Yulіchka

[Yulіchka @Yulyasik33]

@newsua_one Ну, якщо зараз рашисти при владі почнуть масово стрілятись чи падати з балконів - то це правда.

[Skye @neptunge]

very satisfying work to look at 🤩💪

[Yulіchka @Yulyasik33]

@LIGAnet Дуже важлива і потужна новина

[Yulіchka @Yulyasik33]

@HromadskeUA Зовсім відбиті.

[Yulіchka @Yulyasik33]

@AntuanLiplu @LudmilaBets Так і є. Вінниця - то загублений світ

[Yulіchka @Yulyasik33]

Вічна та світла пам'ять воїнам. Костюк Саша. Спочивай брате з миром. Маю надію, що десь в кращому ��віті ми ще зустрінемось. Героям Слава! Смерть ворогам!

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

З 27-31 грудня 11 чорних звісток надійшли подільським родинам:
📷Дуднік Андрій Валерійович, уродженець села Цекинівка.
Тривалий час вважався зниклим безвісти і лише тепер Ямпільській громаді офіційно підтвердили його загибель.
Сержант ЗСУ служив на посаді старшого стрільця-оператора мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти однієї із військових частин.
Загинув 13 грудня 2023 р. під час бойового завдання, в н.п. Невельське Покровського району Донецької області.
Джерело: Ямпільська міська рада
📷Караман Сергій Володимирович, 44 роки із Джулинської громади, с.Чернятка.
Вважали безвісти зниклим 10 місяців.
“19 лютого 2025 р., виконуючи бойове завдання, старший солдат Караман, інспектор прикордонної служби 2 категорії – кулеметник першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування, 19.06.1981 р.н. загинув поблизу н.п. Лебедівка (курської області рф)”. Попрощаються з Героєм 26 грудня у с. Чернятка та поховають на місцевому кладовищі.
Джерело: Петро Швець
📷Ковалюк Володимир Віталійович, 26 років. Народився у Вінниці, був єдиною дитиною у сім’ї. Став до війська восени 2024 р. Виконував бойові завдання у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Стрілець із позивним «Каспер» воював на н��йгарячіших ділянках Донецького напрямку. 24 липня поблизу села Переїзне Бахмутського району потрапив під удар ворожих дронів-камікадзе. Поховання 28 грудня 2025р.на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Джерело: Вінницька міська рада
📷Костюк Олександр Анатолійович, 1986 р.н., житель селища Глухівці, який вважався зниклим безвісти з 28.04.25.
Сержант на позивний «Універсал» загинув під час виявлення та знищення сил ворога поблизу н.п. Діброве Сєвєродонецького р-ну (Луганщина). У мирному житті працював у ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство», СВК «Маяк» селища Глухівці, а також у ТОВ «ПлазмаТек» у місті Бердичів.
З початку великої війни у березні 2022-го добровільно став на захист країни. Служив старшим дешифрувальником розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів ��ідділення збору та обробки інформації взводу розвідки та коригування 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем механізованої бригади у складі Сухопутних військ ЗСУ.
У загиблого Захисника залишилися батьки, дружина, донька та син.
Джерело: Хмільник онлайн та Глуховецька громада
📷Назаров Геннадій Вікторович
31 грудня Вінницька громада прощається із полеглим Захисником.
З 2024 року виконував військові завдання у складі окремого інженерного батальйону Сухопутних військ оперативного командування «Південь». Служ��в водієм, брав участь в облаштуванні мінно-вибухових загороджень на найгарячіших ділянках фронту. Загинув 25 грудня під час виконання бойового завдання поблизу села Гірке Пологівського району Запорізької області. Йому було 54 роки.
Він народився і виріс у Маріуполі. Здобув освіту в мореходному училищі, працював майстром-мотористом на суднах торговельного флоту. Рідні згадують його як скромну, надзвичайно працьовиту людину, відданого сім’янина та надійного друга.
Прощання з Геннадієм Назаровим відбудеться за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (Вінницька міська ритуальна служба, Vip-зала №1).
Джерело: Вінницька міська рада
📷Руденко Петро Петрович із села Сологубівка.
27 грудня на 53-му році обірвалося життя військовослужбовця Збройних Сил України від важкої недуги, але він до останнього подиху був вірний присязі та обовʼязку щодо захисту Батьківщини. Час та маршрут траурного кортежу повідомимо згодом.
Джерело: Ора��івська селищна територіальна громада
📷Скубенко Іван, 1975 р.н., житель села Рахни-Лісові, Військовослужбовець проходив службу сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону. Загинув 26 грудня в районі н.п.Благодатівка Куп’янського району Харківської області внаслідок отр��маних поранень. Проведуть в останній шлях захисника 30.12.25
Джерело: голова Шпиківської громади Микола Кривоцюк
📷Строгін Віталій Олександрович, 45 років. Долучився до ЗСУ у лютому 2023 р. Воював у складі 21-ї окремої механізованої бригади, старшим солдатом — оператором протитанкового ракетного комплексу. Був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» та нагрудним знаком “ За оборону Лиману”.
Загинув 30 жовтня 2024 р. поблизу с. Веселе Курської обл.
Віталій народився у Каховці на Херсонщині. Працював майстром-ремонтником, фахівцем з оздо��лювальних робіт, зокрема й за кордоном. Після окупації рідного краю разом із дружиною та двома доньками переїхав до Вінниці, звідки вирушив на фронт.
Прощання з Віталієм Строгіним відбудеться 29 грудня у Вінницькій ритуальній службі, Vip-зала №1.
Джерело: Вінницька міська рада
📷Тишкул Віктор, житель м. Бар, солдат-розвідник, військовослужбовець в/ч А4030. Народився у 1989 році в селищі Вороновиця Вінницької області. Навчався у місцевій школі №2, згодом здобув професію у професійно-технічному училищі. Певний час мешкав і працював в Іллінцях. 29 листопада 2024 Віктора мобілізували до лав ЗСУ. 7 лютого 2025 року він зник безвісти в селищі Янтарне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. З того дня для його сім'ї почався довгий і болісний шлях пошуків. Та згодом надійшов дзвінок із моргу в Кропивницькому. Під час упізнання стало відомо: Віктор загинув. За словами судмедекспертів, його розстріляли впритул після того, як він відмовився здатися в полон.
Джерело: Барська міська рада за 30.12.25
📷Харитонов Григорій Сергійович,
45 років. Добровільно мобілізувався до ЗСУ влітку 2025 р. Після навчань у Німеччині боронив Батьківщину у складі 41-ї окремої механізованої бригади. На посаді оператора БпЛА виконував бойові завдання на Харківському напрямку. Загинув 17 грудня поблизу села Андріївка Ізюмського району.
Григорій народився у Черкасах у багатодітній с��м’ї. Після закінчення школи разом із родиною переїхав до Вінниці, яку полюбив усім серцем. Працював у будівельній сфері. Поховання на Алеї Слави Сабарівського кладовища 30 грудня.
Джерело: Вінницька міська рада
📷Шулумей Артур, житель села Костянтинівка.
Останню шану загиблому Захиснику України громада віддала 29 грудня (понеділок): с. Приборівка - с-ще Турбів - с. Костянтинівка; траурна колона рухатиметься до будинку матері де відбудеться панахида.
Джерело: Ігор Соць, Турбівський селищний голова

