«Якщо це військовий виш, то в тебе особистого життя взагалі не буде, переконайте мене в з��оротньому»
Чудова популяризація офіцерської освіти, дякую національний телемарафон
З абсолютно квадратною головою після дедлайнів і семінарів сиджу зараз в аеропорті, чекаю на пересадку і не знаю, з чого почати
Я б мала написати цей пост раніше, а зараз тільки тегнути, але я більше не вивожу. Я просто роблю і біжу далі, не встигаючи зрозуміти, що зробила. Це єдине, на що мене вистачає після семи років на війні з перервою лише на лікування від тяжкої хвороби. Дякую всім, хто розуміє цей біль без слів і випитувань, які ріжуть ножем. Але давайте до справи. Лайкніть і прокоментуйте, бо я в бані і важко розуміти, що цей пост побачить 30 людей
Я доземно вдячна десяти родинам полеглих людей літератури, які почули нашу ідею, підтримали її і для кого ми все це зараз робимо. Я дуже боялась, що ми можемо необачно порушити спокій, тому ми навіть сумніву не мали - писати чи ні, проте ми з Pavlo Matyusha отримали таку ��алену підтримку від кожного і кожної, до кого звертались. Від цього виросли крила. Я після деяких розмов не могла стриматись, я розвалювалась і довго плакала. Цей біль втрати безмежний. Від нього болить в хребті, коли емпатуєш. Жоден перфоманс не поверне найцінніших, це все просто гра в фантики у порівнянні з тим, що відбувається в реальності. Але згадувати їх і нести їхнє світло далі - наш обов'язок як авторів. Це єдине, що ми можемо - показати іншим світло цінності. Достукатись.
Доземний уклін літагенції Literary Agency OVO ІІ Літературна агенція OVO і особисто Viktoriya Matyusha за переклад англійською. Робота була пророблена колосальна, якби Віка і команда не пі��хоплювали наші тупі провтики - ми б самі забули, що щось забули)))) Вивезти такі надзадачі, будучи в ПОВНОМУ розфокусі після ��ійни і втрат в родині - нереально. Я вам серйозно кажу, якби не Ово - ви б не побачили нічого.
Я не знаю, як дякувати Остап Українець і Культурні сили . Це максимальне сприяння, повне суголосся і Побратимство з великої літери. Дякую, друзі, що даєте шанс підтримувати наших на війні і дякую за те, що даєте опору і підтримку за кордоном. Я ніколи не буду достатньо вдячною за всю допомогу з Недописані і перфомансом Відлуння / Echoes. Це абсолютне розуміння без слів, просто кожен, не витягуючи сили з інших, здогадувався і ставав опорою тоді, коли вже не було сил не те ��о попросити допомогу, а сформулювати її у слова.
Коли я рік тому вперше побувала на Frankfurter Buchmesse і побачила роботу дівчат з Український інститут книги - мені стислось серце від вдячності. Вони так високо пробили нашу українську участь, вони так шалено старались, що хотілось не нависати з претензіями, а посилити, запропонувати цікавий формат, подати свіжий погляд і спробувати, а як же наші голоси будуть звучати на таку шалену площину? Що зробити, аби нас не тільки почули, а й підтримали дією? Як побудувати інший сценарій роботи із цим складним іноземним читачем? Що ще ми НЕ спробували? Куди ми ще НЕ стукали? Як донести найважчі наші теми легко і доступно? Я кланяюсь кожній і кожному за шанс зробити це наживо. Це безцінний момент. Я безмежно вдячна.
Я шалено переживаю �� так само горда, бо саме світовий рівень - це гідний рівень для наших найкращих. Він не для нас, живих. Ми, живі, лише слуги історії. Він для них - вічних. І це наша мотивація, наша мета і наша ціль. Розповісти про інших. Особливо про постать Катерини Роговик, геро��ки, яка загинула на Азовсталі, але жила в Маріуполі все своє життя і писала вірші. Вона вразила мене найбільше і я думала ,що без її історії така роьота просто неможлива як явище. Це буде неповноцінний перфоманс без саме її голосу. Це повернення справедливості, яке знищила війна. Кощунственість 🪆 геноциду проявилось на її постаті повною мірою. Після Катерини не лишилось ні рядка. Такою чорною буває наша війна, такою безмежно темною, вона жере все. Але ім'я Катерини не згасне ніколи. Цей перфоманс знову дає їй голос, попри весь жах, який стався. І я вдячна за цю можливість її матері і кожному, хто допомагав на цьому шляху.
Треба програміст, який зробить crm систему для патронатної служби на дві бригади, для використання в військовій частині.
