Светлана

Мечта подобна бабочке! Чем больше ловишь её, тем больше она ускользает. Но если, вы перенесете свое внимание на другие вещи, она придет и сядет вам на плечо!

[Олег Володарський @volodarskijo]

36-річну масажистку з Мелітополя росіяни катували, а потім кинули за грати на 9 років. Яніну Акулову звинуватили в теракті, якого не було, - лише за любов до України.

Яніна писала мамі листи, в яких казала: "Мамочка, мене так били, що мені уже без разниці було що робити. Я абсолютно вся була синя".

Яніна не мовчала, - навіть під окупацією. Восени 2022 року вона вивезла доньок, бо не хотіла віддавати їх у російські школи. А сама повернулась у Мелітополь, щоб забрати речі та врятувати тварин.

Але не встигла. На блокпості окупантів сказали, що в її авто знайшли вибухівку.

Це була брехня, але Яніну все одно затримали. Два місяці рідні не знали де вона.

Її мама каже: "Ми думаємо, що це все-таки спрацювали місцеві колаборанти, оскільки вона за Україну. Просто знали, яка в неї позиція, і просто підставили".

Яніну показали на росТБ в масці, - ймовірно, щоб приховати сліди катувань.

На камеру вона "зізнається", що хотіли підірвати ринок у Мелітополі.

Разом з нею - Антон Жуковський і Дмитро Сергеєв, яких теж без доказів оголосили терористами.

Безневинних людей засадили: чоловіків до 15, Яніну до 9 років колонії.

Яніна каже: "Росія розлучила мене з моїми дітьми. Я сиджу в СІЗО не зрозуміло за що. Ну, можливо, моя вина в тому, що я люблю свою державу, Україну. Головне, що я всередині патріотка і залишуся нею на все життя. Цього, ваша честь я не буду заперечувати. У мене все".

У полоні жінка схудла на 15 кг, а її бронхіальна астма загострилась.

Мама Яніни, Тетяна вірить в обмін. Старша донька все знає, молодшу досі бережуть від правди.

Її мама каже: "Ми надіємося, що буде обмін, і вона повернеться додому".

Наразі Яніні 38, четвертий рік полону зараз вона відбуває у Володимирській області.

Яніна Акулова - не терористка. Вона не планувала вибухів, не брали до рук зброї. Її катували та засудили лише за те, що вона українка, яка залишилася вдома.

[XeúTep @ukr_pycopi3]

11 липня 2003 року на Волині президенти Кучма та Кваснєвський підписали спільну заяву про примирення.
Було сказано головне: «минуле має залишитися історикам, а не політикам. Будуємо спільне майбутнє, а не живемо образами».

Прозвучала формула: «Прощаємо і просимо пробачення».

[#ШОТАМ @Sho_Tam_]

Після поранення на війні ветеран Роман Марчук відкрив власне виробництво кормів для котів і собак.

Колись ця ідея з'явилася через його французького бульдога, а сьогодні перетворилася на справу, яка дає роботу іншим людям, допомагає притулкам для тварин і підтримує військових.

Історія про те, як одна давня мрія все ж отримала другий шанс.

У відео використані матеріали: petpal_ua, Український ветеранський фонд, Суспільне Луцьк.

[Диалог.UA @Dialog_UA]

🇺🇦Дроны Украины ударили по 🔥🔥🇷🇺Санкт-Петербургу, пылает порт, более 5 очагов 🔥пожара! Атака продолжается, в городе паника. Украина наносит ответные удары возмездия за боль и разрушения которые принес путин и ротсийский нарот.!
Сегодня там экономический форум с участитием хйла, пусть смотрит на пожар и знает, что в один день, этот огонь станет его приговором!

Ставь лайк и репост! Пусть нарот ротсии это видит

[Arquivo Curioso @arquivocurioso]

1900 - 2025: 125 anos de evolução na moda feminina.

🎞️ vgraphs/IG.

[Максим Мирович @MirovichMedia]

А вот ещё одно показательное видео из 2014-го года – армия путинской РФ, пробравшись через фактически отсутствующую границу, штурмует правительственные здания в Луганске.

Позже путинские пропагандисты назовут это «началом гражданской войны в Украине»🤦‍♂️🤦‍♂️

[XpressTR @XpressTR]

Almanya’dan 19 yaşındaki Emelie, kısmi omurilik yaralanması yaşayan insanların yeniden hareket edebilmesi için geliştirilen yapay zekâ destekli bir kıyafet sayesinde tekerlekli sandalyesinden kalkıp yürümeyi başardı.

