Оо нарешті до мене добрались полковники з ОТУ, які ставлять майже не реальні завдання (таке робили 3 рази за повномасштабку) ну і звісно засобів не дають 🫠
Але буде весело якщо шось з цього вийде
За сьогодні могли збити ланцет, залу і суперкам, але вони всі просто втекли від нас, тому що наші дрони не призначені для перехоплення повітряних цілей 😢
Це могла би бути історія про проблематику, усвідомлення та виправлення помилок.
Але це історія про мерзенну байдужість і відвертий цинізм деяких органів.
Тож, стосовно юнака, який застряг у Стамбулі й уже два роки не може повернутися на Батьківщину.
Після того, як я випадково дізнався в спілкуванні з представниками інших структур, що в базі даних Мін’юсту його дані є, я, звісно, наполіг, щоб консульство відправило документи до Мін’юсту (чого вони, та інші консульства, до речі, раніше не робили ніколи й нікому у жодній країні). І уявіть собі — відповідь прийшла. Я її пощу: дані є.
Це могло би бути чудовою підставою надати лист на повернення громадянину України, який має законне право на це.
Лист зроблений 26 вересня, наданий хлопцю 9 жовтня (в електронному вигляді, звісно, після розголосу й постів).
Тільки для МЗС це, виявляється, ніхріна не підстава. Як і Конституція України, напевно.
Тож я особисто вважаю це перешкоджанням поверненню на Батьківщину.
І нагадаю: юнаку 22 роки, він хоче приїхати й вступити до армії, щоб захищати цю саму Батьківщину. Але то таке…
Що ми з ним робимо далі?
Ми робимо дубль два — організовуємо проїзд через іншу країну до кордону з Україною за допомогою небайдужих людей (я їх усіх, звісно, назву, коли ми повернемо юнака додому, якщо вони дадуть згоду).
До речі, консульство цієї третьої країни, через яку буде транзит, відмовило юнаку в супроводі до кордону. Кажуть, буде лист (який вони не видають, ахахаха) тоді допоможемо. Тож це (супровід) робитиме громадянин цієї країни — людина, якій більше болить доля українського юнака, ніж усьому абсолютно ганебному МЗС. Але я налаштований, знаєте, майже позитивно.
Паралельно з цим дівчині-українці в іншій країні, коли я попросив її звернутися до українського консульства з проханням подати запит до Мін’юсту (бо в неї така сама ситуація, як у того юнака), — консульство України відповіло:
«Вас чекають у Білорусі такого-то числа». І просто ігнорують прохання :)
(Нагадаю, дівчина так само не може бути певна у своїй безпеці на території рф та Білорусі, бо перебуває в статусі біженки з рф.)
Загалом до мене вже звернулося з десяток таких юнаків та дівчат — і це тільки через Instagram, лише ті, хто мене знає. Поки поставив усіх «на паузу», кого міг (бо не витягую ні по часу, ні по ресурсу).
Але в багатьох ситуація стоїть гостро — за термінами перебування в інших країнах та іншими факторами.
Хоч кому, блядь, я це розповідаю?
Я б хотів розділити цю ганьбу, яку відчуваю зараз стосовно МЗС, на всіх міністрів закордонних справ, починаючи з окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей в 2014 році й до сьогодні:
Клімкін, Пристайко, Кулеба, Сибіга.
Любите брати в них інтерв’ю?
То спитайте, як вони клали на громадян України в окупації,
і чому не можна організувати за пару днів робочу дорожню карту для всіх цих і наступних дітей, які хочуть повернутися.
А так то що, щось да буде.
Too stubborn to die; too proud to quit.
@TarasChmut Ну тоді дам ще один фідбек. Довелось попрацювати з одним екіпажем іншої бригади, за місяць вони втратили ~20 бортів на 1.5 збиття, частина цих бортів була вами профінансована, частина походу виробником.