[Yulіchka @Yulyasik33]

@moravius66 @cgtr Скуф'яча сладость - це прекрасно

[Читаю соцмережі @zelen_zradnyk]

Ви маєте це послухати.

[Yulіchka @Yulyasik33]

@pogrebeckij То де ж те дерево...

[Inna Turenko @i_turenko]

Дегероїзація захисників і їхнього подвигу, то мета ворогів України , щоб показати українців слабкими, не здатними на супротив і не готовими воювати за свою Державу. Завдяки шоу за участі тцк це і робиться.
Та цю брехню руйнують отакі алеї Слави полеглих Героїв. Це маленьке місто

[Yulіchka @Yulyasik33]

@censor_net А скільки людей аплодують цій сцянині.... одна величезна дурка

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Дмитрівська субота. Поминання всіх воїнів.

Сьогодні ми згадуємо не просто тих, хто колись воював — ми згадуємо тих, хто зараз стоїть поруч із Христом.
Від козаків до хлопців із позивними, від степових лицарів до сучасних захисників — усі вони в Божій пам’яті, а отже — живі.

Бог не має кладовищ.
У Нього немає “загиблих”, є лише ті, хто заснув у надії воскресіння.
І ті, хто впав під російськими бомбами, не зникли — їхні імена тепер лунають у вічності, там, де вже немає болю й страху.

Ми, живі, ще тут. Ми досі стоїмо на цій лінії між життям і смертю, між вірою і відчаєм. Але сьогодні — день пам’яті, що не закінчується трауром.
Бо Господь каже: "Бог не є Бог мертвих, а живих — бо для Нього всі живі".

І тому ми молимося не просто про спокій — а про зустріч.
Про той день, коли знову побачимо їх: тих, хто тримав небо над нами, хто пішов у бій без страху, хто залишив своє ім’я в Книзі Життя.

Вони не в землі — вони в Божих ��уках.
А ми — їхня пам’ять і продовження.

Вічна пам’ять живим у Бозі.
Слава Героям, які не вмирають.

[Yulіchka @Yulyasik33]

@EuropeanPravda Чим тішиться? Кончене....

[Yulіchka @Yulyasik33]

@rogersmile6700 Звідки ви блять в мою стрічку лізете

[Yulіchka @Yulyasik33]

@rogersmile6700 Перепис довбойобів

[Yulіchka @Yulyasik33]

@censor_net І фоточку біля в'їзду в місто..

[Yulіchka @Yulyasik33]

@ukrpravda_news Пали їх Боже