Vitalij Andrejko

[Vitalij Andrejko @Vitalij_A]

@vonderleyen @ZelenskyyUa And as reforms in the Rada progress, more budget support too.
👏👏

[Олег Володарський @volodarskijo]

Як 71-річний мільярдер з Кремнієвої долини став "хрещеним батьком" українських дронів.

Уявіть: літо 2023 року. Часів Яр - сіра зона, де щодня прилітає. І ось по цих вулицях несеться трофейний російський бронеавтомобіль "Тигр".

За кермом - не хто-небудь, а колишній генеральний директор Google Ерік Шмі��т. Йому 71. Його статки - 40 мільярдів доларів.

Поруч із ним - командир дронового підрозділу CODE 9.2, Герой України Олександр "Флінт" Настенко.

Раптом - артилерійський обстріл. Машину буквально підкидає в повітря.

Флінт кричить Шмідту: "Пий воду! Негайно!"

Виявляється, від адреналіну людина сильно зневоднюється. Шмідт випиває пляшку. "Тигр" виривається із сірої зони.

А потім вони до самого ранку сидять і говорять про війну - тактику, стратегію, дрони.

"Те, що Шмідт робить в Україні, - крутіше за Google, - каже Флінт. - За всієї поваги до Google".

Що він такого зробив?

Цей американський мільярдер створив три дрони, які змінили хід війни:

Merops - перехоплювач "Шахедів". Саме він першим почав масово збивати російські безпілотники. На його рахунку вже понад 4000 знищених цілей.

Hornet ("Шершень") - легкий ударний дрон. У 2026 році саме ним "Азов" перерізав логістику росіян у Маріуполі.

І ось головне: для української армії він коштує 3500-5000 доларів. Українські аналоги - 30 000-35 000. Різниця в рази!

Bumblebee ("Джміль") - тактичний дрон, який поки що темна конячка. Але військові вже кажуть: "Це BMW у світі дронів - сів і поїхав". Ціна - близько 1500 доларів.

Як він до цього дійшов?

Все почалося у вересні 2022 року. Шмідт приїхав до Києва на конференцію YES.

Там він зустрівся з міністром оборони Резніковим і головою Офісу президента Єрмаком. Спочатку допомагав із супутниковими знімками. Потім - гуманітарка, 2 мільйони доларів.

Але справжній перелом стався, коли він познайомився з українськими військовими. Не з чиновниками - а з тими, хто реально воює. З бригадою "Хартія", з "Азовом", з пілотами "Птахів Мадяра".

І ось що він зробив - він не привіз готові американські дрони. Він поїхав на фронт, слухав, що потрібно, і разом із військовими створював зброю з нуля.

"Він це прожив, він народив ці продукти, це його діти", - каже Флінт.

Скандали теж були

Не все було гладко. Були проблеми з виробництвом у Польщі - на кордоні затримали партію дронів через неправильні документи. Довелося змінювати менеджерську команду.

Деякі українські виробники скаржаться: команда Шмідта нібито "пилососила" ринок - ходила, дивилася, збирала ідеї, а потім відмовлялася від співпраці. Хтось каже, що переговори були "не дуже активні".

Але факт залишається фактом: за пів року після невдалих переговорів Шмідт просто створив власну компанію. І вона запрацювала.

Скільки він витратив?

За весь час - орієнтовно 400 мільйонів доларів. Але на українському війську він не заробляє. Навпаки - для України ціни найнижчі.

Для армії США один Merops коштує близько 15 000 доларів. Для нас - 3000-3500.

Чому так? Бо Україна - це R&D-полігон. Тут дрони проходять перевірку боєм. Статус "battle-proven" в Україні - це найкращий валідатор для продажу по всьому світу.

І це вже працює. У травні Perennial Autonomy (компанія Шмідта) уклала контракт із Пентагоном на 500 мільйонів доларів. Литва купила пробну партію.

Армія США вже використовувала Merops на навчаннях у Польщі та Румунії, а в березні розгорнула 10 000 цих дронів на Близькому Сході.

Що далі?

"Ерік - візіонер", - каже Всеволод Кожемяко, засновник "Хартії".

І це правда. У 2025 році Шмідт інвестував у ракетну компанію Relativity Space, яка друкує ракети на 3D-принтері.

У червні вона вже отримала контракт NASA і готує місію до Марса. Запуск - у 2028 році.

Можливо, коли українські виробники нарешті зможуть вільно конкурува��и на світових ринках, Шмідт уже гратиме в іншу гру. В іншій лізі.

Але поки що він тут. В Україні. Розмовляє з військовими до ранку. П'є воду під обстрілами. І робить дрони, які рятують життя.

Бо як сказав Флінт: "Це його діти".

......

[Vitalij Andrejko @Vitalij_A]

@holosameryky Та який тиск? Тиск трампа на москву неможливий!

[InfoSich @InfoSich_]

Зеленський працював на Медведчука і Кремль.
ДОКАЗИ:

[Пухнастий українобот 🇺🇦⚓️ @UaArtem]

Слов'янськ. Кацап зруйнував лікарню 1901 року, яка пережила дві світові війни, але не пережила русню.