[Amanda @Idontgive2u]

Aujourd’hui, j’étais à la banque, dans la file d’attente devant un distributeur.
Devant moi, un monsieur très âgé. Plus de quatre-vingts ans, sûrement.
Il tenait une enveloppe dans la main, un peu tremblante.

Quand ce fut son tour, je l’ai observé discrètement.
Il touchait l’écran, hésitait, revenait en arrière…
Je voyais bien qu’il ne comprenait pas.
L’écran, les boutons, les étapes… tout semblait trop rapide pour lui.

La file derrière commençait à s’impatienter.
Lui, il s’est retourné vers moi, avec un regard gêné mais digne,
et il m’a demandé, tout doucement :
« Vous pourriez m’aider… s’il vous plaît ? »

Je me suis avancée tout de suite.
Je lui ai expliqué calmement, étape par étape.
Sans jamais toucher son argent.
Par respect. Par pudeur. Par délicatesse.

Il voulait faire un dépôt.
Il a réussi, lentement, en se concentrant.
Quand l’opération s’est terminée, il avait l’air soulagé.
Comme un enfant fier d’avoir réussi.

Il m’a remerciée avec un sourire incroyable.
Et juste avant de partir, il a sorti un billet de 10 euros de sa poche
et a voulu me le donner.

J’ai refusé.
Il a insisté. Il m’a dit que c’était « pour le petit-déjeuner ».
Pour me remercier à sa manière.

J’ai décliné encore, doucement.
Et là, je suis repartie avec un nœud dans la gorge.

Parce que ce monsieur…
ce n’est pas un cas isolé.

Ils sont nombreux, nos parents, nos grands-parents,
perdus face à un monde devenu trop numérique, trop rapide, trop froid.
Perdus devant les écrans, les bornes, les applications, les mots de passe.

Ces gens ont construit le pays dans lequel on vit.
Ils ont travaillé toute leur vie.
Ils ont payé, cotisé, élevé des enfants, tenu des familles.

Et aujourd’hui, on les laisse seuls
face à des machines qui ne parlent pas,
dans des banques sans guichet,
dans des hôpitaux sans accueil,
dans des administrations sans humain.

On parle d’innovation, de progrès, de modernité…
Mais on oublie l’essentiel : l’humain.

S’arrêter cinq minutes pour aider quelqu’un,
ça ne coûte rien.
Mais pour eux, ça change tout.

Parfois je me demande :
est-ce qu’on avance vraiment…
ou est-ce qu’on devient juste plus rapides à oublier les autres ?

[ihtiyar_33_ @Dede38__]

BU NASIL ÜLKE 🇧🇪
Belçika'da kişi 65 yaşına geldiğinde hükûmetten yazılı bir mesaj gelir..
Emekli maaşınızı size yatırabilmemiz için bize hesap numaranızı bildirin.
Herhangi bir sorununuz varsa, personelimizin size yardımcı olabilmesi için bize bildirin.
Bir emekli için bu ülkede vergiler yarıya indirilir:
Su, elektrik, gaz ve sağlık hizmetleri çok uygun fiyatlarla sunulmaktadır. İlaçlar da.
Diş hekimine gelince, tamamen ücretsizdir ve emekli tüm yıl boyunca diş hekimini ziyaret etmezse kendisine tahsis edilen miktar kendisine iade edilir.
Bilmenizi isterim ki, Belçika'da petrol yok, bu ülkenin altın yatakları yok.
Sadece hükûmette hırsızlık yapmadan çalışan insanlar var...
✍🏻: Nuhit Dündar

[Светлана @c07091955]

@RobinstickC Похоже на опоясывающий лишай

[Денис Казанський @den_kazansky]

В Мариуполе оккупационные власти к 9 мая приготовили подарок местным жителям - на домах массово развесили объявления, в которых требуют владельцев квартир, «не имеющих правоустанавливающих документов», сдать ключи и выметаться.

Сначала они под разными предлогами сами же не дают местным получить российские документы на свое жилье. А теперь выгоняют коренных жителей Мариуполя из их квартир, в которых те жили всю жизнь.

Вот такое «освобождение». Настоящая фашистская орда, которая пришла убивать и грабить, выбрасывать людей из их домов. Честно говоря, даже я не думал, что россияне дойдут до такого, чтоб у простых пенсионеров их каморки в хрущевках отбирать.

Отдельный огромный привет всем, кто ждал Россию. Сегодня русские братушки грабят в том числе и их.

[Анатолій Штефан (Штірліц) @Shtirlitz53]

Понад 700 українських дітей були вбиті росією. Понад 3 тисячі — поранені. Ще понад 20 тисяч дітей були викрадені та насильно вивезені з України, часто назавжди розлучені зі своїми родинами, домом, мовою та власною ідентичністю.

