IrkaSumka

І най недобрий час,
Дає нам зараз доля,
Ніщо не спинить нас,
Найвища цінність воля.

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

18 червня громада Чернівців віддала останню шану підполковнику в/ч 9937 Андрію Рємізову.

Про це повідомляє Чернівецька міська рада

Захисник загинув під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

[Laser Kiwi Cossack 🐺🇺🇦🇳🇿 @laser_kiwi_ua]

Despite Ukraine being cut off from U.S funding for 18 months now, Stepan the Lynx from Kyiv Zoo STILL has not lost weight.

[Олег Володарський @volodarskijo]

Він ішов туди, де потрібен, аби лишитися у пам’яті назавжди: історія Михайла Нусера, який так і не побачив сина.

14 квітня 2023 року у родині захисника Михайла Нусера народилася третя дитина - хлопчик, якого назвали на честь батька.

Старшій доньці у квітні виповнилося 13, меншій - 8. Здавалося, попереду ще довгі роки спокійного батьківства, але війна розпорядилася інакше.

Михайло не чекав, поки його покличуть. 28 лютого 2022 року він сам прийшов до військкомату - добровольцем.

До того він працював за кордоном і буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення встиг повернутися додому, щоб відсвяткувати 30-річчя дружини.

Він не кидав гучних слів, не влаштовував прощальних промов - просто одного ранку провів Євгенію на роботу, а після обіду зателефонував і холодно повідомив: сьогодні додому не повернеться, його вже забирають у частину.

У складі гранатометного взводу 105-го механізованого батальйону він швидко отримав звання старшого навідника і став незамінною людиною для побратимів.

Він не гребував жодної роботи: власноруч відновлював великокаліберні кулемети ДШК, діставав патрони буквально з-під землі, конструював саморобні вибухівки з підвищеною дальністю стрільби.

За винахідливість та відвагу він навіть отримав грамоту від командування, а влітку комбат особисто відпустив його в коротку відпустку додому - настільки цінували його роботу.

Його бойовий шлях був вимощений найгарячішими точками. Спочатку - зачистка Бучі, де він побачив такі жахи, яких, за його власними словами, не показують навіть у найстрашніших фільмах.

Потім - шість місяців пекла під Миколаєвом, де він отримав контузію та осколкове поранення.

Восени 2022 року він брав участь у довгоочікуваному звільненні Херсона.

Але найтяжчим випробуванням став Бахмут. Євгенія згадує, що до того моменту вона вірила - усе буде добре, трималася.

Але коли чоловік подзвонив і сказав, що їх перекидають саме туди, вона не стримала сліз - це був той рубіж, який вселяв страх навіть у найстійкіших.

29 січня 2023 року Михайло Нусер загинув, виконуючи бойове завдання на бахмутському напрямку.

Разом із побратимами він потрапив під смертельний вогонь і отримав поранення, несумісне з життям.

Він пішов, так і не побачивши маленького Михайлика, якому судилося носити його ім'я.

Сьогодні Євгенія разом із трьома дітьми живе в Мукачівській громаді. Допомагати їй виховувати малечу залишилася мати загиблого.

А в пам'яті побратимів і рідних він назавжди залишиться тим, хто не вмів відсиджуватися осторонь, хто ремонтував зброю під обстрілами і йшов туди, де був найбільше потрібен.Честь!

[Європейська Солідарність - Вінниччина @vinn_es]

🚨 40 мільярдів зі зброї забрали в Резервний фонд: « #ЄС » вимагає відставок і повернення коштів

А що ви думаєте про цю історію?

#ПідвищенняЗарплатВійськовим

[Hellis @13Hellis_13]

за подіями, в яки вчора потрапила на вулиці моя подруга, думаю, що таки це треба вивчати всім, бо це не лише виведення військового з важкого стану, а й безпека оточуючих...