[@UA_Peacemaker @UaPeacemaker]

Це ж було вже

❗️Сидіти навпроти путіна — це буде не найкращим днем у моєму житті, – Зеленський заявив, що він піде на це заради завершення війни.

[СВЯТА РУСЬ @rus_svata15287]

Слухаємо, як московіти на Українській Кубані примусово нав'язували українцям взяти погремуху руССкий, яка немає ніякого відношення до націй. В іншому випадку відправка у Сибір або концтабори.

[Jonny Mnemonik @jonnymaks78]

Это прекрасно!

[SPRAVDI — Stratcom Centre @StratcomCentre]

Just one of the thousands of atrocities committed by Russians in Ukraine: On February 25, 2022, on the outskirts of Kyiv, near Hostomel, CCTV footage shows Russians murdering cars full of innocent civilians for fun.

Just here, 11 people dead, and 14 wounded.

[Київ Русь-Україна 2 ( 1 с 2019г.) @vodopark1967]

@Yagger2025

[Vitalij Andrejko @Vitalij_A]

@kgb_files А де такі архіви можна побачити? Цікаво про свій край почитати.

[Andrés 💪🕊 🍁 @andres20ad]

Periodista: «¿Qué les diría a los sobrevivientes del caso Epstein?»

Trump: «Eres terrible. Eres la peor presentadora. No es de extrañar que CNN tenga bajos índices de audiencia».

Esa es la respuesta que uno esperaría de alguien involucrado en el caso Epstein.

[Олег Володарський @volodarskijo]

Олег Мудрак. Згадаймо воїна, якого не зламало пeклo.

Саме цього дня - 21 вересня 2022 року майора Олега Мудрака — легендарного командира 1-го батальйону «Азову», воїна з позивним «Сухар» звільнили з pociйcького пoлoнy, а вже 21 лютого 2023 року пepecтало битиcя його сeрцe. Йому було лише 35 років. Він пережив нaйcтpaшнiше: багаторічну вiйнy, оборону Маріуполя, «Азовсталь», pociйський пoлoн і тepaкт в OлeнiвцI. Але наслідки кaтyвaнь виявилися сильнішими за людське тіло.

З 2014 року Олег добровільно став на захист України. Він пройшов бoї за Широкине, Дебальцеве, воював на Світлодарській дузі, а згодом став командиром батальйону, якому довіряли сотні побратимів. Його поважали не за гучні слова, а за вміння бути поруч у найважчі хвилини.

Коли у 2022 році Маріуполь опинився в облозі, Мудрак залишився разом зі своїми людьми. До останнього тримав оборону на «Азовсталі», а у травні, виконуючи наказ вищого командування, вийшов у пoлoн. У ніч на 29 липня він перебував у колонії в Oлeнiвцi та пережив pociйcький тepaкт, який забрав жuття багатьох українських захисників.

21 вересня 2022 року Олег повернувся додому під час великого обміну пoлoнeними. Українці пам’ятають його фотографії після звільнення — виснажений, але з незламним поглядом. Попри тяжкий стан здоров’я він мріяв відновитися і знову служити Україні. На жаль, цим планам не судилося здійснитися.

Мені здається, справжній героїзм Олега Мудрака був не лише у бoяx. Він залишив приклад людини, яка до кінця залишилася вірною присязі, побратимам і своїй країні. Саме таких людей не можна виміряти нагородами — вони стають частиною історії України.

Вiчнa пам’ять майору Олегу Мудраку. Герою, який назавжди залишився у строю.

[Vitalij Andrejko @Vitalij_A]

100%

[Vitalii «Donetsk» Ovcharenko 🇺🇦 @Vit_Ovchar]

Якщо ми українці програємо війну Росії, то найактивніших і патріотичних просто знищать по тюрмам, підвалам і таборам.

Ще велику частину розселять по Росії, під придуманими причинами.
В українські окуповані міста приїде купа росіян - щоб змішати українське населення і русифікувати.
Українські чоловіки поповнять російську армію.
В окуповані міста приїдуть російські чиновники, які будуть по своєму ділити все що бачать. І всіх кого бачать.

Ми це вже зараз бачимо на прикладі окупованих Росією міст на Донбасі.
А якщо Україна програє - росіяни лише посилять описані вище сценарії, бо зосередяться не лише на війні, а вже на окупації.

Нинішня війна з Росією - це війна за виживання українського народу і як спільноти і як окремого індивіду.

[Vitalij Andrejko @Vitalij_A]

@latiniano @portnikov От тут не погоджусь!
Щодо Плахотнюка мовчу, бо не знаю!
А от щодо Зеленського, Портніков правий на 200%!
…Не подумали!
Поржати захотілось!
Саме головне, що зараз все видно і зрозуміло, не потрібно бути великим аналітиком…

[UAVoyager🇺🇦 @CrimeanVoyager]

🎥 February 25, 2022, near Hostomel. CCTV footage.

