Маріуполі — а разом із ними і докази.
На супутникових знімках видно: у селищі Мангуш місце поховань 2022 року зникає.
Детальніше — у відео➡
А тепер уявіть, інструктори в тилу, отримують голу 20ку, і вимушені ще додатково працювати в нічний час таксистами, або поєднувати якось ще додаткову денну роботу, в кого їх навіть дві, що б прогодувати сімї, уявили?
А люди так живуть…
Підніміть вже то нікнечмне гз, дайте військовим змогу забезпечити себе та рідних!
«Я понімал, што дєло дрянноє і рєшил здаться в полон…Я знаю, ето моя ошибка — потому что долбойоб».
47 ОМБр «Маґура» взяла в полон білоруса — найманця з рф.
Юрій Малощіцкій пішов воювати добровільно. Так само добровільно вирішив здатися в полон. Поки виходив — підірвався на міні. По криках його знайшли бійці 47 ОМБр і наш військовий з позивним «Лють» ніс окупанта на собі 10 кілометрів по замінованих полях.
«Він скільки разів казав «Кидайте мене», а ми — «Ні, ми тебе доправимо. Я його доносив тільки для того, щоб обміняти його на наших хлопців. Одне життя я врятував».
Ухилянт это человек, который живет с позором, что ты потом расскажешь своим детям, своему соседу, который вернется с войны и спросит - а ты кто, что делал? - Буданов.
«Настав момент, коли військові мають допомагати ТЦК проводити мобілізацію. Ми повинні всіма силами створити цій “ухилянтській потворі” максимально незручні умови для їхнього існування», — офіцер Третього армійського корпусу Дмитро Савченко.
Іду собі, нікого не чіпаю.
Перший блок ТЦК/поліція - не зупиняють, другий - те саме. На третьому не витримую - зупиняюсь сам - привітався, подякував за службу…
Тіпи були у приємному шоці, навіть дехто посміхнувся. Важка у них робота, але без неї ніяк…
СМОТРИТЕ ! И НИКОГДА НЕ СПРАШИВАЙТЕ ЗА ЧТО ВАС ТАК БОМБЯТ УКРАИНЦЫ !
В марте 2022 года, когда российские войска заняли украинский город Буча, за три дня на улице Яблонской были убиты десятки мирных жителей.
Впоследствии российские ублюдки заявили, что кадры резни были инсценированы.
Однако факты указывают на то, что люди были убиты не случайно-их целенаправленно уничтожали.
Росія змогла спровокувати в Україні вбивства військовослужбовців ТЦК і підтримку таких дій у значної частини населення.
Але передумови для цього створила українська влада. Влада воюючої країни четвертий рік обслуговує інтереси «ухилянтів» в надії на їх голоси на (примарних) виборах — уникає говорити і брати відповідальність за мобілізацію. А головне — послідовно понижує військових у правах.
Найменше прав в Україні — у військовослужбовців
У 2022-му всі українці перезавантажили довіру до влади. Сотні тисяч цивільних прийшли у військкомати й напряму в частини. Мені відмовив військкомат, тому я знайшла контакти в батальйоні й мобілізувалася безпосередньо на початку березня. Більшість очікували побути в статусі військового тимчасово або демобілізуватися першою хвилею за рік-півтора, як це організували 2015 року. Усі ці люди розуміли, що країні потрібен час, щоб «перебудуватися і стати фортецею».
У січні 2023 року парламент ухвалив закон, що посилив відповідальність військових за правопорушення. На думку правозахисників, він суперечить принципу рівності перед законом і судом, дискримінує військових. Тепер за самовільне залишення частини військового позбавлять волі на строк ВІД ТРЬОХ до семи років. А за дезертирство з поля бою — від пʼяти до ДВАНАДЦЯТИ років.
Водночас за неявку за повісткою цивільного ШТРАФУВАЛИ на суму до 3400 гривень. Якщо людина отримала повістку ВДРУГЕ протягом року й знову не з’явилася до військкомату, її карали ШТРАФОМ до 5100 гривень.
Також почалися розмови про те, що краще воювати руками тих, хто вже в армії. Адже «вони навчені», «вони військові, а військові мають воювати», «а от у Другій світовій воювали по сім років». Тоді ж з вулиць великих тилових міст стали зникати останні ознаки війни. Барикади розібрали, у ДФТГ записалися бандити й бізнесмени, які не встигли зробити це у 2022-му. Цивільні чоловіки публічно заговорили про «економічний фронт». Поступово сформувався окремий міф про збереження економіки й генофонду під гаслом «я більш потрібний в тилу» й «на фронті я буду тільки заважати». Фейсбук й інстаграм знову наповнилися вечірками, святами й концертами, але тепер, за вимогами міфу, усі ці фото обовʼязково підписували як «підтримую свій моральний стан заради перемоги», «5 % на допомогу ЗСУ»
Плани змінилися: «перебудуватись і стати фортецею» мусили лише військові та члени їхніх родин.
