«Повертаємося з Дніпра, де я опізнала останки свого сина. Де російські… не можуть перемогти в чесному бою, вони випалюють і знищують нас ракетами. Мій єдиний син прийняв на себе страшну мученицьку смерть у 24 роки.
За час війни він підготував понад 2 тис. солдатів до штурму та контрнаступу. Він падав від утоми з ніг. Його сильну, але сприйнятливу душу поранили смерті товаришів. Кожного дня та кожної години. Але він завжди казав мені: я сам можу врятувати сотні людей. І підтвердженням цих слів залишилися прапори з написами подяки за його роботу – від генералів до солдатів.
У 15 років син відклав престижне навчання за кордоном, бо переймався за долю країни. Після визнання переможцем всеукраїнського конкурсу «Інноваційний прорив-2013» він долучився до групи вчених, конструкторів та програмістів, що займалися розробками інноваційних проєктів для оборонної промисловості.
Борис почав розробляти прилад, здатний зменшити людські втрати під час наступів.
Одного разу, коли Боря їхав на курси китайської мови, він побачив, як підлітки сміються з незрячої людини, яка не могла зайти до тролейбуса. Його це збентежило, він допоміг чоловікові. Після цього випадку син замислився, як полегшити життя людям з порушеннями зору і створив прилад iHelp, який допомагав незрячим безперешкодно пересуватися містом.
Вже потім закінчив Київський університет ім. Тараса Шевченка, інститут міжнародних відносин з відзнакою, підтвердив свою кваліфікацію в одному із закордонних університетів. Стажувався в берлінському університеті ім. Гумбольдта, написав наукову роботу в дюссельдорфському університеті ім. Генріка Гессе, був учасником Європейського Форуму в Брюсселі.
Він був талановитим, йому не було потрібно, як середньостатистичному юристу, щодня приходити в офіс Він міг, наприклад, перекласти чи скласти угоду постачання товарів з Британії в Таїланд і отримати за це хороші гроші. При цьому він міг пів заробітку чи повністю взяти і роздати. Міг все до останньої копійки віддати незнайомій людині. Зняти з себе куртку та віддати тому, хто замерзає взимку. Нагодувати когось, навіть якщо в нього самого залишалася мінімальна сума на дорогу до університету чи на обід. Він не цурався знедолених, намагався максимально допомогти тим, від кого відмовилися інші, кого всі обійдуть стороною.
Мій син був людиною з великою душею та великим серцем.
Мій син …
Моя надія …
Моя гордість…
На ЩИТІ…»
Тетяна Чубіна
БОРИС ЧУБІН, воїн 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Загинув 30 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Авдіївському напрямку.
Пам’ятаймо
Согласно Организации Объединенных Наций, как минимум 802 украинских детей убиты и 2 948 ранены.
Дети заспали, думая, что они в безопасности дома... и никогда не проснулись. Другие были убиты, играя на улице, ходя с родителями или просто живя обычной детской жизнью
❗️По Херсону за 30 мин прилетело 10 КАБов.
Все еще будете спрашивать «Нас за что? Война началась?». Вы, россияне, и 5% еще не прочувствовали того в каком аду живут украинцы 5 лет.
Россияне продолжают устраивать охоту на людей, человеческое сафари в Херсоне. Они гордо выкладывают собственные преступления.
Это ничто иное как геноцид украинского народа.
Россия государство террорист.
Россия уничтожает Дружковку. Авиабомбами, ракетными ударами, шахедами. Всё это 24/7. Коуглосуточный, непрекращающийся террор.
Там ещё живут мирные люди.
Россия государство террорист
"Все, что я хочу передать жителям России: у вас больше не будет прежней жизни. Это первая в вашей истории война, где украинцы воюют не на вашей стороне, а против вас. Вам пизда"
Роберт "Мадяр" Бровди, командующий силами беспилотных систем.
Мне как-то сказали
Это джентльменская война
Поэтому не трогают президентов
И людей приближенных …
А то есть убивать обычных людей, детей, нести столько горя - это нормально?
Как же это страшно ..
Циничный мир
Очнись
Ты же можешь закончить эту войну …
Закончи
💔