З глибоким сумом сповіщаємо, що на російсько-українській війні загинув випускник факультету математики, фізики і комп’ютерних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Ярослав Валерійович Коломієць.
Ярослав Валерійович народився 21 липня 1996 року. У 2017 році успішно закінчив університет за спеціальністю «Фізика».
Колектив університету висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Ярослава. Розділяємо невимовний біль цієї втрати та схиляємо голови у глибокій скорботі.
Світла пам’ять про Ярослава, його мужність, відданість Україні та самопожертву назавжди залишаться в серцях усіх, хто його знав.
Світла пам’ять і вічна слава Герою! Герої не вмирають!
"The enemy can only be defeated by adapting faster than they do.
We must abandon outdated Soviet approaches and build an army that values initiative, technology, and respect for every soldier."
- Mykhailo Drapatyi 🇺🇦
Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine
I say, "Wow"🫡
I consider this General as a good choice; this line of thinking is that "winning one"😉.
What do you think?
Країна мрій
Сбили типа, отпиздили и повезли на убой в «Скелю»
«Только что полицейские возле судоремонтного завода города Ильичёвска сбили мопедиста гнались за ним, вернулись подняли мопед и полетели дальше»
Бориспіль
У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, оператор безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів штурмового батальйону 29-річний Андрій ТРЕТЯК.
Андрій Вікторович Третяк народився 25 лютого 1997 року у селі Бригадирівка Лубенського району Полтавської області, де промайнуло його безтурботне дитинство та мрійлива юність.
Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи навчався у Харківському навчальному центрі №43, де майстерно опанував професію електрозварювальника, якій присвятить всю свою трудову діяльність.
📷 Добрий, чесний, з загостреним почуттям справедливості як до себе, так і до навколишніх. Останнє міг віддати, але у допомозі не відмовить. А ще був людиною слова – якщо пообіцяв, то обов’язково виконає свою обіцянку.
Був творчою особистістю: писав вірші та пісні. Згодом, на початку повномасштабного вторгнення, одну з пісень присвятить Україні та її незламному народу…
У 2021 році Андрій приїхав у Бориспіль у гості до брата і залишився. Тут зустрів свою кохану, створили власну родину, у якій в лютому 2025 року народився синочок.
📷 З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій разом з старшим братом стали волонтерами. Спочатку разом з іншими чоловіками готувались до оборони міста, а згодом, коли російських окупантів вигнали з Київщини, з волонтерами-однодумцями їздили у сусідні громади розбирати завали.
Він ніколи не ховався і розумів, що треба підтримати тих, хто вже в окопах, підсилити їх. Надсилав анкети у військові підрозділи, принципи й ставлення до особового складу яких поділяв. Але отримував відмову через відсутність військової підготовки.
📷 А коли ж у січні 2026 року прийшов час стати на захист України приєднався до лав захисників України. Після навчання та бойового злагодження вирушив спочатку на Харківщину, а згодом у Запорізьку область.
Ніколи й нікому не скаржився, завжди був на позитиві. «У вас буде завтра!» – говорив рідним з вірою в перемогу добра над злом і заспокоював: «Додому я повернуся!»..
І повернувся… Але, на жаль, на щиті.. 📷
📷 8 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку життя нашого захисника обірвалося…
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...
Підтвердилася загибель солдата Андрія Михайловича Ковальчука з м.Здолбунів. Андрій Ковальчук, який вважався зниклим безвісти, загинув 6 травня 2024 року на Донеччині. Йому було 50 років.
Вічна пам'ять, щирі співчуття рідним...
Поховання Андрія Ковальчука відбудеться у п’ятницю, 24 липня.
9.00 - 9.40 - зустріч в м. Здолбунів, коридор шани
Маршрут: Коперника - Шкільна –Шевченка
9.40 – 10.00 - літія
10.00 - 10.20 - супровід до площі Героїв Майдану
Маршрут: Шевченка - Незалежності - Б. Хмельницького - Грушевського – пл. Героїв Майдану
10.20 - 10.55 – громадянська панахида, прощання
10.55 - 11.00 - супровід до Свято-Петро-Павлівського храму
11.00 - 11.30 - відспівування в храмі
11.30 - 12.00 - супровід до місця поховання (транспортом)
Маршрут: Грушевського –Шевченка –Шкільна –Коперника
12.00 - 13.00 - поховання
🤔 Президент Володимир Зеленський заявив, що не пропонував Михайлу Федорову посаду міністра оборони, хоча той отримав інші варіанти роботи. Тим часом українці продовжують виходити на акції підтримки Федорова.
Чи вплине цей суспільний запит на остаточне рішення влади?
Слабоуміє і атвага, або реклама виставки дронів в інтернеті, хоча вже після прильоту організатори кажуть, що запрошення відправлялися анонімно.
У мене все те ж питання, чому не проводити такі виставки десь в Закарпатті, куди підліт балістики не дві хвилини, як в Києві і області?
Навіть з цього невеличкого відео очевидні декілька речей.
Заброньовані та ненавчені для війни чорти так пиздили тіпа,що кросівки злетіли.
Придивіться уважніше,мусор захвативши за волосся-б'є електрошокером прямо в обличчя.
Таки треба дожимати Лідора,щоб Клименка на МО призначив.
Що там ООН? Немає заяв? 3т бомбами по місту можна? Що зелені дипломати? Є якісь заяви? Що Сирський? Як він за 2-3 роки налагодив протидію КАБам? Ніяк!? А Зеленський, виступаючи на різних збіговиськах, розказав про обстріли міст і за КАБи по будинкам?
@MaksNike11@olya_rudenko Президент так вирішує, бо хоче зберегти свою владу, щоб війна ніколи не закінчилася і не відбулися вибори. А ще мабуть має свій зиск з закупівель зброї.
@Bobochoa7@olya_rudenko Згідно із Законом України «Про національну безпеку України», міністр оборони та його заступники мають бути виключно цивільними особами (не військовими).
Here’s the thing: If Mykhailo Fedorov was after personal gains, he would not be fighting to return to Defense Ministry.
He would ride this wave of protests to a solo political career. And yet you don’t see him doing that.
🤯Кадри з полігону, де проходила виставка озброєння
Також повідомляють, що оголошення про виставку на відкритому полігоні було у вільному доступі у мережі.
Дубно знову в жалобі.
Підтвердилася загибель Захисника України, солдата Вадима Медиковського. Воїн загинув 30 листопада 2023 року поблизу Вербового на Запоріжжі, тривалий час вважався зниклим безвісти. Герою назавжди 43 роки.
Прощання відбудеться 24 липня о 10:00 на майдані Незалежності в Дубні. Після чину похорону у Свято-Миколаївському монастирі Героя поховають на Алеї Слави.
24 липня у Дубенській громаді оголошено Днем жалоби.
Щирі співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і слава Герою!