Привіт тобі, мій дивний світе
Віднині я твоє дитя.
Чому навчуся я у тебе
І з чим піду я у життя?
Куди подамся?
Де згублюся?
Чи залишу по собі слід?
Як відвоюю ту свободу
На довгі сотні-тисяч літ.
Не покидай мене, надіє,
В полоні нової війни
З самим собою, з усім світом.
Я доберуся до мети!
Хоч я її іще не бачив,
Вона над обрієм висить.
На карті я її позначив,
Щоб не згубить і не лишить.