Генпрокурор призначив до Конкурсної комісії САП адвоката Олексія Шевчука — колишнього захисника Іллі Киви та адвоката к��юковоі. Комісія відбиратиме кандидатів на керівні посади в САП.
Раніше журналісти повідомляли, що пов’язані з Шевчуком та АО Barristers (приватним адвокатським об’єднанням) структури могли бути причетні до схем виїзду «ухилянтів» за кордон через систему «Шлях», що викликало критику з огляду на вимоги до доброчесності членів комісії.
Пане генеральний прокурор, це ганьба максимального рівня, такі кадри повинні сидіти, а не в комісії по прокурорам сап бути.
Прошу всіх журналістів звернути на це увагу, це буквально може вплинути на роботу та майбутнє САП.
Просто піздець
Just look at this. These monstrosities do not care who to kill.
Ukraine desperately needs air defenses to save the lives of its people and children from absolutely ruthless russian terroristic attacks.
#RussiaIsATerroristState
It’s time to make Russia pay.
Let’s rid ourselves of this anxious paralysis and use these frozen Russian assets to help fund Ukraine.
https://t.co/MYMzOesd84
Дуже важкий, але програмний текст Євгена Дикого. Хто має змогу, перекладіть для вестернів...
ЧАС ГОВОРИТИ ПО-ПОГАНОМУ?
Ворог контролює небо, перевага у авіації над нашою у понад десять разів. Ми економимо кожний снаряд, ворог витрачає їх в рази більше. Союзники надали нам бронетехніку із розрахунку приблизно на штат двох американських дивізій. Перед нам фронт завдовжки півтори тисячі кілометрів, сотні квадратних кілометрів щільних мінних полів, та ешелонована оборона з трьох ліній укріплен��. Це – та реальність, в якій розпочався і наразі відбувається наш наст��п.
Реальність, в якій жодна із армій наших союзників ніколи не наступала, навіть не пробувала нічого подібного. В їхній теорії це неможливо. Теорія насправді мудра та вірна, в таких умовах наступати не варто. Але в нашій реальності ми просто не маємо вибору – тому наступаємо. І попри всі ці умови та попри передбачення теорій, досі продовжуємо наступ та щодня зубами вигризаємо не просто чергові метри нашої землі, а чергові позиції, чергові ворожі опорники та блоки, тобто потроху, повільно але впевнено стираємо з карти першу з трьох ліній ворожої оборони, разом з її оборонцями. І невблаганно наближаємося до другої – ще щільнішої…
Тим часом у іншій реальності ситий гарвардський професор політології, який бачив війну виключно в телевізорі, бере до рук калькулятора, і ділить відстань до Севастополя на відстань, яку за добу пробили наші бійці. І з поважним видом пише, що до звільнення Криму нам лишилося біля 16 років.
Він не здатний збагнути, що на війні відстані не лінійні – буває один кілометр, який доводиться проламувати місяцями, а далі за лініями оборони лежать сотні км, які потім проходяться за добу – якщо перед тим ти здолав отой перший кілометр. Це зрозуміло кожному, хто воював, але що до того пихатому гарвардцю, він бачить карту в Інеті та вважає це достатнім для мудрих заключень.
Цю маячню друкують впливові видання, і вона вливається у цілий хор інших публікацій, загальний зміст яких зводиться до одного: союзники, які не надали нам навіть одної десятої від тих ресурсів, ��кі за їхніми військовими доктринами необхідні для розпочатої нами наступальної кампанії, «розчаровані» низьким темпом нашого просування, який «не виправдовує їхніх очікувань».
У нас із очікуваннями все в порядку, принаймні у армії, та у тих у тилу, хто хоч трохи дотичний до війни. Ніхто не чекав повторення «харківського дива» минулої осені, адже умови кардинально відрізнялись. Не те що не було ефекту несподіванки – навпаки, ворогові наперед були очевидні всі можливі напрямки наступу, їх не так багато, і рівно всі ті 8 чи 9 місяців, що ми збирали ресурси ��ля наступу (зокрема буквально поштучно виклянчували у союзників броню та арту), ворог окопувався, будував бетоновані доти, мінував підступи до них, і готувався відбивати наші атаки. Завдання відпочатку було на межі можливого, якщо не за цією межею, і наразі сюрпризом є не повільний темп наступу, а швидше те, що він в цілому поки що проходить більш-менш успішно (за теоретично неможливих передумов), і що втрати ворога в ході нашого наступу значно перевищують наші (знову ж таки, всупереч теорії, де мало би бути навпаки).
