Ukrainets 🇺🇦

Common Ukrainian. There is nothing more valuable than human life!

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

This is ww2. It’s what rf soldiers do nowadays in Ukraine and Ukrainians. Neo rf nazi!

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

“It’s wondrously futile to build splendid buildings, to make music, to sing songs, to print huge books full of colorful birds in the face of the seismic, engulfing indifference of the world what pretensions humans have! 👇

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

Why bother to make music when the silence and wind are so much larger? Why light lamps when the darkness will inevitably snuff them? When Russian prisoners are chained by threes and fours to fences while German privates tuck live grenades in their pockets and run?” 👇

[GessenKozak2 @GessenKozak2]

Даремно ляхи почали ворушити минуле. Українцям є що пригадати. Цю книгу з документами про злочини поляків на окупованих і анексованих українських землях видано в США в 1930 році. Тобто за 13 років ДО Волині.
Бажаючі мають змогу скачати:
https://t.co/NHhqSoThLm

[Leszek Balcerowicz @LBalcerowicz]

Antyukraiński hejt w Polsce jest, moim
zdaniem, wyrazem podłości lub
glupoty ( Jedno nie wyklucza drugiego).
Podłości, bo jest skierowany przeciwko
ofiarom agresji putinowskiej Rosji.
Glupoty, bo Ukraińcy broniąc siebie
pośrednio bronią Polski.

[Petrenko AndryiⒸ (Ukraine) @PetrenkoAndryi]

Історію, яку повинні знати українці і нагадувати про неї полякам.

Кров за українську освіту: Як Адам Коцко став символом студентської боротьби у Львові

Історія боротьби за право навчатися рідною мовою в Галичині початку XX століття сповнена драматизму, протестних акцій та, на жаль, трагічних жертв. Однією з найвеличніших і водночас найсумніших постатей цього руху став Адам Коцко — студентський лідер, чиє життя обірвалося 1 липня 1910 року в стінах Львівського університету.

 Ранні роки та покликання талановитого юнака

Адам Коцко народився 24 грудня 1882 року в селі Шоломия на Львівщині. Його родина була мішаною: батько-українець працював переписувачем у страховому товаристві «Дністер», а мати була полькою за походженням. Попри це, Адам виховувався у глибокій повазі до української культури.

Він був надзвичайно всебічно обдарованою особистістю:

 Акторський талант: Блискуче грав у театральних гуртках, зокрема запам'ятався виступом у п'єсі Софокла «Антигона».

 Художній хист: Чудово малював, і знавці живопису пророкували йому кар'єру успішного художника. Його полотна на історичну тематику тривалий час прикрашали інтер'єри українських студентських громад.

 Юриспруденція: У 1905 році він вступив на правничий факультет Львівського університету, де одразу поринув у вир громадського та політичного життя.

 Тернистий шлях протесту (1906–1907)

Боротьба за створення окремого українського університету у Львові на той час досягла свого піку. Австро-угорська влада та польська адміністрація вишу всіляко ігнорували вимоги українців.

У 1906 році під час чергової масової демонстрації за відкриття вищого закладу освіти для українців Адам Коцко отримав своє перше поранення в голову під час сутичок. Згодом, у 1907 році, він став одним із організаторів масштабних студентських протестів, які завершилися масовими арештами. Бажаючи відстояти свої права та підтримати побратимів, Адам оголосив голодування у в'язниці, після чого його звільнили.

 Трагедія 1 липня 1910 року

Напруга в університеті зростала. 1 липня 1910 року українські студенти зібралися в ІІІ залі університету на віче, щоб висловити протест проти затягування університетської реформи урядом.

Дізнавшись про це, польські студенти-шовіністи звели барикади в коридорах, аби завадити проведенню акції та виходу українців на вулиці міста. Конфлікт швидко переріс у збройне протистояння. Пролунало близько 50 пострілів. Адам Коцко, який мужньо йшов попереду української молоді, отримав важке вогнепальне поранення в голову з пістолета системи «Браунінг». Через 9 годин він помер на руках у своєї матері. Загалом у той день поранення різного ступеня важкості отримали 28 осіб.

 Похорон, що сколихнув Галичину

Похорон Адама Коцка, який відбувся 4 липня 1910 року, перетворився на масштабну національну маніфестацію, яка зібрала тисячі свідомих українців з усієї Галичини. Труну з тілом героя несли вулицями Львова до Личаківського цвинтаря.

