Скажіть цьому проросійському песдюку що перший Епіцентр був зруйнований в березні 2022 в Чернігові.
Перший АТБ був знищений в Мелітополі 25 лютого 2022.
Перший склад з медичними препаратами, знищений росіянами в Україні був склад компанії "Фармак"наприкінці лютого 2022
Лайкніть котика, щоб в нього був шанс знайти дім🥺
Його зрадила власна родина - вони поїхали за кордон, а його просто здали до притулку, ніби непотрібну річ.
Він настільки важко пережив зраду, що майже місяць був на заспокійливих, а годувати його доводилося примусово💔
"...Дорогих гостей Москвы -
Уиткоффа и Кушнера
- Дмитриев
привез
на обед в панорамный ресторан Аврора на Трубной"
*
"Трехэтажный ресторан с фокусом на рыбу и морепродукты, головокружительным панорамным видом и собственным chef's table"
🙁
никак не нажрутся,
дешёвки говёные
This ru worms cargo vessel LADY MARIIA (IMO 9220641) is under international U.S. sanctions and those of several other nations due to its connection to Russian logistical operations and the transportation of military cargo
Збитків від того що влаштуєте переворот і почнеться гризня за владу, через яку Україна швидко впаде, буде набагато більше ніж якийсь підорас в генпрокурорі вкрав грошей.
Але тоді вже пізно буде пити Боржомі!
Je viens d'apprendre le décès d'un des pompiers ukrainien que j'ai rencontré l'année dernière.
Il m'avait même payé à boire et à manger.
Je devais le revoir, entre autres, en janvier.
Il est décédé en fonction, à Sumy.
J'ai la haine.
Євген Абрамчук, 43 ans, papa de 2 fils.
@zer0corruption_ Івахненко Є. разом із заступником начальника департаменту Офісу Генпрокурора С. Кропивою підозрюється НАБУ в організації шахрайських кол-центрів.
Єлизавета є професійною «громадською активісткою» і працює в тій самій ГО «Благодійний фонд «Східна Європа»,яка забронювала Федорова.
Генеральний прокурор написав, що він нікуди не зникав, а весь час перебував на робочому місці і трохи займався спортом.
Дуже тішить, що в Офісі Генерального прокурора качають не лише бабло з колцентрів, а й прес.
Насмілюся запитати :
Де були НАБУ коли найвеличніший пЛокуЛол сторіччя разом із жінкою 3 тисячоліття під прикр��ттям наймудрішого хетьмана займалися еквілібр��стикою з вуглям, бурштином, енергією, горілчаними і отруторошенівськими виробами?
А?
Хардинг о Трампе: "единственная константа - его покорность Путину"
Британский журналист Люк Хардинг в эфире радиостанции LBC назвал Дональда Трампа самым пророссийским президентом в истории США. Аргументы он переч��слил коротко:
урезанная помощь Украине, ⬇️
“Когда мы выйдем на пенсию, будем вспоминать замечательные истории и общение с вами будет самой лучшей из них”
Представитель великой Америки публично отсасывает диктатору, чья армия 12 лет убивает, грабит, насилует, пытает.
Ничтожество, как и его шеф.
4 вересня 2026 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію з благородною назвою «Correct the map» – «Виправте карту». 164 голоси «за», один «проти» (США), шість утрималися: Естонія, Литва, Грузія, Молдова, Сербія і Україна. Документ рекомендує урядам, школам, міжнародним організаціям і технологічним компаніям відмовлятися від проєкції Меркатора – тієї, що чотири з половиною століття показувала Гренландію розміром з Африку, хоча Африка більша в чотирнадцять разів, – на користь рівновеликої проєкції Equal Earth. Резолюція називає це актом «когнітивної справедливості та меморіальної репарації».
Ідея прекрасна. Африка справді має розмір Африки, і давно час це визнати. Проблема лише одна: на політичних картах Equal Earth, на які резолюція посилається, Крим зафарбовано окремим кольором – ані українським, ані російським. На офіційному сайті проєкції так і написано, чорним по білому: «окупований Росією Крим показано нейтрально-сірим». Окуповані тією ж Росією Абхазія, Південна Осетія і Придністров’я на тій самій карті не отримали жодної позначки – вони просто частина Грузії та Молдови. Крим – ні. Крим тепер щось третє.
Когнітивна справедливість, як з’ясувалося, має географічні межі. Вони проходять по Перекопу.
Україна утрималася. Постійний представник Андрій Мельник пояснив: Україна підтримує виправлення історичних спотворень щодо Африки та Глобального Півдня, але не може підписатися під текстом у його нинішньому вигляді через одне конкретне питання – карти Equal Earth зображують окуповані українські території «у кричущому порушенні Статуту ООН і міжнародного права». І далі – фраза, яку варто запам’ятати: таке хибне тлумачення «може відкрити скриньку Пандори, фактично сприяючи зловживанням та спотворенню політичної карти світу». Народна депутатка Кіра Рудик була ��аконічнішою: «У 2026 році ООН не повинна потребувати нагадування: Крим – це Україна. Ганьба».