Тож склалась парадоксальна ситуація, коли на Південному та Східному фронтах обстановка краща, аніж на безкровному, але від того не менш важливому «Західному фронті». Здається, там ми наразі не те що не в наступі, а маємо навпаки, відбивати потужну інформаційну атаку, чи навіть наступальну кампанію, яка визначає зміни громадської думки, від якої в свою чергу напряму залежить постачання нам життєво необхідних ресурсів, та те, як скоро нас стануть примушувати до про��рашної для нас «заморозки конфлікту».
Це наразі стає чи не головною нашою проблемою, тож варто розібратись із суттю проблеми, та спробувати знайти можливі рішення.
Для початку відкинемо емоції, та відмовимось від пози «ображених на союзників», адже ображатись нам реально нема на кого та немає за що. 👇
Фотографії судилища, яке влаштовують у Ростові над захисниками Азовсталі, не викликають нічого, крім огиди. Лощені прокурори та виряджені присяжні з блискучими посмішками «судять» хлопців та дівчат, що нагадують скелети після концтабору і тортур. Подібні знущання над комбатантами – це офіційний воєнний злочин, який має отримати належну ��цінку МКС. І так, скажіть, чи хтось бачить в залі представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста?
Як ви бачите, по інформ простору несеться абсолютна пізда. Тому кілька порад, які зекономлять нерви і підвищать вихлоп:
1) ми нікого не переконуємо. В Інтернеті ніхто нікого не переконає. Наша робота бути присутніми в інформ просторі, як і їх. Забивати ефір ключовими словами.
In #Russia, Telegram channel of Wagner PMC is urging conducting missile strikes on the dam of the #Kyiv reservoir, which is upstream from the capital of Ukraine, home to some 3 million people now.
Russia is conducting a barbaric and genocidal war.
‼️.@elonmusk added a search ban for all accounts that talk about the russian invasion. ‼️
Corrections: all accounts from Ukraine 🇺🇦
I talk about #KakhovkaDam and @TuckerCarlson talks about it. But he’s not banned from search as account flagged with “sensitive content”. And I am.
Russians know that their defeat in Ukraine is inevitable. The destruction of the Nova Kakhovka hydroelectric dam is not only an act of desperation but especially an act of terror and petty vengeance. The military component is negligible and actually even by rules of engagement a clear war crime despite the fact Ukrainian forces made some decent progress downstream, because it primarily and indiscriminately hits civilians. But this was also the point.
This act of terror targets the civilian population in Kherson. Since day one the good citizens of the whole Kherson Oblast defied the occupation. We all saw the pictures of Kherson city during the occupation, but it happened everywhere where Russians arrived. Russians have never been welcome. Ask any Russian soldier who was there and in a quiet moment he will spill the beans. There were no flowers, but pure hate, and later even bombs, until the defeated Russian army was forced to flee in shame.
It is no different in the still occupied territories south and east of the Dnipro river. The citizens in those areas are yearning for their liberation by the Ukrainian army, which is only a matter of time. Russians are furious that their lies told by the regime in Moscow are nothing but fairy tales. The Russians, or known as "Moscovians" are hated in Ukraine and for this the dam was blown up. It is a collective punishment for not yielding.
Those Russian Nero-orders do not come by surprise. They are acts of a dying regime and a defeated army. They are telling us that this war is about to end. The last chapter of this tragedy, which Russia has started in 2014, has been opened. The end of the war and Russkiy Mir begins.
#Ukraine #Kherson
Article 56 of Protocol I of 1977 to Geneva Conventions 1949 «dams, dykes and nuclear electrical generating stations, shall not be made the object of attack... if such attack may cause the release of dangerous forces and consequent severe losses among the civilian population».
06 June, 2023. Ukraine, Nova Kakhovska dam is blown up by russia, dangerous forces are released, humanitarian disaster is triggered. Another war crime is committed by russia
#russiaisaterroriststate
Зате ми ділимо Нобелівську премію Миру з рускими.
Можете заткнути нею дірку в дамбі чи врятувати на ній тварин, які тонуть.
«Воюють режими, люди ні при чому».
Фу блять, мерзота
Зібрались нікчеми разом з українофобом, щоб обговорити майбутнє того, чого не має існувати.
Бо наша стратегічна мета — розвалити росію, а не демократизувати.
Демократична росія буде вбивати нас ефективніше за авторитарну.