> Прощальні промови біля могили тривали майже шість годин. Справжнім маніфестом свободи та гідності стали виступи тогочасних лідерів української нації, серед яких були:

Кихайло Грушевський

Кость Левицький

Кирило Трильовський

Осип Назарук

Лонгин Цегельський

Уже понад століття Адам Коцко залишається незмінним символом нескореності українського студентства та безкомпромісної боротьби за право на власну освіту, мову та майбутнє. Його подвиг назавжди вписаний в історію становлення української вищої школи.

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@ManyaS78844 Вони радше запросять переговори з рф і домовляться що перекроють шляхи доставки Україні озброєння в обмін на зупинення бомбардування Польщі. Їм не звикати.

[Igor Sushko @igorsushko]

Nominal GDP of Poland skyrocketed 63% from $695.7 billion in 2022 to $1.13 trillion thanks to the Russian invasion of Ukraine.
But it's never enough for the perpetual victims that are the Poles.
They want to see Ukraine destroyed economically as it fights a war for survival.

[Pulse of Ukraine @PulseOfUkraine]

Почитав дуже показову реакцію польського суспільства на рахунок історика Нормана Девіса, який дав інтерв'ю польському виданню.

Британський історик, професор Оксфордського університету Норман Девіс по-суті не сказав нічого проривного.

Він не заперечив Волинь, не відбілював УПА і не почав розповідати полякам, що все це вигадка пропаганди. Навпаки, він говорить про злочини.

Але робить одну страшну для польської історичної політики річ — вимагає точності. А з точністю, як ми знаємо, у них починаються проблеми.

Девіс сказав просту річ: не можна брати Волинь, приклеювати її до всієї УПА, далі до всієї української історії, потім до сучасної України, а в кінці — до українських військових, які сьогодні воюють проти росії. Бо це чисто політика, а не історія.

І додав, що поляки мають бути обережнішими з тим, що говорять про Україну та її історію.

Він не каже, що УПА була святою організацією. Він каже, що УПА загалом не була кримінальною організацією, бо для українців значна частина її історії пов’язана не з Волинню, а з боротьбою проти окупантів, насамперед проти СРСР, який вчиняв геноцид та терор. І саме тому рішення назвати підрозділ на честь героїв УПА не є автоматичним прославленням трагедії.

І от тут у польської правої пам’яті починається коротке замикання.

Бо зручна схема має виглядати так:
1. Польське підпілля — чисте, українське підпілля — злочинне.
2. Армія Крайова — тільки герої, УПА — тільки злочинці.
3. Польща — тільки жертва, українці — тільки боржники по історичній моралі.

А Девіс говорить: ні, друзі, так не працює. Якщо говорите про Волинь — говоріть і про польські вбивства українців. Якщо говорите про УПА — говоріть і про Армію Крайову. Якщо говорите про український націоналізм — говоріть і про міжвоєнну Польщу, де українці не мали рівних прав, пережили жорстоку пацифікацію 1930-х і цілком могли вважати себе однією з найбільш скривджених меншин у тій державі.

А ще говоріть про операцію «Вісла», де вже після війни польська держава виселила близько 140 тисяч українців і лемків з їхніх земель. Бо історія не працює так.

Цікаве в цій історії навіть не це.

Норман Девіс — це не якийсь український твіттерський «бандерівець», якого полякам легко записати в агенти Києва. Це один із головних західних істориків, які десятиліттями пояснювали англомовному світу, що Польща — це не просто додаток до росії, Німеччини чи Австрії. Що польська історія — окрема велика історична цивілізація Центрально-Східної Європи.

Його книга God’s Playground фактично стала однією з головних книжок, через які Захід почав дивитися на Польщу серйозніше. Якого свого часу критикували за надто необ’єктивну подачу польської історії.

Тобто поки Девіс допомагав полякам витягувати їхню історію з периферії західної історіографії — він був великий історик. Поки писав про польську жертвенність і польське місце в Європі — все було нормально. А щойно цей самий Девіс сказав, що польська пам’ять теж має темні сторінки, що УПА не зводиться до Волині, а українців не можна перетворювати на колективний історичний вирок — все, почалась істерика. А Девіс, до речі, має Орден Білого Орла за його роль у дослідженні та популяризації польської історії, польське громадянство, Орден Відродження Польщі, Хрест Великий Ордену Заслуги Республіки Польща, медаль Gloria Artis, а також звання почесного громадянина Варшави з 2005 року.