Волонтерство.
Мені вже сказали що ніхто не погодиться, а раптом?
Прошу репост.
Ми готові взяти ще один батальйон або роту в патронатну службу.
Прийдемо до пораненого в лікарню, знайдемо його, закриємо потреби. Компенсуємо ліки по чекам, одягнемо, нагодуємо. Допоможемо дружині важкого пораненого з житлом.
Добрий вечір шановні читачі.
Хочу Вас познайомити зі своїми Дівчатками, Златі 3,6 роки і Мірі 10 місяців. Для них я стараюсь отримати руку, щоб в змозі був взяти обох за руки і піти на прогулянку.
По можливості підтримайте мій збір Донатом і Репостом.
https://t.co/Al1n5JhE26
5375 4112 1480 4374
Pay PaL:
[email protected]
Підписуйтесь бо скоро буде багато цікавого.
Пані та панове, я — бойовий медик 96го батальйону, 3ї механізованої роти.Прошу допомогти мені у придбанні позашляховика для виконання службових обовʼязків та бойових завдань . Буду вдячна за будь-який донат. Все буде Україна 💛🩵
https://t.co/wBwiOKtxLL
Влітку 2022 я тільки почала займатись волонтеркою. Бачили б ви як я пищала і скакала, коли нарешті вдалось знайти гроші і купити турнікети. Я хвасталась своїм медикам і вони мене сильно хвалили. Лише мій друг взводний медик сидів злий. Я дуже здивувалась і спитала чого він не радий. Він сказав:
- Ти це купляєш бо хтось інший не зробив свою роботу і тим самим ти прикриваєш його помилки.
⁃Ок - сказала я - але тепер від цього залежить наше життя. Доволі дивно померти, аби когось покарати.
⁃А вони будуть безкарно продовжувати це їбане блядство. Ні, країна яка не працює, має гинути.
⁃Але ми з тобою загинемо разом із нею!
⁃Значить так і буде.
Я раніше чула такі розмови від втікачів у Європу, але ось тут ми стоїмо серед лісу, справа на лавці хлопці чистять автомати і сушать форму на сонечку, ми солдати і я знаю що він не збирається в самоволку. Я не могла осягнути його дивну логіку. Ми тоді посварились на грунті того, що його сімʼя виїхала, а моя - ні, тому йому легше говорити такі речі. Потім помирились і пішли сортувати волонтерські ліки.
Він загинув через рік. Мені вас шкода, якщо ви його не знали.
Я почала розуміти його слова лише цієї зими. Моя сімʼя, друзі і сотні моїх волонтерів досі в Україні, тому я сподіваюсь що фонди і окремі люди закриють собою чужі пройоби і ми встоїмо. Але тепер я цілком розумію тих, хто відслужив два роки і йде в самоволки та списується за хабарі. Я знаю, що всім решті буде важче, але не можу поставитись інакше. І мова йде не лише про тих, хто був весь час на фронті. Мій друг кандидат медичних наук два роки живе як бомж і їздить по болотах. Бачила в приватному медичному центрі повний розклад медиків, які можуть його замінити. Інший мій друг ледве ходить, але вже рік замість лікування сидить закритий в спеціальній військовій частині для калік та безнадійних бухарів, адже його неможливо списати. Тим часом в країні повні спортзали функціональних хлопців і дівчат. Мій друг топовий програміст вернувся після двох поранень з фронту і працює в тиловій частині, тому отримує 20 тис грн і живе за рахунок своєї жінки. Тим часом його цивільні колеги купили собі білі квиточки і збираються переїжджати до Чехії.
Якщо виявиться, що Україна не здатна провести мобілізацію і воювати готовий лише той мільйон, який вже в армії, то така держава не має існувати. Мені шкода, що більшість цивільних не встигнуть виїхати до того, як Європа закриє свої кордони і житимуть в концентраційних таборах. Ще більше мені шкода той мільйон найкращих людей планети. Але це логічний результат наших власних дій.
я вирішила організувати збір в пам'ять мого тата. ці дрони будуть мститись за його вбивство.
кожен з них буде підписаний його ім'ям, відправляться в 93-ю бригаду.
підтримайте, будь ласка. це найважливіший збір для мене.
дякую.
https://t.co/SuymHlQau0
https://t.co/cAbWgZUdZf
Дивіться, у мене нз що розіграти є, тому пропоную бартер - ви донат від 600 грн на цей збір, а я вам шкарпеточеи/шапку зв'яжу з плюше��ої пряжі
Скріни сюди розміри в пп