AV

Writer, entrepreneur, jr. sergeant, traveler.

Interested in #geopolitics, #art, #politics #philosophy and economic theory.
From #Kyiv #Ukraine
Views are my own

[AV @avoloshyn]

Мукачівський замок

Ще один замок, який відвідав під час відпустки - Замок Паланок. Це напевне один з найпопулярніших і найвідоміших замків в Україні.

Не вдаватимусь детально в історію, але замок згадується документах ще XI століття.
Раджу замовляти екскурсію, вона коротка, але дуже змістовна й весела.

З цікавих місць в замку, які можна відвідати - Кімната катувань, Кімната історичної пам'яті князя Федора Коріятовича, атмосферне середньовічне кафе-ресторан. Є кімната з опудалами тварин, де не знаю чому, але представлено також двоголове ягня.
У 2022 році встановили Тризуб замість угорського турула. Лише в жовтні 2022... тепер цей високий Тризуб біля якого відкривається гарна панорама міста - найбільш інстаграмне місце в замку (ну може після кімнати катувань).

Як і в багатьох музеях, відкритих в наші дні, є зал присвячений і сучасній війні. Там побачив світлину і особисті речі Ігоря Климовича (Друг "Африка"), військового, хорунжого з Третьої штурмової, який загинув 30 липня 2025. Я був знайомий з ним. Хоча це напевне голосно сказано, спілкувався 1 раз в Дружківці декілька років тому. Чесно кажучи, не знаю, чому саме в цьому Замку знаходяться його речі, можу припустити, що він спілкувався й організовував співпрацю, і звісно ж бував тут. Африка займався фотографією, і серед речей можна побачити його камеру.

І в далекому від фронту Закарпатті, варто пам'ятати, що війна ближче ніж здається.

[AV @avoloshyn]

Тухля. Музей війни

Недалеко від Славська є село Тухля. Багато разів по цій дорозі (Львів - Славсько), але раніше не знав, що прямо по цій дорозі знаходиться цікавий музей війни. Його ще називають "Музей Героїв Маківки", адже гора Маківка поруч. В 1915 там проходили бої, в яких брали участь Українські Січові Стрільці, і саме там в полон потрапив Євген Коновалець.

Приватний музей створено місцевим ентузіастом, який багато років за допомогою металошукачу познаходив більшість експонатів у горах в цьому районі. Є зала присвячена Першій світовій війні, зала про Другу світову війну, і зал про війну теперішню. Також є книжкова полиця видань, а на вікні в першому залі я навіть помітив відомий колись літературний журнал "Четвер". 

З засновником музею можна поспілкуватись на тему історії та дізнатись деталі реманенту, зброї тих часів. Отже якщо проїздом, або на відпочинку ви опинились у Львівських Карпатах - раджу відвідати цей музей.

[AV @avoloshyn]

Замок Сент-Міклош — Чинадіївський замок

У відпустці вирішив зробити невеликий тур по закарпатських замках. Деякі з них я відвідував вже не раз, інші — вперше. Крім Ужгородського та Мукачівського замків, цього разу завітав до Замку «Сент-Міклош» у Чинадійово.

Поселення на цьому місці відоме з 1214 року. До радянських часів Чинадійово називалося Сент-Міклош (угорською — Святий Миколай). Чому з’явилася назва «Чинадійово» — достеменно невідомо, існує кілька версій.

Чинадіївську фортецю збудували в XIV столітті барони Перені. Згодом її добудовували графи Телегді. Серед відомих власників — княгиня Ілона Зріні, її син Ференц II Ракоці та графи Шенборни.

Замок часто називають «Замком кохання» через легендарну історію кохання Ілони Зріні та графа Імре Текелі (він був молодшим за неї на 14 років). Кажуть, саме тут вони проводили таємні романтичні зустрічі. Є навіть окрема «спальня Ілони», яку показують туристам.

На двох поверхах замку розташовані експозиції: від давніх артефактів (наприклад, скульптура кельтського божества) до сучасних картин, фотографій та мистецьких інсталяцій. Також є цікаві потаємні ходи, прокладені всередині товстих стін.

