У боях за Україну обірвалося життя уродженця Кривого Рогу Артема Шапошника. Воїн боронив державу в складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Певний час захисник вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання на Донеччині, проте надії родини не справдилися — нещодавно стало відомо, що чоловік загинув 10 червня 2026 року.
Захиснику було 29 років. Він народився у Кривому Розі, а в семирічному віці разом із сім'єю переїхав до села Мирне на П’ятихатщині. Проте згодом своє професійне становлення юнак пов'язав саме з рідним містом: там він вступив до Індустріального коледжу, здобув фах і працював зварювальником на «Укрзалізниці».
Військовий шлях криворіжця розпочався ще у 2018 році зі служби в морській піхоті та участі в АТО у 2019-му. З початком повномасштабного вторгнення чоловік не лишився осторонь і вже 25 лютого 2022 року добровільно приєднався до лав ЗСУ.
Десантник пройшов важкий бойовий шлях від Ізюма до Тернівки, брав участь у визволенні Харківщини та виконував складні завдання на Донецькому напрямку, де завжди підтримував побратимів. За свою сміливість, рішучість та відданість Батьківщині воїн був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою Міністра оборони «Лицарський хрест».
У полеглого Героя залишилися мама, дружина та маленький син Тимофій.
❌ ФЕЙК: "Визит гендиректора ЮНЕСКО в Киев противоречит уставу организации"
Мария Захарова на брифинге назвала поездку Халеда аль-Анани нарушением принципа равноудаленности, выбором стороны конфликта и игнорированием требований пункта 5 статьи 6 Устава ЮНЕСКО, которая, по ее словам, предписывает гендиректору воздерживаться от любых действий, способных отразиться на его положении международного должностного лица.
Заголовки разошлись по всем изданиям. Устав при этом можно открыть за минуту - он опубликован на сайте организации.
✅ ЧТО НА САМОМ ДЕЛЕ
Пункт 5 статьи VI звучит так: обязанности гендиректора и персонала носят исключительно международный характер; при исполнении своих обязанностей они не должны запрашивать или получать указания от какого-либо правительства или власти, посторонней для организации; они должны воздерживаться от любых действий, которые могли бы отразиться на их положении как международных должностных лиц.
Речь идет о независимости от правительств. Норма запрещает работать по указке отдельного государства - она не регулирует географию поездок и ни словом не упоминает посещение государств-членов.
Украина - государство-член ЮНЕСКО. Поездки в страны-члены составляют содержание должности. Аль-Анани вступил в нее в ноябре 2025 года и с тех пор совершил первые официальные визиты в Швейцарию, Таиланд и Италию. Киев в этом ряду - четырнадцатый или какой-то подобный пункт, а не политическая демонстрация.
Повод у визита предметный. 14-15 августа гендиректор участвовал в церемонии по случаю 975-летия Киево-Печерской лавры. Лавра входит в объект всемирного наследия "Киев: Софийский собор и связанные с ним монастырские здания, Киево-Печерская лавра", включенный в Список всемирного наследия в 1990 году. С 2023 года объект находится в Списке всемирного наследия, находящегося под угрозой, и одновременно получил предварительную усиленную защиту по Второму протоколу 1999 года к Гаагской конвенции 1954 года.
То есть у организации здесь не политический интерес, а прямой договорный мандат.
🔁 ОТДЕЛЬНАЯ ИСТОРИЯ: КАК ЭТУ ЖЕ НОРМУ ЧИТАЕТ МОСКВА
Теперь самое интересное - последнее предложение того же пункта 5, которое Захарова не процитировала.
Оно гласит: каждое государство-член обязуется уважать международный характер обязанностей гендиректора и персонала и не пытаться оказывать на них влияние при исполнении ими своих обязанностей.
Обязательство здесь возложено на государства. Публичное давление на гендиректора из-за того, как он исполняет свои обязанности, - ровно то поведение, которое эта норма запрещает. Захарова цитирует пункт, нарушая его второй половиной своего же выступления.
И это не теоретическое возражение. У Москвы есть собственная зафиксированная позиция по идентичной норме.
В октябре 2022 года в Совете Безопасности ООН российская сторона заявила, что письма США, Великобритании и Франции в адрес Секретариата нарушают статью 100 Устава ООН - статью с тем же самым текстом. Аргумент был именно такой: государства-члены обязаны уважать международный характер обязанностей Секретариата и не пытаться влиять на его сотрудников.
То есть российский МИД прекрасно понимает, о чем эта норма. Он сам изложил ее правильное толкование четыре года назад - и применил тогда против попыток государств давить на международных чиновников.
📌 ИТОГ
Остается принцип равноудаленности, о нарушении которого говорится в заявлении.
В Уставе ЮНЕСКО такого принципа нет. Организация создавалась не как арбитр между сторонами, а как инструмент сохранения культуры и образования, и работает по Гаагской конвенции 1954 года о защите культурных ценностей в случае вооруженного конфликта. Конвенция не предполагает равноудаленности между тем, кто разрушает памятник, и тем, чей памятник разрушают. Она предполагает защиту памятника.
