***
Падмарозіла травы,
Падмарозіла лісце.
Мне ніколечкі славы
Не патрэбна! Мне выйсце
Маім вершам знайсці
Ў гэтай восені жоўтай,
Як паэту расці
І ўсміхацца – употай –
З плагіятаў чужых,
З раскрадання тых лісцяў,
Што для нас для дваіх
Цёплы верасень выслаў –
***
Мы никогда не будем плакать вместе.
Лишь иногда смеёмся вместе мы.
Да кое-где ты возникаешь в песне
Среди метелей солнечной зимы.
А обо мне ты думаешь так редко,
Как будто дальний родственник я твой.
И я тебя не обнимаю крепко,
Чтоб не нарушить счастия покой.