Класика жанру.

Проблема в тому, що частина польської політики вже давно не займається історією. Вона займається виробництвом моральної переваги. Інститут національної пам’яті, Навроцький і вся ця права історична машина дуже хочуть, щоб польська історія була не складною, а зручною. Без імперського шовінізму, без пацифікацій, без насильства проти українців, без операції «Вісла», без власних злочинів до, під час і після Другої світової.

Бо якщо це все визнати, тоді доведеться говорити не мовою вимог, а мовою історика. А це вже неприємно.

І Девіс якраз про це. Не про те, що українці невинні. Не про те, що поляки винні у всьому. А про те, що історія складніша за польську пропаганду «Христоса народів», де є тільки святі і правильна державна пам’ять.

Отака іронія. Людина, яка багато років була одним із найсильніших популяризаторів польської історії на Заході, раптом стала для частини поляків проблемою рівно в той момент, коли нагадала їм про їхню історію.

І отак вони самі себе заганяють у кут далі. Спочатку побудували політику пам’яті на власній святості, а тепер щиро дивуються, чому будь-яка спроба говорити про повну картину звучить для них як напад.

Попри всі намагання журналістки спровокувати Девіса, найбільше сподобались його слова: «Ця афера/історія дорого коштуватиме Польщі в майбутньому».

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@andrii_sybiha @sikorskiradek You don’t understand. No matter what you do - they are politicians in preparation for elections. They are capable of things you think normal people would never do.

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@gozefinagold @threadreaderapp unroll

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@VVP2_0 👎

[Roman Sheremeta 🇺🇸🇺🇦 @rshereme]

“Poles should be more careful about what they say regarding Ukraine and its history.” (Norman Davies)

I highly recommend reading Norman Davies’ latest interview.

Davies is not only one of the world’s foremost historians of Poland, but also the author of the monumental God’s Playground: A History of Poland. At a time when emotions are running high, he offers something that has become increasingly rare: historical nuance.

A few points that stood out to me:

“We should say this plainly: overall, the UPA was not a criminal organization.”

Davies does not deny the crimes committed in Volhynia. In fact, he says he has “no doubt” they fall within the spectrum of genocide. But he also insists on distinguishing between the crimes of specific factions and an entire national liberation movement.

He also warns that the current political escalation is a strategic mistake:

“This affair will cost Poland in the future… At precisely the moment when Ukraine is in its fifth year of war with Russia, the Polish president handed Russia a very useful pretext for propaganda.”

On President Zelenskyy’s decision to honor the “Heroes of the UPA,” Davies rejects the claim that this was about glorifying the Volhynia massacres:

“What the President of Ukraine did has nothing to do with Volhynia. Ninety percent of the UPA had nothing to do with Volhynia. Was President Zelenskyy supposed to refuse to honor ninety percent of the heroes of the UPA?”

Finally, Davies calls for perspective rather than political grandstanding:

“I believe Poles should be more careful about what they say regarding Ukraine and its history.”

Source: Onet News

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@WypartowiczBa Якщо ти думаєш що карти є тільки у Польщі ти глибоко помиляєшся. В цьому світі все взаємоповʼязане. Те що потрібно Польщі є у наших друзів які не диктують нам як жити. Ну і дали ти я надіюсь все зрозумів.

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@_Tymoshenko В тебе мізків немає? Німці вже давно повністю покаялись, перепросили і стали на коліна. Всією нацією! Тому те що ти це ляпнув це просто нижче плинтуса.

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@donikroman Почекаємо.

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@NikZharov Поляки думають що у них всіх є карти а у України немає.

[Ukrainets 🇺🇦 @UkrainetsK]

@Kengurat0r А для чого нам слухати що скажуть поляки? Ми в своїй країні і самі вирішуємо.

[Оля Липа @OlechkaLipa]

Свята правда! пані Фаріон доносила до українського народу істину!

[Clash Report @clashreport]

Zelensky:

Polish President Nawrocki is doing the same thing as Orbán, and it will end badly.

Nawrocki is trying to gain political dividends by fueling anti-Ukrainian sentiment.