Корсар

Колись - викладач науки про минуле.
Сьогодні воїн, що бореться за майбутнє.

[Корсар @Korsar450]

Я створений для цього світу,
Але не створений його любить.
Я створений буттям горіти,
Але не створений собою жить.
Я створений сердечно співчувати,
Але не створений на собі це відчуть.
Я створений до трепету кохати,
Але не створений коханим буть.

[Корсар @Korsar450]

@atrejane Дякую 🤝

[евгленка, риба-крапля @euglenka]

Всі сюди!

[Корсар @Korsar450]

@l3fN4RALJVxX1Hi Дякую.
Трагічна історія.

[Корсар @Korsar450]

Уявіть, що вам дають просте доручення: йти вперед і не обертатись щоб не трапилось позаду, хто б вас не звав.
Впродовж п'яти тисяч років у п'яти культурах світу, які жодним чином не перетинались між собою, це завдання було успішно провалено.

[Корсар @Korsar450]

@l3fN4RALJVxX1Hi Дякую.
Треба буде пошукати.
Цікаво, яка там ретроспектива історії?

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake Тож бо й воно. Багато хто в цій історії бачить лише Орфея і недооцінює постать Евридіки.
Адже логічно, що якщо вона сама дісталася туди, то разом їм цілком під силу було вийти. Проте початку шляху достатньо було її мовчазної згоди, а ось наприкінці цього було вже замало.

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake Так, в цьому описі якось геть все сутужно виглядає.

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake Саме тому в Японії є поговірка: "Діти це квіти на могилі батьків". І саме завдяки цих "квітів" японці готові терпіти стосунки, які розвалюються аж до смерті.

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake З того часу Ідзанагі не покидає небо і багато плаче, а Ідзанамі час від часу приходить з потойбіччя на землю аби нести хаос у вигляді землетрусів, буревіїв та затопленью. Вона шукає його але страждають від цього японці, яких вони колись створили, коли були щасливі.

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake Їх син (Ідзанамі померла будучи ним вагітною) стане богом вогню і відрічеться від батьків. Його намагатимуться приборкати проте так нікому це досі і не вдалося...

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake "Кодзіка"прозаїчніша. Вона сувора до людської природи, холодна до людський почуттів.
У цій історії, що я описав є продовження і воно геть не філософське. Ідзанагі тікає і завалює вхід у потойбіччя, а Ідзанамі оживляють і вона живеться лише помстою.

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake Ви повністю праві.
Цю оповідь я подав за Овідієм, бо в нього текст найбільш легкий для сприйняття.
Але є ще версія описана Вергілієм. Вона прозаїчніша і в ній оповідь йде дещо "розжовано". Проте не так як я описав, а так як прокоментували Ви.

[Корсар @Korsar450]

@kvikksolv 🫂

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake Вхопіться за кінцівку Вашої думки, вона найцініша.

[Корсар @Korsar450]

@kvikksolv Дякую, ви читаєте мої думки.
Власне ту частину з них, яку я боюсь озвучувати, бо весь цей тред я писав здебільшого для себе самого.

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake В кінці, ми дізнаємось, що вона могла до нього говорити і їм насправді ніхто це не забороняв. Проте вона цього не робила впродовж їх подорожі. Він насправді сумнівався не в ній, а в її почуттях до нього. І втому чи все, що було досі так і залишеться, бо інакше навіщо воно було?

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake На мою думку Орфей йшов у потойбіччя не за коханням. Він був визначним музикантом і вірив, що достойний кращого. Тож йшов він тужи за тією версією себе, де його кохають незважаючи нінащо.
Проте в оповіді не має того, що бажала сама Евридіка. Вона покірно приймає свою долю.

[Корсар @Korsar450]

@dead_mad_cake Дякую за Вашу розшорнуту думку. Бачите, грецькі міфи це філософські притчі і вони показують людей такими як вони є - слабкими, егостичними і емоційними але разом з тим мужніми та впертими.

[Корсар @Korsar450]

@nuskFjfx1hUwPxN @avocado2288 Дякую, за те, що не тільки читаєте, а й вдумуєтесь в те, що читаєте і маєте мужність сформувати власну думку.