Я звісно розумію, що в касирів є погані дні і вони теж люди, але домахуватись до мене через майже пусту двохлітрову бутилку мінеральної води, яку я тягаю з собою, бо може стати погано будь-якої секунди, це сильно, Делікат
Дудія лежить біля мене безтурботно, а я досі не можу повірити, що ми пройшли весь тей жах і мені більше не треба вмовляти її крізь сльози поїсти, запихувати всю ту купу ліків і щоранку їхати в стаціонар
Хочу бути така ж сильна як ця кицька