Усе правильно. Але щоб зрозуміти, наскільки все погано, треба спершу чесно розібратися, як ця сіра пляма опинилася під резолюцією ООН.
Сірий Крим вигадала не ООН. Політичну карту Equal Earth намалював американський картограф Том Паттерсон, і на сторінці джерел свого сайту він чесно вказав, звідки взяв кордони: векторні дані Natural Earth і політична карта світу ЦРУ. Там само перелічено винятки: Західну Сахару показано окупованою Марокко, у Кашмірі проведено де-факто лінії між Китаєм, Індією та Пакистаном, а Крим – нейтрально-сірим. Це конвенція «фактичного контролю», якою користуються американські розвідники та виробники настінних карт.
Друге. Резол��ція не містить карти як додатка. Вона лише посилається на проєкцію, і саме цей пункт, восьмий, Україна намагалася виправити 3 і 4 вересня. Не вийшло. Співавтори – держави Африканського союзу та Багамські Острови, переговори від імені Африканської групи вів міністр закордонних справ Того Робер Дюссе – вирішили, що «конкретне питання» України не їхнє питання.
Третє. Росія не була співавтором резолюції. Російських громадян у керівництві картографічної служби Секретаріату не виявлено. Ба більше, власна офіційна карта України в системі ООН – Map No. 3773 Rev. 6 – показує Крим у складі України, серед інших областей, без жодних сірих плям.
Четверте. Євросоюз, від імені якого виступала Ірландія, проголосував «за», але окремо пояснив: резолюція не має жодного стосунку до суверенітету, територіального статусу чи ��іжнародно визнаних кордонів, а підтримка тексту не означає схвалення карт, розміщених на сайті Equal Earth. Тобто ЄС проголосував «за» і одразу уточнив, що голосував не за те, що там написано. Це корисне пояснення, але воно не скасовує того, що сталося.
Отже, любителям конспірології доведеться розійтися: російського картографа, який під покровом ночі домалював сіру пляму, не існує. Російська рука тут не малювала. Є дещо значно гірше.
У березні 2014 року та сама Генеральна асамблея ухвалила резолюцію 68/262 «Територіальна цілісність України». Її шостий пункт закликає «всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати жодної зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» і «утримуватися від будь-яких дій чи правочинів, які можна було б тлумачити як визнання такої зміни статусу». У жов��ні 2022 року резолюція ES-11/4 – 143 голоси «за» – повторила те саме щодо Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
Тобто Генеральна асамблея у 2014 і 2022 роках дала пряму інструкцію міжнародним організаціям – а сама вона є серцем найбільшої з них – не робити нічого, що можна тлумачити як визнання зміненого статусу Криму. А 4 вересня 2026 року та сама Генеральна асамблея надала свою політичну вагу карті, на якій Крим – не Україна. Генасамблея порушила інструкцію Генасамблеї.
Придивіться до самої карти, бо в неї є власна політика. Західну Сахару вона «бачить» як окуповану. Кашмір – як розділений. Крим – як сіру зону. Абхазію, Південну Осетію і Придністров’я не бачить узагалі. Чому? Тому що конвенція «фактичного контролю» винагороджує масштаб. Загарбай півострів із базою флоту, проведи «референдум» під автоматами, оголоси анексію на весь світ – і тебе намалюють окремо. Окупуй скромніше – залишишся в кордонах жертви. Сірий колір на цій карт�� – не нейтральність. Це премія за нахабство.
І саме слово «нейтральний» тут варте окремої уваги. Нейтральність між жертвою та агресором – не нейтральність, а сторона. Просто дешевша: вона не вимагає нічого сказати вголос. Нейтрально-сірий – це колір, яким зафарбовують те, про що не хочуть думати.
Тепер про Росію. Бо російський слід у цій історії є, просто не там, де його шукають.
Росія проголосувала «за». І виступила в залі: за офіційним пресрелізом ООН, російська делегація заявила, що Москва «послідовно виступає за подолання спадщини колоніалізму» та підтримує зусилля африканських держав відновити історичну справедливість. Держава, на балансі якої досі перебуває найбільша сухопутна колоніальна імперія планети – від Калінінграда до Чукотки, з Чечнею, Татарстаном, Якутією і Бурятією всередині, – виступила з трибуни ООН на захист антиколоніальної справедливості. Але ніхто не висміяв «тюр��у народів», а навпаки – проголосували за резолюцію, яку вона просувала.
За кілька годин заступниця постпреда Росії Марія Заболотська пояснила ТАСС, що саме вони підтримали. Території, «згадані кількома делегаціями», за її словами, «є частиною Росії і були нею століттями», їхні народи «висловили бажання повернутися до Росії на вільних референдумах» – і все це «у повній відповідності до Статуту ООН». Референдум під дулом автомата – «вільний» рівно настільки, наскільки сірий – «нейтральний». А Статут ООН у статті 2(4) забороняє загрозу силою чи її застосування проти територіальної цілісності будь-якої держави – тобто саме те, з чого ці «референдуми» почалися.
