ОДИН ЗІ СПІКЕРІВ «КРУГЛОГО СТОЛУ» Dr Dominika Siemińska — археолог, начальник Wydziału Kresowego Biura Poszukiwań i Identyfikacji Instytutu Pamięci Narodowej (IPN) у Польщі.
У професійній роботі Dominika Siemińska безпосередньо займається організацією та проведенням пошукових і ексгумаційних досліджень, зокрема за межами сучасної території Польщі.
У 2026 році в Україні вона керувала дослідженнями в Острівках, Волі Острівецькій, Гуті Пеняцькій, Збоїшках та на Голоску у Львові. Це практичний досвід роботи з різними типами поховань, польовою документацією, археологічним контекстом та організацією міжнародних пошуково-ексгумаційних робіт.
Для нашого Круглого столу особливо важливий польський досвід: як від історичної та архівної підготовки перейти до формальних процедур, отримання дозволів і безпосереднього проведення пошуково-ексгумаційних робіт.
Тема виступу:
«Отримання дозвільних документів у Польщі для проведення пошуково-ексгумаційних робіт»
📅 14 жовтня 2026 року
📍 Луцьк / онлайн
🕙 10:00–13:00
ОДИН ЗІ СПІКЕРІВ «КРУГЛОГО СТОЛУ» Dr. Linas Kvizikevičius — литовський історик і археолог, доктор гуманітарних наук, директор UAB „Kultūros vertybių paieška“. Має багаторічний досвід археологічних досліджень у Литві.
Окремий напрям його роботи — методика пошуку прихованих поховань. У науковій публікації 2024 року він разом з Ingrida Čičiurkaitė узагальнив практику пошуку останків литовських партизанів біля колишніх об’єктів НКВС/МДБ у Лаздіяї та Лейпалінгісі, зокрема принципи судової археології та пошуку прихованих останків.
Тема виступу:
«Методика пошуку прихованих поховань: досвід судово-археологічних досліджень у Литві»
📅 14 жовтня 2026 року
📍 Луцьк / онлайн
🕙 10:00–13:00
ОДИН ЗІ СПІКЕРІВ «КРУГЛОГО СТОЛУ» — ANDRZEJ OSSOWSKI
Dr hab. n. med. Andrzej Ossowski, prof. PUM — професор Поморського медичного університету в Щецині, керівник кафедри судової медицини та фахівець у галузі судової генетики, судової медицини й ідентифікації людських останків. Також він є проректором PUM з медичних технологій.
Очолює також дослідницький напрям Polska Baza Genetyczna Ofiar Totalitaryzmów. За офіційними даними PUM, брав участь у пошуку приблизно 12 тисяч жертв Другої світової війни та повоєнного періоду в Європі й у встановленні осіб понад тисячі загиблих.
Для нашого Круглого столу його участь має особливе значення, адже йтиметься про конкретні результати генетичних досліджень останків, ексгумованих у Пужниках — тобто про практичний шлях від відбору матеріалу до встановлення особи.
Тема виступу:
«Результати ідентифікації осіб за аналізами ДНК з ексгумованої могили у Пужниках»
📅 14 жовтня 2026 року
📍 Луцьк / онлайн
🕙 10:00–13:00
ОДИН ЗІ СПІКЕРІВ «КРУГЛОГО СТОЛУ» — ОЛЕКСАНДРА КОЗАК
Олександра Козак — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу біоархеології Інституту археології НАН України, фахівець з історичної антропології та палеопатології.
Серед її наукових інтересів окреме місце займають антропологія полів битв і масових поховань, а також реконструкція обставин історичних подій за скелетними останками.
Олександра Козак є автором «Методичних рекомендацій з польової антропології», підготовлених Інститутом археології НАН України.
Під час пошуково-ексгумаційних робіт антропологічне дослідження дає можливість визначити стать, приблизний вік, зафіксувати травми, патологічні зміни та інші характеристики останків, які можуть мати важливе значення для подальшої ідентифікації людини та реконструкції обставин її загибелі.
Окремою частиною виступу стане розмова про сучасні виклики антропології та проблему підготовки фахівців, здатних професійно працювати з ексгумованими людськими останками.
Тема виступу:
«Антропологічні дослідження ексгумованих останків. Виклики сучасної антропології та проблема підготовки фахівців»
Спільний виступ із Клавдією Шараповою.
📅 14 жовтня 2026 року
📍 Луцьк / онлайн
🕙 10:00–13:00
ОДИН ЗІ СПІКЕРІВ «КРУГЛОГО СТОЛУ»
Клавдія Шарапова — молода українська дослідниця, яка спеціалізується в галузі антропології.
У 2021 року у Бремені (в районі Oslebshausen) брала участь в розкопках та ексгумаціях на території колишнього кладовища для радянських військовополонених та остарбайтерів часів Другої світової війни.
Як студентка магістерської програми НаУКМА вже представляла результати антропологічних досліджень.