[Krus @IamKrus]

Телефонує товариш військовий який з побратимами зараз у штурмових боях вибиває ворога на Сумщині.
Просить допомоги не собі і не побратимам, а жінці у якої мала дитина з хворобою серця.
Ця жінка здає хлопцям свій будинок.
Хлопці телефонують і кажуть - ми будемо без звʼязку напевно, допоможіть зустріти в Києві цю дитину, повозіть по лікарнях.
Такі наші військові. Безжальні до ворога добряки

[Sacrif || анастасія робить кусь @SacrifWinter]

Ви здивуєтесь, як ці коти змінюються. Я брала пана Пацюка після того, як його двічі приходили дивитись і не брали, бо "он страшнєнький". І мені за нього так обідно було, типу може і страшнєнькій, але ж і ви так собі. А тепер оно який красивий пан котик живе краще життя.

[якого біса @jakogobisa]

Товариство, благаю про допомогу. Заберіть кошенят, власник хати виїхав з населеного пункту через постійні обстріли КАБами, кинув кішку й кошенят, а ми вже практично живемо на позиції не виїжджаючи. Питання життя і смерті цих чарівних клубочків. Васильківка-Синельникове

[СВЯТА РУСЬ @rus_svata15287]

Побратим тягнув свого пораненого побратима до місця евакуації 2 км !!! Повага і респект таким побратимам для яких життя побратима на 1 місці.

[Марусічка-моя кішка💙💛 @Marmfarm]

Потрібні добрі та відповідальні люди!🙏❤️‍🔥

[Олег Володарський @volodarskijo]

Вона пережила чотири дні ґвалтування в полоні, воювала в піхоті і знову йде на війну: історія однієї жінки, яка не зламалася.

Аліса Коваленко - режисерка-документалістка, ще будучи студенткою, була на Майдані, а в 2014 році поїхала на Донеччину знімати початок війни.

Вона працювала на проросійських територіях, маскувалася під іноземку чи пропагандистку, щоб проходити блокпости.

У Слов'янську її здав місцевий таксист. На першому ж російському посту її затримали, побили й повезли на допит.

Там її допитував чоловік на псевдо "Гром" - російський військовий, про що свідчив його акцент.

Він погрожував їй каліцтвами, розправою над рідними, а потім вивіз на квартиру, де ґвалтував чотири дні.

Врятував Алісу французький продюсер і партнер Стефан Сіоан. Він підняв медіа й особисто звернувся до самопроголошеного "мера" Слов'янська Пономарьова - на той момент росіяни ще боялися міжнародного розголосу.

Після полону вона довго мовчала про зґвалтування - її мучили нічні жахи й внутрішня порожнеча.

Уперше вона заговорила про це публічно у виставі "Полон" у Театрі переселенця, де вилила біль через сцену. Тоді ж її рідні вперше дізналися правду.

У 2018 році вона приєдналася до спільноти СЕМА-Україна, де зустріла інших жінок із подібним досвідом. Розмови й взаємна підтримка стали для неї своєрідним зціленням.

Вона ніколи не полишала роботу біля лінії фронту.

Напередодні повномасштабного вторгнення знімала на сході, після 24 лютого евакуювала підлітків - героїв свого фільму - із прифронтових зон, а сама пішла доброволицею.

У підрозділі вона чотири місяці була штурмовиком в піхоті без зарплати й соціальних гарантій.

На фронті вона писала синові листи на випадок загибелі. Згодом вони стали основою фільму "Мій милий Тео" ("З любов'ю з фронту") - своєрідного мосту пам'яті між батьками, які пішли воювати, та їхніми дітьми.

Після служби вона повернулася до кіно, щоб завершити стрічку "Сліди" - про жінок, які пережили сексуальне насильство з боку росіян.

У 2025 році фільм отримав нагороду на Берлінському кінофестивалі. Аліса переконана: кіно - це не просто мистецтво, а гучномовець і інструмент адвокації.

Та тепер їй замало роботи з камерою. Вона планує повернутися на фронт - уже як операторка БПЛА. І вірить: колись її син зрозуміє, чому вона робить саме так.

