Сьогодні з 08:00 до 13:30 тривала "жовта" тривога в Києві.
За цей час до Києва залетіло декілька дронів, які сумарно налітали над містом 20 хвилин. Плюс ще хвилин 20 - над ближніми передмістями (10-ти км зона).
Ще хвилин до 30 вони літали в 30-ти км зоні від Києва. Весь інший час - чекали дронів з інших областей. Тривогу тримали понад 5,5 годин просто так🤷♂️
Зараз триває ще одна тривога, вже 2,5 години.
За цей час залетіло аж 2 дрони, які літали над містом до 10 хвилин. Ще 20 хвилин - над передмістями до 30 км від міста.
В підсумку виходить, що приблизно 1,5 години з восьми тривоги були обґрунтовані.
Інші 6,5 годин - її тримають по-приколу.
Знову паралізувані червона гілка метро та всі мости. Паралізована більша частина бізнесу не працювала (хоча це вже рішення бізнесу, що вони не працюють в жовту тривогу, і питання виключно до них.).
Коли Кабмін виписав правила диференціації тривог, вони не виписали правила її оголошення та відбою.
Ворог тільки й добивається того, щоб Київ був паралізований. Шахеди спеціально мотають кола та пускаються з таким інтервалом, щоб дуже довго "підтримувати" тривогу.
Але ми не адаптувалися до цього повноцінно. Можна давати відбої хоча б на 20 хвилин, щоб за цей час трошки розвантажити червону гілку метро та мости. Але ні.
😱Лоліта сорвалась!
Вчора в Сочі її концерт тричі переривали через атаку дронів.
Сили оборони намагалися врятувати сочінцев від цієї крінжі, але вони вперто поверталися назад.
Чому ситуація на росії буде лише погіршуватися, ми розповідали в нашому відео.
Її знайшли вбuтою в підвалі з розтрощеною молотком головою. А за день до цього на залізничній колії виявили тіло її свекра з відрубаною головою.
Сьогодні, 18 вересня, Аллі Горській могло б виповнитися 97 років. Але вона не дожила навіть до 42.
Це сталося у листопаді 1970 року. Офіційна версія радянської системи: свекор убuв невістку через особисту неприязнь, а потім вчинив самогубство.
У це не повірив ніхто з її оточення. Усі розуміли: це була розправа КДБ.
Алла Горська народилася 18 вересня 1929 року в Ялті - художниця, монументалістка, правозахисниця, одна з тих, хто у 1962 році вперше публічно заговорив про поховання розстріляних енкаведистами українців у Биківнянському лісі.
Моторошні поховання допомогли відкрити діти - вони грали у футбол людським черепом із отвором від кулі.
Вона народилася в номенклатурній родині, де українською не говорили. Але свідомо стала українкою - вивчила мову в дорослому віці, писала диктанти під диктовку подруги. Саме за це в СРСР карали.
Її квартира в центрі Києва стала штабом шістдесятників. Там збиралися Василь Стус, Василь Симоненко, Іван Світличний, Опанас Заливаха.
Вона допомагала родинам політв'язнів грошима, одягом, листами. Її боялися, бо вона не боялася.
У 1963 році Горська разом з іншими художниками створила вітраж до 150-річчя Шевченка у Київському університеті.
У центрі - Тарас, який пригортає Україну-мати і зупиняє кривдників. Каркас, на якому кріпилося скло, митці зробили підкреслено грубим - як ґрати.
Партійне керівництво запанікувало: "Чому Україна за ґратами? Яку кару накликає Тарас?"
Вітраж розбили на тисячі друзок. Ректор університету особисто гатив молотком по склу - за вказівкою секретаря міськкому КПУ.
Аллу виключили зі Спілки художників. Потім - вдруге, після підпису під листом-протестом 139 діячів культури проти переслідувань дисидентів.
28 листопада 1970 року Алла поїхала до Василькова - забрати у свекра швейну машинку.
Вона не повернулася. Міліція відмовилася відкрити будинок, попри тривогу рідних.
29 листопада на коліях біля Фастова знайшли тіло свекра з відрізаною головою.
А 2 грудня в погребі знайшли Аллу - убuту ззаду одним ударом сокири по голові.
Медексперт сказав: удар був професійний, один. Іван Зарецький був літньою людиною - він фізично не міг такого зробити.
Свекор лежав на рейках обличчям догори - є підозри, що його тримали.
Перед смертю Алла зустрічалася з незнайомцем у парку Шевченка.
Сьогодні зіставлення слідчої справи та доповідних голови КДБ дає аргументовану базу: це був спланований замах.
7 грудня 1970 року Київ прощався з Аллою Горською. Василь Стус ніс її портрет і першим публічно назвав убивство - убивством.
Він присвятив їй вірш "Ярій, душе, ярій, а не ридай". Невдовзі його заарештували. Він загине в концтаборі.
Влада не дозволила поховати Аллу на Байковому кладовищі - змусила ховати у Берківцях.
Її мозаїки "Дерево життя" і "Боривітер" у Маріуполі росіяни знищили у 2022 році. Вціліли лише дві - "Птах" на Черкащині та "Вітер" у Києві. Остання потребує реставрації.
Сьогодні їй могло б виповнитися 97. Вона не дожила навіть до 42 - але встигла зробити більше, ніж інші за ціле життя.
Її вбuлu, але не змогли вбuтu те, за що вона боролася. І поки ми пам'ятаємо її ім'я - вона жива.
Вчера самолёт Ил-96 привёз из Бонна во Внуково 138 российских дипломатов. Все они находятся в состоянии огромного стресса, потому что никто из них не ожидал, что они так внезапно лишатся возможности есть европейские продукты, носить современную одежду и пить качественное немецкое
Русские шизофашисты же так любят памятники! Господи, как же они памятники то эти любят!
И вот, ЗСУ всегда им помогут в этом, превращая рашистские бомбардировщики - в музейные экспонаты.
ЗСУ - Легенды! Честь героям!
Vi supplico PARLATE DI OLESHKY. È una catastrofe umanitaria e la Russia si rifiuta di far evacuare i civili, li usa come scudi umani e non fa entrare cibo in città. Non possiamo voltarci dall'altra parte, dov'é la nostra umanità? 💔❤️🩹
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звернулася до Папи Римського та Всесвітньої Ради Церков через гуманітарну катастрофу в Олешках.
Рада, яка об’єднує православних, католиків, протестантів, мусульман та іудеїв, закликала релігійних лідерів і вірян «піднести свій голос і використати всі можливості» для порятунку мешканців міста.
1/2
Хто ці старенькі прусські генерали в уланських касках, сфотографовані під час маневрів 1912 р.? Ліворуч - генерал-фельдмаршал Готліб граф фон Хайселер (1836–1919). А праворуч - Фердинанд граф фон Цеппелін (1838–1917). Так-так - ТОЙ САМИЙ Цеппелін