Reporter asks Zohran Mamdani's former political opponent Curtis Sliwa what he thinks about the campaign to stop Mamdani from attending the 9/11 ceremony: “Ridiculous. He’s the mayor. Stop being sore losers.”
„Marionetkowe reżimy w Wilnie i w Talinie” - to jest dosłownie język używany przez KGB-beton w Moskwie. To już nie jest opcja prorosyjska. To jest głos KGB w Twoim domu.
@CzarnekP za tym też Pan pójdzie?
"... jeden z czołowych propagandystów
białoruskich powiedział, że nic go tak nie cieszy, jak Polacy skaczą do gardła
Litwinom, Ukraińcom i odwrotnie. To
znana strategia od stuleci, którą
prowadzi Rosja skłócając narody Europy
Wschodniej"
Andrzej Poczobut w RZ.
Do zapamietania
Почитав дуже показову реакцію польського суспільства на рахунок історика Нормана Девіса, який дав інтерв'ю польському виданню.
Британський історик, професор Оксфордського університету Норман Девіс по-суті не сказав нічого проривного.
Він не заперечив Волинь, не відбілював УПА і не почав розповідати полякам, що все це вигадка пропаганди. Навпаки, він говорить про злочини.
Але робить одну страшну для польської історичної політики річ — вимагає точності. А з точністю, як ми знаємо, у них починаються проблеми.
Девіс сказав просту річ: не можна брати Волинь, приклеювати її до всієї УПА, далі до всієї української історії, потім до сучасної України, а в кінці — до українських військових, які сьогодні воюють проти росії. Бо це чисто політика, а не історія.
І додав, що поляки мають бути обережнішими з тим, що говорять про Україну та її історію.
Він не каже, що УПА була святою організацією. Він каже, що УПА загалом не була кримінальною організацією, бо для українців значна частина її історії пов’язана не з Волинню, а з боротьбою проти окупантів, насамперед проти СРСР, який вчиняв геноцид та терор. І саме тому рішення назвати підрозділ на честь героїв УПА не є автоматичним прославленням трагедії.
І от тут у польської правої пам’яті починається коротке замикання.
Бо зручна схема має виглядати так:
1. Польське підпілля — чисте, українське підпілля — злочинне.
2. Армія Крайова — тільки герої, УПА — тільки злочинці.
3. Польща — тільки жертва, українці — тільки боржники по історичній моралі.
А Девіс говорить: ні, друзі, так не працює. Якщо говорите про Волинь — говоріть і про польські вбивства українців. Якщо говорите про УПА — говоріть і про Армію Крайову. Якщо говорите про український націоналізм — говоріть і про міжвоєнну Польщу, де українці не мали рівних прав, пережили жорстоку пацифікацію 1930-х і цілком могли вважати себе однією з найбільш скривджених меншин у тій державі.
А ще говоріть про операцію «Вісла», де вже після війни польська держава виселила близько 140 тисяч українців і лемків з їхніх земель. Бо історія не працює так.
Цікаве в цій історії навіть не це.
Норман Девіс — це не якийсь український твіттерський «бандерівець», якого полякам легко записати в агенти Києва. Це один із головних західних істориків, які десятиліттями пояснювали англомовному світу, що Польща — це не просто додаток до росії, Німеччини чи Австрії. Що польська історія — окрема велика історична цивілізація Центрально-Східної Європи.
Його книга God’s Playground фактично стала однією з головних книжок, через які Захід почав дивитися на Польщу серйозніше. Якого свого часу критикували за надто необ’єктивну подачу польської історії.
Тобто поки Девіс допомагав полякам витягувати їхню історію з периферії західної історіографії — він був великий історик. Поки писав про польську жертвенність і польське місце в Європі — все було нормально. А щойно цей самий Девіс сказав, що польська пам’ять теж має темні сторінки, що УПА не зводиться до Волині, а українців не можна перетворювати на колективний історичний вирок — все, почалась істерика. А Девіс, до речі, має Орден Білого Орла за його роль у дослідженні та популяризації польської історії, польське громадянство, Орден Відродження Польщі, Хрест Великий Ордену Заслуги Республіки Польща, медаль Gloria Artis, а також звання почесного громадянина Варшави з 2005 року.
Класика жанру.
Проблема в тому, що частина польської політики вже давно не займається історією. Вона займається виробництвом моральної переваги. Інститут національної пам’яті, Навроцький і вся ця права історична машина дуже хочуть, щоб польська історія була не складною, а зручною. Без імперського шовінізму, без пацифікацій, без насильства проти українців, без операції «Вісла», без власних злочинів до, під час і після Другої світової.