ТАСС тим часом вийшов із заголовком, що Крим на карті пофарбовано «так само, як російські регіони». Це, звісно, неправда, хоча це й не змінює того факту, ��о привід для таких заяв ТАСС отримав від самої ООН, яка ухвалила резолюцію з незрозумілим позначенням Криму.
Зверніть увагу, чого Росії цього разу не довелося робити. У березні 2014 року, перед голосуванням за резолюцію 68/262 щодо окупації частини України, Reuters повідомляв, що Москва погрожувала Молдові, Киргизстану, Таджикистану та низці африканських держав: видворенням тру��ових мігрантів, зупинкою газу, забороною імпорту. Речник російської місії тоді відповів геніально: «Ми нікому не погрожуємо. Ми лише пояснюємо ситуацію». Дванадцять років по тому навіть тиснути не довелося – усе пройшло само собою, за мапами, які використовує ЦРУ. Навіть нічого не довелося пояснювати: усі боягузливо погодилися з російським наративом.
Чому взагалі таке можливо? Тому що Росія сидить у залі. На місці, якого ніколи законно не отримувала.
Стаття 23 Статуту ООН досі буквально називає постійним членом Ради Безпеки «Союз Радянських Соціалістичних Республік». Держави з такою назвою не існує тридцять чотири роки, а місце є. 24 грудня 1991 року посол Юлій Воронцов передав Генеральному секретарю лист Бориса Єльцина про те, що членство СРСР «продовжується» Російською Федерацією. Далі – нічого. Ані рекомендації Ради Безпеки, ані голосування Генеральної асамблеї, ані про��едури прийому за статтею 4, яку того ж року проходили Естонія, Латвія і Литва, а за кілька місяців – Молдова, Казахстан і решта нових держав. Секретаріат просто замінив табличку на столі.
Ми в кампанії #unrussiaUN повторюємо це чотири роки: Росію ніколи не приймали до ООН. Ми стверджуємо й більше: Російська Федерація як держава ніколи не ратифікувала Статут ООН. Вона користується ним, як бібліотечною книжкою, записаною на іншого читача, який давно помер.
Тепер складіть картину докупи. Держава, що веде агресивну війну всупереч статті 2(4), сидить із правом вето у кріслі, якого ніколи законно не отримувала, – в організації, чиє перше завдання за статтею 1 Статуту – придушення актів агресії. І ця організація зафарбовує плоди агресії нейтрально-сірим. Не тому, що Росія наказала. А тому, що за тридцять чотири роки існування нелегітимного крісла Організація навчилася вгадувати бажання того, хто в ньому сидить.
Саме тому сіра пляма на Перекопі – не технічна дрібниця і не «помилка ��артографа». Це симптом смертельної хвороби, що повністю уразила ООН. Інституція, створена, щоб зупиняти загарбників, навчилася жити з одним із них за столом – і тепер сама, без примусу, малює світ так, щоб йому було зручно.
Україна має вимагати від ООН публічно підтвердити, що єдиною офіційною картою України в системі ООН залишається Map No. 3773 Rev. 6 із Кримом у складі України, і що будь-який продукт у проєкції Equal Earth, який використовуватиметься в ООН, дотримуватиметься картографічних конвенцій ООН, а не виробника настінних карт. За власними правилами Секретаріату жодна карта не виходить під грифом ООН без погодження Секції геопросторової інформації – і резолюція Генасамблеї цього правила не скасовувала. Резолюція A/RES/80/307 – не ліцензія на сірий Крим.
Друге – відновлення справедливості усюди. Африка краще за будь-кого знає, що таке кордони, намальовані кимось іншим: Берлінська конференція 1884 року розкреслила континент лінійкою, не спитавш�� жодного африканця. Пояснення, яке ЄС зробив усно, має стати частиною імплементації резолюції письмово – з прив’язкою до 68/262 і ES-11/4. Справедливість для Африки не може стояти на несправедливості для України. Інакше це не деколонізація, а зміна колонізатора на карті.
Третє – головне. Доки в залі сидить держава, яка не має права там перебувати, кожен «нейтральний» компроміс ООН дрейфуватиме в бік агресора – автоматично, без указівок, за інерцією. Тому відповідь системна: невизнання та обмеження повноважень Росії в органах ООН і юридичне оскарження закон��ості її членства.
Крим – це Україна. Росія незаконно окупувала місце СРСР в ООН. А нейтрально-сірий – не колір. Це діагноз.
Вкотре закликаю всіх підписати міжнародну петицію за вигнання Росії з незаконно окупованого місця СРСР в ООН 👉 https://t.co/OYSkRkhyL2
Збереж��ння Росії -важливе завдання і мета США!
Такий жирний кабанчик
І вічний молот над Європою!
Не буде Росії -не буде чим і ким залякувати Європу
Не буде можливості маніпулювати червоним терором, ядерним ударом і загрозою з Китаю
США кістьми ляжуть -але не здадуть пуйло