У 2001 році замок віддали в концесію подружжю художників. Разом з однодумцями вони вже чверть століття реставрують споруду, проводять фестивалі та мистецькі заходи. Прямо біля замку я випадково зустрів Йосипа Бартоша — того самого художника, який відроджує цю фортецю. Ми трохи поспілкувалися.
Це справді позитивний приклад того, як приватна ініціатива може дати друге життя історичній пам’ятці. Нещодавнє зацікавлення українцями своєю історією, та зменшення ксенофілії й відчуття меншовартості - напевне збільшить кількість відновлених пам'яток.
Хай цей приклад надихає інших!

[Сяйво @Limosa_Var]

Вітати з днем народження можете сюди ⬇️

[AV @avoloshyn]

Перебуваючи у відрядженні в Києві всього один день, я випадково відвідав виставку про Чорнобиль в Українському домі. Вирішив написати короткий текст-рекомендацію відвідати її.

Це не банальна виставка, присвячена цій тематиці. Це вдале поєднання мистецтва та історії з усіма сучасними аудіовізуальними технологіями. Достатній простір залів і поверхів дозволяє поринути як у часи чорнобильської трагедії, так і в більш давні історичні часи #Полісся. Адже перша згадка про #Чорнобиль у літописі датується 1193 роком.Висвітлено як давні часи, міфи й традиції поліського Чорнобильського регіону, так і сучасність — війну та 2022 рік. Багато картин, фотографій і скульптур — як часів створення ЧАЕС, так і сучасних (наприклад, панно Людмили Мєшкової «Хіросіма — Чорнобиль») — чудово доповнюють атмосферу. Для любителів кіно можу додати, що це ніби переглянути гарний сюжетний трилер.

Раніше я багато мандрував Поліссям, але в самому Чорнобилі й поруч ніколи не був. Після виходу фільму значно збільшилася кількість іноземних «паломників», і я думав, що рано чи пізно з’явиться нагода поїхати туди з іноземною делегацією. Чорнобиль постійно нагадує про себе — і через творчість, і, наприклад, через дуже популярну гру «Сталкер».

Цей регіон ще може стати привабливим у туристичному, культурному та рекреаційному плані. А поки там панує тиша, природа, ліс, тінь трагедії та відчуття небезпеки.

#chornobyl #art #kyiv #ukraine

[AV @avoloshyn]

Міф про трудових мігрантів

На жаль, в інформаційному просторі зараз поширюється небезпечна тенденція — підготовка суспільства до позитивного ставлення до масової міграції з країн третього світу. Доведеться сказати кілька слів на цю тему.

(На фото - палаючий Дніпро 26 квітня 2026)

Нещодавно на зустрічі Кирила Буданова в CEO Club Ukraine один з учасників бідкався про складнощі імпорту мігрантів:
- Ну а звідки ви їх берете?
- Бангладеш, Індія, Колумбія, Ефіопія… Перепробували вже все.
Можливо, я б і пропустив цей фрагмент повз увагу — ну такі вже «цинічні бариги», які думають лише про свій бізнес і прикриваються словом «економіка». Таких не дивно зустріти.

Але коли Володимир Поперешнюк, засновник «Нової Пошти», написав цілий пост на цю тему — це вже інший рівень. Я дуже поважаю його як підприємця, людину, яка глибоко цікавиться економічною теорією, фінансує видання Австрійської школи та мислить стратегічно. Але тут він помиляється.

Ось із чого він починає:

«Міф про те, що трудові мігранти “забирають роботу” в українців — такий же абсурдний, як і міф про те, що технології створюють безробіття або що імпортні товари знищують вітчизняних виробників».

На жаль, зараз нам активно насаджують зовсім інший міф — що трудові мігранти це безумовне благо для економіки. Більше того, іноді лунає теза, що без них економіка просто не витримає. Але ж якось вона тримається досі. Думка «здатися» напливу мігрантів чимось нагадує думку здатися вимогам путіна. І це в той час, коли, наприклад, Ілон Маск каже, що вже за 10 років працювати взагалі буде не обов’язково через розвиток технологій.