Бо якщо це все визнати, тоді доведеться говорити не мовою вимог, а мовою історика. А це вже неприємно.
І Девіс якраз про це. Не про те, що українці невинні. Не про те, що поляки винні у всьому. А про те, що історія складніша за польську пропаганду «Христоса народів», де є тільки святі і правильна державна пам’ять.
Отака іронія. Людина, яка багато років була одним із найсильніших популяризаторів польської історії на Заході, раптом стала для частини поляків проблемою рівно в той момент, коли нагадала їм про їхню історію.
І отак вони самі себе заганяють у кут далі. Спочатку побудували політику пам’яті на власній святості, а тепер щиро дивуються, чому будь-яка спроба говорити про повну картину звучить для них як напад.
Попри всі намагання журналістки спровокувати Девіса, найбільше сподобались його слова: «Ця афера/історія дорого коштуватиме Польщі в майбутньому».
@nospoilers01@Konrad_Wernicki Z wkładem UPA w odzyskanie niepodległości Ukrainy nie polemizuję. Natomiast ciężko nie wtrącać się w Waszą historię, jeśli jest tak ściśle powiązana z naszą.
@Aleksandra_WLC@LBalcerowicz Skupiam się mocno na Rosji, bo jest autorytarnym państwem o imperialistycznych zapędach i chwilowo jest jedynym państwem które regularnie grozi nam i całej Europie. Nie ma żadnych podstaw by uważać dzisiejsze Niemcy za naszych wrogów.
@Aleksandra_WLC@LBalcerowicz Co do Niemiec, nie mamy żadnych powodów by sądzić że nas zaatakują, szczególnie że chwilowo nie mają praktycznie armii. Sugerowanie się jedynie ich agresją 80 lat temu jest marnym argumentem, szczególnie że wypowiedzieli wtedy wojnę praktycznie calej Europie.
@Aleksandra_WLC@LBalcerowicz Jeśli pomoc finansowa i wysyłanie sprzętu grozi wciągnieciem nas w wojnę, to w wojnę i tak wejdzie któryś kraj NATO, a więc ostatecznie też i my.
@Aleksandra_WLC@LBalcerowicz A Francja tylko straciła całą niezależność państwową i stała się krajem okupowanym, który został uratowany dzięki zewnętrznym aliantom. Paryż nie skończył jak Warszawa jedynie z powody braku oporu Francuzów oraz przez szacunek Niemców do francuskiej kultury.
@Aleksandra_WLC@LBalcerowicz W czasach Piłsudskiego zagrożenie faktycznie szło ze strony Bolszewików, w końcy doszli aż do Warszawy... Ale rozumiał też zagrozenia idące ze strony nazistowskich Niemiec i przed nimi ostrzegał.
@nospoilers01@Konrad_Wernicki a który to ten co zabijał ukraińskie dzieci? i od nazistów wyzywam wyłącznie tych którzy wpisują się w tę definicję, jestem daleki od wysuwania takich oskarżeń wobec całego narodu.
@Aleksandra_WLC@LBalcerowicz Tak samo stwierdziła Francja w trakcie IIWŚ. Mógłbym się rozwlekać na ten temat, ale myślę że ten przykład wystarczy. Każda okazja do utrudnienia rozwoju Rosji jest dobra, a wspieranie Ukrainy jest najprostszym na to sposobem.
@Andrzejewski99@tvn24 Druga sprawa - dołączenie Ukrainy do Unii przeniesie cały sojusz na wschód, co pozwoli Polsce na zwiększenie swojej pozycji w regionie oraz całej Europie.
@Andrzejewski99@tvn24 Zgadzam się - ale nawet w przypadku dzielenia skóry na niedźwiedziu - po co psuć potencjalnie ważne relacje. Pomijam już najistotniejszą dla nas kwestię taką, że Ukraina musi dla naszego dobra wygrać z Rosją.
@RemigiuszBukow1@LBalcerowicz Niestety z niejasnych mi powodów rząd ukraiński poszedł na noże z Polakami, a niektóre polskie środowiska od wielu lat napędzają zupełnie zbędną nagonkę na Ukraińców. Okoliczności mamy ciężkie, ale jakoś trzeba sobie radzić i psucie relacji z Ukraińcami nie jest rozwiązaniem.