А також працювала як антрополог з українського боку під час ексгумаційних досліджень у Пужниках, Острівках та Волі Острівецькій.
Її практичний досвід важливий для однієї з центральних тем майбутньої Школи — роботи антрополога безпосередньо під час ексгумації, коли правильна фіксація положення останків і первинне дослідження можуть зберегти інформацію, яку після вилучення вже неможливо відновити.
Тема виступу:
«Антропологічні дослідження ексгумованих останків»
Спільний виступ з Олександрою Козак.
📅 14 жовтня 2026 року
📍 Луцьк / онлайн
🕙 10:00–13:00
ОДИН ЗІ СПІКЕРІВ «КРУГЛОГО СТОЛУ» Олег Разиграєв — історик, доктор історичних наук, доктор гуманістичних наук у галузі історії, професор кафедри всесвітньої Волинського національного університету імені Лесі Українки. Його дослідницька робота безпосередньо пов’язана з великими комплексами українських і польських архівних документів. Для пошуку та ідентифікації жертв воєн архівне джерело може стати тим елементом, який пов’язує знайдене поховання з конкретною подією, військовою частиною або людиною. Тема виступу: «Використання архівних документів у справі ідентифікації жертв Другої світової війни» 📅 14 жовтня 2026 року 📍 Луцьк / онлайн 🕙 10:00–13:00
ОДИН ЗІ СПІКЕРІВ «КРУГЛОГО СТОЛУ» — ТЕТЯНА КРУПА
Тетяна Крупа — завідувачка Міжнародної лабораторії консервації та реставрації культурної спадщини «UMAI» Інституту археологічних досліджень Павлодарського педагогічного університету імені Әлкей Марғұлан (Республіка Казахстан); експертка Transcultural Atelier – Maison du Regard.
Її виступ буде присвячений роботі з артефактами, які супроводжують поховання та військово-археологічні об’єкти. Особливу увагу буде приділено текстилю, шкірі, дереву, паперу, особистому спорядженню та іншим органічним і нестійким матеріалам, стан яких після розкриття археологічного контексту може дуже швидко погіршуватися.
У доповіді буде представлено два практичні кейси. Перший — робота міжнародної експедиції "Черемха" у 2014 році, де досліджувалися позиції та окопи Першої світової війни. Другий — дослідження поховань жертв репресій на території колишньої радянської тюрми у Володимирі з особливою увагою до виявлення, документування та збереження археологічної органіки.
Окремо буде порушено питання сучасного документування матеріальних об’єктів у зонах воєнних конфліктів.
Ключова теза виступу: консервація не повинна починатися лише після завершення польових робіт. Первинна оцінка стану, документування та стабілізація нестійких матеріалів мають бути інтегровані безпосередньо в методику пошуково-археологічних та ексгумаційних робіт.
Тема виступу: «Артефакт у контексті пошуково-археологічних робіт: документування, первинна консервація та збереження органічних матеріалів»
📅 14 жовтня 2026 року
📍 Луцьк / онлайн
🕙 10:00–13:00
ОДИН ЗІ СПІКЕРІВ «КРУГЛОГО СТОЛУ»
Лідія Всеволодівна Ковальчук — кандидатка філологічних наук, директорка Одеського академічного центру, дослідниця архівної спадщини та історії політичних репресій.
Вона є авторкою та співавторкою методичних розробок, присвячених роботі з архівними джерелами та дослідженню місць пам’яті. Зокрема, серед співавторів методичних рекомендацій
«Дослідження місць пам’яті Одещини: алгоритм пошуково-ексгумаційних робіт на спецоб’єктах НКВС» — видання, підготовленого разом з Андрієм Амонсом та іншими фахівцями.
Практичний досвід Лідії Ковальчук особливо важливий для пошуково-ексгумаційної роботи, адже саме архівне дослідження часто є першим етапом локалізації поховання, реконструкції обставин загибелі та подальшої ідентифікації людей.
На нашому Круглому столі Лідія Ковальчук представить тему:«Архівні дослідження як важливий етап пошуко-археологічних робіт»
📅 14 жовтня 2026 року
📍 Луцьк / онлайн
🕙 10:00–13:00
Один із спікерів "Круглого столу" - Сидоренко Леонід Онисимович, колишній експерт-криміналіст, заступник начальника Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, підполковник міліції; викладач правових дисциплін; фахівець по дослідженню солдатських медальйонів, документів та предметів часів Другої світової війни. Досліджував і медальйони загиблих біля Ковеля, де ідентифікував червоноармійців із Казахстану.
Сьогодні в Україні відзначають День військ радіоелектронної боротьби!📡
Ви ті, кого не видно і не чутно — але саме завдяки вашій роботі в небі тихо, ворожі засоби «сліпнуть», а для своїх ви — цілодобовий невидимий щит🫡
Дякуємо кожному й кожній, хто служить у підрозділах РЕБ 🇺🇦