Мігранти — це не лише питання економіки. Чому ми не хочемо вчитися на чужих помилках? Чому заплющуємо очі на серйозні демографічні та соціальні проблеми, які спричинила масова міграція в багатьох країнах Заходу? Ми намагаємося вирішити одну проблему (нестачу робочих рук), створюючи цілий комплекс набагато серйозніших проблем у майбутньому.

Чому замість цього не думати про покращення демографічної ситуації, про прозорі механізми демобілізації та бронювання, про створення умов для повернення українців з-за кордону? Врешті-решт, ми й так уже стали демографічним сировинним придатком для інших країн.

Чому бізнесмени-мігрантофіли не говорять про залучення саме висококваліфікованої робочої сили? Чому не згадують, що в більшості країн для отримання статусу резидента (не громадянства) потрібні значні інвестиції?

Порівняння з ОАЕ в цьому випадку недоречне. Я багато разів бував у Дубаї та інших еміратах і вивчав їхній шлях. Це окрема тема. ОАЕ — ієрархічне, фактично феодальне суспільство (у позитивному сенсі цих слів). Там мігранти — нижча каста без політичних прав і перспектив їх отримати. А в нашій корумпованій олігархічній демократії з тенденціями до ксенофілії та непропорційно великих можливостей для іноземців у владі — мігранти стануть загрозою не лише суспільству, а й самій демократії.

Як це виглядатиме для військових, їхніх родин і волонтерів? «Ви воюйте, віддавайте останнє, а ми віддамо ваші міста й села мігрантам. Ну а якщо виживете — збережемо для вас робоче місце (тільки з вашим ПТСР і вже неактуальним досвідом, до речі, ваш менеджер може бути індусом — тож у вільний час вивчайте гінді».

Невже в нас так мало актуальних питань, які могли б піднімати підприємці? Чому економіка досі не перейшла на воєнні рейки? Чому не покарані ті, хто наживається на війні? Чому така слабка боротьба з корупцією? Чому не відбувається ротація влади та залучення військових на ключові посади?

Весь текст на фейсбук
https://t.co/mTGUvKNkG0

[AV @avoloshyn]

Про куріння)
Вгадайте автора)

[AV @avoloshyn]

Шахрайська схема - Nano Glass - ФОП Луцькова Дарія Андріївна

Штучний інтелект активно розвивається, і саме завдяки ньому одна з соц мереж видала мені рекламу такого засобу як Nano Glass, розчин, який усуває тріщини на склі в авто. Але цей пост не про те, як саме ШІ "дізнався, почув" та додав мене в "target audience" на facebook, instagram, а про банальну шахрайську схему.
Отже як бачите по скріншоту, замовив рідину за 399 грн. В порівнянні з сумами, які постійно витрачаєш на підтримку машин, це дрібниці. А тріщина була, і збільшувалась. Чому б не спробувати? Потім дзвонять, оформлюють замовлення, оплата тільки через Нову пошту (так з доставкою, процесингом Нової пошти виходить вже сума 706.48).
Nano Glass не те що не діє, це чи то клей розбавлений з водичкою, ніяких вихідних даних, ні контактів.
Телефон не відповідає, ні той з якого дзвонили, ні той який прикріплений до нової пошти та фоп (068 163 87 57)
Я оформив "Легке повернення", але звісно ж ніхто не збирається забирати цю посилку назад.
От і вся схема: 500-700 грн - це мало, щоб йти витрачати час писати заяву в поліцію про шахрайство, чи тим більше їхати в те село, чекати хто прийде відправляти на нову пошту (а прийде ж просто наймана людина, яка, можливо просто отримає копійки за відправки, ну і фоп може бути "мертвим"). Закриють цей фоп - знайдуть інший.
Потім якось мені знову видає цю рекламу (лендінг сторінка може бути іншою), я лишив замовлення вже на інший номер. Потім подзвонили, і з розмови з дівчиною я так і зрозумів, що то швидше за все "аутсорсинговий кол центр", ну і вона вже не сперечалась з тим, що це шахрайство.
500-700 грн наче небагато, але якщо це масштабовано, можливо це й великі суми. Підтримка Нової Пошти нічого не робити не буде, хоча я й пояснював, що тут вони ж не лише як пошта, а й фінансовий посередник. Але, може цей пост допоможе комусь бути уважнішим, наприклад тим, хто робить інтернет покупки.