За кожною з цих цифр — зруйноване життя, біль батьків і дитячі мрії, які росія забрала назавжди.

Світ не має права звикнути до цих злочинів або мовчки спостерігати.

Пам’ять про кожну дитину — це наш обов’язок і наша боротьба за справедливість.

[Vatslav @Vatslav55]

На плакатах, якими перед 9 травня обвішали москву,
українець Петро Дзюба, герой СРСР.
У 2022 році російські фашисти розбомбили його будинок у Константиновці Донецької області та кладовище у Харькові, де він похований.

[распад и неуважение @VictorKvert2008]

Кая Каллас родилась 18 июня 1977 года в Таллине — в семье, судьба которой была навсегда искалечена советской оккупацией. Её матери, Кристи, было всего шесть месяцев, когда вместе с матерью и бабушкой её депортировали в товарных вагонах в Красноярский край Сибири. Семья провела там десять лет и смогла вернуться в Эстонию лишь в 1959 году.

Память об этом опыте выживания во многом сформировала саму Каллас — одного из самых непримиримых европейских политиков по отношению к российской агрессии. После того как в январе 2021 года она стала первой женщиной-премьером Эстонии, за жёсткость и принципиальность её начали называть «Железной леди Европы».

Она окончила юридический факультет Тартуского университета в 1999 году, а позже получила степень Executive MBA в Эстонской бизнес-школе, параллельно строя успешную карьеру юриста по конкурентному праву и став партнёром крупных юридических фирм.

Её отец, Сийм Каллас, был премьер-министром Эстонии, а затем вице-президентом Европейской комиссии. Именно поэтому Кая долго избегала политики — она не хотела прожить жизнь в тени постоянных сравнений с отцом.

В молодости она играла на барабанах, обожала танцы и уже к 27 годам стала партнёром юридической фирмы, где остальные партнёры были мужчинами за шестьдесят, проводившими дни на полях для гольфа. Именно тогда она впервые задумалась, действительно ли хочет такой жизни.

Это чувство внутреннего беспокойства и привело её в политику в 2010 году. Уже через год она стала депутатом парламента, а позже — членом Европарламента от Альянса либералов и демократов за Европу. В Брюсселе её быстро заметили: Politico включило Каллас в число самых влиятельных женщин европейской политики.

В 2018 году она вышла замуж за своего второго мужа Арво Халлика. Одновременно ей приходилось строить большую смешанную семью с двумя детьми, переживать распад первого коалиционного правительства, пандемию и период самой высокой инфляции в Евросоюзе.

После российского вторжения в Украину в феврале 2022 года Каллас стала одним из самых последовательных сторонников Киева. Именно при ней Эстония направила Украине помощь на сумму свыше 1% собственного ВВП — больше, чем любая другая страна мира в относительном выражении. Она не раз повторяла: каждое оружие, отправленное Украине, ослабляет врага и одновременно делает безопаснее саму Эстонию.

[qwest @qwest__]

Офіцери армії Гітлера проходять парадом червоною площею у москві, в якості союзників — відео датоване 1 травня 1941 року.

До слова, на той момент ІІ Світова війна йшла 1,5 року.

[Global News 24 @GlobalNews_24]

«Ленинград» всё? Шнуров под запретом — что грозит исполнителю хита "Эх Раша" ✍️

🎶 "Эх Раша, великая ты наша, до чего ж нас ты довела?

Готовы все мы, как собаки, за бабки брать и умирать

Мы умираем не за правду, а за величие хуйла"

[Ukrinform @UKRINFORM]

🎶 Співак Артем Півоваров разом із відомим віолончелістом Jodok Cello подарували Празі нове звучання пісні "Думи"

📹 Artem Pivovarov / Jodok Cello/ Facebook

[Yanika Krasnivska @krasnivska]

Фото з Одеси.
Дитячий садочок після російського удару.
Це так путін благає про «9 мая переміріє».
Хуєміріє вам 🇷🇺, блять.

[Васи́ль Кук 🇺🇦 @KorhevKorhev1]

Житловий квартал із 50 сферичних будинків від голландського архітектора Дріса Крейкампа, що знаходяться на березі каналу в місті Хертогенбос, Нідерланди

Виглядає як нашестя інопланетян.👽

[Олег Володарський @volodarskijo]

Спи спокійно, янголятко…

Одеса провела в останню путь жертв обстрілу 6 квітня: маленьку Ганну, якій ще не було й трьох років, її маму та сусідку.

Одеса. 09.04.2026.Світла памʼять!