Або це моя параноя, або курс кібергігієні пройшов не дарма, бо відправити такі дані по імейлу, взятому з хуйово зробленого сайту - виглядає поганою ідеєю.
Колеги військовослужбовці, а хтось колись відправляв свої роботи на конкурс патріотичної поезії та прози серед військових та воїнів АТО до Дня Незалежності України від фонда Шевченка. В мене тепер по імейлу агресивно вимагають прізвище і посаду. Якось підозріло.
Ти знаєш, що це
Звук трагедій.
І Смерть не так страшна,
Коли кругом біда.
У Смерті є жага -
Спасти тебе від зла.
У Смерті нема сліз,
Бо бачила вона,
Як батько тіло віз,
Коли прийшла війна.
Ми втратили свій дім.
Немає більше нас.
Тепер є тільки біль.
І тисячі гримас.
Суха ріка із сліз,
Тону у ній.
Немає більше сил
Прожити біль.
Немає бліьше мрій.
Немає більше дій.
Є тільки крик, що потонув
В сухій річці із сліз.
Сльоза колись текла,
Тепла і жива,
Коли була душа,
І серце, і пиха.
Тепер лиш тільки біль.
І звук шахедів.