[Петро Бінас @binas1976]

Прилаштовується
Браян який опинився на вулиці
Вік 3 роки британець
Кастрований оброблений від паразитів
Перебуває в Тернополі в зооготелі
ПетГарден
Привезу по Україні
Подаруйте дім Браяну
Хто бажає долучитися до оплати котоготелю посилання на банку
https://t.co/J1YwyIwFy7

[Марічка, що готує шоколадки @Tym_Mary]

Ось куди пішли гроші з ваших замовлень! Дивіться, як він вже добре себе почуває, а так і не скажеш, що тиждень тому в нього була зламана лапа і операція.
Малий шукає дім, йому +- 1 рік, слухняний та чемний, розуміє команди та контактний з іншими тваринами/людьми/дітьми.

[Διονύσιος🍇 @Dionysos_SOS]

Знімаю капелюха перед тим, хто до цього додумався 😂😂😂😂 вже пів години плачу 😂😂😂😂

[IrkaSumka @IrkaSumka]

@strykoza_ua Амінь.

[Апалапучія @napravdu]

Дуже треба ваша допомога!
У моєї колеги в собаки стався приступ і зараз він лежить в інтенсивній терапії у Франику.
Вона шукає невролога, який може проконсультувати онлайн, бо їхати з ним нікуди не може. В неї є результати МРТ й інших обстежень

[vitaliyfalcon @Vital54falcon]

А могла б сидіти вдома... Могла б ходити на вечірки,приймати (чи ні) залицяння від хлопців,працювати чи вчитися,але Ні; пішла захищати Україну та Нас. Та й ще в 92-гу отамана Сірка! Дякуємо тобі,Бійчиня! Бережи Себе!!!

[Maelin @any64070]

This is absolutely heartbreaking... 💔
Maddie waited over 400 days in shelters before finally finding a home. 🥹❤️
Now, through no fault of her own, she's back in the shelter because her adopter became too ill to care for her. 😔
She's only 3 years old, gentle, loving, great with people, kids, and other dogs. All Maddie wants is a family that will never let her feel abandoned again. 🐶🙏
Please, let's help this sweet girl find the forever home she truly deserves. ❤️🏡

[Serhii Sokolov @Serhii_Sokolov]

Якщо не захищати СЬОГОДНІ тих хто протистоїть зрадникам в той чи інший спосіб зараз, не поширювати про це інформацію, пропускати між вух, то ЗАВТРА зелені зрадники на чолі з Zеленським постукають у твої двері і тебе не буде кому захистити чи хоча б розказати про тебе.
👇
Володимир Арʼєв:
Мені здається, що маніакальна і одночасно безглузда спроба видворити з України Аслана Хакімова має конеретну мету.

Він розробник наземного роботизованого комплекса на безповітряних колесах, який потрібен війську і дешевший за аналоги подібного функціоналу.

Тобто, створює не стільки конкуренцію «потрібним» виробникам, скільки прецедент - можна дешевше, а значить будуть питання.

Аслана продовжують тримати в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства навіть попри бажання бойових підрозділів забрати його до себе. Туди, де він буде корисним для оборони. Проте, суди його не випускають. Максимум, що вдалося добитись від феміди - заборону видавати в рф. Але третім країнам, які можуть передати його в рф не заборонили.

Раніше мене і в ДМСУ, і в СБУ переконували що його не будуть депортувати взагалі.
То чому тоді ці відомства не погодилися закріпити це в судовому рішенні?

Я не вірю, що вони виконають обіцянку і тому закликаю всіх не втрачати пильність. І разом вимагати від Зеленського нарешті надати Хакімову тимчасовий притулок в Україні, якщо так важко дати громадянство. Хоча Невзорову було не важко.

І якщо хтось вважає, що ми не будемо далі стежити і тримати на контролі цю ганебну історію, то він глибоко помиляється.

[Ямайський DuLib @ForestVolyn]

люди собак не кидають