Улітку 2023-го дружини військових і волонтери взялися організовувати акції за демобілізацію, помітні в соціальних мережах. Цей рух не знайшов підтримки широких кіл суспільства, адже самим військовим заборонено критикувати командування й політичне керівництво країни, а цивільні чоловіки та їхні родини зазвичай не зацікавлені змінювати ситуацію.
За демобілізацію також виступили люди, які часто взаємодіють з військовими, наприклад, волонтери й журналісти, які пишуть про війну. Але не всі. Журналіст, який учора був на лінії фронту і брав інтервʼю у змучених і пʼять разів контужених солдатів, сьогодні повернеться у своє місто. А в місті його оточуватимуть цивільні й міф «я більш потрібний в тилу». Жити на два світи важко, це викликає почуття сорому й безсилля. Тому люди часто обирають не думати про військових, трансформують ці почуття в «позитивне» ставлення до військових як до спеціально народжених «богів війни», іноді в агресію до держави. А родини військових скаржаться, як боляче бачити прірву між війною та життям у тилу. Військові жартома пишуть одне одному в соціальних мережах, що «демобілізації не буде».
З осені депутати почали готувати законопроєкт «про демобілізацію». Журналісти публікували інсайди, суспільство обговорювало варіанти. Пропонували демобілізувати після двох років служби або після трьох. Була навіть ідея рахувати день на фронті за два, так багатьох військових могли б мобілізувати, щойно закон набуде чинності. Анонсували суворі покарання ухилянтам і значне посилення мобілізації. Це викликало помітний у соцмережах спалах сподівань і вдячності військових і їхніх дружин.
Явище бусифікації можна прибрати дуже просто.
Кримінальна відповідальність від 5-10 років за не оновлення даних і відмову проходити ВЛК.
Це срок, який світить будь-якому військовому за невиконання наказу. Тож це справедливо.
В мене одне запитання до отих сєрдобольних женщін і бабульок, які верещать як свині , коли бачать як в «мужчин» тцк перевіряє документи і в разі відсутності броні і т.д, забирають- а чому ви не верещали і не відбивали отих чоловіків, яких росіяни вели на ростріл на вулиці...
Мені здається ми тут всі поплавились трохи і не розуміємо що головна проблема це не так звана «бусіфікація».
Головна проблема це - так звані чоловікі які не оновлюють дані у тцк і відповідно не йдуть до війська, а держава щось плямкає незрозуміле на це і не арештовує їм ні рахунки ні блокує водійські права.
Ця державна мʼякотілість вже бісить.
Ціну мʼякотілість держави Україна ми прекрасно бачимо на прикладі окупованого Донецька: де віджим майна, кримінал, окупація, катівні, вбивства, фсб…
Прокиньтесь шановні, без мобілізації і війська росіяни нас захоплять і влаштують таке пекло, яке навіть і в Донецьку не відбувалось. Бо Донецьк вони хоча б своїм вважають, та чим далі західніше, тим більше вони ненавидять українців і будуть влаштовувати пекло по типу Бучі.
До речі, я реально співчуваю ухилянтам. Без жартів.
У них зараз є можливість з вулиці потрапити в такі підрозділи і структури, про які можна було тільки мріяти. Будь який підрозділ Сухопутки, Повітряних Сил, СБС, ГУР, СБУ (ЦСО Альфа набір відкрило, на секундочку), та куди завгодно.
У тіпів є шанс потрапити в книжки з історії як люди, на яких буде рівнятись багато наступних поколінь. Кожне вимовлене гасло "Героям Слава" стосувалось би їх.
При тому шо можна ж займатись як напряму утилізацією свиней, так і бути до неї дотичним своєю роботою, бути в зоні бойових дій або в штабі чи майстерні, рухати структуру вперед. Стати гордістю своїх батьків, своїх дітей, свого партнера, врешті решт. Я вже навіть не буду писати про очевидне, про таке як захист держави, свого дому, своїх сімей та їх майбутнього
If you block a federal agent during an operation, you’re not getting a safety briefing, you’re getting moved.
That’s not “violence,” it’s necessary!
And when the mission’s federal, hesitation’s not an option.