За годы войны ЮНЕСКО верифицировала повреждения сотен украинских объектов культуры, внесла исторический центр Одессы и киевский комплекс в список наследия под угрозой, выделила дополнительные средства на защиту и восстановление. Все это - профильная деятельность по мандату, а не выбор стороны.
Так что конструкция получилась замкнутая. Норму об независимости международных чиновников от правительств процитировали, чтобы правительство могло публично указать международному чиновнику, куда ему ездить.
Устав действительно нарушен. Просто не тем, о ком идет речь в заголовках.
#FakeOFF
На Полтавщині провели в останюю путь військового із Новосанжарської громади, який загинув, захищаючи незалежність та свободу України на фронті. Це — солдат Юрій Козуб. Воїн поліг на Донеччині, коли виконував бойове завдання.
https://t.co/To6tX27Rbq
Нагадаю всім, що наказ на розстріл демонстрантів віддав безпосередньо татаров, якого зеленський зробив офіційним радником єрмака в своєму офісі, якого залишив на посаді буданов із яким ручкався нкщодавно редіс. Він кат українського народу...
23.08.2006 народився Тігран Оганнісян - український школяр, який брав участь в українському спротиві на тимчасово окупованій території. Був вбитий в м.Бердянськ рос.військовими 24.06.2023 разом зі своїм однокласником Микитою Хангановим. Кавалер ордена Свободи.
Механік-водій, частини А4647, солдат КОГУТ Максим Федорович помер 20-го серпня 2026 року під час проходження лікування в медичному закладі м. Кривого Рогу
Він народився в Казахстані 07 липня 1979 року у багатодітній родині. Коли Максиму було 13 років, батьки переїхали до України та оселилися в с. Володимирівка.
Після закінчення Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Максим продовжив навчання у Криворізькому професійно-технічному училищі №30, де здобув професію слюсаря-ремонтника.
Свою трудову діяльність Максим Федорович розпочав на Криворізькому центральному гірничо-збагачувальному комбінаті, де працював за фахом.
11-го вересня 2025 року Когут Максим Федорович був мобілізований на військову службу. Служив у військовій протиповітряній обороні в Чорнобильській зоні Київської області.
З початку 2026 року Максим Федорович скаржився на болі в серці.
У травні 2026 року після смерті матері стан здоров’я воїна погіршився.
Спочатку він лікувався в лікарні села Іванково Вишгородського району Київської області, потім у Київському інституті серця, де йому провели шунтування серця. Згодом захисника перевели на лікування до Криворізької лікарні, де його готували до наступної операції.
Але не судилося...
20-го серпня 2026 року серце Максима Федоровича не витримало.
Когут Максим Федорович мав широке коло друзів, був добрим, веселим, працьовитим. Захоплювався ремонтом техніки, риболовлею, любив куховарити.
Нехай його душа знайде спокій і залишить в наших серцях вічну пам’ять.
Вічна слава Захиснику України!
This is Katya. She didn't live to celebrate her 19th birthday, which was just three weeks away. 💔🕯
Russia killed her along with 15 other people on August 21, when it struck the largest mall in Kryvyi Rih with drones on a Friday afternoon.
На Одещині помер Сергій Удут морський піхотинець, який служив у 36 - ї ОБрМП ім. Михаайла Білинського. Був оборонцем Маріуполя де згодом потрапив у полон. Він вистояв там, де, здавалося вистояти неможливо. Але його серце не витримало наслідків війни і полону. Вічна пам'ять Герою.
Вона вижила в пеклі російського полону, щоб викрасти сина з-під носа окупантів: історія, від якої мороз по шкірі.
Знаєте, що найстрашніше для матері?
Не дОпити, не зґвалтування, і не втрата слуху у в'язниці.
А усвідомлення, що її 17-ий хлопчик з діабетом залишився сам у селі, ⬇️
16 people were killed by russia in its attack on a shopping center in Kryvyi Rih.
We know the names of 9 of them:
🕯Oleksandr Mosora
🕯Olena Lavrentieva
🕯Diana Paslavska
🕯Maksym Krasytskyi
🕯David Krasytskyi
🕯Valentyna Horb
🕯Tetiana Malaia
🕯Kyrylo Lopatin
🕯Kateryna Uskova
As of August 24, three more people are still missing.
These are not numbers. They had names. They had families. They had lives.
russia took them all away.
Remember their names.
Яворівська міська рада
З глибоким сумом повідомляємо про загибель Щегольського Дмитра Петровича.
Дмитро народився у селі Салаші Яворівського району. Закінчив місцеву школу та Рава-Руське професійно-технічне училище за спеціальністю автокранівника.
Для всіх, хто його знав, він назавжди залишиться доброю, щирою та працьовитою людиною з великим серцем. Дмитро завжди був готовий прийти на допомогу, за що його цінували та поважали за людяність, відкритість і щире ставлення до людей.
У жовтні 2025 року Дмитро був мобілізований до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 70-ї бригади. Виконував свій військовий обов’язок у Вінниці, Краматорську та Харкові, захищаючи нашу державу.
19 серпня 2026 року життя Героя обірвалося. У скорботі залишилися його мама, дві сестри, брат, син Сергій, донька Вероніка та двоє онуків.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Дмитра Петровича. Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голови у скорботі за Героєм, який віддав своє життя за Україну.