Більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати. За це право свободи власного вибору та національної незалежності наші предки боролися сотні років, і саме за це сьогодні проливають кров наші воїни. Пам’ять про них повинна жити вічно.
Ми, наші діти та всі майбутні покоління повинні чітко знати й шанувати тих, хто присвятив своє життя боротьбі за Україну. Це особливо важливо сьогодні, коли ми ведемо війну за свободу України.
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про Український національний пантеон». Це рішучий і дуже потрібний крок для відновлення історичної справедливості, консолідації нашого суспільства та закладення фундаменту пам’яті для наступних поколінь. Цей документ є свідченням нашої державної зрілості.
Переконаний, що український парламент розуміє важливість такої ініціативи та якнайшвидше розгляне та ухвалить цей законопроєкт.
Слава Україні!
у мене в голові, як то кажуть, rent free живе теж з Маріуполя історія, яку показували/писали (не пам'ятаю) що росіяни в підвал де ховалися люди кинули гранату, дитину смертельно поранило, і він сидів і плакав і казав "я ж добре себе вів, чому так боляче"
Today, the illegitimate Iranian regime is attacking American military bases using Shahed drones that it has upgraded with Russian assistance.
Ukraine has excellent interceptor drones and could work more closely with the United States to help advance air defense capabilities.
It is time to increase the pressure on Russia!
Коли я познайомився з Юрою, він жив у погребі на згарищі власного будинку.
Була весна 22-го року. Село щойно звільнили від окупанта.
— Знаєш, Руслан, у мене ж нічого не лишилося. Ні кола, ні двора.Навіть фотографій батьків немає. Ніби я й не жив ніколи.
WATCH IT.
Today russians hit a passenger train. They killed three people. Just like that. Because the world allows this evil.
In this video, a Ukrainian soldier saves a baby.
I have no words.
I hate russians.
May they and everyone who helps Russia burn in hell!
Сммник ДТЕК на останню паличку інтернету підвантажив це відео, щоб ви побачили, як енергетики їдуть ремонтувати електрику.
В кого є можливість подивитися і переслати — не відмовляйте собі в цьому.
Сотні бригад працюють без зупинок. З середи енергетики ДТЕК повернули електрику для 1 814 000 домівок. Майже два мільйони.
Зробимо все можливе, щоб повернути вам світло.
Привіт. Прошу про репост. Це кіт Пельмень, він живе на території лікарні. Його годують і він жирненький. Але в мене серце карається дивитися, як він отак от гріє лапки. Він дуже соціальний, спокійний і тулиться до кожаних. Можливо, нам вдасться знайти Пельменю дім? Київ, привезу.
Не було ні журналістів, ні гори квітів та вінків...
Ми тихо прощались із Андрієм Нагорним, 1977 року народження.
Солдатом, який сам тримав оборону позиції кілька днів.
Героєм, якого зупинити зміг лиш ворожий танк.
Його побратимів вже немає серед живих.
Його командуванню глибоко плювати на нього..
Серед рідних у нього сестра, племінник, тітка і двоє найближчих друзів.. більше нікого..
Нас було трішки більше десяти в церкві.. і ще менше на кладовищі. Але ми віддали шану загиблому, як то має бути! Щира дяка священнику та ТЦК, які не дивлячись ні на що провели достойну церемонію прощання з військовим!
Була почесна варта, була дуже чесна та глибока промова священника.. і ми зробили хоч і маленький, але коридор шани для Героя..
Та коли ми трьома машинами виїхали до кладовища, я відчула гордість за Суми.. зупинялись на тротуарах люди і прикладали руку до серця.. на дорогах зупинялись автівки і з них виходили, щоб провести бійця..
Зі мною було кілька людей, що вперше торкнулись теми прощання з військовим і вперше побували на нашому найбільшому кладовищі.. для них це був шок. Але то добре. Ціну треба розуміти. І вчинок отих, хто зупинився - брати, як приклад..
А ще дяка працівникам кладовища.. допомогли поставити Прапор і вінки..
В глибині душі дуже болить за Андрія.. хоч і сказали сьогодні рідні, що це було достойне прощання, якого вони не очікували.. мені трохи соромно, що було так мало людей.. і так мало квітів.. і так мало шани..
Світла пам'ять тобі, Воїне! Навіки Честь!
Ти більше року шукав дорогу додому і знайшов її.. тепер відпочивай.
Тепер наша черга..
Saturday morning, Kyiv residents sleep on the subway due to another massive Russian attack.
This is the reality of life when you have bad luck with your neighboring country and cowardly allies.
The latest war crimes from the occupant of the Soviet permanent seat in the @UN Security Council and the President of the Council for the month of October 👇