Прикро, звісно, що замість створення нових виробництв, розвивається шахрайство, але я рідко роблю інтернет покупки (крім книжок), мені важко оцінити рівень інтернет шахрайства. Здавалось би, ту ж саму енергію і час можна було б використати на реальний бізнес процес, хтось дурить людей.

[AV @avoloshyn]

Війна та політика - це напої, які не змішують...
(с) Адріан Картон де Віарт

[AV @avoloshyn]

Жоден інший автор не вплинув на українську культуру так, як Тарас Шевченко.

Шевченко всюди присутній в українському житті та іноді така його присутність викликає відторгнення. Для тих в кого виникало щось таке, або через вивчення в школі, або через стереотипну думку: "те що популярне - те попса", я би радив звернутись безпосередньо до творочості Шевченка - його поезії, його картин.

Якщо ж хтось хоче краще пізнати Шевченка як людину - раджу читати його щоденник. Там ви знайдете його опис нудної армійської служби, його подорожі по околицях російської імперії - брудної та відсталої, його особисті прагнення, спілкування з людьми та навіть гулянки.

Тим, хто любить подорожувати - раджу відвідати Тарасову гору та музей в Каневі. Я вирішив туди їздити щороку.
Позаминулої весни там була виставка чудових картин Марчука - дуже моторошні, готичні й трилерні картини.

Багато політичних мітингів націоналістів в Києві, починались біля пам'ятника Шевченка. Москалі бояться Шевченка, тому його хотіли зробити "своїм" і славянофіли і комуністи.

Я раджу кожному вивчати творчість Шевченка в своєму ритмі. Наприклад поезії Пророка потужно звучать і з музикою Кому Вниз, і з Drudkh.
Безвідносно до того, як уважно читали Шевченка в школі, на цих гуртах, виховане вже не одне покоління націоналістів.

А "Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?" здобуває нове значення в композиції Drudkh "Price of Freedom" (Ціна Волі) та ідеально пасує до краєвидів Донбасу.

[AV @avoloshyn]

Хвилина поезії. Езра Паунд

[AV @avoloshyn]

Макіавеллі

[AV @avoloshyn]

Екватор моєї майже 20-годинної подорожі. Північ в одному з міст центральної України. Ось вони стоять - двоє в формі, з великими сумками. Так іноді буває, коли зустрічаєш людей, які когось нагадають з історії. Цей пасажир - Шевченко, з такими ж вусами.

https://t.co/HLm15kYXdx

[AV @avoloshyn]

@Andriiechko_Kh Скоро весна, і день народження Шевченка - думав, може, з цим пов'язано)

[AV @avoloshyn]

Барвінкове...
Найкраща пекарня, кав'ярня міста - "Випічка від Койота". Сімейний бізнес, створений місцевими...
Але також це бізнес, що заснований на трагедії..

Повний текст:
https://t.co/iv3J4s5VKx

[AV @avoloshyn]

@JKashtanchyk Написав

[AV @avoloshyn]

Blablacar історія. Захисник
Колеса старого джипу трохи ковзали по трасі, як він прямумав в бік Києва. Одна з причин - стара «анти-болотна» гума, яку довелось поставити, як єдиний варіант, бо ...

https://t.co/OR3YrB1YIE

[AV @avoloshyn]

Мороз зник (тимчасово)
Настав час помити авто

До речі, за січень вона з'їла 35К на ремонти й нову гуму
Отак от! Але обожнюю цю морду!