Ordinary russians spent hours shooting at passing cars, killing 11 people and wounding 14 others.

These were civilians trying to escape.

russian war crimes have no statute of limitations.

[Ihor Lachenkov @igorlachenkov]

Місто Олешки на Херсонщині перебуває в гуманітарній блокаді і знаходиться на грані катастрофи.

За різними оцінками, там залишається понад 6 тисяч людей, серед них близько 200 дітей.

Росіяни перешкоджають людям залишати місто. Критична інфраструктура фактично зруйнована, електро- та газопостачання відсутні.

Все заміновано. Там не підвозять ліки та їжу. Там тіла людей на вулицях.

У 2023 році Олешки також пережили масштабне затоплення після підриву російськими військами греблі Каховської ГЕС.

[Политик по приколу @NaSutkiOdessa]

В СМИ публикуют адские подробности из оккупированных Олешек: город без света и воды, а Россия тупо блокирует любые гумкоридоры, не давая спасти даже детей! Совет церквей уже стучит во все двери и просит Папу Римского о вмешательстве. То, что делает Россия — это умышлено о созданный русскими оккупантами голод и тотальный геноцид. По всем нормам Женевских конвенций это прямые, задокументированные военные преступления РФ.
На видео россияне ударили по колонне гражданских авто, которые везли гуманитарную помощь заблокированным жителям Олешек!

[Will_Be_better 👈 @MavkaSoul]

Не відвертайте очі! Це українські діти, яких калічить і вбиває росія, поки світ веде дискусії з трибун, чи ми маєм право жити…

📷 російські звірства в Україні

[Олег Володарський @volodarskijo]

Він убивав у Бучі, а тепер у Росії з нього роблять героя. І саме він застрелив Андрія Матвійчука.

38-річний Андрій Матвійчук (на фото праворуч) - батько двох дітей, чоловік. Коли почалося вторгне��ня, - він вступив до тероборони захищати своє місто.

Росіяни його схопили і привели до штабу на вулиці Яблунській, 144. За пів години катувань Андрію прострелили руку й ногу. Потім, ще живого, витягли на задній двір і добили пострілом у голову.

Коли Бучу звільнили, його знайшли у дворі. Зі зв'язаними руками. Поруч - тіла інших страчених.

Вже відомо, що стріляв Артем Дементьєв (на фото ліворуч). Снайпер-розвідник 234-го десантно-штурмового полку з Пскова, сержант. Того самого підрозділу, що окупував Бучу.

І це не один його епізод. Це була його робота.

З тієї ж ��винтівки "Вінторез" у Бучі вбuлu щонайменше чотирьох мирних.

Окрім Матвійчука ще вбuлu - Олега Біласа, В'ячеслава Гордійчука і 54-річного Володимира Ковтуна.

Ковтун ховався у знайомих. Якось зайшов у власну квартиру - провідати собаку. Там йому вистрелили в обличчя.

У штабі Дементьєв катував людей особисто. Одному сказав: "Зараз відрізатиму тобі фаланги пальців, поки не розкажеш усе". Поклав перед ним ніж і молоток для відбивання м'яса. І почав бити цим молотком по спині.

Олег Абрамов ховався вдома з дружиною Іриною та її батьком. Росіяни кинули у двір гранату й почали стріляти по будинку. Олег виповз на колінах із піднятими руками: "Тут мирні, не стріляйте".

Дементьєв зайшов у ��вір. Обшукали будинок. Олега вивели на вулицю, роздягли, поставили на коліна - і вистрелили в голову.

Коли Ірина вибігла надвір, Дементьєв саме відходив від тіла її чоловіка. З вуха Олега ще виштовхувалася кров.

Ірина просила вбити й її. Дементьєв підходив, зводив курок, цілився їй в обличчя - і опускав зброю. Відходив. Повертався. Грався з нею.

Майже чотири роки потому слідчі довели: саме він натиснув на гачок. Відео з камер, балістика, генетика, портретна експертиза.

26 лютого 2026-го ДБР офіційно вручило йому підозру - стаття 438, частина 2 ККУ.

Але ось що добиває.

Після Бучі в Росії його підвищили, дали офіцерське звання і чотири медалі "За мужність". А школа в Ростовській області, де він навчався, відкрила йому "парту героя". Вчителі згадують його як "доброго, чуйного і чесного".

Пораху��те самі. Кат і вбивця - у Росії герой. В Україні - воєнний злочинець, чиє ім'я тепер назавжди в матеріалах провадження.

І все ж Дементьєв 4 серпня 2025 року був ��нищений на війні проти України (це згідно російських джерел).

За даними Бучанської міської ради, під час окупації загинули 554 цивільні. Ще 43 тіла досі не ідентифіковані. 38 людей зникли безвісти.

Андрій Матвійчук - один із цих 554.

Тепер ми знаємо, хто обірвав його життя.

Справедливість може бути повільною. Але ми не маємо права дати їй загубитися.

Вічна пам'ять Андрію. І не забудемо. Ніколи.