When the Clock Stills

When the Clock Stills – an atmospheric pixel-art adventure.

Devlogs | Progress | Stories from behind the ticking clock

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Продовжуємо досліджувати світ When The Clock Stills!
Друга частина огляду локацій уже доступна на YouTube.

Цього разу ми зазирнемо у інші, не менш важливі зали маєтку...

Дивитися зараз: https://t.co/OKYkalcgqQ

#WhenTheClockStills #gamedev #indiegames

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Нове відео вже на YouTube!
Сьогодні ми запрошуємо Вас на прогулянку маєтком Велларів ‒ місцем, де починається історія When The Clock Stills.

Дивитися зараз: https://t.co/zpI5a5m11p

#WhenTheClockStills #gamedev #indiegames

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

«Cправжня сила – у виборі. У вмінні зупинитися, коли потрібно, і зробити крок уперед, коли стримує страх.
Ця подорож ніколи не була лише про минуле чи майбутнє. Вона завжди була про розуміння – себе, виборів і того, як кожен крок відлунює крізь час»

#WhenTheClockStills

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

«Час не варто квапити. Він відкривається лише тим, хто вміє слухати, спостерігати й сумніватися. Не кожні зачинені двері слід відчиняти одразу, і не кожну відповідь варто приймати за істину з першого погляду. Маєток, як і час, випробовує терпіння...»

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

У дитинстві Нік випадково розбив цей вітраж, граючи у будинку м’ячем. Він пам’ятає, як стояв посеред кімнати, не в змозі вимовити й слова, дивлячись на троянди, що більше ніколи не зійдуться докупи. Вітраж так і не вдалося відновити...

#WhenTheClockStills

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

В одній із кімнат маєтку зберігався старий вітраж – робота художника-вітражиста. На ньому було зображено дам у пишних платтях, які ніби повільно прогулювалися садом за межами скла, а у верхній частині композиції розквітали троянди, застиглі в кольорових уламках світла.

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Щасливого Різдва!

У різдвяні дні маєток Велларів забував про свої таємниці: ялинка, запах хвої, воску, свіжої випічки... запалені свічки, сміх у залах і світло у вітражах...
Навіть час сповільнював хід, дозволяючи магії тривати трохи довше✨

#WhenTheClockStills #MerryChristmas

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Дідусь дозволяв Ніку самостійно тримати інструменти, і коли маятник повертав свій хід, хлопчик відчував те, що годинникарі називають «подихом механізму».
Тоді для Ніка це була просто гра. Лише тепер він розуміє – дідусь готував його до чогось значно більшого.

#WhenTheClockStills

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Коли Нік був ще дитиною, у майстерні дідуся час завжди здавався іншим. Він ніби сповільнювався, щоб уважніше спостерігати за двома фігурами, що стояли над розібраним годинником.
Алістер тоді казав: «Будь-який механізм можна зрозуміти, якщо спершу почути його ритм...».

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Лист-запрошення до маєтку ... 👴

#WhenTheClockStills #pixelartgame #pointandclick #adventuregame #gamedev #indiegame #unitydev #pcgaming

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Для когось це були б просто незрозумілі записи дивака. Для Алістера ж - виклик. Він почав відтворювати механізми, шукати зв’язки між подіями різних епох.
Тепер спадок Велларів лежить на плечах Ніка. А Алістер залишив після себе лише лист та загадки...

#WhenTheClockStills

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Алістер Веллар ‒ майстер-годинникар, людина, що більшу частину свого життя працювала з механізмами, які вимірюють час.
В один день, світ, вже не молодого чоловіка, перевернула випадкова знахідка: старі записи предка, винахідника Веллара, чиє життя давно перетворилося на легенду.

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Що Ви зробили б з листом, отриманим від родича, якого дуже давно не бачили?

#WhenTheClockStills #gamedev #indiegames

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Нове відео вже на YouTube!
Цього разу ми ознайомимо Вас з найцікавішою частиною When The Clock Stills ‒ головоломками!

Дивитися зараз: https://t.co/lSvfTPy0os

#WhenTheClockStills #gamedev #indiegames

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Усе йшло добре рівно 5 секунд. На 6-й механізм раптом вирішив, що хоче працювати за власними правилами. Доктор у паніці схопив найближчу книгу і спробував зупинити «бунт» прототипу.
Помічниця лише зітхнула, забрала книгу з рук доктора і одним рухом вимкнула механізм.

#indiegame

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

«Загадкові історії маєтку Велларів. Експеримент, який майже вдався»

Одного разу доктор Веллар вирішив перевірити новий прототип ‒ щось між годинниковим механізмом та портативним генератором. Мері, як завжди, стояла поруч, із блокнотом, готова фіксувати результати.

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Жоден експеримент не проходив без її втручання, навіть якщо доктор про це ніколи не говорив уголос.

Кажуть, що в її записах є сторінки, здатні пояснити, як саме зародилися перші збої в часі… або ж навпаки, чому їх не вдалося зупинити.

#WhenTheClockStills

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Помічниця Мері ‒ людина, без якої кабінет доктора Веллара давно перетворився б на хаотичний лабіринт із креслень та небезпечних прототипів. Вона не просто впорядковує записи, вона розуміє ідеї вченого, так глибоко, що іноді здається: деякі з них народилися спершу в її голові.

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

На старій підлозі вітальні є подряпина, яку не можна замаскувати жодним способом. У минулому вона з’явилася після однієї суперечки… У сучасності ‒ нагадує, що емоції теж залишають слід у часі.

#WhenTheClockStills #pixelartgame #pointandclick #adventuregame #gamedev #indiegame

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

Садівник після цього повернувся до роботи надзвичайно швидко. Він ставав дивно нервовим щоразу, коли хтось питав про рослини, які він доглядає особливо ретельно. Ігноруючи всі питання, Томас просив не затримуватися в оранжереї...

#WhenTheClockStills #gamedev #indiegame

[When the Clock Stills @WhenClockStills]

«Загадкові історії маєтку Велларів. Зникнення в оранжереї»

Колись у маєтку зник молодий хлопець. Його бачили востаннє, коли він ніс до оранжереї ящики з ґрунтом, замість Томаса, який раптово захворів.
Після ретельних пошуків не було знайдено нічого підозрілого...