2004 рік. Я проходжу повз своєї трьохрічної сестри, яка манікюрними ножицями обскубує собі чубчик.
Йду собі далі, бо це канонічна подія, втручатися не можна.
Таааааак! Бісить, що тут люди себе ведуть себе так само як на застіллі, коли ти відмовляєшся від алкоголю. «Ну спробуй хоч трошки! Буде набагато краще! Ти що, захворіла?» - намагаючись підкласти ложку сметани тою тобі в тарілку.
@YanovychZhenya Боже, які люди токсичні. Намагатися ще й зжерти Женю в цій ситуації, коли він найперша жертва цього ошуканства… Не можу навіть уявити, що в нього в душі
Хай йому грець! Була в дорозі, вирішила почати нове життя, чистила телефон і видалила твітер через те, що він токсичний.
За двадцять хвилин довелося знову скачувати, бо дізналася, що несеться великий срач про Спартака Суботу, а я таке не можу пропустити.
Ми пам’ятаємо про Бахмут. Але на Херсонському напрямку запекла боротьба не вщухає.
Мій твіт для всіх військових на південному напрямку. Ми з вами. Україна з вами.
@dashkaboichenko @marusidze_live Моя одеська свекруха називає це тапарверка 🫤 Від назви фірми. Я просто зависла, коли перший раз почула. Але думаю, то геть щось локальне саме в нашій сім‘ї
А як називається, коли у тебе фетиш на канцелярські товари?
Обожнюю усіляке таке - блокнотики, зошити, ручки, маркери, скетч-буки.
Зате он які зошитки з Патрончиком дітям купила, повезу в Кишинів
Мені здається, чоловік віддає якийсь кармічний борг Херсону. Спочатку звільнив місто від мене, коли забрав до Одеси, тепер звільняє від окупантів.
#Ukraine#Kherson#RussiaIsATerroristState