Щоб народжувати дитину, у вас мають бути гроші на її утримання і для дитини обов'язково має бути окремий простір, оскільки дитина — не іграшка, а окрема особистість, якій теж потрібен час на себе.
Це велика відповідальність, а не "народжуйте, бо демографічна криза"
все, що погоджено, є нормальним
спати в одному ліжку в обнімку — ок
спати в одному ліжку під одною ковдрою і періодично тицятись носом в шию — ок
спати в одному ліжку під різними ковдрами — ок
спати в різних ліжках — ок
спати в різних кімнатах — ок
спати в різних квартирах — ок
Інші соцмережі: алгоритми, розумна стрічка, все, шоб надовше тебе залучити, відповідно показати більше реклами.
Геній Ілон: 600 твітів в день і пішов нахуй.
Я перепрошую, але «начитаність» - це хуйня коня. В мене був знайомий, який читав дуже багато хороших книжок, але він так і залишився довбойобом, який «не розбирався у політиці», не мав нормальної роботи, і назвав свою доньку «Єсєнія»
Ви б зекономили ці 10 років, щоб потім витратити їх на пошук хоч якихось власних бажань, власної думки та зони комфорту.
Пише вам задрочений батьками приблизно по такій же схемі медаліст-дипломник з ~5 роками педагогічного досвіду.
Дитина — це не твій особистий проєкт і не персонаж в рпг. Це окрема особистість.
Вас не наштовхує на певні думки той факт, що абсолютна більшість людей, яких "виховували" як в треді, каже, що це дічь?
У автора і у вас в коментарях, в цитованих. Більшість відповідей або "я медаліст і це нахуй не надо" або "з мене хотіли робити медаліста і я сто год в терапії".
Як людина, яка вигрібала пизди на тему "що значить 10 а не 12?!" регулярно, я б краще обрав, щоб на мене забили хуй, тому що я років 10 лікувався від наслідків цієї хуйні, кілька разів заїхав на дурку з виснаженням і спробами вскритись і досі не можу спілкуватись з батьками довше пари годин раз на рік.
Жодна оцінка не варта нервових клітин дитини. Тим паче, 7-8-9 (це буквально блядь четвірка).
Дівчинка з моєї школи, відмінниця, вийшла у вікно, тому що не змогла вступити в універ, обраний батьками. Щоб не розчаровувати їх.
А до того батьки нею дуже пишались, як тваринкою виставковою, "ви бачили як ми її натаскали? Принеси медалі показати!".
Цей тред не про розвиток особистості дитини, він про те, як чувак з іншої живої окремої істоти вирішив зліпити те, що вважає прикладом успішної людини, при цьому порушуючи особистий простір дитини (навалити терапевту за те, що він працює з емоціями дитини, а не з запитом батьків? Серйозно?)
"Неочікувано" пішла на психологію" як вишенька на торті.
В мене був учень, який майже не розмовляв (я працюю з дітьми з РАС), ми поступово заробили певний прогрес, а потім батько типу того, що в треді, "навалив" мені за те, що я навчив дитину поважати власні кордони і казати "ні". Тому що він репетитора найняв, щоб дитина розумна була, а не щоб вона оце свою думку висловлювала і відмовляла в чомусь.
Навіть одного такого випадку вистачило, щоб дохуя інакше подивитись на виховання. А їх було значно більше, ніж один.
Вибачте за багато тексту, але від цієї теми в мене горить і як в людини, що пов'язана з педагогікою, і як в задроченого "на успіх" медаліста.