A horrific Russian strike in the Kharkiv region. A “shahed” struck people directly – in a park near an ordinary café. Pure atrocity. Six people were killed, including children. A little girl was killed in a stroller – her name was Angelina, she was just over a year old, born in August 2025… Her mother’s name was Inna. She died in the hospital… Another girl who was killed was 11 years old. My condolences to their families and loved ones. Another 14 people were injured, including six more children.
I am grateful to everyone who supports Ukraine under these circumstances and helps us shoot down “shaheds,” shoot down missiles, and stop Russian assaults. These are horrific photos, but behind them are shattered lives and the truth about this war. Lives must be protected. Ukraine needs air defense. You can't think about making money with Russia as long as it continues its asinine war. We ask that sanctions on Russia stay in place as long as the killings continue. We ask America to be strong, and we ask it to apply the Lindsey Graham law. We ask Europe to continue its support. We ask that everything possible be done to bring peace and guarantee security. Ukraine wants peace. It is Russia that has insisted on continuing the killing all this time. The world has enough strength to stop the war. That strength must finally be used – against the murderers.
우크라이나가 러시아 정유시설을 때려 경유 생산이 30% 가까이 줄어든 바로 그때, 한국 항구에서 러시아로 연료가 쏟아져 들어감
7월과 8월에만 17만6000톤
유조선 7척이 14차례 러시아 극동으로 운항했고 그중 3척은 영국과 EU 제재 선박이었음
더 수상한 건 항로임
울산에서 1만1000톤을 실은 아스토리아호는 목적지를 일본이라고 신고해놓고 블라디보스토크로 갔고, 청천호는 싱가포르로 간다더니 여수 앞바다에서 2만6000톤을 넘겨받아 러시아로 향함
그 결과 8월 러시아 해상 연료 수입의 31%가 한국 항구에서 출발함
구매자 명단에는 제재 대상인 러시아 국영 석유기업 로스네프트까지 등장함
정부가 우크라이나 재건에 1억 달러를 지원하겠다고 밝힌 바로 그 시기에 벌어진 일임
앞에서는 우크라이나 재건을 돕겠다며 수표를 흔들고
뒤에서는 러시아 전쟁 기계에 기름이 흘러가게 둔 셈임
За минулу добу (01.10.2026) противник на всіх напрямках орієнтовно втратив:
особовий склад ❌ 1 520
бойові броньовані машини 💥 7
артсистеми 💥 37
РСЗВ 💥 1
НРК 💥 7
автотехніка та цистерни 💥 422
У четвер кількість бойових зіткнень значно була на рівні попереднього дня.
Він вибрав залишитися на Азовсталі, коли всі виходили в полон. Потім сім днів сидів під землею в темряві - і вийшов.
Двісті кілометрів пішки через окуповану територію. Один. Живий.
Його позивний - "Схід". Він народився в Луганську, виходив на проукраїнські мітинги, бився з проросійськими силами, а в чотирнадцятому році йому сказали: "Тобою цікавляться, краще залиш місто".
Він залишив місто. І пішов в Азов.
Коли він сідав у вертоліт на Маріуполь, у нього навіть не було військової форми. Дефіцит спорядження був жахливий.
А коли вертоліт заходив на Азовсталь з моря, всі кричали й раділи. Вони долетіли. Їх не збили. Вони ще живі.
"Схід" розумів, що скоріше за все загине в боях за Маріуполь. Але був щасливий, що це буде разом з його братами.
Він міг загинути вже першого дня. Їхню групу кинули в будинок, який уже був зайнятий ворогом. Їхній командир загинув, група залишилася без рації, без карти.
Вдень вони ховалися в руїнах, вночі йшли. Ніхто не знав, що вони живі. Ніхто не прийде на допомогу.
Вночі було найстрашніше, коли вони зупинялися і слухали тишу. Сто метрів пройшли - сіли на коліна, слухають. Ще сто - знову. Так рухалися кілометр за кілометром.
Вони вийшли до консервного заводу, сподіваючись знайти своїх. Але позиції вже були покинуті.
І тут почули, як на територію заходить ворожа бронетехніка. Позаду - річка й море. Нікуди йти.
Був кінець березня, вода крижана. Вони знайшли маленький надувний рятувальний пліт і на веслах перепливли річку.
Коли вони нарешті дісталися заводу, то підняли руки й здалися першому ж посту прикордонників - щоб свої не постріляли. Їх відвели в штаб.
А потім прийшов наказ виходити в полон.
"Схід" вирішив виконати цей наказ по-своєму. Він підійшов до командира взводу й попросив не вносити його до списків. Його подали як безвісти зниклого.
Він залишився на Азовсталі сам.
Разом з другом вони підготували схованку - знайшли каналізаційний люк, розібрали вхід і виявили тунелеподібне підземелля.
Принесли матраци, ковдри, воду, консерви, цукор. Планували вдвох. Але друг в останній момент вирішив вийти в полон. "Схід" залишився один.
Він пробув там сім днів.
Будучи в повній темряві, він думав про різні сценарії виходу, будував собі легенду на випадок полону.
Намагався більше спати - бо чим більше спиш, тим швидше минає час.
А на сьомий день він зрозумів, що якщо не вийде зараз - може померти від голоду й виснаження.
Він перевдягнувся в цивільне, розібрав зброю, викинув її частинами в різних місцях. Вийшов уночі.
Він слухав тишу, зупинявся, чекав. З темряви до світанку - і вийшов у місто.
Сім днів він не бачив сонця.
Коли зійшло - відчув, що переміг. Зелені дерева, свіже повітря, пташки. Він думав, що все найстрашніше позаду. Він помилявся.
Далі були двісті кілометрів пішки по окупованій території. Стёрті в кров ноги. Голод. Спрага. Постійний страх. Але він дійшов. Він здобув собі свободу.
Сьогодні "Схід" залишається чинним військовослужбовцем. Він у складі Третьої штурмової бригади, у Роті Крил, в екіпажі з назвою "Нахтіґаль".
Він виконує завдання з повітряної розвідки - виявляє, коригує та знищує ворожі цілі.
Він пройшов через те, що не проходить і один відсоток людей на цій планеті. І не відпочиває. Він знову взяв зброю до рук.
За минулу добу (23.09.2026) противник на всіх напрямках орієнтовно втратив:
особовий склад ❌ 1 540
бойові броньовані машини 💥 15
артилерійські системи 💥 24
РСЗВ 💥 2
засоби ППО 💥 4
літаки 💥 1
НРК 💥 4
автотехніка та цистерни 💥 229
За минулу добу (16.09.2026) противник на всіх напрямках орієнтовно втратив:
особовий склад ❌ 1 960
танки 💥 1
бойові броньовані машини 💥 6
артилерійські системи 💥 43
РСЗВ 💥 7
засоби ППО 💥 3
НРК 💥 14
автотехніка та цистерни 💥 461
🤯 WOW: A Ukrainian grandmother successfully neutralized a Russian fiber-optic FPV "waiting drone" by approaching the landed device and carefully removing its thread spool, rendering it useless.